"Я так хочу, чтобы лето не кончалось": сезонні медійні лякалки
В українських медіа – свій Хелловін. Кожної останньої неділі жовтня вони починають масово залякувати аудиторію неймовірними жахами – дуже часто штучними. Йдеться про завершення дії літнього часу, те саме переведення годинникових стрілок. Не став винятком і нинішній рік.
На сайті “ТСН” оприлюднено матеріал “Останнє переведення годинників: у Європі можуть відтермінувати зміни”. Він розповідає про технічні проблеми такого скасування, й от пасаж із нього: “Разом із тим єврокомісар з питань бюджету Ґюнтер Еттінґер зізнався, що "не сумуватиме, якщо скасувати переведення годинників не вдасться". Він вказав на переваги одного часового поясу для європейського спільного ринку”. Але ж даруйте: незалежно від переведення або непереведення стрілок, жодного єдиного часового поясу в ЄС немає й тепер! Більшість країн живуть за середньоєвропейським часом, але Велика Британія, Ірландія та Португалія – за гринвіцьким, а Болгарія, Греція, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Румунія та Фінляндія – за східноєвропейським (київським) часом. Перейти (повернутися) на гринвіцький час – таке питання розглядає й Іспанія.
Інший матеріал “розвінчує міфи” й буцімто доводить, що переведення годинників не має сенсу. І робить це в отакий спосіб: “Досліджували це в США. Так, робота міністерства енергетики 2008 року показала, що перехід на літній час скорочує річне споживання енергії приблизно на 0,03%. А дослідження того ж року в Університеті Каліфорнії виявило, що, можливо, споживання енергії навіть трохи збільшується – загалом на 1%”. Як, за рахунок чого це відбувається, чому стається такий парадокс? Невідомо. А чи інших досліджень не було? Теж невідомо. Й це вже стало традицією: матеріали про сезонне переведення стрілок з року в рік рясніють голими цифрами без найменшого змалювання механізмів.
“Страна” виходить із того, що “считается, что перевод на час назад зимой поможет сэкономить электроэнергию...”, адже, “когда утром основная часть населения просыпается на работу, уже светло”. А коли повертається з роботи, вже темно. А за місяць буде темно, й коли люди прокидатимуться, – то де ж тут заощадження? Дуже схоже на намагання вкритися носовичком. Є в матеріалі пасаж, який винятково точно змальовує розуміння проблеми авторами: “В 2011 году в парламенте проголосовали за отмену зимнего времени, чтобы остаться в зимнем” – і розумійте як хочете.
“Обозреватель” стверджує: “Практика перевода часов официально утверждена постановлением Кабмина еще в 1996 году. Согласно принятым нормам, переход на зимнее время в Украине происходит ежегодно в последнее воскресенье октября в 4 часа утра на один час назад, на летнее – в последнее воскресенье марта в 3 часа ночи на один час назад”. З такої оповіді читачі, найімовірніше, зрозуміють, що буцімто зимовий час є відхиленням від норми, а літній – поверненням до неї, бо нібито першим був перехід на зимовий час.
Є посилання на експерта – заступника директора з наукової роботи Інституту загальної енергетики НАНУ Віктора Білодіда: “Для Украины, которая находится в одном часовом поясе, смысла в переходе на летнее и зимнее время не вижу никакого. Единственное, может возникнуть небольшая проблема для крайних восточных и западных территорий, но тут необходимо просто сместить начало и конец рабочего дня”. Перепрошую, але на городі бузина, а в Києві Білодід: жодна країна Євросоюзу не розташована в кількох часових поясах (якщо не брати до уваги заморські території), але всі вони стрілки годинників переводять. До чого тут узагалі “в одному часовому поясі”? Ну а щодо пересування початку робочого дня (й відповідного коригування транспортних розкладів) замість переведення стрілок, то, як кажуть, не вмер Данило – болячка задавила.
Читаємо далі: “В случае если уснуть раньше не получается... Раз ложиться придется раньше, то ужинать также придется на час раньше обычного”. У ніч переведення стрілок з'являється додаткова година, а лягати треба раніше. Дива! Дітям матеріал рекомендує “переместить на час ранее режим дня, а также отход ко сну”. І знову: дива!
Матеріал “Перехід на зимовий час: розвінчано основні міфи” дуже вже нагадує відповідний матеріал із сайту “ТСН” – і міфи ті самі, й факти, й посилання на ті самі дослідження. Теж із розряду “дива”?
Сайт 24 каналу повідомляє, що нібито “в СРСР почали переводити стрілки годинників уперше лише в 1981 році”, що зовсім не так: сезонні переведення часу були звичними 1920-х років. Також матеріал повідомляє, що “у 2011 році Верховна Рада намагалася скасувати переведення годинників на зимовий час, але під тиском громадськості ухвалену постанову було скасовано”. “Чи сказилася та громадськість?” – тільки й залишається знизати плечима читачам, бо причину того невдоволення не названо. А було воно тому, що справжній поясний час – це саме зимовий, а не літній, і тодішня ВР у такий спосіб прагнула запровадити в Україні московський час: саме тоді Росія повернулася до поясного часу, московський час – це був київський плюс одна година, оцю одну годину Верховна Рада й хотіла приплюсувати в Україні.
“Сегодня” пише, що “сезонный перевод часов в Украине осенью и весной – дело привычное”, так, ніби восени відбувається відхід від норми, а навесні – повернення до неї. “В чем же польза перевода часов на зимнее время”, – риторично запитує матеріал і підкріплює іншим запитанням: “Кому выгодно переводить часы на зимнее время”. “Зимнее время считается астрономическим, а вот летнее время было введено в 80 странах для экономии электроэнергии на производство и освещение”, – заперечуючи саме собі, повідомляє далі видання, а потім знову стверджує: “Перевод часов на зимнее время или же, наоборот, возврат на летнее”. Одне слово, й самі заплуталися, й читачів заплутаємо.
