Що таке Платформа безпеки журналістів при Раді Європи і яких змін вона нагально потребує. Звернення ІМІ

Колаж ІМІ

Переслідування, перешкоджання професійній діяльності, погрози, викрадення, незаконні ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями, вбивства тощо – з 2014 року Росія та афілійовані збройні групи застосовують щодо українських журналістів широкий спектр злочинів. Після повномасштабного вторгнення кількість незаконних дій РФ збільшилася. Жертвами російської агресії також є працівники іноземних медіа.

Про серйозні загрози безпеці журналістів і свободі ЗМІ в Європі повідомляє Платформа захисту журналістів (Safety of Journalists Platform), створена при Раді Європи 2015 року. Вірніше, повідомлення на Платформі розміщують обрані партнерські організації. Мета, як зазначає Платформа, у посиленні реакції Ради Європи на загрози та відповідальності держав-членів. У разі правопорушень і загроз Платформа може звернутися з попередженнями до органів національної влади тієї чи іншої країни із 46-ти, які входять до Ради Європи, а також до виключених з організації Росії та Білорусі. 

З початку заснування цієї Платформи міжнародні медійні організації разом зі своїми українськими партнерами розміщували на ній важливі повідомлення, на які активно реагувала українська влада. Українські громадські організації згадували Платформу як ресурс для захисту свободи слова і самі зверталися до міжнародних партнерів для розміщення повідомлень.

Втім, з часом ситуація змінилась, і реагування на Платформу почало стрімко падати. Щоб повернути Платформі вплив і довіру, необхідні зміни. Інститут масової інформації наголошує: чинний принцип розподілу попереджень Платформою Ради Європи між державами-членами не є коректним і потребує серйозних виправлень. Річ у тім, що Платформа оголошує Україні попередження у зв’язку зі злочинами, які скоїла… Російська Федерація, зокрема в тимчасово окупованому Криму. Попри це національні органи влади України стараються відповідати на численні оголошення такого штибу. Станом на 21 серпня 2023 року Україна не надала відповіді щодо п’яти попереджень, одне з яких стосується вбивства українського фіксера Богдана Бітика внаслідок російського обстрілу. Натомість попередження, які скеровують до країни-агресора РФ, узагалі не стосуються воєнних злочинів російської армії проти України, ЗМІ та журналістів, зокрема: вони переважно пов’язані з утисками свободи слова всередині РФ. Чому так відбувається? 

Окрім того, на Платформі розміщують попередження, яких узагалі не мало б бути, адже в них фігурують не ЗМІ та журналісти, а… пропагандистські ресурси Кремля та їхні працівники. Нагадуємо, що агресивна російська пропаганда є однією з найбільших загроз свободі слова. Захищати її ресурси та представників – це підтримувати політику Путіна щодо знищення реальних медіа та утисків журналістів.

ІМІ дослідив Платформу захисту журналістів і чим вона керується, коли видає попередження про загрози безпеці журналістів і свободі ЗМІ, та підготував рекомендації до Платформи щодо давно необхідних змін.

Як працює Платформа. Проблема з оповіщеннями про ризики для журналістів та ЗМІ

Платформа захисту журналістики та безпеки журналістів була створена як така, що покращить захист журналістів, сприятиме ефективній реакції на погрози та насильство щодо працівників медіа, а також запобігатиме правопорушенням. Так, вона мала б інформувати Раду Європи про порушення свободи ЗМІ в державах-членах, а РЄ пропонувала б певні заходи для покращення ситуації. 

Підготуванням звітів про стан медіа в Європі та видаванням попереджень національним органам влади країн займаються партнери Платформи – запрошені міжнародні неурядові організації та асоціації журналістів. 4 грудня 2014 року Рада Європи та обрані партнерські організації Платформи підписали Меморандум про взаєморозуміння. Нині Платформа налічує 15 партнерів, серед них – Європейська федерація журналістів (EFJ), Міжнародна федерація журналістів (IFJ), "Репортери без кордонів", Європейський союз мовників (EBU), Міжнародний Пен-клуб, а також благодійний фонд Justice for Journalists, заснований 2018 року російським політиком Михаілом Ходорковським та його колишнім бізнес-партнером Леонідом Нєвзліним. 

