ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

81 на користь чоловіків: коли жінки стануть людьми для українських медіа

06.03.2020, 15:22
Яна Машкова

"Ви ж не жінка, ви людина серйозна!" – заявив Президент Зеленський на нараді наприкінці лютого.

Естафету від Зеленського перейняв новий прем'єр Шмигаль. Коли він оголошував у раді кандидатури на посади своїх міністрів, він забув відрекомендувати єдину представницю жіночої статі в списку. 

Українські політики неодноразово були помічені в сексистських висловлюваннях. І це попри те, що значною мірою їхніми виборцями є жінки. Згідно з цифрами ДССУ, в Україні 53,6% населення становлять жінки. Якщо глянути на кількісний показник, то жінок на 3,1 млн осіб більше, ніж чоловіків. 

Кількісний показник населення також не гарантує, що українські жінки справедливо будуть відображені в медіа. Інститут масової інформації провів моніторингове дослідження гендерного балансу в 17 популярних українських онлайн-медіа*. І результати цього дослідження дуже невтішні.

Згідно з моніторингом ІМІ, жінки як експертки коментують майже кожен п'ятий матеріал в онлайн-медіа (19% загальної кількості експертних коментарів, 81% експертних коментарів у медіа припадає на чоловіків). Це більше, ніж у грудні 2019 року, коли зазначений показник становив 15%. За даними дослідження ІМІ, найбільше жінок у ролі експерток було зафіксовано на сайтах "Гордон" (31% загальної кількості експертних коментарів), "Сегодня" (26%), "Тиждень" та "Знай" (по 25%). Найменше експерток у моніторинговий період було зафіксовано на сайті ТСН (5%).

Що стосується жінок як героїнь матеріалів онлайн-медіа, то ситуація дещо краща, ніж з експертками. Дослідження ІМІ показало, що на жінок у середньому припадає 29% загальної кількості героїв матеріалів в онлайн-медіа, 71% героїв матеріалів – це чоловіки. Найчастіше згадки про жінок траплялися в матеріалах таких сайтів: "Знай" (48%), ТСН (46%) та "Сегодня" (41%). 

Якщо дивитися тільки на кількісні показники, то можна було б сказати, що в цих виданнях співвідношення жінок/чоловіків майже гендерно збалансоване. Однак насправді жінки в медіа згадувалися переважно в матеріалах про шоу-біз, кримінал або в досить жовтих новинах. Моніторинг ІМІ показав, що деякі загальнонаціональні онлайн-медіа дозволяли собі сексизм або об'єктивізацію жінок, тобто зводили особистість лише до жіночого тіла, що є надзвичайно шкідливим прикладом для аудиторії. Найменше жінок у ролі героїнь матеріалів було зафіксовано у виданні "Тиждень" – 14% загальної кількості героїв.

ГЕРОЇНІ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ

Дослідження ІМІ показало, що згадки про жінок найчастіше траплялися в темі спорту (24,4% загальної кількості згадок про жінок-героїнь). Найбільше матеріалів стосувалися української тенісистки Еліни Світоліної,  біатлоністки Олени Підгрушної та їхніх суперниць:


Другою за популярністю темою виявився шоу-бізнес та жовті новини (23,1% загальної кількості згадок про жінок-героїнь). 

Експерти ІМІ помітили також систематичну "хворобу" сексистських заголовків та новин щодо жінок. 

Всеукраїнські медіа, які мають досить пристойну кількість заходів на свої сайти, використовують старі та дешеві способи заманювання аудиторії – клікабельність за допомогою трешових заголовків. Зазвичай ці заголовки містять об’єктивізацію жіночого тіла або відвертий сексизм.

Своєю чергою сексистські заголовки та детальний опис жіночого тіла з елементами об'єктивації мають шкідливі наслідки і є токсичними. Такі медіа зводять жінку до тілесної функції і формують  враження про неї не як про особистість, а як про предмет або об'єкт. Також вони стимулюють вживання подібних принизливих конструкцій у житті та в спілкуванні з дівчатами / жінками. 