Інший матеріал стверджує, що “в Европе на зимнее время не переходят Исландия, РФ и Беларусь”, хоча насправді вони не переходять на літній час, а цілий рік живуть за зимовим. “В Украине в 2011 году было принято постановление об отмене перехода на зимнее время, но эту инициативу аннулировали” – чому й із якої причини, не пояснено.
“НВ” шкодує про “переведення годинників на зимовий час, від якого Україна вже вкотре ніяк не може відмовитися”, – тобто, на думку видання, Україна мала б залишитися з літнім часом. Узагалі ж матеріал залякує читачів і зростанням кількості самогубств і аварій, й іншими муками пекельними. Такої концентрації лякалок немає більше ніде. “Скорочення світлового дня і відсутність сонячного світла при пробудженні”: можна гадати, ніби от відмовимося від клятого зимового часу – й скорочення світлового дня одразу розвіється, мов примара. Що ж до пробудження, то, скажімо, прокидаєтеся ви о сьомій. Було темно – а тепер на досить довгий час стане світло, бо “по-старому” це восьма. Ну й де ж вона, ця відсутність світла? “Якщо ви... схильні нервуватися від браку сну”... Та який же брак, коли в ніч переходу зайва година додається? Якщо фактично ви прокидатиметеся пізніше, ніж до того?
“Поживний сніданок і прогулянка відразу після того, як щойно зійде сонце, допоможуть "включити" в організмі потрібний час” – тобто нам радять прокидатися до світанку заради прогулянки? Ну тоді й брак сну знаходить пояснення. “Через пробудження в темряві циркадний ритм організму порушується...” – та в тому й річ, що тепер, після переведення стрілок, буде вже не в темряві! Вочевидь, автори збірки лякалок так і не розібралися, чим саме вони лякають читачів.
“Тиждень”. Ну нарешті! Не “перехід на зимовий час”, а “скасування літнього часу” – як, до речі, й написано в офіційних документах. Та ще й пояснення: “Уряд України, з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи, постановив запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3-й годині на одну годину вперед і в останню неділю жовтня о 4-й годині на одну годину назад”. Ну просто розцілувати хочеться – чесно.
Укрінформ. От за це теж можна розцілувати: “Скасовується літній час”, те саме в цитаті з розпорядження Кабміну. Але оце... “В останню неділю жовтня в Україні переведуть стрілку годинника на одну годину назад. Таку зміну роблять для того, щоб люди отримували якомога більше денного світла в період, коли день стає коротшим, а ніч довшою". Шановні панове, поясніть мені, як це – як це відбувається конкретно. Світловий день скорочується, що вранці, що ввечері, й?.. Ви хоч самі розібралися, перш ніж роздумувати про “сонячне світло є одним з факторів, який керує біологічними процесами в організмі”?
Варто додати повідомлення з випуску новин на Першому каналі Українського радіо (суспільного!) від 26 жовтня, де стверджували, що буцімто зимовий час запроваджують задля економії електроенергії, а “повернемося на літній час” ми наприкінці березня. Ані перше, ані друге твердження не є правдивим.
А як усе насправді? А дуже просто. Істинний поясний час – це зимовий, а літній – це відхилення від поясного часу. Недаремно термінологічні назви – це “стандартний час” (зимовий) та “час заощадження денного світла” (літній). Жодної економії зимовий час не несе й нести не може, він – просто повернення до стандартного часу тоді, коли часовий зсув для заощадження енергії втрачає сенс. Задля економії запроваджено саме літній час. І от із якої причини: режим дня більшості людей є несиметричним щодо часової осі “полудень – опівніч”. І влітку, коли світловий день є довгим, протягом кількох годин уранці сонце світить “даремно”, бо більшість людей сплять. А от вечорами на кілька годин доводиться вмикати електричне світло. От щоби зекономити одну годину вечірнього вмикання світла, щоби зсунути світловий день на одну годину в бік вечора, й запроваджено літній час. Усе дуже просто, жодної вищої математики. Тепер, коли дедалі більшого впровадження набувають світлодіодні та інші подібні засоби освітлення, що споживають украй мало електроенергії, розвинені країни розглядають питання про те, що перехід на літній час утратив актуальність от саме з цієї причини.
А публікації в українських ЗМІ на цю тему з року в рік відзначають одні й ті самі вади. ЗМІ залякують аудиторію. Подають дані про нібито величезну шкоду для здоров'я, мов щось загальновідоме й саме собою зрозуміле, – без посилань на дослідження, без посилань на джерела. “Відомо”, “очевидно” та “виявилося” – оце й є обґрунтування лякалок.
Найбільш кричущою вадою переважної більшості публікацій про сезонне переведення часу є повне нерозуміння авторами теми, повне незнання того, про що йдеться. Не розуміючи ані мети сезонної зміни часу, ані механізмів економії енергії завдяки цьому, ЗМІ транслюють стереотипи, а то й відверті фейки. І в такий спосіб можуть стати несвідомими учасниками маніпуляцій. Привертає увагу: дуже значна частина ЗМІ переконує аудиторію, що буцімто зимовий час є “аномалією”, й саме від зимового часу треба відмовитися. Але якщо Україна й справді відмовилася б від зимового часу, це означало б, що з того моменту наша країна почала б жити за московським часом, і годинники в Києві завжди показували б однаково з годинниками в Москві та Мінську. От цікаво: чи все це – лише випадковий збіг?
Борис Бахтєєв
Help us be even more cool!
