Погрози в соцмережах, DDoS-атаки й перешкоджання: які журналістські справи розслідують на Рівненщині

У 2024 році рівненські журналісти стикалися з чорним піаром, DDoS-атаками, погрозами й перешкоджанням у роботі. Правоохоронці реагували, розпочинали розслідування, частину з яких згодом закрили. Водночас поліція все ще розслідує нашумілі справи 2023 року: підпал авто і похоронний вінок з погрозами медійнику і підпал будинку журналіста. Разом з тим деякі розслідування підпалів тривають уже десять років, і лише в одному випадку правоохоронці домоглися вироку за перешкоджання журналістській діяльності. 

За інформацією обласної й окружної прокуратур Рівненської області, яку ІМІ отримав у відповідь на запит, у 2024 році правоохоронці відкрили п’ять кримінальних справ щодо можливих злочинів проти журналістів. Згодом дві з них закрили за відсутністю в події кримінального правопорушення. Водночас поліцейські продовжують розслідувати дев’ять справ різних років, пов’язаних із журналістською діяльністю. Детальніше про обставини цих справ – у матеріалі. 

Чорний піар проти розслідувачів 

Наприкінці 2024 року Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” зіткнулася з хвилею чорного піару, яка складалася з наклепницьких публікацій і, ймовірно, проплаченої демонстрації проти головних редакторів видання. Як писав ІМІ, розпочалося все із замовного матеріалу із заголовком “Російська православна церква за кордоном або парафія Іова Почаївського – це маленька таємниця можливих сепаратистів Торбічів”, яку 31 жовтня і 1 листопада опублікували на сайтах CRiME, News24 і Press center. 

Скриншот чорного піару про “Четверту владу” на сайті News 24 

У цих публікаціях невідомий автор у викривальній манері з численними образами стверджував, що “Четверта влада” має зв’язки з російськими спецслужбами через російську православну церкву. Зокрема, зазначається, що адреса реєстрації заступниці головного редактора видання Антоніни Торбіч збігається з адресою реєстрації однієї з парафій московського патріархату. Насправді ж адреси Антоніни Торбіч і згаданої в чорному піарі парафії УПЦ МП зовсім різні, що можна легко перевірити в офіційних реєстрах. 

Редакція “Четвертої влади” пов’язує наклеп з виходом критичної публікації про перешкоджання журналістам з боку керівниці відділу комунікації Рівненської міської ради Яни Євтушок. Наприкінці року поліція виявила цю публікацію в мережі й відкрила кримінальне провадження. Дії авторів чорного піару правоохоронці розцінюють як перешкоджання журналістській діяльності. 

“У діях невстановленого автора публікації вбачається вплив на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обовʼязків”, – повідомляє Рівненська окружна прокуратура у відповіді на наш запит. Розслідування в цій справі триває. Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч сподівається, що поліція знайде автора наклепу. 

“Звісно, я хотіла б, щоб поліція знайшла, хто замовив цю публікацію. Тоді б ми могли перевірити свою гіпотезу, скориставшись інструментами пошуку зв’язків, чи пов’язана ця особа з міською владою. Ми припускаємо, що з цього джерела пішла хвиля замовних матеріалів щодо роботи “Четвертої влади”. Є сумніви, що поліції вдасться це зробити. Побачимо”, – коментує Антоніна Торбіч. 

Журналіста виставили за двері з наради щодо фінансування добровольців

У листопаді 2024 року журналіста “Четвертої влади” Дмитра Домащука не пустили на нараду щодо фінансування ДФТГ – добровольчого військового формування, яке створили на місцевому рівні. Як повідомляє “Четверта влада”, журналіст хотів потрапити на захід за порадою члена добровольчого формування, який поскаржився на відсутність фінансування добровольців і перешкоджання роботі ДФТГ з боку міської влади. 

У коментарі ІМІ Дмитро Домащук розповів, що нараду мали провести в одному з рівненських навчальних закладів, тому потрапити на неї було нескладно. Дмитро каже, що після прибуття повідомив командира ДФТГ Олега Садовського про присутність, надав журналістське посвідчення і назвав номер акредитації Міноборони. Однак, коли журналіст прибув на місце, командир і його заступник йому відмовили, попросивши залишити захід. 

“Я вважав, що перебуваю на заході на законних підставах, тому не збирався покидати приміщення. Згодом присутній радник голови обласної військової адміністрації Олександр Шемейко зманіпулював присутніми й повідомив їм, що захід доведеться скасувати через присутність журналіста. Під тиском присутні проголосували, щоб я пішов. Вийшовши, я одразу зателефонував до поліції і повідомив про перешкоджання моїй журналістській діяльності”, – розповідає Дмитро Домащук. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ознаками перешкоджання журналістській діяльності за заявою журналіста.

“Я був на допиті раз, на початку грудня 2024 року. 21 березня 2025 року слідчий повідомив, що слідство триває, а провадження не закривали. У підготовці матеріалу (публікація про фінансування ДФТГ. – Авт.) я звертався по експертну думку до адвоката Євгена Воробйова й адвокатки Людмили Панкратової. Вони по-різному бачать ситуацію з перешкоджанням, тому від слідства очікую ефективного розслідування і встановлення істини”, – розповідає Дмитро. 

