У травні ІМІ зафіксував в Україні 16 порушень свободи слова

Ілюстрація ІМІ

У травні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів –  11 випадків – викрадення, обстріли телевеж та кібератаки.

Внаслідок російської агресії в травні на фронті загинули двоє медійників:

• Олександр Машлай – військовослужбовець, тривалий час був головним редактором громадсько-політичної газети, а згодом журналу “Правий поступ”. Загинув на Авдіївському напрямку 7 травня 2024 року.
• Ірина Цибух – парамедикиня медичного батальйону “Госпітальєри”. Працювала менеджеркою Департаменту регіонального мовлення Суспільного, на Громадському радіо працювала гостьовою редакторкою та журналісткою. Загинула 29 травня під час ротації на Харківському напрямку. 

Станом на 6 червня, за даними ІМІ, в Україні загинув 81 медійник, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.

У травні стало відомо про перебування майже десятий місяць у російському полоні адміністратора чату українського телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Владислава Гершона. Окупанти затримали його 20 серпня 2023 року, тоді сталися масові затримання адміністраторів телеграм-каналів “РІА Мелітополь”. Усіх затриманих того дня звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі

Ім'я Владислава Гершона оприлюднила служба “Викрадені мелітопольці” 3 травня 2024 року з нагоди Всесвітнього дня преси. 

Крім того, ІМІ дізнався, що в полоні росіян у 2022 році побував журналіст із Луганщини Володимир Мартинов. Росіяни викрали його 10 грудня 2022 року з власного будинку. Вивезли до Луганська, де протримали “на підвалі” 18 діб. За словами журналіста, за весь цей час до нього жодного разу не прийшов слідчий/-ча, його не допитували та не висували обвинувачень.

За весь час тримання йому жодного разу не дали помитися. В туалет із сусідом по камері вони ходили у відро, яке забирали лише тоді, коли воно було повне.

28 грудня його вивезли в невідомому напрямку і відпустили. Володимир дістався своєї сестри, а потім поїхав до Новоайдара. З часом йому допомогли виїхати з окупованої території. Зараз він живе столиці Косова Приштині за програмою для українських журналістів та працює як журналіст-фрилансер.

Володимир має підозри, що окупантам його здав знайомий, з яким вони мали суперечки й розходилися в поглядах.

Крім того, російські війська продовжили обстрілювати телевежі. Так, 6 травня окупанти обстріляли телевежу в місті Білопілля Сумської області, унаслідок чого вона була пошкоджена і наразі не працює. Нагадаємо, телевежу в Білопіллі росіяни обстріляли вперше 9 березня 2022 року.

Також країна-агресор продовжує кібератаки на українські медіа. Впродовж травня ІМІ зафіксував щонайменше сім таких випадків. До 9 травня російські хакери масово ламали українське мовлення на супутниках і запускали трансляцію російського параду з Москви. Зокрема, таких втручань зазнали канали групи Віктора Пінчука, “Дім”, “Еспресо”, Суспільне. Крім того, про потужні DDoS-атаки на свої сайти заявили Громадське радіо та dev.ua. Обидві редакції пов'язують кібератаку з Росією. 

Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, цензури, політичного тиску та кібератаки.

Про погрози журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та іншим співробітникам заявила “Українська правда”. Він отримав у месенджер повідомлення від адресата, що назвався Олександром Cлобоженком (героєм нещодавнього розслідування редакції “Непридатні”). Той пропонував “укласти мирову” за гроші. Крім того, невідомі без успіху намагалися ввійти в акаунт Монобанку журналіста, також Ткач почав отримувати десятки дзвінків з невідомих номерів та смс із кодами авторизації з банківських та кредитних установ. 

Згодом на електронні пошти мінімум 10 співробітникам УП надійшли листи з погрозами такого змісту: “Я вже писав про це Ткачу, але, мабуть, до нього не дійшло, зроблю спробу донести думку востаннє. Іноді вміння вчасно закрити рота рятує життя. Моя пропозиція закрити питання миром у силі, я чекаю на відповідь. С.”.

Випадки цензури стосувалися “темників” в Укрінформі. Нагадаємо, 29 травня “Українська правда” оприлюднила статтю “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”, у якій повідомила, що журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді гендиректора Укрінформу запровадив цензуру, “темники”, а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити “потрібних” людей.

Інформацію про “темники” підтвердив кореспондент Укрінформу в Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун. Він розповів, що в грудні 2023 року отримав від редактора “темник” з бажаними та небажаними спікерами в Чернігівській області. 

Проте на наступний день Юрій Стригун отримав повістку з вимогою з'явитися до ТЦК за місцем реєстрації. Він назвав дивним збігом обставин таку увагу до нього з боку військкомату після підтвердження ним отримання “темника”.

Повний текст моніторингу – тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).