ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Напад на журналістську групу в Ужгороді: Феміда замість справедливості встановила "давність"

17.06.2021, 10:00
Ярослав Гулан

Суд – місце, де шукають справедливості, зокрема й працівники медіа, які зазнали перешкоджань під час виконання роботи. Чи здатна українська Феміда встановлювати справедливість? А чи суд просто відрахує період настання "терміну давності"? Якщо варіант останній, то про справедливість, про встановлення істини, на жаль, не йдеться. А якщо так, чи можуть журналісти почувати себе в безпеці, а країна такою, в якій є свобода слова? Кримінальна справа за фактом перешкоджання роботі знімальної групи закарпатського телеканалу "М-студіо" восени 2015 року закінчилася, м’яко кажучи, нічим в Ужгородському міськрайонному суді в лютому цього року.

Ця історія почалась у вересні 2015 року, коли знімальна група закарпатського телеканалу "М-студіо" – Тетяна Легеза та Юрій Ярохович – готували сюжет щодо конфлікту через приміщення магазину в центрі Ужгорода. Знімання закінчилося пошкодженням техніки оператора. "Близько 10 год. вечора, журналісти ТРК "Мукачево "М-Студіо", виконували редакційне завдання пов’язане з подіями біля магазину "Корзо" в Ужгороді.  Згодом до них підійшов чоловік, який ударив по камері оператора, що здійснював відеозапис та, відтак, пошкодив її", – інформувала про події вечора 7 вересня 2015 року прокуратура Закарпатської області.

ІМІ з посиланням на місцеве видання "ПроЗахід", журналістка якого була очевидцем інциденту, детальніше описав конфлікт, зокрема про те, що медійники впізнали в нападнику місцевого підприємця, депутата міськради 2006–2010 років Павла Маєрчика: "Павло Маєрчик спочатку майже ніяк не реагував на оператора та журналіста. Однак близько 22.00, помітивши, що оператор знову знімає його на відео, ексдепутат міськради, проходячи повз нього, рукою вдарив по телекамері. Внаслідок чого просто виламав накамерне світло. В результаті удару пристрій повністю зіпсований. Після чого Павло Маєрчик одразу ж покинув місце події. Однак момент нападу чітко зафіксований на відео".

Наступного дня, 8 вересня, слідчий відділ Ужгородського міськвідділу поліції розпочав досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). І, мусимо відзначити, досудове розслідування правоохоронці провели доволі оперативно: станом на листопад 2015 року громадянину Маєрчику було оголошено підозру.

2 листопада 2015 року суд обрав запобіжний захід для обвинуваченого у вигляді застави у 24 тисячі гривень. На цьому, констатуємо, оперативність розгляду справи в Ужгородському міськрайонному суді загальмувала, і помітно.

У січні нового, 2016 року слідчий суддя відмовив захисникам обвинуваченого в перешкоджанні журналістам у задоволенні клопотання щодо надання тимчасового доступу до документів, що підтверджують трудові відносини журналіста, оператора з ТРК "М-студіо" та відповідних документів на відеотехніку, які перебувають у володінні телеканалу. Також суддя відмовив у задоволенні клопотання щодо надання доступу до відзнятого оператором "М-студіо" відеоматеріалу.

У квітні 2016 року справа вже могла розглядатися по суті, але, як виявилося, ця справа потрапила до судді, чиї сини… були адвокатами обвинуваченого. 13 квітня 2016 року судді Олексію Лемішу потерпіла сторона заявила про відвід.

20 квітня 2016 року справа опинилась у судді Алли Сарай, яка призначила підготовче засідання на травень. У листопаді 2016 року суддя Алла Сарай призначила судове засідання по суті на грудень.

Але вже принаймні з 2018 року справу почав розглядати новий суддя – Олег Придачук. І він її розглядав щонайменше три роки – 2018–2021. До речі, у Єдиному реєстрі судових рішень станом на 25 травня 2021 року було доступно для загального ознайомлення тільки дві ухвали цього судді щодо цієї судової справи. Остання – від 9 лютого 2021 року, якою, власне, обвинуваченого було звільнено від кримінальної відповідальності – у зв`язку із закінченням строків давності. Підстава – стаття 49 Кримінального кодексу України, яка передбачає певні строки давності з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком суду законної сили. З моменту інциденту в Ужгороді між журналістами та обвинуваченим і до дня остаточного рішення суду, нагадаємо, пройшло повних п'ять років. "Обвинуваченому роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами", – йдеться серед іншого в ухвалі суду, яка набула законної сили.

Ця історія, на жаль, демонструє, що українській Феміді інколи не вистачає термінів, щоб з’ясувати: був чи не був злочин, винна чи ні людина. П'ять років – це термін роботи президента, парламентаря, мера, місцевого депутата; це – період здобуття студентом вищої освіти. Але це, як бачимо, може виявитися малим терміном для суду, щоб розібратися в ситуації ймовірного кримінального правопорушення та розставити всі точки над "і".

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!