На сайті Платформи вказано, що вона дозволяє організаціям-партнерам публікувати попередження до країн з огляду на "власні процеси перевірки та стандартів". Уже на цьому етапі виникають питання до об’єктивності розподілу попереджень. Платформа, що, по суті, є єдиною базою попереджень про загрози й правопорушення щодо журналістів і ЗМІ, мала б формуватися відповідно до уніфікованих стандартів, а не на власний розсуд 15 організацій, кожна з яких має свій підхід щодо перевірки фактів чи формування попереджень. 

Заради справедливості: Платформа таки закликає партнерів дотримуватися певних вимог, подаючи інформацію. Зокрема, партнерів просять переконатися, що інформація достовірна, заснована на фактах і вже є у відкритому доступі (або є згода на публікацію цієї інформації і, відповідно, оголошення попередження). У статті 4 Меморандуму про взаєморозуміння між Радою Європи та партнерами SJP зазначено, що РЄ не редагує інформації, яку подали партнери, але може видаляти публікації, які не відповідають вимогам. Водночас незрозуміло, як Платформа перевіряє партнерські організації на дотримання зазначених критеріїв, чи перевіряє взагалі і які саме передбачено санкції за свідоме або несвідоме порушення правил щодо публікації інформації, з огляду на яку національним органам країн потім видають попередження. Цією публікацією Інститут масової інформації звертається до Платформи Ради Європи по роз’яснення. 

Відсутність перевірки інформації та уніфікованих стандартів її підготовки призводить, наприклад, до того, що на Платформі подеколи розміщують попередження про "утиски" пропагандистів, а не про порушення прав та злочини проти журналістів. Наприклад, у травні 2018 року на Платформі з’явилося попередження до української влади через затримання керівника офісу "РИА Новости" в Україні Кіріла Вишинського за звинуваченням у державній зраді. Нагадаємо, у 2018 Служба безпеки України розкрила діяльність мережі медіаструктур, підконтрольних Кремлю, які використовувалися країною-агресором у межах підготовки повномасштабної війни проти України. Під час обшуків СБУ знайшла російський паспорт Вишинського, який, як виявилося, він отримав 2015 року, а також нагороду від влади РФ – медаль за так зване "повернення Криму". 

Вишинського нагороджує за заслуги перед РФ перший заступник керівника адміністрації російського президента Алєксєй Громов

7 вересня 2019 року в межах обміну України з РФ ув’язненими у форматі "35 на 35" Вишинського видали Росії, де він продовжив свою пропагандистську діяльність. Зокрема, в жовтні 2019 року Кіріл презентував свій пропагандистський серіал "Люди Донбасса", в якому стверджує, що нібито в Україні у 2014 році розпочалася "громадянська війна". Після 24 лютого 2022 року він продовжує спроби легітимізації підконтрольних Москві представників незаконних збройних формувань "ДНР" та "ЛНР" і їздить на тимчасово окуповані території всупереч українському законодавству. Нині Вишинський обіймає посаду виконавчого директора федерального пропагандистського агентства "Россия Сегодня". 

Попередження Україні щодо Вишинського промаркували як "вирішене" лише 30 грудня 2022 року: "дійшли висновку, що справа більше не є активною загрозою свободі ЗМІ". Водночас попередження не містить жодного оновлення щодо теперішньої діяльності Вишинського з обслуговування військової агресії Росії і його зв’язків із Кремлем. Отже, це сповіщення взагалі не мали розміщувати, адже воно суперечить власним вимогам Платформи, яких начебто мають дотримуватися партнери під час подання інформації. 

ІМІ звертається до Ради Європи за поясненнями, чому попередження не зняли із сайту, зважаючи те що інформація, яка в ньому зазначена, не пов’язана з атакою на свободу ЗМІ і не є достовірною. Адже в ній "журналістом" називають пропагандиста, який роками готував підґрунтя для широкомасштабного вторгнення РФ до України й сприяв російській окупації Криму і Севастополя та частини територій Донецької і Луганської областей. 

