Для частини рівненських медіа 2025-й став роком шокової терапії: втрата американського фінансування поставила редакції перед реальною загрозою зникнення. Нікуди не зникла й давня кадрова проблема, яку, втім, кожна редакція тепер намагається розв’язувати по-новому. Та найболючішим ударом року стала втрата колег на фронті. Цьогоріч рівненська медіаспільнота прощалася з воїном і спортивним журналістом Володимиром Коцуром, який загинув 29 квітня на Донеччині, виконуючи бойове завдання.
Здавалося, що на тлі війни, відсутності американських грантів, блекаутів та дефіциту людей регіональна журналістика могла занепасти. Проте підсумки року свідчать про протилежне: медіа Рівненщини не лише вистояли, а й запустили нові амбітні проєкти, редакції навчилися гуртувати навколо себе читачів, монетизувати соцмережі та залучати талановиту молодь з університетів.
З якими ударами зіткнулися рівненські журналісти 2025 року, як долали перешкоди і якими були головні медійні події року – у підсумковому огляді Інституту масової інформації.
Вистояли та змінилися
У 2025 році ІМІ не зафіксував припинення діяльності жодного медіа в регіоні – це справді вражає, адже рік видався надскладним: припинення американського фінансування, зменшення обсягів реклами ще з початку повномасштабного вторгнення, відключення електроенергії та значний відтік кадрів, який розпочався ще в минулих роках. Спілкуючись із колегами, ми з’ясували, що кожен за роки великої війни віднайшов власні шляхи подолання криз, а більшість редакцій навчилася жити в умовах блекаутів ще раніше, тому відключення у 2025-му не застали їх зненацька.
Медійники розповідають, що їм вдається долати проблему кадрового голоду. Наприклад, телерадіокомпанія “Сфера ТБ” вирішує дефіцит працівників завдяки зміні підходу до наймання. Заступниця директора Марія Луцюк розповідає, що зараз вони погоджуються на менш кваліфікованих фахівців, яких потрібно “вести” в роботі й поступово навчати.
Схожий шлях обрала й агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”, яка почала тісніше комунікувати з університетами та запрошувати молодь. За словами заступниці головреда Антоніни Торбіч, хоча навчання студентів і вимагає значного часового ресурсу, це природний і дієвий процес. “Понад половину нашої команди, яка зараз з нами, пройшла цей період навчання з мінімального рівня навичок до високого професійного рівня”, – розповідає Антоніна Торбіч.
Крім кадрових рішень, цей рік відзначився посиленням роботи в соцмережах. Редакції сміливіше експериментують з форматами, виводять журналістів “з тіні” та нарощують аудиторію.
Прикладом є ЧаРівне.info: як зазначає редакторка Оксана Кравець, завдяки розширенню команди та акценту на відеоконтенті виданню вдалося досягти мільйонних переглядів в Instagram.
Тож попри всі виклики рівненська журналістика цьогоріч трансформується та знаходить нові точки зростання. Далі розглянемо головні медійні події року Рівненщини, які вражали, обурювали, а подекуди й надихали.
Турбулентність року: припинення допомоги USAID
Припинення американського фінансування наприкінці січня 2025 року стало справжнім стрес-тестом для українського медіапростору. Багато редакцій, чия робота роками трималася на підтримці міжнародних партнерів і завдяки цьому вони лишалися незалежними, опинилися на межі виживання. Криза не оминула й Рівненщини: кілька медіа регіону були змушені боротися за своє існування, шукаючи нові моделі в умовах війни.
Голова громадської організації “СІД Медіа Груп” Наталія Пахайчук розповідає, що після припинення американського фінансування Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua зробила все можливе, щоб продовжувати роботу. “Насамперед ми скоротили витрати. Знайшли інших донорів, європейських, які покрили наші потреби до 50%, не більше, і наростили доходи з реклами. Наростили всі види реклами, крім прямих продажів, але заробляє трафік і заробляє мережа на співпраці з рекламними агентствами”, – розповідає Наталія Пахайчук.
Хоча ситуацію вдалося стабілізувати, про стрімкий розвиток поки не йдеться. За словами Наталії, наразі медіа тримається на плаву, але вийти на попередній рівень фінансування або ж розвивати проєкти залишається складним завданням.
Водночас мережа почала розвивати власну спільноту підтримки. На сьогодні вже 210 читачів стали її меценатами. За словами Наталії, серед восьми сайтів мережі, які охоплюють Рівненську область, найбільшу підтримку читачів здобув “Острог. Район”.