Подібний випадок трапився в січні 2024 року з представником газети “Галицькі вісті”, якого начебто не допустили в адмінприміщення правоохоронного органу. Як повідомляв ІМІ, “Галицькі вісті” – це ресурс псевдоактивіста й антивакцинатора Остапа Стахіва, відомого також антиукраїнською діяльністю і зв’язками з РФ. Також торік Нацрада утрималась і не зареєструвала “Галицькі вісті” як медіа. За інформацією, наданою нам Рівненською окружною прокуратурою, поліцейські розслідували справу про ймовірні перешкоджання недовго і закрили її в березні 2024 року.

Погрози в месенджері 

Ще одна категорія справ стосовно журналістів – розслідування погроз у соцмережах. Як повідомляв ІМІ, наприкінці 2023 року поліція розпочала розслідування в справі про погрози головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу. Ельдар Магомедов, відомий, зокрема, причетністю до осередку партії Шарія в Рівному, надіслав Торбічу повідомлення з непрямими погрозами. Причиною погроз стало фото з Магомедовим, яке Володимир Торбіч опублікував у фейсбуці. 

Фото було доказом, що Магомедов перебував на церемонії прощання із загиблим на війні головним редактором сайту “Горинь.інфо”, військовим Тарасом Давидюком. Поява Магомедова на похороні обурила багатьох рівнян, адже його вважають одним із представників партії Шарія, причетних до нападу на Тараса Давидюка напередодні парламентських виборів 2019 року.

Ельдар Магомедов, якого пов’язують з осередком партії Шарія в Рівному, надсилав повідомлення з непрямими погрозами головреду “Четвертої влади”. Фото – Типове Рівне

Згодом поліція помітила публікацію ІМІ про цей випадок і відкрила кримінальне провадження за фактом погрози або насильства щодо журналіста. Втім, справу закрили в червні минулого року.

“Пригадую за весь час лише один випадок, коли поліція не закрила провадження після заяви про злочин проти журналістів “Четвертої влади”, – коли нам підпалили редакцію. Всі інші заяви про злочини щодо перешкоджання журналістській діяльності поліція закривала. Складається враження, що вони або не вміють розслідувати такі злочини, або не хочуть, або не вважають їх чимось страшним і таким, на що варто витрачати час”, – відреагував у коментарі ІМІ на закриття провадження Володимир Торбіч.

У 2024 році з погрозами в месенджері зіткнулася головна редакторка сайту “Про Рівне” Ольга Ферар. У Рівненській окружній прокуратурі повідомили, що в червні 2024 року поліція відреагувала на її звернення, відкривши кримінальне провадження за фактом погрози фізичною розправою. 

“Журналісти через свою професію можуть отримувати негатив від осіб, які стають героями публікацій. У цій ситуації жінка, чоловіка якої затримали, чомусь вирішила, що саме я, висвітливши ситуацію, повинна за це отримати низку погроз від неї. Я отримувала їх систематично і вважала, що це почало загрожувати моїй безпеці, тому звернулася до поліції. Наразі це припинилось, і я щиро тому рада. Я не очікую, що справа дійде до суду. Заяву я писала з метою захистити себе і родину. Сподіваюсь, що вже всі висновки зроблено”, – розповіла в коментарі Ольга Ферар.

За інформацією Рівненської облпрокуратури, у 2023–2024 роках поліція проводила ідентичне розслідування стосовно погроз у месенджері ще одному журналісту. Встановити деталі цієї справи нам не вдалося, адже правоохоронці не надали інформацію про журналіста чи редакцію. Відомо лише, що у вересні провадження закрили. 

DDoS-атаки на сайти 

Рівненські журналісти за три роки повномасштабного вторгнення часто стикалися з DDoS-атаками, які могли суттєво нашкодити роботі ЗМІ. Зокрема, низка сайтів зіткнулася з атаками на початку повномасштабного вторгнення. Зараз DDos-атаки стаються переважно після виходу резонансних матеріалів. 

Так, з листопада 2023 року поліція розслідує кримінальне провадження за фактом несанкціонованого втручання в роботу сайту “Горинь.інфо”. Як повідомляв ІМІ, на сайт вчинили численні DDoS-атаки, через які ресурс не працював упродовж дня. 

Заступниця головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк, коментуючи цю атаку, припустила, що вона могла бути помстою тих, кому не подобається увага “Горинь.інфо” до питань діяльності російської церкви (УПЦ МП) в Україні, адже її ресурси неодноразово критикували публікації медіа і звинувачували його в заангажованості й роботі на Православну церкву України.

Також ЗМІ не відкидає, що атака може мати й російський слід або ж пов’язана з активним висвітленням теми Української повстанської армії. “Зрештою, якщо наш сайт намагаюся зламати саме через це, значить, ми все правильно робимо”, – прокоментувала Інна Денисюк.