Третьою за популярністю темою, у якій згадуються жінки, є кримінал та надзвичайні ситуації – 21,6% загальної кількості новин про жінок.  Традиційно в кримінальній тематиці жінки фігурують як жертви злочинних дій або потерпілі внаслідок ДТП.   

"Побутує шкідливе стереотипне уявлення про "жінку-жертву". У такий спосіб медіа підтримують стереотипи про слабку стать, віктимність, залежність, які дуже часто є невиправданими", – наголошує Ірина Земляна, медіаекспертка, тренерка з безпеки.

На матеріали, що стосувалися політики, припало 8,2% загальної кількості новин з жінками в ролі героїнь. Найчастіше в медіа писали про народних депутаток Юлію Тимошенко та Ірину Геращенко. 

Значно менше героїнь було в тематиці здоров'я (5,7%), лайфсторі (4,8%), культурі (4,2%) та міжнародній тематиці (3,1%).


ЕКСПЕРТКИ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ 

Найчастіше онлайн-медіа залучали жінок для коментарів на міжнародну тематику – на них припало 20,7% загальної кількості експерток у медіа. За даними моніторингу ІМІ, в міжнародній тематиці, лідеркою за кількістю експертних коментарів у загальноукраїнських онлайнах виявилася пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. 

У лютому 2020-го стрічки українських онлайнів рясніли новинами про новий штам коронавірусу Covid-19. За даними моніторингу ІМІ, 19% загальної кількості цитат експерток у медіа стосувалися теми здоров'я. Зокрема, колишня міністерка охорони здоров'я України Зоряна Скалецька стала однією з топових експерток, яких цитували медіа на тему здоров'я. 

На третьому місці виявилися згадки про жінок-експерток у матеріалах про права людини, на них припало 12,9% загальної кількості згадок про експерток в онлайн-медіа. Лідеркою за кількістю згадок у цій темі виявилася українська омбудсменка Людмила Денісова. 

Трішки менше згадок про жінок як експерток зафіксовано в політичній тематиці – 10,3%. Лідерками серед політичних експерток, яких медіа цитували в лютому 2020 року, були заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук та народні депутатки СН Ольга Василевська-Смаглюк та Олена Шуляк.

Значно менше експертних коментарів від жінок було в матеріалах, що стосувалися бізнесу та економіки – лише 6,9% загальної кількості експертних коментарів. А також жінки-експертки коментували погоду (6,9%), кримінал (5,1%) та культуру (4,3%).



ЩО ЩЕ?

Шість років тому ІМІ провів своє перше дослідження гендерного балансу в медіа. Незважаючи на те, що за ці роки ситуація медіа дуже повільно еволюціонувала, жінки досі не є такими важливими "людьми" чи "якісними експертами" для українських медіа, як чоловіки. 

Водночас є і позитиви. Публічно говорити про права жінок вже не вважається маргінальним. Головні редактори якісних медіа відкрито беруть участь у гендерних дискусіях і переважно не сперечаються з фемінітивами в текстах. 

Проте попереду ще надзвичайно багато роботи. Тому експерти ІМІ рекомендують редакціям зробити три простих кроки:

  1. Вивчіть вашу цільову аудиторію. На скільки відсотків вона складається з жінок?
  2. Проведіть самооцінювання. Порахуйте, скажімо, у кого ви брали інтерв'ю протягом останнього місяця?
  3. Активніше беріть коментарі у жінок-експерток і пам'ятайте: що більше жінок буде представлено в медіа, то економічно успішнішою буде Україна. 

Ми також підготували поради для редакцій щодо самооцінювання та дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.


*Дослідження контенту проводилося в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua. Вибірка становила 1700 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ, взятих у лютому 2019 року). З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!