Президент України Володимир Зеленський 12 червня підписав указ № 493/2026, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти російських пропагандистських ресурсів та суддів, що ухвалили незаконні рішення щодо українців. Про це повідомляється на сайті президента України.
Серед суддів – Віталій Бєліцкій (Белицкий Виталий Александрович). Саме він у березні 2026 року ухвалив політично вмотивований вирок та заочно засудив медіаекспертку Інституту масової інформації (ІМІ) Ірину Земляну до 13 років колонії загального режиму.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2026 року ІМІ з’ясував, що російський суддя Віталій Бєліцкій (Белицкий Виталий Александрович), який ухвалив вирок медіаекспертці Ірині Земляній, відомий тим, що системно розглядає політично вмотивовані справи проти журналістів і представників громадянського суспільства.
12 червня Володимир Зеленський підписав указ № 493/2026, яким увів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти російських пропагандистських ресурсів та суддів, що ухвалили незаконні рішення щодо українців. Серед них суддя Тимур Вахрамєєв, причетний до ув’язнення української журналістки Вікторії Рощиної.
Що передувало
У березні 2026 року Московський міський суд (Росія) заочно засудив Ірину Земляну до 13 років колонії загального режиму. Земляну визнали винною в нападі на представника іноземної держави для ускладнення міжнародних відносин; розпалюванні ненависті та ворожнечі із застосуванням насильства; поширенні так званих фейків про російську армію.
Своєю чергою Ірина Земляна заявила, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справа є повністю сфабрикованою.
У листопаді 2022 року РФ оголосила медіаекспертку ІМІ Ірину Земляну в розшук. Проти неї відкрили кримінальну справу через нібито напад на російського посла Сєргєя Андрєєва у Варшаві (Польща). Сама Земляна заперечує звинувачення і заявляє, що не вчиняла нападу.
Інцидент стався 9 травня 2022 року у Варшаві. Тоді група протестувальників облила російського посла червоною рідиною, коли він намагався покласти квіти на Цвинтар-мавзолей радянських воїнів. Учасники акції мали на одязі плями червоної фарби, що символізувала кров жертв війни Росії проти України. Вони також скандували гасла “фашисти”, “рашисти” та “вбивці”.
Земляна, яка брала участь в акції, після інциденту через погрози змушена була виїхати з Варшави.
Польща розслідувала справу щодо погроз життю Земляної з боку росіян та інших осіб. У червні 2023 року стало відомо, що польська прокуратура призупинила слідство в справі про облиття фарбою російського посла, визнавши Ірину невинуватою.
Нацполіція України відкрила кримінальне провадження за заявою Земляної після інциденту у Варшаві з російським послом. Згодом Шевченківське управління поліції Головного управління Нацполіції в Києві закрило кримінальне провадження щодо погроз життю та розсекречення її особистих даних. Проте суд зобовʼязав відновити розслідування.
Водночас в Інтерполі донині не визначилися, чи оголошувати Земляну в міжнародний розшук за поданням Росії, чи ні.
У лютому 2024 року Ірину Земляну внесли до списку “терористів та екстремістів”, який веде Федеральна служба Росії з фінансового моніторингу (Росфінмоніторинг).
4 березня 2024 року Басманний районний суд Москви (Росія) заочно арештував Ірину Земляну в цій сфабрикованій проти неї справі. Вона заявила, що її арешт побудовано на неправдивому обвинуваченні, а сама справа щодо інциденту з “облиттям” посла РФ у Польщі навесні 2022 року є повністю сфабрикованою.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат Ярослав Юрчишин звернувся до Національної поліції як представника в Інтерполі з проханням захистити Ірину Земляну від російського переслідування. У відповідь Нацполіція зобов’язалася проконтролювати, щоб не дати Росії через Інтерпол переслідувати Ірину Земляну.