У січні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 26 випадків порушення свободи слова в Україні. З них 18 вчинила Росія.

Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: погрози й залякування журналістів, постраждалі офіси медіа, закриття медіа та юридичний тиск. 

У січні стало відомо про загибель трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:

  • Лана Чорногорська – журналістка, яка у війську служила і  пілотесою, і штурманкою різних БпЛА. Загинула на південному напрямку 1 січня 2026 року внаслідок влучання російського безпілотника. До служби була журналісткою харківського медіа “Люк”, активісткою та мисткинею.
  • Володимир Сінійчук – військовий, фотокореспондент газети “Рідний край” (селище Велика Багачка, Полтавщина). Загинув на Донеччині в бою 4 січня 2026 року. Після повномасштабного вторгнення призваний на військову службу 20 грудня 2022 року.
  • Юрій Мігашко – військовий, постановник Нового каналу. Загинув у боях на сумському напрямку. Долучився до Сил оборони в березні 2022 року.
Барометр свободи слова за січень 2026 року

Постраждалі офіси медіа

У Києві через наслідки російських обстрілів енергетичної інфраструктури постраждали офіси трьох медійних організацій:

Через тривалу відсутність опалення та різкі перепади температур після його відновлення в будівлях прорвало труби, що призвело до затоплення приміщень. Було пошкоджено техніку та робоче обладнання, офіси тимчасово стали непридатними для повноцінної роботи.

Погрози журналістам (масові повідомлення про “мінування”)

30 січня низка українських медіа та журналістів отримала масові електронні листи з погрозами про нібито замінування редакцій і державних установ. Автори називалися “військовими” або “екссаперами”, заявляли про сотні закладених вибухівок і погрожували вибухами протягом кількох днів. Листи були однотипними, містили переліки випадкових адрес в Україні та за кордоном і мали ознаки інформаційної атаки. Повідомлення отримали представниці ІМІ Катерина Середа, Ірина Небесна та Валентина Троян, а також медіа: “Вільне радіо” (Анастасія Шибіко, Олена Русінова), Фарватер.Схід (Анна Ніколаєнко), МедіаДоказ, “Детектор медіа”, 18000, Перший Криворізький, “Кременчуцький телеграф”, “Полтавська хвиля” та “Полтавська думка”.

Закриті медіа

Через економічну кризу та наслідки повномасштабної війни в регіонах України продовжують закриватися друковані медіа:

  • на Вінниччині припинила вихід одна з найстаріших місцевих газет – “Наше Придністров’я”, яка працювала 95 років; 
  • на Волині призупинила діяльність газета “Наш край” у Рожищі. 

Серед причин – падіння тиражів, зростання вартості доставлення, втрата рекламних доходів, кадрові проблеми та труднощі роботи під час блекаутів. Редакції не відкидають можливості відновлення роботи в майбутньому.

Юридичний тиск

Росія оголосила в міжнародний розшук одеського журналіста-розслідувача й еколога Владислава Балінського, який документує воєнні злочини й екологічні наслідки агресії РФ. У РФ проти нього відкрили заочні кримінальні провадження за статтями щодо “поширення фейків про ЗС РФ” та “пошкодження військових меморіалів”, а справу передали до суду в Москві.

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до інформації, кібератак.

  • У Харкові журналістів медіа “Накипіло” та “Думка” не пускали знімати наслідки обстрілу термінала Нової пошти. Доступ дозволили лише після втручання керівництва охорони. Проблема полягала у вибірковому допуску журналістів за однакових умов.
  • В Одесі суд усунув журналістку Оксану Піднебесну з відкритого засідання в справі проросійського угруповання нібито через її статус свідка. Журналістка оскаржила дії та звернулася до поліції, вважаючи це перешкоджанням професійній діяльності.
  • У Дніпрі депутат міської ради Артем Хмельников штовхнув камеру журналіста Олександра Славного під час спроби взяти коментар, за що відкрито кримінальне провадження за ст. 171 КК України. Журналіст написав заяву, правоохоронці внесли дані до ЄРДР та з’ясовують обставини.

Доступ до публічної інформації

  • Одеська ОВА відмовила журналістам у наданні даних про витрати на відрядження, посилаючись на воєнний стан та нібито непублічність інформації. 
  • У Чернівцях на презентацію нового очільника Чернівецької ОВА запросили лише місцеві телеканали.
  • У Полтаві журналісти не можуть отримати коментарі від в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової та першого заступника голови міськради Валерія Пархоменка щодо проведення зустрічі з Пархоменком для отримання відповідей про його діяльність.
  • У Запоріжжі після публікації матеріалу журналістки 061.ua Ельміри Шагабудтдинової про декларацію керівника Запорізької прокуратури їй відмовляють у коментарях щодо справ про воєнні злочини. Прокуратура пояснює це “недоцільністю” та стадіями судового розгляду, що обмежує можливість об’єктивного висвітлення процесів.

Кібератаки

  • Сайт ЖАР.INFO три доби зазнавав цілеспрямованої DDoS-атаки після публікацій про забудови міста. Атака була націлена на адміністративну частину сайту, і редакція пов’язує її з критичними матеріалами щодо місцевої влади.

Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).