Окрім справи Вишинського, на Платформі захисту журналістів можна знайти цілу низку попереджень, де партнери пов’язували заборону російських пропагандистів та "кишенькових" ресурсів Москви з нібито порушенням свободи ЗМІ в Україні. 

Так, у травні 2018 року організації-партнери EFJ / IFJ, CPJ та Index оголосили Україні попередження через заборону низки російських пропагандистських ресурсів, серед яких "РИА Новости", Sputnik та "Вести". Рішення маркували як дії, які нібито негативно впливають на свободу медіа, а джерелом загрози вказали державу Україна. А от у серпні 2017 року партнери EFJ / IFJ, Index, RSF були занепокоєні тим, що з України депортували через поширення кремлівської пропаганди працівниць російського Першого каналу Анну Курбатову та ВДТРК Тамару Нерсесьян. Перелік таких попереджень, де пропагандистів прирівнюють до журналістів, можна продовжувати й далі. 

Російські злочини проти медіа: зручне ігнорування справжнього винуватця?

Після 24 лютого 2022 року на сайті Платформи стали з’являтися попередження Україні через потерпілих у зоні бойових дій російських пропагандистів, яких незмінно називають "журналістами". У липні 2022 року партнери Платформи, вже згадувані CPJ та EFJ / IFJ разом з Article 19, оголосили Україні попередження у зв'язку із  "зазіханням на фізичну безпеку та недоторканність журналістів". Причина – поранення уламками пропагандиста, працівника кремлівського телеканалу "ТВ-Центр" Андрєя Алєксєєва в тимчасово окупованому Росією Донецьку. Пропагандисти звинуватили в обстрілі українські сили.

Подання попередження Україні через поранення Алєксєєва є маніпулятивним. По-перше, в долученій інформації не вказують, що канал "ТВ-Центр" веде агресивну антиукраїнську діяльність, просуває російську окупацію і обслуговує війну. І що сам Алєксєєв потрапив на тимчасово окуповані українські території всупереч українському законодавству і з порушенням кордонів з метою вести не журналістську, а саме пропагандистську діяльність за наказом Кремля. По-друге, акцентуємо, що, незалежно від того, хто здійснив обстріл, якби не вторгнення Росії та якби не діяльність працівників прокремлівських інфоресурсів, то військові дії на території України не проводилися б узагалі.

На жаль, Платформа захисту журналістів продовжує послуговуватись у своїх попередженнях помилковою термінологією щодо війни РФ проти України. Зокрема, підконтрольних Кремлю проросійських заколотників називають… "сепаратистами". Це абсолютно некоректно, адже в Україні не існує жодної політичної групи, яка б прагнула відколоти частини території України з метою створення на них нових повністю незалежних держав. Натомість є пособники російських загарбників, які виконують їхні накази й прагнуть поглинання всієї або частини території України Росією. Доказом цього є як мінімум те, що РФ офіційно внесла зміни до своєї конституції, "приєднавши" незаконно окуповані українські території. То який же це сепаратизм? Закликаємо міжнародні організації уважно ставитися до термінології і пропонуємо ознайомитися з українською та англійською версіями словника коректної термінології щодо війни РФ проти України, який підготував Центр стратегічної комунікації та інформаційної безпеки разом з Інститутом масової інформації.         

Та повернемося безпосередньо до механізму розподілу попереджень між країнами. Інститут масової інформації наголошує, що Платформа захисту журналістів оголошує Україні попередження у зв’язку зі… злочинами Росії проти українських та іноземних журналістів і ЗМІ, які, зокрема, відбуваються на тимчасово окупованих територіях і на території України. Натомість до Росії Платформа не адресує жодного з таких алертів. ІМІ вважає це несправедливим і неприпустимим. 

Наприклад, Платформа містить попередження до України (!), пов’язані з ув’язненням журналістів Росією в тимчасово окупованому Криму та тих, які перебувають під вартою після агресії РФ проти України. Наприклад, у грудні 2019, CPJ та EFJ / IFJ оголосили Україні (!) попередження через засудження Росією кримськотатарського журналіста Нарімана Мемедемінова до двох з половиною років позбавлення волі за нібито звинуваченням у тероризмі. Справу і, відповідно, неправомірний вирок ухвалив російський Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону. Сам Наріман наголошував на тому, що справа проти нього є переслідуванням за релігійною та професійною ознаками з метою придушити його громадянську позицію та приховати правду про події на півострові. 

