ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Тенденції в чернігівській медіасфері у 2021 році

17.01.2022, 09:53
Павло Пущенко

Минулий рік пройшов без значних потрясінь у медійній сфері Чернігівщини. Не було зафіксовано системних кричущих фактів порушень прав журналістів чи загрози здоров'ю або життю працівників медіа. Водночас кримінальні провадження  щодо перешкоджання діяльності представників медіа,  що були відкриті, закінчувалися нічим. 

Нерозв'язаною залишається проблема захисту медійного простору  області від російського інформаційного впливу. А місцеві редакції, згідно з моніторингом ІМІ, минулого року дотримувалися частини медійних стандартів, але продовжували активно розміщати джинсу та некоректно позначену рекламу.

 Порушення проти журналістів та їхні розслідування 

Карантинні обмеження позначилися на роботі журналістів області. Були зафіксовані випадки, коли представники влади, прикриваючись протиепідеміологічними  заходами, не пускали висвітлювати резонансні питання. Наприклад, кореспондентів телеканалу "Суспільне.Чернігів" 22 квітня 2021-го не пустили до зали засідань Куликівської селищної ради, де відбувалося пленарне засідання і розглядалося питання про закриття однієї зі шкіл цієї громади. Кореспондентів Суспільного не пустили до сесійної зали, як і жителів громади, аргументувавши це тим, що сесію закрито через карантинні обмеження. 

Поліцейська група, що прибула на виклик журналістів, склала протокол про перешкоджання діяльності журналістів. Однак за місяць поліція закрила кримінальне провадження ”за відсутністю складу злочину”. 

Водночас на рівні обласного центру – Чернігова не було зафіксовано випадків недопущення журналістів до висвітлення роботи органів влади через карантинні обмеження. Всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим. 

Одна з найрезонансніших справ останніх років, щодо журналіста Владислава Савенка, 2021 року пішла до Європейського  суду з прав людини в Страсбурзі. У своєму зверненні  до Європейського  суду  Владислав Савенок наголошує, що використав усі ефективні правові засоби захисту в Україні для встановлення справедливості. Досудове слідство, яке тривало п'ять років, закінчилося його закриттям: у зв'язку із закінченням строків притягнення винних осіб до відповідальності.

Нагадаємо, що восени 2015 року в Чернігові кореспонденту видань “Українські новини” та “Svoboda.FM”, голові місцевої організації Незалежної медіапрофспілки Владиславу Савенку фізично перешкоджали вести професійну діяльність охоронці на той момент народного депутата Владислава Атрошенка, який балотувався на посаду міського голови. Охоронці виштовхали журналіста, повалили на підлогу, забрали фотокамеру та винесли з приміщення. Пізніше експертиза підтвердила в журналіста наявність тілесних ушкоджень після інциденту.

Також не приніс 2021 рік результатів у розслідуванні  у кримінальному провадженні за фактом перешкоджання законній професійній діяльності комунального телебачення “Прилуки”. Ще у вересні 2020 року на телеканал прибули представники місцевого козачого полку, з'ясовували  стосунки з журналістами та заважали роботі каналу. 

Поліція закривала це розслідування, посилаючись на відсутність складу злочину. Але прокуратура поновила провадження, оскільки встановила “неповноту проведення слідчих дій”. Чекають на результати судово-медичної  експертизи  щодо постраждалої під час конфлікту журналістки й від висновків залежатиме подальша доля справи.  

У липні  2021 року журналістка  інформаційного агентства “Рубрика” Яна Хмелюк, що працює в Ніжині, заявила про кібербулінг після публікації її матеріалів, у яких висвітлювалося  протистояння місцевих ветеранів АТО з УПЦ (МП).  

Поліція розслідувала ситуацію, але 10 вересня кримінальне провадження в цій справі було закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення, повідомили в поліції. Однак постанова поліції про закриття також була скасована прокуратурою з огляду на неповноту проведених слідчих дій.   

Інформаційна безпека

Актуальним питанням протягом року залишається російський  інформаційний  вплив на північні території області, що розташовані на кордоні з РФ та Білоруссю. За інформацією ОДА,  243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийманням цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі: 64 – у Корюківському, 93 – у Новгород-Сіверському, 86 – у Чернігівському районі. Натомість там існує можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій. Сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі поширюють лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро.

Взаємодія ЗМІ з правоохоронними органами  

За ініціативою ІМІ протягом року відбулося дві зустрічі представників чернігівської  медіаспільноти з правоохоронними органами, метою яких було активізувати розгляд проваджень за заявами  журналістів та налагодити постійну комунікацію правоохоронців із представниками медіа щодо захисту їхніх прав.  

Крім обговорення розслідування стану справ у “журналістських статтях”, під час зустрічі було досягнуто домовленостей щодо покращення взаємодії правоохоронців та  ЗМІ. Зокрема,  домовилися розробити для поліцейських алгоритм дій у ситуації, коли представників ЗМІ не допускають на засідання місцевих рад, та провести роз'яснювальну роботу правоохоронцями щодо цього. Зі свого боку силовики  закликали журналістів провести в редакціях роз'яснювальні розмови щодо етики поведінки представників ЗМІ.

У поліції та прокуратурі неодноразово наголошували, що оперативно реагуватимуть на вияви порушень прав журналістів.

Результати моніторингу маніпуляцій у місцевих ЗМІ

Протягом травня – листопада 2021 року регіональний представник ІМІ в Чернігівській області здійснював моніторинг ЗМІ області, що мав на меті виявляти маніпуляції та фейки в місцевих матеріалах.   Згідно з методологією кожного тижня аналізувалися матеріали з 10 найпопулярніших інтернет-видань,   акаунтів  представників влади у Facebook, а також трьох місцевих телеканалів. З ознаками маніпуляцій виявлено 1402 матеріали, що становить 7,3% загальної кількості повідомлень.  Більшість матеріалів з маніпуляціями потрапили до переліку через свій замовний характер та відсутність рекламних позначень. Це була або джинса – 61% матеріалів, або неналежно позначена реклама – 34%. Ще частина публікацій містила заголовки, що не відповідають змісту тексту, емоційну лексику та судження, які подавалися як факти. Найбільше маніпуляцій у чернігівські медіа потрапляє через розміщення замовних матеріалів, які не позначено належним чином як рекламні. Статті про роботу органів виконавчої та місцевої влади, діяльність партій та заяви політиків становлять основу публікацій з ознаками замовності на політичну тематику. Комерційна джинса представлена широким спектром товарів та послуг, що просуваються через чернігівські медіаресурси.

Моніторинг інших журналістських стандартів

Крім моніторингу маніпуляцій у місцевих ЗМІ, дослідження також стосувалося моніторингу інших журналістських стандартів, зокрема дотримання стандарту достовірності, оприлюднення редакційної політики, відсутності мови ворожнечі.   

Чернігівські онлайн-видання здебільшого дотримуються стандарту достовірності в поданні матеріалів. З проаналізованих інформаційних повідомлень не більш ніж 2% можна вважати такими, що написано з порушенням стандарту достовірності.   

Серед позитивних тенденцій моніторингу: не зафіксовано використання чернігівськими медіа мови ворожнечі    

Водночас чернігівські онлайн-медіа здебільшого не оприлюднюють на своїх сторінках принципів редакційної політики, де були б розміщені стандарти роботи, етичні принципи редакції, дії в разі конфлікту інтересів і стандарти роботи в соціальних мережах тощо. 

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.

 

Liked the article?
Help us be even more cool!