Рік 2021 для закарпатської журналістики: розсипані справи в судах, перешкоди в доступі до інфо

Журналістські справи, що загальмували в судах, обмеження в доступі до публічної інформації – такі тенденції вимальовуються щодо перешкоджання медійній діяльності в році, що минає, у найзахіднішому регіоні країні. Прикметно, що у 2021 році (станом на початок грудня) жодна справа щодо перешкод журналістській роботі на Закарпатті не була скерована до суду, натомість кримінальні справи з попередніх років саме в залі судових засідань або розсипались, або зараз – на шляху до цього.

Чи не найрезонансніший випадок фізичного перешкоджання роботи журналістській групі на Закарпатті – той, який стався у вересні 2015 роботу. Тоді знімальна група регіонального телеканалу "М-студіо" – Тетяна Легеза та Юрій Ярохович – готували сюжет щодо конфлікту через приміщення магазину. Знімання закінчилося пошкодженням техніки оператора з боку обвинуваченого – місцевого підприємця і нинішнього депутата міськради. Цілих п'ять років знадобилося Ужгородському міськрайонному суду, щоб переносити засідання з частотою приблизно кілька разів на пів року. У лютому 2021 суддя звільнив від кримінальної відповідальності обвинуваченого – у зв'язку із закінченням строків давності.

Ще один випадок нападу на журналіста у зв’язку з його роботою стався в травні 2018 року: тоді власник кінотеатру напав на місцевого медійника Віталія Глаголу, який на відео фіксував конфлікт між відвідувачкою та адміністрацією закладу. Наразі справа в Ужгородському міськрайонному суді, і вона ще не розглянута. Останнє засідання в справі, за даними ресурсу "Судова влада України", мало відбутися 30 листопада. З огляду на те що від часу інциденту уже минуло понад три років, також є ймовірність, що і в цьому разі Феміда не встановить справедливість, а констатує давність.

Ненадання відповіді на інформаційний запит журналіста – одне з небагатьох кримінальних проваджень у Закарпатській області, яке правоохоронці довели до логічного кінця: обвинувальний акт на адресу голови Хустської районної ради 2018 року. Тоді посадовець відмовив медійнику Станіславу Данку в інформації про зарплати та премії керівництва райради. Лише на початку 2020 року справа пішла в суд, а суд – повернув прокуратурі обвинувальний акт на доопрацювання. Прокуратура з цим пішла до апеляційного суду, і там лише у вересні цього року вирішили передати справу знову до суду першої інстанції. Засідання в справі, за даними "Судової влади", призначено на 27 січня року наступного. Із моменту події – факту відмови в інформації, – нагадаємо, пройшло вже більш ніж три роки. Тож і тут, можливо, суд констатує давність замість рішення по суті.

Цього року станом на грудень, за даними відповіді з прокуратури Закарпатської області, жодна справа щодо перешкоджання професійній діяльності журналіста не була скерована до суду. Натомість у році, що минає, зафіксовано сім кримінальних проваджень за статтею 171 Кримінального кодексу. Із них п'ять було закрито без висування комусь обвинувального акта, натомість у двох провадженнях розслідування станом на початок грудня тривало.

Нам відомо принаймні про одне з цих двох проваджень – це кейс журналістки Олени Мудри, яка не отримала відповіді на публічну інформацію з боку Виноградівського комунального підприємства "Центр інвестицій та розвитку". Ще в листопаді 2020 року в комунальному підприємстві журналістці відмовилися надати копії документів щодо реалізації програм транскордонного співробітництва. Поліція за скаргою медійниці відкрила кримінальне провадження, але в липні цьогоріч його було закрито. Проте місцевий суд за позовом журналістки зобов’язав правоохоронців знову відкрити провадження, оскільки, на думку судді, "дізнавачем було здійснено неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення, а відтак прийняття рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки не було проведено необхідних слідчих дій на встановлення всіх обставин справи". Можливо, це провадження і закінчиться обвинувальним актом для безвідповідальних посадовців.

Доволі млява реакція правоохоронців на злочини проти журналістів, особливо щодо ненадання інформації на запити журналістів, – це потенційна загроза зниження рівня свободи слова в найзахіднішому регіоні України сьогодні. Повільний розгляд Фемідою справ, що таки доведено до суду, також не сприяє відчуттю захищеності журналістів / журналісток у регіоні під час їхньої професійної роботи.

Хоча є і приємні винятки щодо швидкості встановлення підозрюваних у злочинах проти медійників. Так, нещодавно країну сколихнула новина про підпал двох автівок ужгородця, який веде журналістську діяльність, Павла Білецького. Справу навіть було перекваліфіковано за "журналістською статтею" 347-1 Кримінального кодексу – умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинене шляхом підпалу. Втім, згодом у правоохоронців публічно повідомили, що, коли затримали підозрюваного у підпалі за кілька днів після події, той зізнався, що мотивом підпалу були боргові зобов’язання власника автівок. Отже, чоловікові підозру повідомили за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу – умисне знищення майна шляхом підпалу. Сподіватимемося, що справа вже скоро дійде до суду, де буде остаточно розставлено крапки над "і" у цьому резонансному випадку.

Попри інколи мляву реакцію правоохоронців, яку ми здебільшого бачили цього року, дуже хочеться, щоб усі медійники і далі зверталися до поліції у разі порушення їх професійних прав. Адже це запорука того, що винні при ознаках кримінального злочину будуть встановлені та покарані. У 2021 році таких кейсів – доведення вини обвинувачених у перешкоджанні журналістській роботі – на Закарпатті не було. Можливо, рік наступний покаже нам кращу картинку в контексті захисту професійних прав журналістів та журналісток правоохоронною системою та судовою владою України.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House.