Законопроєкт Бородянського про дезінформацію передбачає штрафи, виправні роботи та позбавлення волі

Фото – скриншот із презентації Міністерства культури, молоді та спорту

Законопроєктом про протидію дезінформації, розробленим Міністерством культури, молоді та спорту, пропонується встановити кримінальну відповідальність за систематичне та умисне масове поширення дезінформації, а також адміністративну – за поширення дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості.

Про це йдеться в презентації законопроєкту про протидію дезінформації, яка відбулася 17 січня, повідомило Міністерство культури, молоді та спорту.

Положення про кримінальну відповідальність діє до відновлення повного контролю над територією України та передбачає:

1. Систематичне умисне масове поширення свідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, праву українського народу на самовизначення, життю та здоров’ю громадян, стану довкілля в період відсутності повного контролю України за державним кордоном, – карається штрафом від 5 до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами від одного до двох років. (Покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20%.)
2. Дії, передбачені частиною першою, вчинені з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового поширення інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів, або користувачів інформаційних послуг, або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації, – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років;
3. Фінансування дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
4. Дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, вчинені повторно або організованою групою осіб, або якщо вони призвели до тяжких наслідків чи спричинили матеріальну шкоду у великому розмірі, – караються позбавленням волі строком від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або вести певну діяльність. 

Згідно з примітками, масовим поширенням інформації або поширенням за допомогою засобів розповсюдження масової інформації є її поширення через медіа або інші засоби з доступом для необмеженого чи невизначеного кола осіб або з можливістю одержання доступу будь-якій особі з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором, зокрема за згодою чи дозволом відповідного поширювача масової інформації. Систематичним є вчинення дій більш ніж тричі протягом одного року.

Штрафи за поширення дезінформації застосовуються виключно судом за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.

Адміністративна відповідальність передбачає:

• поширення дезінформації за умови добровільного спростування у порядку, визначеному цим законом, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, – призводить до накладення штрафу в розмірі 1000 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення;
• поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування у порядку, визначеному цим законом, – призводить до накладення штрафу в розмірі 2000 мінімальних зарплат за кожен випадок поширення дезінформації;
• нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення;
• розміщення суб’єктом у сфері медіа індексу довіри за відсутності інформації про надання індексу на вебсайті уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат;
• зміна адреси розміщення матеріалу, щодо якого подано заяву уповноваженого, або незбереження запису або примірника матеріалу – штраф у розмірі п'яти мінімальних зарплат за кожен випадок порушення;
• ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит уповноваженого – штраф у розмірі п'яти мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.

Звільнення від відповідальності:

• поширювач масової інформації в разі поширення інформації, отриманої з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язаний перевіряти її достовірність та не є відповідальним, якщо її спростують; 
• поширювач масової інформації, який поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язаний робити посилання на таке джерело.

Згідно із законопроєктом, недостовірна інформація – неправдиві відомості про осіб, факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені. Дезінформація – недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема щодо національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. 

Водночас дезінформацією не є: оцінні судження, зокрема критичні; сатира та пародія; несумлінна реклама.

Ознайомитися з презентацією законопроєкту про протидію дезінформації можна тут.

Міністерство планує винести в лютому цей законопроєкт на публічне обговорення з подальшим внесенням урядом, у  березні, на розгляд Верховної Ради.