Вирок медіаекспертці Інституту масової інформації (ІМІ) Ірині Земляній ухвалив російський суддя Віталій Бєліцкій (Белицкий Виталий Александрович), який системно розглядає політично вмотивовані справи проти журналістів і представників громадянського суспільства. Це з’ясували експерти Інституту масової інформації.
Як з’ясував ІМІ, Бєліцкій (1980 року народження) зробив кар’єрне зростання вже під час повномасштабної війни РФ проти України та посилення внутрішніх репресій. 4 січня 2023 року указом президента РФ Владіміра Путіна його призначили суддею Московського міського суду. До цього він працював у Коптєвському районному суді Москви.
Суддя системно розглядає справи, які міжнародні організації та правозахисники вважають політично мотивованими.
Зокрема, він працює зі справами за статтями Кримінального кодексу РФ, які часто застосовують для політичного переслідування, такими як “державна зрада”, “поширення фейків про армію РФ” та іншими політично чутливими звинуваченнями. Йдеться як про вироки, так і про рішення щодо запобіжних заходів, зокрема тримання під вартою.
Також Бєліцкій ухвалював рішення в справах проти політиків і науковців.
Серед відомих справ:
- Справа Владіміра Кара-Мурзи: 17 квітня 2023 року суддя засудив опозиційного політика та медійника до 25 років колонії суворого режиму за звинуваченням у поширенні “фейків” про російську армію, участь у діяльності “небажаної організації” та нібито за державну зраду. Це одна з найгучніших політичних справ у РФ, яка визнається міжнародно як переслідування.
- Справа вченого (Валєрій Голубкін): у червні 2023 року Бєліцкій засудив науковця до 12 років колонії суворого режиму за “держзраду”. Обвинувачення стосувалися його участі в міжнародному проєкті зі створення гіперзвукового пасажирського літака. За версією слідства, Голубкін передавав колегам з Нідерландів звіти, в яких містилася держтаємниця. Сам Голубкін заперечував провину, а передані матеріали, за його словами, проходили перевірки й не містили державної таємниці.
- Справа Грігорія Мельконьянца: суддя також ухвалював рішення про продовження арешту співголови руху спостерігачів “Голос”, якого звинувачують в організації діяльності “небажаної” неурядової організації.
Отже, за даними ІМІ, суддя залучений як до ухвалення вироків, так і до рішень про утримання під вартою в справах, які пов’язують із політичними переслідуваннями у Росії.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, у березні 2026 року Московський міський суд (Росія) заочно засудив Ірину Земляну до 13 років колонії загального режиму. Земляну визнали винною в нападі на представника іноземної держави для ускладнення міжнародних відносин; розпалюванні ненависті та ворожнечі із застосуванням насильства; поширенні так званих фейків про російську армію.
Своєю чергою Ірина Земляна заявила, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справа є повністю сфабрикованою.
У листопаді 2022 року РФ оголосила медіаекспертку ІМІ Ірину Земляну в розшук. Проти неї відкрили кримінальну справу через нібито напад на російського посла Сєргєя Андрєєва у Варшаві (Польща). Сама Земляна заперечує звинувачення і заявляє, що не вчиняла нападу.
Інцидент стався 9 травня 2022 року у Варшаві. Тоді група протестувальників облила російського посла червоною рідиною, коли він намагався покласти квіти на Цвинтар-мавзолей радянських воїнів. Учасники акції мали на одязі плями червоної фарби, що символізувала кров жертв війни Росії проти України. Вони також скандували гасла “фашисти”, “рашисти” та “вбивці”.
Земляна, яка брала участь в акції, після інциденту через погрози змушена була виїхати з Варшави.
Польща розслідувала справу щодо погроз життю Земляної з боку росіян та інших осіб. У червні 2023 року стало відомо, що польська прокуратура призупинила слідство в справі про облиття фарбою російського посла, визнавши Ірину невинуватою.
Нацполіція України відкрила кримінальне провадження за заявою Земляної після інциденту у Варшаві з російським послом. Згодом Шевченківське управління поліції Головного управління Нацполіції в Києві закрило кримінальне провадження щодо погроз життю та розсекречення її особистих даних. Проте суд зобовʼязав відновити розслідування.
Водночас в Інтерполі донині не визначилися, чи оголошувати Земляну в міжнародний розшук за поданням Росії, чи ні.
У лютому 2024 року Ірину Земляну внесли до списку “терористів та екстремістів”, який веде Федеральна служба Росії з фінансового моніторингу (Росфінмоніторинг).
4 березня 2024 року Басманний районний суд Москви (Росія) заочно арештував Ірину Земляну в цій сфабрикованій проти неї справі. Вона заявила, що її арешт побудовано на неправдивому обвинуваченні, а сама справа щодо інциденту з “облиттям” посла РФ у Польщі навесні 2022 року є повністю сфабрикованою.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат Ярослав Юрчишин звернувся до Національної поліції як представника в Інтерполі з проханням захистити Ірину Земляну від російського переслідування. У відповідь Нацполіція зобов’язалася проконтролювати, щоб не дати Росії через Інтерпол переслідувати Ірину Земляну.
