ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Карантинний бойкот: як запорізька влада перекрила медіа доступ до інформації

У новий рік Запоріжжя ввійшло всеукраїнським лідером з порушення прав журналістів у регіонах. Згідно з Барометром свободи слова Інституту масової інформації, в грудні регіоні зафіксували шість випадків перешкоджання законній журналістській діяльності. П’ять із них стосувалися Запорізької міської ради, куди зовсім перестали пускати журналістів. У січні ситуація тільки погіршилась і журналісти перестали мовчати.

Історія про закритість Запорізької міської ради не нова. Мер Володимир Буряк, якого у 2015 році вперше обрали на хвилі потужної підтримки “Метінвесту” і “Запоріжсталі”, одразу демонстрував прихильність до поширеної стратегії холдингу – бути відкритим для “своїх” і максимально закритим для “чужих”. У нашому разі до “чужих” потрапили всі медіа і журналісти, які не входили до так званого пулу запоріжсталевських медіа. На початку мерської кар’єри Володимира Буряка до нього, зокрема, потрапили телеканал ТВ-5 (100% власності в ПАТ “Запоріжсталь”), муніципальний телеканал Z, газета “Індустріальне Запоріжжя” / ”Панорама”, тоді ще комунальна газета “Запорозька Січ”, низка no-name-онлайн-проєктів. Зараз цей перелік скоротився через політичні проблеми мера і його покровителів, але муніципальний Z і екскомунальна “Запорізька Січ” продовжують бути вірними друзями нинішнього очільника міста.

Так і склалося, що міський голова демонстрував свою хазяйновитість на безлічі фото і відеосюжетів ручних медіа, а його радники й (екс)радниці, наприклад тоді продюсерка суспільно-політичних проєктів на ТВ-5, а зараз директорка салону краси Persona Наталія Зайченко, пресслужба і всі-всі-всі оберігали очільника міста від живих контактів з представниками інших медій. Щотижневі пресконференції вели заступники мера, усі коментарі посадовців озвучувалися тільки після узгодження з пресслужбою, спроби журналістів поговорити з мером, наприклад, під час сесій зазвичай завершувалися нічим. Усе це закінчилося тим, що в якийсь момент журналісти п’ятнадцяти медій вийшли на мітинг до мерії з вимогою до Володимира Буряка дати пресконференцію, які він успішно ігнорував кілька років. Пресконференцію він так і не дав. Але, так чи інакше, журналісти хоч і не мали доступу до міського голови, але частково мали його до інших посадовців, ходили на сесії та засідання постійних комісій тощо. 

Березневий локдаун, схоже, став для мера і його команди просто мрією, що нарешті здійснилася. Тоді, 23 березня 2020 року, і з’явилося рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя, головою якої є міський голова Володимир Буряк. Рішення обмежувало доступ до адміністративної будівлі виконавчого комітету всім, окрім співробітників та адміністративного персоналу, депутатів усіх рівнів, керівників виконавчих органів міської ради, працівників управління із забезпечення роботи ради та технічного персоналу, який працює за договором з обслуговування електронної системи голосування “Віче” та забезпечує пряму трансляцію в ефірі. Для журналістів це означало, що їм заборонили заходити до міськради.

Проте після завершення жорсткого локдауну в усіх нормальних міськрадах доступ до адмінбудівлі поновили, але не в Запорізькій міськраді. Там, посилаючись на все те ж рішення комісії з ТЕБ і НС, зробили стабільно закритими сесії міськрад. Будь-які спроби журналістів потрапити до сесійної зали або хоча б до будівлі завершувалися нічим.

За словами медіаюриста ІМІ Алі Сафарова, такі обмеження незаконні і є прямим порушенням 171 статті Кримінального кодексу. Так, посилання на карантин як на законну підставу обмеження доступу журналістів давно недійсне. У березні 2020 року, на початку карантинних обмежень, запроваджених Кабінетом Міністрів України, справді були запроваджені обмеження на відвідування приміщень суб’єктів владних повноважень з боку сторонніх осіб. Однак чинна редакція постанови Кабміну “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” станом на грудень 2020 року вже не містить такого обмеження, окрім загальних вимог щодо перебування в засобах індивідуального захисту, щодо відстані між людьми тощо. Отже, посилання на те, що допуск журналістів до приміщення суб’єктів владних повноважень та на їхні відкриті заходи зумовлений встановленими карантинними обмеженнями, є неправдивим. 

У червні 2020 року до Закону України “Про інформацію” були внесені зміни, відповідно до яких після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. Тобто навіть у разі, коли Кабмін запровадить додаткові обмеження відвідування приміщень суб’єктів владних повноважень через карантин, на журналістів таке обмеження не має поширюватись.