Підтримати мережу можна на сайтах кожного онлайн-медіа, підписавшись, зокрема, на щомісячний донат.
Припинення фінансування з боку США суттєво вплинуло й на роботу Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”, адже в січні 2025 року грант USAID забезпечував 50% її бюджету. За словами заступниці головного редактора Антоніни Торбіч, після припинення американської допомоги редакція змістила фокус на розвиток читацької спільноти та почала подання заявок до інших міжнародних фондів
“Зрештою, через кілька місяців після фінансової нестабільності за допомогою інших донорських організацій нам вдалося повністю виконати наш бюджет цього року. Але важливим є те, що майже всі нові проєкти, які ми реалізуємо, охоплюють компонент подовження розвитку спільноти читачів. Бо донорські організації, які зараз виділяють фінансування для таких медіа, як наше, хочуть, щоб ми не розраховували, що це фінансування буде безкінечним. Логіка фінансування – дати нам час розвинути інші джерела монетизації, щоб за деякий час ми почали менше потребувати підтримки європейських платників податків, а з часом звели цю підтримку до мінімуму”, – розповідає Антоніна Торбіч.
На сайті “Четвертої влади” є детальна інструкція для тих, хто хоче фінансово підтримати медіа. На сьогодні редакції вже вдалося залучити 82 постійних патронів.
Внаслідок втрати американського фінансування постраждала й редакція “Сфера-ТВ”, чий субгрантовий проєкт від Інституту масової інформації також був зупинений. “За іронією долі циклу телепередач і радіопрограм “Як бути?”, на які був розрахований грант, не судилось бути”, – зауважує заступниця директора телеканалу “Сфера-ТВ” Марія Луцюк.
“Ганьбище” року
Наприкінці вересня 2025 року в Рівному розгорівся скандал, який виходить за межі особистого конфлікту і зачіпає важливі суспільні теми – психофобії та ставлення до військових.
Приводом став коментар у Facebook під відео депутатки Рівненської міської ради від партії “Рівне разом” Катерини Марчук. У відео журналісти розповідали, як в.о. мера і очільник “Рівне разом” Віктор Шакирзян використовує для власного піару громадську організацію “Рівне Разом”. До речі, ІМІ також звертав на це увагу. У коментарі Катерина Марчук обурилася роботою Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”, запропонувала їй створити свій благодійний фонд та зауважила, що вони мають журналіста з “довідкою з психлікарні”, який “для фронту не годиться, а ходить здоровий”.
Журналіст “Четвертої влади” та ветеран Сергій Турович відреагував на коментар і присвятив цій темі блог, у якому розповів, що пішов на війну добровольцем і служив у 2015–2016 роках. Потім він був парамедиком в одній з добровольчих медичних служб, а після початку повномасштабного вторгнення Сергій не зміг служити у зв’язку зі здоров’ям. “На Великій війні не був, бо не зміг. Із тієї причини, яка вам (депутатці. – Ред.) чомусь смішна”, – написав він у блозі.
Також медійник повідомив, що не приховує ментального розладу і наголосив на неприпустимості стигматизації порушень психічного здоров’я, особливо в часи великої війни. “Одним словом, я сподіваюся на ваші (Катерина Марчук. – Ред.) публічні вибачення. Не переді мною, а перед усіма, кого ви дискримінували”, – підсумував Сергій Турович у блозі.
Цю ситуацію широко висвітлювали місцеві й всеукраїнські медіа. Суспільне отримало коментар Катерини Марчук, у якому вона розповіла, що її реакція на публікацію стосувалася лише методів роботи журналістів і вона мала на увазі іншу людину, а реакція видання на її коментар є маніпуляцією.
“Я не знаю, чому Сергій сприйняв це на власний стан. Але я хочу повторитися, що мої емоційні обурення не до нього, а саме до даного ЗМІ, які чотири роки навколо мого імені перекручують будь-які матеріали. Чи маю я право емоційно якось реагувати, як людина – точно маю”, – пояснила Катерина Марчук Суспільному.
У коментарі ІМІ Сергій Турович розповів, що так і не отримав вибачень від Катерини Марчук. “Коли вона це написала, вона потім відповідала, що це все маніпуляції, мала на увазі зовсім іншу людину, іншу ситуацію. Ну, але ж там доволі конкретні були, скажемо, епітети, щоб було зрозуміло, про кого йдеться. Я сподіваюся, що мислячі люди побачили всю цю комунікацію, весь цей рівень і зробили для себе певні висновки”, – розповідає Сергій Турович.
