ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Перешкоджання роботі, побиття та крадіжки: як минув рік для черкаської медіасфери

ІМІ згадує, якими були топтеми черкаських онлайн-ЗМІ впродовж року, що минає, які порушення прав журналістів було зафіксовано, як розслідуються їхні справи та які ротації відбулися в медіасфері.

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ

Цьогоріч не обійшлося без порушень прав журналістів. Ігнорували їхні запити, перешкоджали їхній роботі, крали та вибивали з рук техніку й навіть били. Так, наприклад, ще на початку лютого керівник муніципальної інспекції Черкаської міськради Станіслав Коломієць та невідомий чоловік побили директора телеканалу Антена Валерія Воротника. 

Як повідомили в прокуратурі, станом на початок жовтня справа перебувала на розгляді в Соснівському районному суді Черкас. Нападникам було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею “Погроза або насильство щодо журналіста”. Слідчому судді Соснівського районного суду Черкас подано клопотання про застосування до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в задоволенні яких відмовлено. Остаточного вироку в справі наразі ще немає.

У липні охоронці агропромислової компанії перешкоджали роботі журналіста черкаського регіонального інтернет-видання “Прочерк” Максима Степанова. З рук журналіста вибили телефон та видалили відзняті файли. Окрім того, охоронці погрожували відібрати мобільний телефон у журналіста, якщо той продовжить їх знімати. Справу закрили за заявою самого журналіста, оскільки він претензій ні до кого не мав. Максим Степанов наприкінці вересня підтвердив це регіональному представникові ІМІ, пояснивши, що конфлікт залагоджено і він отримав вибачення. 

А наприкінці серпня в керівниці радіостанції “На хвилі Корсуня” Галини Добровольської прямо під час сесії Корсунь-Шевченківської міської ради вкрали редакційний диктофон. Однак осіб, які могли б бути причетними до вчинення кримінального проступку, слідство наразі не встановило.

У квітні в Тальному журналістів видання “Новий Дзвін” не допустили на зустріч представників громади з міським головою (справу закрили за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Того ж місяця в Черкаській міській раді взагалі збиралися обмежити доступ журналістів у сесійну залу. Такі наміри безпосередньо на сесії озвучив секретар міської ради. Натомість пресі збиралися відвести місце в ложі на другому поверсі. Однак завдяки спільним зусиллям журналістської спільноти, громадськості, окремих депутатів та створеному навколо цього резонансу про такі наміри швидко забули.

Відносно поширеною негативною практикою цього року залишається надання розпорядниками інформації неповних чи “обхідних” відповідей на запити журналістів або й узагалі ігнорування їх. Так, до прикладу, в березні департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації не надав журналістам інтернет-видання “18000” інформації про вартість матеріалів для будівельних робіт, зокрема в межах “Великого будівництва”, у відповідь на їхній запит. Це заледве не перший випадок, коли черкаські медійники винесли цю доволі поширену проблему в публічну площину, що однозначно є позитивним прикладом і превенцією таких дій з боку посадовців. 

Цьогоріч регіональний представник ІМІ в Черкаській області двічі брав участь у зустрічах з представниками прокуратури, що стосувалися забезпечення ефективного розслідування кримінальних правопорушень щодо журналістів. Загалом упродовж 2021 року працівники прокуратури здійснювали процесуальне керівництво в дев’яти кримінальних провадженнях щодо порушень прав журналістів, у чотирьох з них досудове розслідування триває, одне – скеровано до суду, і в чотирьох – ухвалено рішення про закриття. 

Слід сказати, що крім вже згаданих вище в тексті справ, значна частина проваджень, які наразі розслідуються, – справи попередніх років. Наприклад, досі розслідують справу пошкодження автомобіля журналістові черкаського видання “Про все” Олександрові Носенку, що сталося в ніч на 4 серпня минулого року (невідомі облили його особистий автомобіль зеленою рідиною). Окрім цього, територіальне управління Державного бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади з боку працівників міліції, що супроводжувалося неправомірним застосуванням насильства, спеціальних засобів, заподіянням тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Йдеться про побиття міліцією фотографа Ігоря Єфімова на барикадах черкаської дамби 20 лютого 2014 року, ще під час Революції гідності.

Досі не розслідуваним також залишається і вбивство Вадима Комарова. Розслідування вбивства журналіста Вадима Комарова у Черкасах у 2019 році триває, підозрюваних наразі немає”, – повідомив заступник керівника Головного слідчого управління Нацполіції Сергій Пантелєєв під час громадських слухань з питань безпеки журналістів в Україні 2 листопада цього року.

Зрештою не можна відзначити якогось помітного поступу в розслідуванні справ журналістів у порівнянні з минулими роками. Про що, власне, свідчить і те, що розслідування резонансних справ тривають роками, а менш резонансні найчастіше просто закривають без реальних покарань. 

