Рівень свободи слова в Україні залишається помірним попри повномасштабну війну Росії, водночас у 2026 році посилилися як російські атаки на медіа, так і внутрішній тиск на журналістів. Такі висновки містить розділ про фундаментальні права, свободу слова та медіа третього Тіньового звіту громадянського суспільства щодо виконання Україною вимог розділів 23 і 24 переговорної рамки про вступ до ЄС. Розділ підготував Інститут масової інформації (ІМІ).

23 вересня в Києві презентували третю редакцію тіньового звіту. Документ охоплює питання судової системи, боротьби з корупцією, фундаментальних прав та правосуддя.

Звіт підготували Центр протидії корупції, “Автомайдан”, Фундація DEJURE, Антикорупційний центр “МЕЖА”, Інститут масової інформації, Медійна ініціатива за права людини, БО “100% Життя” та незалежна експертка Вікторія Халанчук.

Документ охоплює період від початку жовтня 2025 до середини вересня 2026 року.

Російська агресія залишається головною загрозою для журналістів

Повномасштабне вторгнення Росії залишається визначальним фактором для українського медіасередовища. Попри війну незалежні медіа продовжують працювати, документувати воєнні злочини, перевіряти інформацію, протидіяти дезінформації та проводити журналістські розслідування.

У 2026 році Україна піднялася на сім позицій в Індексі свободи преси “Репортерів без кордонів” – із 62-го на 55-те місце серед 180 країн. RSF назвали Україну відносним винятком серед держав, позиція яких покращилася попри війну.

Водночас російські атаки залишаються головною фізичною загрозою для журналістів. Особливо небезпечною тенденцією стали атаки безпілотниками на медійників, які працюють у прифронтових регіонах.

У 2025 році троє медійників загинули від ударів російських дронів саме під час виконання професійних обов’язків. Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан загинув 3 жовтня біля Дружківки, а воєнна кореспондентка телеканалу Freedom Альона Грамова (Губанова) та оператор Євген Кармазін – 23 жовтня в Краматорську внаслідок удару БпЛА “Ланцет”.

Ці випадки змушують переглядати традиційні протоколи безпеки журналістів. Чітка ідентифікація як представника медіа, зокрема позначка PRESS, більше не може вважатися достатнім елементом захисту в умовах застосування FPV-дронів та “ланцетів”.

За даними, наведеними в тіньовому звіті, за звітний період ІМІ зафіксував 80 злочинів Росії проти українських медіа та журналістів.

Щонайменше 27 українських медійників досі перебувають у російському полоні. Ще один журналіст, який долучився до Сил оборони, також перебуває в полоні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Внутрішній тиск на журналістів посилився

За звітний період ІМІ зафіксував 82 порушення свободи слова, відповідальність за які лежить на українських громадянах та інституціях. Серед них – перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до інформації, погрози, кібератаки, непрямий та юридичний тиск.

Тенденція особливо помітна у 2026 році. Лише за січень – серпень ІМІ зафіксував 69 порушень з боку українських громадян та інституцій – уже більше, ніж за весь 2025 рік. Зросла кількість випадків перешкоджання роботі журналістів, відмов у доступі до інформації, погроз та юридичного тиску.

Окремою групою ризику залишаються журналісти-розслідувачі, особливо ті, хто працює з темами корупції та діяльності органів влади. У підсумках ІМІ за 2025 рік серед найрезонансніших кейсів були випадки стеження та тиску на журналістів hromadske, Bihus.Info та The Kyiv Independent.

У 2026 році резонансною стала також ситуація навколо “Бабеля”. Після розслідування про небойові смерті новобранців журналісти видання повідомили про погрози, а українська медіаспільнота публічно вимагала їх розслідувати.

Одним з найнебезпечніших прецедентів стало рішення Печерського районного суду Києва від 6 липня, яким “Слідству.Інфо”, Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак заборонили оприлюднювати ще не опубліковане розслідування. Заборону було застосовано як забезпечення позову ще до подання самого позову.

Юристи ІМІ звернули увагу, що такий підхід створює небезпечний механізм попереднього обмеження свободи слова й може використовуватися для блокування журналістських розслідувань до їхньої публікації. Вони також указували на характерні для SLAPP-практик ознаки такого тиску.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Суспільне, регулювання та стійкість редакцій

Суспільне мовлення (НСТУ) продовжує працювати в умовах системного недофінансування. У липні 2026 року громадські організації, серед яких ІМІ, закликали передбачити на фінансування Суспільного у 2027 році 3,8 млрд грн – суму, розраховану відповідно до передбаченого законом рівня фінансування.

Телемарафон “Єдині новини”, створений як антикризовий формат на початку повномасштабного вторгнення, продовжує мати проблеми з дотриманням стандартів балансу та політичного плюралізму. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік фінансування телемарафону та державного іномовлення збережено, на відповідну бюджетну програму передбачено 1,62 млрд грн.

Що стосується регулювання медіа, протягом моніторингового періоду повноваження п’ятьох з восьми членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення спливали або вже сплинули, що порушує питання щодо інституційної стійкості регулятора. Медійна спільнота також стурбована відсутністю системного діалогу регулятора з онлайн-медіа та відсутністю реакції на публічні заклики ринку щодо вироблення спільних і передбачуваних правил. 

На стійкість українських медіа дедалі сильніше впливають і фінансові та кадрові проблеми. За результатами річного опитування ІМІ, серед головних викликів медійники називали психологічне виснаження, фінансові проблеми, російську агресію та дефіцит кадрів. Мобілізація, міграція працівників, скорочення доходів та необхідність релокації особливо болісно позначаються на регіональних і прифронтових редакціях.

Лише за перші вісім місяців 2026 року ІМІ зафіксував 33 випадки пошкодження або руйнування редакцій та медійної інфраструктури. Загалом від початку повномасштабного вторгнення через війну припинили діяльність 338 українських медіа.

ІМІ вважає, що Україні необхідно розробити незалежні програми підтримки суспільно значущих медіа, а ЄС має посилити підтримку незалежних українських медіа, зокрема Суспільного мовника. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Зміни в медійному законодавстві

За останній рік були й позитивні зміни у сфері доступу до інформації. У вересні 2025 року Верховна Рада відновила прямі трансляції пленарних засідань, а 20 січня 2026 року набув чинності закон про відкритість роботи парламентських комітетів, який передбачає онлайн-трансляції, відкритий доступ до рішень і порядків денних та право журналістів відвідувати відкриті засідання комітетів. Паралельно Україна адаптує медійне законодавство до Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Робоча група при Комітеті ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики охоплює представників медійних організацій та працює, зокрема, над розробленням змін щодо захисту журналістських джерел і конфіденційних комунікацій, прозорістю державної реклами, забезпеченням належних гарантій функціонування публічних медіа та державного регулятора тощо.

Повний текст третього незалежного тіньового звіту щодо розділів 23 та 24 переговорів про вступ до ЄС доступний англійською мовою.

Українська версія звіту доступна за посиланням.