На тлі звинувачень у некоректних висловлюваннях щодо ментального здоров’я Катерина Марчук разом з колегами з “Рівне Разом” 10 жовтня долучилася до заходів з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я. Депутати відвідали один з рівненських ліцеїв для спілкування з учнями, однак освітній візит фактично перетворився на майданчик для партійного піару.
Нові медіа Рівненщини
У 2025 році, попри турбулентність, спричинену припиненням американського фінансування, у Рівному з’явилися два нові медіа – нішеві видання АЖР “Четверта влада” “Рівненські гроші” та “Рівненські лікарні”. Як повідомляв ІМІ, запуск сайтів став можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), хоча організація призупинила фінансування 24 січня у зв’язку з аудитом діяльності. Попри це видання працюють за підтримки іншого донора.
Сайт “Рівненські гроші” позиціює себе як вотчдог у сфері публічних коштів Рівненщини та порадник з фінансової грамотності й особистих фінансів.
“Рівненські лікарні” – це медіа про медицину області, права пацієнтів та медпрацівників, витрати публічних грошей на забезпечення медичних послуг за кошт бюджету тощо.
Також “Четверта влада” готує до запуску сайт “Місто для людей”, який, за словами головного редактора АЖР “Четверта влада” Володимира Торбіча, має стати урбансайтом про безпечне і комфортне місто. За задумом редакції, вони заберуть на себе частину тематики, яку висвітлює “Четверта влада”.
“Для чого я задумав усі ці сайти? Щоб повернути “Четвертій владі” фокус розслідувальної, антикорупційної тематики, для збільшення в майбутньому можливостей залучення рекламних коштів. Для сайту викриттів і розслідувань складніше залучати рекламу, ніж для тематичних новинних сайтів”, – розповідав Володимир Торбіч у коментарі ІМІ.
На думку Володимира, у перспективі нові сайти матимуть більше змоги для залучення негрантових коштів, ніж “Четверта влада”. Щоправда, вважає він, усе залежить від того, чи вдасться знайти менеджерів, редакторів і журналістів, які горітимуть цими темами й матимуть амбіції зробити медіа найкращими у своїй ніші.
YouTube-відкриття
Крім нових медіа, у Рівному з’явилися й нові амбітні YouTube-проєкти – канал “Махно PRO” та проєкт із подкастами “РівноЦінні“.
“Махно PRO” – це канал Анни Махно, кореспондентки ТСН, яка висвітлює події на Рівненщині та в сусідніх регіонах. Канал створено ще наприкінці 2024 року, однак більшість відео на ньому опублікували цьогоріч. Наразі на каналі є сім великих відео – повноцінних блогів, у яких журналістка мандрує регіоном, показує його особливості як тревел-блогерка і водночас репортерка, розкриває складні соціальні теми й показує незвичайні місця і людей.
Найпопулярніше відео, з назвою “Серед сміття навіть народжують дітей! Яким буває життя ромів?”, має понад 90 тисяч переглядів і присвячене складній темі життя ромів в Україні.
Ще один YouTube-проєкт, який активно розвивається, – канал “РівноЦінні”, створений 28 серпня 2025 року рівненською Громадянською мережею ОПОРА. Це канал з подкастами – по суті, інтерв’ю з активними мешканцями регіону, які впливають на його життя та роблять Рівненщину кращою. Наразі блог має шість подкастів. Серед гостей, з якими поспілкувалась авторка проєкту, журналістка Алла Максимчук, були, зокрема, відомі рівняни – волонтерка Мар’яна Рева і військовослужбовець Юрій Поліщук.
Агресія, суди й приховування публічної інформації
Упродовж року ІМІ моніторив стан свободи слова на Рівненщині й спілкувався з медійниками. Для більшості з них діяльність минула без відвертого перешкоджання, хоча журналісти нерідко стикалися з відмовами в коментарях або затягуванням відповідей на запити. Винятком стала команда розслідувачів “Четвертої влади”, яка натрапляє на системний спротив: журналісти видання часто стикаються з приховуванням інформації та опиняються в епіцентрі конфліктів.
Так, у вересні 2025 року журналіст “Четвертої влади” Сергій Турович зіткнувся з агресією та перешкоджанням діяльності в приймальні партії “Рівне Разом”. Медійник фіксував роздавання безкоштовних продуктів пенсіонерам, під час якого представники партії збирали персональні дані отримувачів – номери телефонів та пенсійних посвідчень. Хоча люди усвідомлювали, що їхні дані згодом можуть використати в політичних цілях, вони стояли в черзі по продукти. Головною причиною, як вони пояснювали, було скрутне фінансове становище.