ПРО ЩО ПИСАЛИ ОНЛАЙН-ЗМІ

За прикрою традицією останніх років однією з головних тем у стрічках місцевих ЗМІ був коронавірус. До прикладу, листопадовий моніторинг ІМІ показав, що майже кожна п’ята новина черкаських онлайн-ЗМІ – про пандемію коронавірусу. Найбільше ж ЗМІ писали про статистику захворюваності, перебіг вакцинації та карантинні обмеження. 41% публікацій стосувався статистики захворюваності в обласному центрі та регіоні. 19% новин стосувалися перебiгу вакцинації (статистики, відкриття та роботи пунктів тощо), і лише 2,5% – т. зв. антивакцинаторських рухів. 

Також традиційно було багато новин, джерелами яких є пресрелізи та повідомлення пресслужб офіційних та державних установ. Зокрема, як показав квітневий моніторинг ІМІ, кожна п’ята новина черкаських онлайн-медіа містила згадки про правоохоронні органи.

Писали ЗМІ цьогоріч і про позачергові вибори до парламенту на 197-му округу. Варто зазначити, що принаймні онлайн-ЗМІ, як показав моніторинг ІМІ, що його було проведено в період активної дочасної агітації, показав, що кількість джинси доволі незначна і займає лише 1% стрічок онлайн-медіа. 

РОТАЦІЇ В МЕДІАСФЕРІ

Найпомітнішим призначенням року у сфері медіа стало призначення новою генеральною директоркою телеканалу ВІККА Тетяни Очеретяної. До цього вона очолювала черкаське інформаційне агентство “Нова Доба” та є його власницею. Нова директорка поставила перед собою амбітні плани: вивести канал на новий рівень, запустити нові проєкти та вдосконалити вже наявні. Попередня ж очільниця каналу, депутатка черкаської міської ради від партії “Опозиційна платформа – За життя” Юлія Погостінська стала директоркою баскетбольного клубу “Черкаські мавпи”. Спортивна команда та канал де-факто належать одній особі – бізнесменові та політику Михайлу Бродському. 

Утім, немає жодних передумов очікувати різкої зміни редакційної політики або зміни векторів інтересів каналу у зв’язку з цим призначенням.  

До цього останньою досить помітною ротацією в медіасфері було призначення засновниці та головної редакторки інформаційного агентства “Вичерпно” Анастасії Чубіної заступницею черкаського міського голови в грудні минулого року. Тепер вона курує галузь освіти в місті, а від журналістської роботи дистанціювалася. Згідно з даними сайту opendatabot, бенефіціаром агентства нині є її мати, а співвласником – однопартієць.  На місцевих виборах у жовтні минулого року Анастасія балотувалася до Черкаської міської ради від партії “Слуга народу”, проте в раду не пройшла. 

Слід відзначити й той позитив, що всі ключові видання продовжували свою роботу і жодне з них не закрили, як то нерідко було в попередні два роки. 

АНТИГЕРОЙ

7 грудня в Києві під час пресконференції громадські організації вручили третю антипремію “Це яйце” за сексизм у публічних висловлюваннях і медіа. Номінантами й номінантками стали народні депутати, посадовці, локальні медіа та загальнонаціональні ЗМІ.

Переможців обирали за допомогою голосування з короткого списку претендентів у трьох номінаціях: “Сексистське висловлювання”, “Сексистський матеріал” та спецпремії “Моралізатор року”. 

У номінації “Сексистське висловлювання” перемогу здобув секретар Коростишівської міської ради на Житомирщині Юрій Сарапійчук за образливі висловлювання щодо депутатки Юлії Юзефович. Та до цієї номінації також потрапив нардеп-мажоритарник зі 198-го округу на Черкащині Сергій Рудик, який 28 січня 2021 року в парламенті прокоментував виступ народної депутатки від “Слуги народу” Мар’яни Безуглої про законопроєкт щодо реформи СБУ із сексизмом та назвав її “дівчинкою”. Депутат не був притягнутий до жодної відповідальності за своє висловлювання і навіть не вибачився за свої слова. 

НЕДОСТАТНЯ ПРОЗОРІСТЬ МЕДІА

Серед негативних практик слід також згадати, що залишається задовільною прозорість черкаських медіа. Як показали моніторинги ІМІ в лютому та вересні, практично жодне з них не публікує інформації фінансового характеру щодо своєї діяльності. Окрім того, не всі медіа належно ознайомлюють читачів зі своєю редакційною політикою, структурою власності чи керівництвом, а деякі навіть не надають контактів для зв’язку.

Утім, варто сподіватися, що ситуація з прозорістю ЗМІ, а також розслідуванням справ журналістів і дотриманням їхніх прав буде ще суттєво кращою вже наступного року. 

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!