Журналістські організації вимагають відхилити законопроект про наклеп

20.09.2012, 04:05

Національна спілка журналістів України, Комісія з журналістської етики, Незалежна медіа-профспілка України закликають журналістську спільноту, громадські об'єднання виступити разом з вимогою відхилити законопроект №11013, який повертає в Україну кримінальну відповідальність за наклеп. Про це йдеться у спільній заяві організацій.

НСЖУ, НМПУ та Комісія з журналістської етики очікують, що рішення Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів від 19 вересня 2012 року з рекомендацією відхилити законопроект №11013, буде підтримано фракціями Партії регіонів, КПУ, Народної партії і законопроект буде знято з розгляду.

У разі відсутності такого рішення фракцій, автори заяви вимагають від глави Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна направити на проведення експертизи до Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини») (реєстраційний номер 11013) на предмет відповідності цього законопроекту стандартам Ради Європи.

Також автори заяви вимагають від голови Верховної Ради та керівників фракцій Партії регіонів, КПУ, Народної партії відхилити даний законопроект і оголосити про це публічно або, принаймні, не розглядати його до отримання висновку Ради Європи.

У спільному листі зазначається, що з 2001 року за поширення недостовірної інформації передбачено цивільно-правову відповідальність, тобто відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Цим Україна виконала зобов'язання, взяті на себе при вступі до Ради Європи. Таке рішення віталось ПАРЄ, а також Комітетом ООН з прав людини. Журналістські спілки нагадують, що у Кримінальному кодексі 1960 року наклеп та образа вважалися злочинами, що не становили великої суспільної небезпеки, а відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини кримінальне звинувачення у наклепі та судовий розгляд має «охолоджувальний ефект» для свободи вираження поглядів.

ОБСЄ, яка проводить кампанію по декриміналізації відповідальності за висловлювання, ставила Україну за приклад того, що з 2001 року, часу прийняття змін до Кримінального кодексу, не відбувається збільшення кількості випадків поширення недостовірної інформації. Про це свідчить і практика українських судів. На думку визнаних фахівців права, Україна має достатньо можливостей для ефективного захисту прав особи, постраждалої від поширення про неї недостовірної інформації. Запровадження кримінальної відповідальності, не може здійснюватись довільно на основі емоцій.

«Особливе занепокоєння цей законопроект викликає за умов відсутності незалежних судів, демонстративного нехтування законами з боку влади. Ми пам'ятаємо про намагання заборонити критику уряду, тепер намагаються запроторити за ґрати тих, хто здійснює реальні журналістські розслідування і поширює непривабливі для влади факти», - йдеться в заяві. За словами авторів листа, ці норми спрямовані не тільки проти журналістів, а й проти громадських діячів і всіх тих, хто висловить невдоволення політикою влади в офісі, на вулиці, на своїй сторінці в соціальних мережах. За цим законопроектом будь-хто з громадян може стати кримінальним злочинцем за висловлені сумніви в якості дешевої капусти.

Автори наголошують, що «мавпування» законодавчої практики Російської Федерації, яка засуджується ОБСЄ і Радою Європи неприпустиме для незалежної держави, яка планує найближчим часом головувати в ОБСЄ. «У 2001 році Україна була однією з перших країн у регіоні ОБСЄ, що скасувала кримінальну відповідальність за наклеп. І завдяки цій важливій реформі Україна досягла репутації одного з найбільш ліберальних правових середовищ для медіа в регіоні», - заявила представник ОБСЄ 19 вересня 2012 року.

Нагадаємо, 18 вересня Верховна Рада 244 голосами прийняла за основу законопроект, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп. Наклеп пропонується карати штрафом в розмірі від 500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 8,5 тис. грн до 85 тис. грн), виправними роботами або арештом від 3 до 8 місяців.

Ухвалення цього законопроекту засудили уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Національна спілка журналістів України, опозиційні політичні сили, Незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», Організація з безпеки і співробітництва в Європі, «Репортери без кордонів», перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів.

“Телекритика”

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Новини

Дослідження: Telegram-канал “НачШтабу” пов’язаний із військовою розвідкою РФ

Міський голова: Мовними інспекторами в Івано-Франківську захотіли стати понад 70 людей

У Києві затримали “заступницю директора ліцею ЛНР”, яка повернулася з ЄС