Як повідомляв ІМІ, у березні минулого року сайт агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” також зазнав потужної DDoS-атаки. Сталося це одразу після публікації матеріалу про депутата Рівненської міської ради Святослава Стельмащука.

Після виходу цього матеріалу сайт “Четвертої влади” зазнав кібератаки. Скриншот ІМІ із сайту “Четверта влада”

“На піку головна сторінка з різних IP-адрес отримувала 14 тисяч запитів на секунду. Сервер не впорався з таким навантаженням, у результаті роботу сайту тимчасово припинили”, – розповіла адміністраторка сайту Наталія Онищенко.

Поліція відреагувала на атаку в травні минулого року, відкривши кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності. Однак справу розслідували недовго – вже в серпні провадження закрили, адже була “встановлена відсутність події кримінального правопорушення”. З таким висновком поліцейських можна посперечатися, адже сайт не вперше стикається з атаками після публікацій про цього депутата й інших членів партії “Рівне разом”. 

Похоронний вінок з погрозами, підпали й вирок нападнику

У квітні 2024 року суд ухвалив перший вирок за перешкоджання журналістській діяльності в Рівному. Йдеться про інцидент із перешкоджанням журналістці ITV MediaGroup Дарії Солодовник, яка у квітні 2023 року з колегами знімала сюжет про збори мешканців будинку щодо обрання нового керівника кооперативу. Чоловік, якого вочевидь обурила поява медійників, опинившись із ними в ліфті, почав шарпати журналістку, вихоплювати з її рук мікрофон і намагався вилучити флешки із записом матеріалу. 

З вироку відомо, що нападник “щиро покаявся” у вчиненому ще на етапі досудового розслідування й сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Зважаючи на ці обставини, суддя обрала йому м’яке покарання у вигляді штрафу 850 гривень. Також суд зобов’язав чоловіка сплатити 7 тисяч гривень, які держава витратила на залучення експерта в справі.

Ще один гучний випадок перешкоджань трапився в липні 2023 року. Вночі невідомі підпалили автомобіль рівненського медійника Влада Ісаєва. Він одразу пов’язав це з журналістською діяльністю. Проте на підпалі авто все не завершилося, адже згодом Влад Ісаєв виявив похоронний вінок біля дверей своєї квартири. На вінку була стрічка з написом “Вічна пам’ять” та “Ісаєву від вдячних читачів”. 

Ці інциденти викликали широкий суспільний резонанс, привернувши увагу ЗМІ та поліції. 

Вінок з погрозами медійнику. Фото – фейсбук Владислава Ісаєва

Влад Ісаєв позиціює себе як редактор агенції “Західний аргумент”. Щоправда, таке медіа зараз не веде активної діяльності, а його остання новина у фейсбуці була опублікована у вересні 2021 року. У минулому Ісаєв був журналістом газети “Рівне вечірнє”, редактором сайту “Прес центр”, він розповідав журналістам, що створив анонімний телеграм-канал “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про владу. 

Через наявність в Ісаєва журналістського посвідчення, а також зміст погроз поліція визначила, що обидва інциденти трапились у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності. Поліцейські об’єднали розслідування підпалу і погроз в одну справу. Нині слідче управління ГУНП в Рівненській області розслідує умисне знищення майна медійника за попередньою змовою групою осіб, а також погрози насильством щодо журналіста. 

Наприкінці 2023-го поліцейським вдалося встановити причетного до вчинення злочину. Ним виявився чоловік, який працював охоронцем, родом із села Суськ Волинської області. Нині в судовому реєстрі є десятки ухвал, що стосуються цієї справи, останню опубліковано в січні 2025 року. З неї відомо, що поліція встановила ймовірного спільника, рівнянина, і наклала арешт на його майно, зокрема автомобіль, який він намагався продати попри арешт. Також поліцейські без успіху намагались обрати йому суворіший запобіжний захід. 

Ще одна справа, яку правоохоронці розслідують з червня 2023 року, стосується підпалу будинку ексредактора газети “Віче Костопільщини”, письменника та засновника відомої в Костополі фейсбук-спільноти Олександра Намозова. Він вважає підпал замахом на його життя і пов’язує інцидент із публікаціями критичних дописів про місцеву владу в його фейсбук-спільноті. Детальніше про цю справу ІМІ писав минулого року. 

За інформацією Рівненської окружної прокуратури, досудове розслідування триває ще в трьох кримінальних провадженнях, відкритих ще у 2015–2016 роках. Серед них – справа про підпал автомобіля Олександра Курсика, вже ексжурналіста телеканалу “Ритм” і інтернет-порталу “ЧаРівне”, який одночасно є депутатом міської ради й служить у Збройних силах України. Також розслідується справа про підпал автомобіля Сергія Зейналова, журналіста громадської організації “Дорожній контроль”, і справа про підпал автомобіля Романа Мартина, активіста руху “Рівне без Хомка” і журналіста “Рівненської правди”.

Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області