У травні ІМІ зафіксував 10 випадків порушень свободи слова в Україні

Ілюстрація ІМІ

У травні експерти Інституту масової інформації зафіксували 10 випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

За травень ІМІ зафіксував чотири злочини проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки обстрілів та погроз журналістам, а також кібератаки на сайти медіа.

Протягом травня загинули троє медійників:

• В’ячеслав Кобржицький – військовий, автоспортивний коментатор Setanta, про загибель стало відомо 1 травня 2025 року, загинув на Донеччині.
• Василь Довбуш – військовий, колишній медійник ТРК “Люкс” та 24 каналу. Загинув 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в Сумській області, біля села Могриця.
• Богдан Лисенко – загинув у боях на запорізькому напрямку 13 квітня 2025 року. Його журналістська діяльність охоплювала десятки публікацій у всеукраїнських та регіональних медіа – “Факти”, “КП в Україні”, “Субота”, “Ехо”.

Так, у травні росіяни атакували дроном журналістів “Суспільне Донбас” – головного редактора Андрія Крамченкова та журналіста Владислава Уколова – під час запису інтерв'ю в селі Родинське (Донецька область). Вони були в бронежилетах чорного кольору та з наліпками “Преса”. Журналісти не постраждали.

Порушення свободи слова в Україні за травень 2025 року

Воєнний кореспондент проєкту Радіо Свобода “Донбас.Реалії” Сергій Горбатенко отримав погрози фізичною розправою та зазнав цькування в проросійських телеграм-каналах Донецької області. Це почалося після відео, створеного редакцією до других роковин російської окупації Бахмута.

Кібератаки зазнала “Українська правда”: 9 травня зловмисники, скориставшись поштовим сервісом для розсилання листів Клубу УП, від імені медіа розсилали листи з російським спамом. У листі нібито від УП росіяни вітають українців зі своїм днем перемоги, який вони називають “нашей общей Победой”. Зламу також зазнав сайт Кримськотатарського Ресурсного Центру, який фіксує злочини РФ. Його зламали напередодні Дня памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначають 18 травня. В організації зазначили, що на сайті публікували матеріали, що розповідають правду про злочини, скоєні РФ проти кримськотатарського народу, та інформували світ про нинішні репресії в окупованому Криму. 

Водночас ІМІ зафіксував шість випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, непрямого та юридичного тиску, а також кібератаки.

Так, про погрози заявили:

• Редакція релокованого з Бахмута (Донецька область) “Вільного радіо” – від речника Київської міської військової адміністрації Євгена Ієвлєва. Посадовець відреагував на матеріал видання, у якому йшлося про статки працівників ТЦК Донеччини за 2024 рік, зокрема серед фігурантів тексту був і його батько. Ієвлєв використовував нецензурну лексику щодо автора матеріалу та погрожував розбити обличчя.
• Ведуча Громадського радіо Мар'яна Чорнієвич отримала листа з погрозами після прямого ефіру програми “Той самий ранок”,  де однією з тем обговорення в ефірі було ставлення українців до 9 травня та викладання теми Другої світової війни в школах. Кіберполіція встановила, що їй погрожував прихильник Росії, який проживає на тимчасово окупованих територіях України.
• Житель Миколаєва погрожував зброєю журналістам місцевого видання “МикВісті”, які знімали 26 травня перебіг ремонтних робіт в історичній будівлі по сусідству. Поліції чоловік пояснив, що вважає журналістів навідниками й після того, як вони фотографують, туди потім атакує РФ. Заяву про злочин журналісти вирішили не писати.

Сайт “Рівненські новини” вчергове опублікував дискредитаційний матеріал щодо “Четвертої влади” й назвав читачів медіа недалекими. У тексті міститься низка образ на адресу видання, яке сайт називає “бульварним виданням” і “шарашкіною конторою”. Також у публікації вдаються до персональних нападок на головреда Володимира Торбіча, звинувачують його у зневазі до військових, зборі коштів на підтримку редакції з використанням зборів для ЗСУ, називають “бусінкою”. 

“Сила правди” заявила, що директор комунального підприємства “Луцькводоканал” Віктор Гуменюк, який є фігурантом їхніх публікацій, намагається присвоїти назву видання. Він намагається зареєструвати торговельну марку “Сила правди”, подавши відповідну заявку до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій у липні 2024 року. Редакція запитала в посадовця, навіщо йому торговельна марка саме з такою назвою, а також чи намагається він у такий спосіб перешкодити журналістській діяльності або ж помститися за критичні публікації. На всі три запитання посадовець, взявши паузу, відповів одним словом: “Дякую”.

Сайт LIGA.net зазнав масованої DDoS-атаки після колонки консультантки зі стратегічних комунікацій Надії Потоцької про ціннісні розломи в українському суспільстві на тлі конфлікту навколо блогерки Анни Алхім. У колонці авторка аналізує скандал навколо Алхім як вияв глибшого конфлікту цінностей в українському суспільстві. Авторка наголошує, що мовне питання та споживання російського контенту стали маркерами ідентичності та ставлення до війни, а публічність вимагає відповідальності. 

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).