Чому офіційна інформація зʼявилася пізно: аналіз дій влади та телеграм-каналів після обстрілу Полтави

Ілюстрація ІМІ

3 вересня сталася найбільша атака на Полтаву: росіяни атакували місто двома балістичними ракетами. Відомо про понад 50 загиблих та майже 300 поранених. На місці трагедії досі продовжують розбирати завали. СБУ та Військова служба правопорядку розслідують атаку на Полтаву. На брифінгу в Полтавській ОВА 4 вересня повідомили, що СБУ перевіряє всіх дотичних до навчального закладу та відпрацьовує версії з коригуванням, надсиланням незрозумілих фото і відео, які зʼявилися на російських сайтах. Полтавська представниця Інституту масової інформації дослідила, як писали про атаку росіян місцеві телеграм-канали 3 вересня. 

Повітряну тривогу на Полтавщині оголосили о 9:08. За кілька хвилин пролунали вибухи. Жодної офіційної інформації від влади не було, крім традиційного прохання залишатися в укриттях. Згідно з теорією потреби в інформації, люди в стресових ситуаціях мають підвищену потребу в зрозумілій, чіткій і швидкій інформації. Але офіційна інформація про події в Полтаві з'явилася лише через шість годин, о 14:18, коли Президент України Володимир Зеленський повідомив про 41 загиблого та більш ніж 180 поранених унаслідок російського обстрілу в місті. Затримування в наданні офіційної інформації сприяло тому, що анонімні телеграм-канали, включно з тими, що можуть бути пов'язані з ворогом, мали простір для поширення дезінформації.

Уже після повідомлення Зеленського міська влада та ОВА почали давати якісь перші коментарі. 4 вересня в місті провели брифінг, на якому всі структури надавали коментарі регіональним, всеукраїнським та іноземним медіа. В області від 4 вересня оголошено триденну жалобу, спущено прапори.

Що публікували пабліки в перші години після удару по Полтаві

У місцевих пабліках у телеграмі через три-чотири хвилини після російського удару почали з'являтися повідомлення про вибухи. За п'ять хвилин після оголошення тривоги та вибухів канал “Полтава Новини” опублікував пост із назвою “Перші кадри з Полтави / області”. У дописі було подане посилання на сумнівний анонімний новинний канал.

О 9:34 телеграм-канал “Ми – Полтава” опублікував відео, досить слабко заблюрене, на якому можна було побачити будівлю та дим. Відео було підписане: “Здіймається дим із ймовірного місця удару по Полтаві”. Наступним дописом, о 9:52, канал подав відео з наслідками обстрілу на житлових будинках. Тобто інформацію почали подавати до того, як з'явились офіційні коментарі, а з моменту удару не минуло й години. 

Також відразу після вибухів “перші кадри” опублікував “Труха Полтава”. Саме ці кадри  майже миттю з'явилися на ресурсах росіян. Згодом канал “Труха Полтава” видалив ті фото, але було вже пізно: росіяни активно їх поширювали своїми пабліками. 

У коментарях на деяких полтавських пабліках російські боти майже відразу почали зловтішатися з трагедії. Але адміни каналів практично відразу видаляли шкідливі коментарі та блокували можливість коментувати. 

На перший погляд, анонімні телеграм-канали, такі як “Полтава Новини”, діяли дуже оперативно, що відповідає потребі стривоженої аудиторії отримати інформацію якомога швидше. Але водночас вони поширювали неперевірені дані, які могли посилити страх і паніку серед населення, особливо з огляду на той факт, що інформація з анонімних телег була досить емоційно зарядженою. Російські пропагандисти також активно використовують подібні анонімні публікації для дискредитації української влади та армії.

На “безриб’ї” і Безугла спікерка

13:31. Офіційних коментарів усе ще немає. Мережею шириться безліч непідтвердженої інформації. Тим часом на сторінці нардепки Мар’яни Безуглої з'являється дещо маніпулятивний допис, від якого віє звинувачення в бік керівництва та натяки на шикування, що нібито відбувалося в час, коли по навчальному закладу вдарили російські ракети. Полтавське видання “Ми – Полтава” у своєму пабліку робить репост цього допису. Коментарів від місцевої влади чи військових – немає. 

О 15:25 видання “Ми – Полтава” у своєму телеграмі опублікувало спростування.

А 4 вересня під час брифінгу в Полтавській ОВА інформацію про нібито шикування заперечило Міноборони України. 