Тож, наголошує медіаюрист Алі Сафаров, якщо міська рада, наприклад, оголошує, що вона тепер не допускатиме журналістів на свої сесії, – таке оголошення не відповідає вимогам закону. І якщо, дійсно, відбудеться факт недопуску журналіста на сесію міської ради, або на відкрите судове засідання, або на будь-який інший відкритий захід будь-якого суб’єкта владних повноважень – це буде протиправною дією, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Однак, судячи з усього, закони для посадовців Запорізької міської ради не є достатньою підставою для зміни своїх незаконних рішень. У грудні, коли міський голова Володимир Буряк знову вступив у права після повторного обрання, посадовці п’ять разів відмовили журналістам у доступі до сесії. Не допомогли ані поліція, ані депутати

А в січні нового року журналістам зовсім заборонили приходити навіть на засідання постійних комісій, які весь цей час, до переобрання мера, були відкритими. І що більше медійники намагалися туди потрапити, то впевненіше і неадекватніше діяли посадовці мерії. Так, 18 січня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка не пропустили на засідання постійної комісії Запорізької міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Його зупинили й не пропускали далі турнікета на першому поверсі міськвиконкому поліцейські та начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик. За словами журналіста, його не пустили на засідання через те, що в них немає відповідного розпорядження від Геннадія Наумова, нового секретаря Запорізької міської ради.

Спроба дізнатися в голови пресслужби мерії Андрія  Ковальського, про яке рішення йдеться, також провалилася. Керівник пресслужби повідомив регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області, що пояснити це він не може, як і сказати, з яких причин це неможливо. 

А вже через день ще двох журналісток охорона Запорізької міської ради також не пустила на засідання комісій. Про “розпорядження Наумова” вже не йшлося, охоронці, начальниця відділу преси та інформації міськради Діана Семенова, начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик, керівник управління внутрішньої політики Владислав Ніколаєв уперто посилалися на рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя. Причому, розповіла одна з журналісток, Владислав Ніколаєв пояснював, що ані зміни до постанови Кабінету Міністрів, ані зміни до Закону “Про інформацію”, ані останні рішення комісії міськради не є обґрунтуванням, оскільки вони не скасовують березневого рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

У результаті журналістка сайту 061.ua Ельміра Шагабудтдінова і редакторка “Неначасі” Катерина Майборода викликали поліцію. Поліція приїхала, але, за словами журналісток, поліцейські в принципі не розуміли, що вони там роблять і чому вони мають складати заяви про перешкоджання професійній журналістській діяльності. 

Цього ж дня як мінімум ще одному медіа відмовили в доступі на засідання комісії. Цікаво, що, поки журналісти намагалися потрапити всередину, повз них пройшов чоловік, який назвався головою ОСББ. Його пропустили, хоча він точно не входить до переліку осіб, які є в тому самому вже незаконному рішенні комісії з надзвичайних ситуацій. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в такому обмеженні протиправне перешкоджання законній діяльності журналіста. “Будь-які обмеження журналістської діяльності мають базуватися на законі. Посилання на нормативний акт, який втратив чинність, як на підставу для обмеження діяльності журналістів, може розцінюватися як протиправне перешкоджання законній діяльності журналіста, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив він.

Тим не менш. Наразі, повідомляють журналісти, посадовці мерії ще більше згорнули комунікацію і зайняли глуху оборону від журналістів. Наприклад, керівник пресслужби мера припинив відповідати на дзвінки й повідомлення, начальниця відділу преси та інформації міськради щодо всіх відповідей відправляє писати запити, а адмінбудівля міськвиконкому залишається закритою для журналістів. 

Із нової творчості посадовців із захисту себе від журналістів – зловживання Законом “Про доступ до публічної інформації”. Так, журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдінова після відмови в коментарі щодо недопуску її на засідання комісій, надіслала до міськради відповідний запит і отримала феєричну відповідь. Зокрема, їй повідомили, що цей журналістський запит не запит, бо в ньому немає “живого” підпису. Пізніше вона отримала поштою ще одну відповідь, в якій зазначалося, що запитання в запиті про причини недопуску журналістів – це не запитання для запиту, тому його зареєстрували як звернення громадян. А на нього можна відповідати щонайменше місяць. Медіаюрист ІМІ Роман Головенко впевнений, що це пряме порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”. “Відмова на запит незаконна. Запит стосується публічної інформації, і такі дії – це зловживання з боку розпорядника”, – вважає він і рекомендує писати на відмову скаргу в офіс Омбудсмена.

Далі буде. Цього тижня має відбутися чергове засідання сесії Запорізької міськради. Журналісти й журналістки низки місцевих медій готують колективний позов до мерії і більше не погоджуються з діями мера та його посадовців. А ці дії дедалі більше нагадують давно забуті дні періоду 2010–2013 років, коли всі рішення про роль журналістів у місті вирішував не закон, а любитель розкоші із “золотого офісу” Євген Анісімов, який зараз під вартою чекає на рішення суду щодо злочинів того періоду.

 Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Liked the article?
Help us be even more cool!