Окрім того, Україна отримала попередження через незаконні вироки Росії проти кримчан за належність до організації "Хізб ут-Тахрір", яка легально діє в Україні, але визнана "терористичною" в РФ.  

Україні оголошують попередження через численні воєнні злочини РФ проти України після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, саме за Україною закріплено справу журналістки Ірини Данилович, яку окупанти незаконно засудили до майже семи років позбавлення волі та навіть етапували до Росії. Попередження Україні видали й через журналіста Дмитра Хилюка, який від початку березня перебуває в полоні російських військ. Через викрадення журналістки Ірини Левченко в окупованому Мелітополі в травні 2023 року партнери Платформи, зокрема Міжнародна та Європейська федерація журналістів, теж чомусь скеровують попередження до України, а не агресивної Росії. І, зрештою, національні органи влади України чомусь мають відповідати за фактом убивств працівників низки іноземних та українських медіа, скоєних РФ. Зокрема, український фіксер Богдан Бітик загинув від рук російських снайперів. 

ІМІ звертається до Платформи за поясненнями щодо логіки, якою керується Платформа під час оголошення попереджень Україні за фактами злочинів Росії проти ЗМІ, і водночас відсутності будь-яких попереджень для РФ за злочини, безпосередньо скоєні цією державою. Ми також вважаємо за необхідне наголосити, що на сайті Платформи та в Меморандумі Ради Європи з партнерами Платформи ніде не вказано, що попередження тій чи іншій країні оголошують за фактами території, на якій скоїли злочини. Тобто, навіть якщо злочини або загрози щодо безпеки журналістів і свободи ЗМІ зафіксовано на територіях, які де-юре є українськими, попередження варто оголошувати країні-винуватцю незаконних дій – Росії. Сподіваємося, метою Платформи є справедливе покарання нападників на журналістів і притягнення їх до відповідальності, а не просто формальні алерти за територіальним принципом, причому без будь-яких повідомлень, скерованих до реального агресора. Також потрібно враховувати, що українські правоохоронці наразі не мають доступу до тимчасово окупованих територій для "забезпечення заходів з усунення загрози", як того вимагає Платформа. Відповідати за злочини та загрози на території України, скоєні Росією, має Росія. Вона є агресором, і, окрім того, вона систематично блокує спроби України та міжнародних організацій захистити права журналістів і свободу слова. 

Чим загрожує некоректний розподіл між країнами попереджень про правопорушення проти журналістів і медіа

Інститут масової інформації закликає Платформу захисту журналістів при Раді Європи до коректного розподілу та маркування попереджень між країнами про правопорушення та загрози медіа. 

Оголошення помилкових попереджень загрожує "розмиванням" відповідальності, адже звинувачують не агресора за правопорушення, а постраждалу сторону. А отже, стає неможливою побудова ефективної стратегії для усунення загрози. Окрім того, це знецінює існування Платформи як такої. Адже замість створення безпечного середовища для ведення журналістської діяльності корисна ініціатива трансформувалася в бюрократичну. І лише вимагає від національних органів України формальних виправдань за злочини, до яких вона не причетна, – наприклад, порушення кримінальних справ проти російських агресорів. Навряд чи варто додатково закликати до цього Україну: станом на сьогодні українські правоохоронні органи зареєстрували вже понад 71 тисячу воєнних злочинів, вчинених РФ. Інститут масової інформації, зокрема, зафіксував 524 злочини, скоєні РФ проти медіа та журналістів.  

Рекомендації ІМІ щодо необхідних змін Платформи 

Інститут масової інформації закликає Раду Європи та партнерів Платформи безпеки журналістів:

1. Ретельно перевіряти інформацію щодо фізичних та юридичних осіб, які фігурують у попередженнях. Запровадити та оприлюднити єдині й прозорі стандарти розміщення та перевірки інформації, на підставі якої партнери Платформи оголошують попередження країнам. Щоб запобігти розміщенню недостовірних даних і, як наслідок, видаванню помилкових попереджень, варто запровадити або власну перевірку інформації, яку надали партнерські організації, або ж запустити практику публікації попереджень лише після підтвердження факту порушення консенсусом партнерів Платформи. 