Конфлікт спалахнув, коли працівниці приймальні “Рівне разом” звинуватили журналіста в провокації та фактично нацькували на нього присутніх. Натовп, підігрітий закликами персоналу, почав штовхати журналіста й вимагати його виходу, а видавання макаронів зупинили, доки він не покинув приміщення.
Попри тиск та образи журналіст вирішив не викликати поліцію, щоб не перешкоджати людям отримати допомогу.
За словами заступниці головного редактора “Четвертої влади” Антоніни Торбіч, у 2025 році видання стикалося й з іншими перешкоджаннями. “Зокрема, Рівненська обласна прокуратура й ТОВ “Вербуд-Рівне” приховували інвестиційний договір на будівництво житла нібито для прокурорів на комунальній землі. Завдяки підтримці юристів ППЛ (Платформа прав людини. – Ред.) ми змогли отримати через суд майже повну копію інвестиційного договору”, – розповідає Антоніна.
Ще одним прикладом перешкоджання в доступі до публічної інформації стала тривала судова тяганина “Четвертої влади” з Рівненським обласним ТЦК та СП. Як повідомляв ІМІ, через рік і дев’ять місяців судової боротьби журналісти врешті змогли отримати інформацію про заробітні плати начальників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області.
Антоніна Торбіч також розповідає випадок, коли виданню “Рівненські гроші” вдалось отримати інформацію, яку приховувала Рівненська міська рада. Так, лише після скарги уповноваженому журналісти отримали перелік осіб з їхнім статусом (з інвалідністю внаслідок війни чи член сім’ї загиблого захисника / захисниці України), які отримали грошову компенсацію на придбання житла у 2024 та 2025 роках.
Десять років судів з одіозним суддею
Цьогоріч Верховний Суд поставив остаточну крапку в десятирічній судовій тяганині між одіозним суддею Рівненського міського суду Олександром Тимощуком та журналісткою Вікторією Мамотюк.
Конфлікт розгорівся ще 2015 року через публікації журналістки про ймовірну причетність судді до квартирних афер і хабарництва.
“Все почалося з історії, де бабуся раптом “втратила” квартиру. Документи зникли прямісінько з рук судді, квартира опинилася в руках рієлторки, а сам Тимощук був у цій схемі далеко не статистом”, – розповіла Вікторія Мамотюк у Facebook.
На той час Олександр Тимощук був фігурантом журналістських розслідувань і викривальних матеріалів, де його звинувачували в хабарництві та інших зловживаннях на суддівській посаді.
Упродовж 10 років він намагався спростувати інформацію та “захистити свою честь і гідність”, вимагаючи 200 тисяч гривень компенсації за моральну шкоду та проходячи через численні суди різних інстанцій зі змінним успіхом.
“Ми двічі вигравали в першій інстанції, один раз – в апеляції, ще раз – “нічия”: тобто інформація, яку я опублікувала, начебто неправдива, але й спростовувати її не треба. Ні вашим ні нашим. І от нарешті Верховний Суд поставив остаточну крапку – і підтвердив правоту журналістів”, – повідомила Вікторія Мамотюк у Facebook.
Розглянувши справу, у квітні Верховний Суд частково задовольнив скаргу Вікторії Мамотюк, не погодившись із рішеннями судів нижчих рівнів, які вважали, що в матеріалах про Тимощука може бути недостовірна інформація. Окрім поразки в справі, суддя Тимощук отримав і фінансове зобов’язання – сплатити судовий збір.
Крім Вікторії Мамотюк, відповідачами в справі були платформи, на яких були поширені матеріали, сайти “Все” і “Голосно”, колишній журналіст Олексій Кривошеєв і колишня юристка Ліана Диновська.
Кримінальні справи: черговий напад на медійника Ісаєва, “мінування” Суспільного і напад з ножем
За даними ІМІ, отриманими від поліції та прокуратури, 2025 року правоохоронці відкрили п’ять кримінальних проваджень, що стосуються нападів, перешкоджання професійній діяльності журналістів. Водночас одну зі справ розпочато за матеріалами журналістського розслідування.
2025 рік розпочався з хвилі псевдомінувань. 20 лютого поліція відкрила справу через повідомлення про вибуховий пристрій у редакції рівненської філії Суспільного. За словами менеджерки філії Людмили Хоми, листи з погрозами мінування на електронну скриньку медіа надходили регулярно – іноді раз, а іноді й двічі на тиждень. Щоразу це паралізувало роботу редакції: евакуація, огляд приміщень, очікування дозволу поліції на повернення. Нині поліція шукає псевдомінера.
