Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону про "іноагентів"

Конституційний суд Грузії не підтримав призупинення дії закону “Про прозорість іноземного впливу” (закону про “іноагентів”). Відповідне рішення опубліковано на сайті суду, повідомляє “Ехо Кавказа”.

Призупинення дії закону підтримали двоє суддів (Георгій Кверенчхіладзе та Теймурас Тушурі), шестеро висловилися проти (Мераб Турава, Ева Гоцирідзе, Георгій Тевдорашвілі, Хвіча Кікілашвілі, Манана Кобахідзе, Василь Роінішвілі). 

Позови до Конституційного суду щодо дії цього закону подали президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати, а також представники неурядових організацій та медіа. Вони, зокрема, вимагали зупинити дію закону на час розгляду справ. 1 вересня суд завершив триденні слухання в справі, але рішення досі не оголошував.

Тепер Конституційний суд частково прийняв позови до розгляду та переходить до їхнього розгляду по суті. Суд має визначити, чи суперечить закон про “іноагентів” статтям конституції: 

• про право на недоторканність приватного та сімейного життя, особистого простору і комунікацій (стаття 15); 
• про право на свободу думки, інформації, засобів масової інформації та інтернету (стаття 17); 
• про свободу об’єднань (стаття 22); 
• про процесуальні права (стаття 31); 
• про інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури (стаття 78).

Суддя Ева Гоцирідзе виступила проти розгляду позовів по суті в частині їхньої суперечності статті про євроінтеграцію, проте колеги її не підтримали.

Термін розгляду конституційного позову або конституційного подання не має перевищувати дев'ять місяців з моменту реєстрації. У виняткових випадках термін розгляду позову може бути продовжений, але не більш ніж на два місяці головою Конституційного суду.

Передісторія

Як повідомляв ІМІ, 15 липня 2024 року президентка Грузії Саломе Зурабішвілі звернулася до Конституційного суду з позовом про зупинення та остаточне скасування закону “Про прозорість іноземного впливу”, відомого як закон про “іноагентів”.

3 червня 2024 року спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”). 

28 травня парламент Грузії подолав президентське вето на закон про “іноагентів”, остаточно затвердивши його.

14 травня 2024 року парламент Грузії в третьому, остаточному читанні затвердив закон про “іноагентів”. 18 травня президентка країни Саломе Зурабішвілі ветувала його, назвавши “російським законом”.

Неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про “іноагентів”. 

У країні відбулися протести, сутички між протестувальниками та поліцією. Учасників акції затримували, їм закидали адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство та непокору співробітнику поліції.

9 липня 2024 року посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський повідомив, що ЄС призупинив вступ країни до блоку, а також заморозив 30 млн євро, які призначені на підтримку держави у сфері оборони.

У вересні 2024 року прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе на засіданні уряду повідомив, що в країні створять державний фонд для фінансування грузинських неурядових організацій (НУО), які зареєструвалися в реєстрі “прозорості іноземного впливу”. 

1 жовтня стало відомо, що в Грузії перші неурядові організації (НУО) внесли до реєстру “іноземних агентів”.