2. У разі ж якщо на Платформі таки опублікували попередження з некоректною інформацією, буде справедливо не просто видалити із сайту певні дані, але й повідомити користувачів Платформи про допущені помилки, опублікувати вибачення і коректно роз’яснити, які саме виправлення були здійснені.   

3. Попередження за злочини, які скоїла армія РФ та афілійовані збройні групи, мають бути оголошені державі РФ, а не державі Україна. Як і попередження про загрози безпеці журналістів у зоні бойових дій, адже вони також спричинені військовою агресією Росії. Цим принципом розподілу попереджень варто керуватись і під час фіксації правопорушень та загроз на тимчасово окупованих Росією територіях України, зокрема в Криму та Севастополі. Адже українська влада та правоохоронці не мають змоги здійснювати ефективний контроль на цих територіях, чого, власне, не заперечує сама Платформа. Необхідно переглянути всі злочини, скоєні РФ проти журналістів на території України й зареєстровані на Платформі як відповідальність України, і негайно їх перенести до зони відповідальності країни-агресора.

4. Виробити позицію щодо пропагандистів та прокремлівських інфоресурсів і припинити прирівнювати їх до журналістів та медіа. Пам’ятати, що вони і є жахливою загрозою свободі слова. Цей принцип має враховуватись і під час фіксації подій на фронті. Іноземні та українські журналісти ризикують життям у зоні військових дій, виконуючи свій професійний обов’язок з інформування суспільства. Натомість російські пропагандисти є воєнними злочинцями, безпосередніми учасниками військової агресії, які роками розпалювали ненависть до українців, виправдовували війну та злочини Путіна і закликали до знищення України. Тобто, якщо працівники російських пропагандистських ресурсів, наприклад, потрапляють під обстріл у зоні бойових дій, де опинилися всупереч українському законодавству, – такий інцидент не може бути розміщений на Платформі, адже в жодному разі не стосується журналістів, а стосується учасників збройної агресії. 

5. Запровадити коректне маркування попереджень для того, щоб показати, які з них є актуальними, а які Платформа вже позначила як "вирішені". Наприклад, виділяти попередження різними кольорами на стартовій сторінці кожної з країн у графі "Related Content" (у перекладі з англійської "пов’язаний вміст", у цій графі на Платформі висвічуються всі попередження, які коли-небудь оголошували певній державі. – Ред.). Наразі ж у загальному списку попереджень усі вони позначені червоним, хоча водночас частина вже не актуальна. На якому етапі перебуває та чи інша справа, можна дізнатися, лише якщо окремо переходити на кожне попередження: там вирішені кейси маркують зеленим. Відсутність чіткого маркування може ввести в оману частину користувачів Платформи, які робитимуть висновки, орієнтуючись лише на загальний перелік попереджень. Окрім того, в низці випадків це може бути просто небезпечним і грати на користь російській агресивній пропаганді.

Роз’яснюємо на прикладі попереджень на скріні із сайту Платформи РЄ:

Усі ці сповіщення опублікували на Платформі захисту журналістів до початку широкомасштабного вторгнення РФ. Але в загальному переліку попереджень вони відбиваються як нібито справи грудня 2022 року. Тож може скластися враження, буцімто Платформа, попри ескалацію російської агресії, оголошує Україні попередження… через заборону в’їзду на свою територію російських пропагандистів, їхню депортацію або блокування російських пропагандистських ресурсів. Насправді в загальному переліку ці сповіщення промарковані груднем 2022 року тому, що тоді їх позначили як "вирішені" й оновили інформацію. 

Утім, це не скасовує того, що цих попереджень узагалі не мало б бути на Платформі захисту журналістів, адже в них фігурують пропагандисти та кремлівські ресурси, про що партнери, на жаль, не зазначають.

***

Інститут масової інформації звертається до Платформи безпеки журналістів із проханням дати роз’яснення щодо некоректного розподілу попереджень між країнами, а також відреагувати на запропоновані рекомендації щодо змін Платформи.