Рада Європи з конференції про виклики свободи слова розпочинає п’ятирічну кампанію щодо безпеки журналістів

Фото – Нацрада

Рада Європи розпочинає п’ятирічну кампанію, присвячену безпеці журналістів. Кампанія започатковується конференцією високого рівня, яка відбудеться 5 та 6 жовтня в Національній бібліотеці Латвії. Про це повідомляється на сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Конференція на тему “Перо сильніше за меч? Відповідь на сучасні виклики свободі слова та безпеці журналістів” організована спільно Радою Європи та Латвійським головуванням у Комітеті міністрів Ради Європи.

Кампанія покликана забезпечити незалежне, плюралістичне медіасередовище, сприяти безпеці журналістів, привернути увагу європейської спільноти до проблеми захисту журналістики та інформації, підтримувати відповідні кампанії на національному рівні, а також заохочувати держави до створення національних планів і механізмів щодо безпеки журналістів.

Структура конференції складається з двох секцій, присвячених безпеці журналістів і свободі вираження поглядів у часи криз.

На першій секції обговорюватимуть питання активізації національних зусиль щодо захисту журналістів, інструменти, що вже є на національному й регіональному / міжнародному рівнях, обмін найкращими практиками, виявлення недоліків і прогалин, а також окреслення дорожньої карти для подальших дій. Учасники дискусії розглянуть ці теми під різним ракурсом, зокрема через гендерну призму.

Кампанія Ради Європи з безпеки журналістів має на меті ефективне вдосконалення відповідної правової та інституційної бази в державах-членах РЄ, а також сприяння проведенню відповідних кампаній на національному рівні щодо забезпечення всіх необхідних гарантій для ефективнішого захисту журналістів. На національному рівні в деяких країнах уже наявні необхідні інструменти – стратегії, національні плани дій, меморандуми про співпрацю тощо.

Також учасники конференції шукатимуть відповіді на питання:

• Чи був інструмент захисту журналістів і медійників ефективним і чи може він стати моделлю для інших країн-членів Ради Європи?
• Як удосконалити наявні національні інструменти, щоб зробити їх більш ефективними?
• Чи потрібно створювати нові гарантії та інструменти і якими вони можуть бути?
• Що необхідно зробити для підвищення обізнаності й відповідальності в суспільстві щодо ролі журналістів та їхнього захисту?

Під час другої секції учасники дискусії говоритимуть про те, як використовувати наявні інструменти та які нові механізми потрібні для ефективного захисту демократії від інформаційної війни, відстоюючи водночас свободу вираження поглядів. Обговорюватимуться такі питання:

• Наскільки далеко можуть зайти можливі обмеження свободи вираження поглядів; чи є допустимі обмеження ширшими під час воєн і криз?
• Як протидіяти мові ворожнечі під час війни та кризи?
• Як ефективніше застосовувати наявні інструменти для боротьби з дезінформацією та мовою ворожнечі в інтернеті?
• Кого можна вважати журналістом?
• Чи слід поширювати поняття журналіста на блогерів і користувачів соціальних мереж?
• Якої шкоди може завдати дезінформація й пропаганда, просування в інформпросторі наративів з ознаками мови ворожнечі?
• Чи повинні держави переслідувати прославляння та/або заперечення воєнних злочинів у публічному просторі та чи варто чекати на рішення міжнародного трибуналу? Які докази можуть бути використані?
• Як дотримуватися професійних стандартів журналістики, з огляду на те що медіа перекидають свій медіаконтент в онлайн-середовище.