8 березня 2025 року жертвою нападу вкотре став медійник Владислав Ісаєв – редактор нині неактивного агентства “Західний аргумент” та творець анонімного телеграм-каналу “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про місцеву політику. Його “теслу” облили зеленкою, що прокуратура кваліфікувала як перешкоджання журналістській діяльності. Історія переслідування Ісаєва тягнеться не перший рік. У липні 2023-го йому спалили авто, а згодом підкинули під двері похоронний вінок з написом: “Від вдячних читачів”. Правоохоронці об’єднали ці епізоди в одну справу, пов’язану з журналістською діяльністю. Торік поліція вийшла на слід підозрюваного – охоронця з Волині. Сам Ісаєв поки утримується від коментарів щодо останнього інциденту, очікуючи на результати слідства.
Ще один випадок, про який ІМІ дізнався з власних джерел у правоохоронних органах, трапився 11 березня, коли в Рівному ножем поранили оператора телеканалу 1+1 Media Сергія О. Чоловік отримав травми середньої тяжкості й потрапив до лікарні. Поліція кваліфікувала це як хуліганство, не пов’язане з професійною діяльністю. Справа отримала швидкий фінал. Нападник визнав провину, і вже в серпні 2025 року Рівненський міський суд відправив його за ґрати на шість років.
Не обійшлося й без конфліктів із правоохоронцями. 29 вересня ДБР почало розслідувати дії поліцейських, які, ймовірно, перешкоджали роботі кореспондента “Стоп корупції ТВ”. Варто зазначити, що саме агентство 2019 року вилучили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів через сумніви в професіоналізмі.
Також цьогоріч журналісти “Четвертої влади” домоглися поліцейського розслідування за матеріалами їхнього розслідування “Тенісний корт як прикриття: на третину гектара на березі Басів кута претендують близькі до Шакирзяна люди”. У вересні правоохоронці відкрили провадження щодо захоплення землі на березі Басового Кута під тенісний корт.
Водночас поліція закрила дві резонансні справи про перешкоджання журналістам “Четвертої влади”. Як повідомляв ІМІ, одне з проваджень стосується перешкоджання в допуску журналіста видання Дмитра Домащука до публічного заходу, а інше – поширення чорного піару проти агенції “Четверта влада”. Останній випадок дискредитації видання ІМІ фіксував у травні 2025 року.
Поліція не повідомила головреду “Четвертої влади” про закриття провадження, тож причини такого рішення редакції невідомі. “Але це ще раз підтверджує, що поліція не здатна виконати свою роботу щодо притягнення до відповідальності за статтею 171 Кримінального кодексу. Як уже не раз поліцейські це демонстрували. Чи це неспроможність, чи небажання поліції з різних причин, чи якісь вади цієї статті Кримінального кодексу, які не дозволяють довести справу до суду, – не знаю точно. Чув думку одного адвоката, що статтю написано так, щоб за нею неможливо було притягнути, якщо це не якесь побиття або фізичний напад”, – прокоментував закриття справи Володимир Торбіч.
Окрім нових справ, у кабінетах слідчих досі лежать теки з минулих років. Триває розслідування трьох проваджень за 2023–2024 роки, а також трьох давніх справ про підпали авто журналістів ще у 2015–2016 роках. Детальніше про ці кейси ІМІ повідомляв у листопаді.
Реєстрація медіа
У 2025 році Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала на Рівненщині шість суб’єктів у сфері медіа: чотири онлайн-видання та два друковані медіа. За інформацією представниці Нацради в Рівненській області Лілії Гринюк, серед новозареєстрованих онлайн-медіа є дві освітні платформи: Острозької академії та Рівненського державного гуманітарного університету, а також ТОВ “Полісся медіа” (сайт “Полісся News”), сайт, YouTube-канал та соцмережі футбольного клубу “Верес”.
Серед зареєстрованих друкованих медіа у 2025 році – журнал “Рівняни” та газета “Вараш-Майдан”. Крім того, ліцензію на мовлення цьогоріч отримала нова радіостанція – ТОВ “ТРК Ритм”, яка поки що ще не розпочала мовлення. Загалом із 2023 року Нацрада зареєструвала на Рівненщині 62 медіасуб’єкти.
Рік шокової терапії, по суті, завершується успіхом: попри фінансовий голод і війну інформаційний простір Рівненщини не лише вистояв, а й розширився. Нові медіа, успішні судові кейси та запуск нових проєктів у YouTube доводять, що криза стала каталізатором змін.
Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області