(Не)допуск журналістів

4 вересня журналісти, які працювали в Полтаві, заявили, що їх не пускають знімати на місці влучання. Наразі відомо, що Міноборони вирішило допустити журналістів лише “після розбору завалів” (за іншою інформацією, “після закінчення слідчих дій”). Крім того, журналісти скаржились ІМІ, що їх не пускають працювати в лікарні та спілкуватися з потерпілими й навіть з легкопораненими. Як повідомили журналісти, на місце влучання їх не допускали працівники Нацгвардії, а в лікарнях не допускала до роботи пресслужба Полтавської ОВА. 

Обмеження доступу журналістів повинне мати об’єктивні причини й відповідати трискладовому тесту – бути пропорційним, необхідним і відповідати українському законодавству. Журналістська спільнота зрозуміла б, аби обмеження було аргументоване питаннями безпеки чи збереженням доказів і не було б тотальним (бо воно було б непотрібним у такому разі). Натомість такі дії створюють враження інформаційної закритості. І знову відбувається та сама історія, пов’язана з незнанням законів комунікації, – в умовах відсутності інформації в суспільстві починають ширитися підозри, конспірологічні теорії. І нішу комунікації із суспільством займають анонімні телеги.

Журналісти відіграють критично важливу роль у висвітленні трагедій, не тільки тому, що вони допомагають донести до суспільства перевірену і правдиву інформацію: їхня присутність допомагає підтримати довіру до офіційних структур. У таких умовах Міноборони та іншим державним органам, які контролюють ситуацію, важливо забезпечити баланс між умовними безпековими протоколами й потребою інформувати суспільство. Зокрема, щоб запобігти ескалації напруженості, недовірі й поширенню дезінформації. 

Як можна забезпечити такий баланс: Міноборони, Нацгвардія, Полтавська ОВА та інші державні структури мають працювати разом, щоб встановити чіткі та прозорі правила для роботи журналістів. Одним з можливих рішень може бути обмежений доступ для журналістів, де вони зможуть працювати й збирати необхідну інформацію, не заважаючи розслідуванню. Тотальне блокування доступу лишається дуже невдалим рішенням, на думку експертів ІМІ, бо воно, найімовірніше, матиме віддалені негативні репутаційні наслідки для державних структур. 

Наслідки обстрілів: коли можна публікувати й що

На початку повномасштабного вторгнення, в березні-квітні 2022 року, журналістська спільнота узгодила з Міноборони та МКІП спільні правила та орієнтовні часові проміжки, після яких можна публікувати результати обстрілів. Було домовлено, що журналісти можуть збирати інформацію в таких місцях відразу після обстрілів. А от оприлюднення журналістами зроблених фото та відео щодо обстрілів має здійснюватися так: 

• військових об’єктів – за узгодженням з військовими, відповідно до наказу 73;
• цивільних об’єктів – через одну-три години, залежно від оприлюднення відповідної інформації державними органами та появи інформації в соцмережах з мільйонним охопленням.

На практиці, за інформацією ІМІ, у Харкові та Херсоні журналісти оприлюднюють інформацію через три години, у Сумах користуються правилом однієї години, в Києві також діє правило однієї години (за винятком випадків, коли інформацію оприлюднили раніше офіційні джерела чи анонімні пабліки-мільйонники). Якщо інформацію про приліт опублікувало офіційне джерело (телеграм керівництва ОВА, міського голови), логічно припустити, що медіа мовчати вже немає сенсу.

Військовим адміністраціям рекомендовано надавати більше інформації ЗМІ про руйнування, спричинені діями ворога, не пізніше ніж через один день після події. Ще дуже важливо медіа та й телеграм-каналам дотримуватися наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 3 березня 2022 року №73, яким встановлено порядок допуску представників ЗМІ на військові об’єкти в районі ведення бойових дій на період воєнного стану. Ось тут є роз'яснення ІМІ щодо правил поширення інформації згідно з наказом №73.

Правила щодо опублікування в соціальних мережах фото чи відео наслідків обстрілів стосуються всіх медіа, включно з телеграм-каналами. На жаль, у гонитві за підписками та сумнівними в цьому разі оперативністю й ексклюзивністю пабліки практично відразу публікують фото чи відео. Водночас вони не завжди їх блюрять, а якщо й роблять це, то досить неякісно. 

Тому рекомендація для тих громадян, які хочуть чимось допомогти: точно не варто мчати робити фото чи відео і надсилати їх у чатботи анонімних каналів. Тим паче недоцільно це робити, коли повітряна тривога ще триває, а неподалік прильотів уже стоїть хтось із мобілкою і щось знімає. Нагадуємо про тактику даблтапів, тобто подвійних ударів, яку росіяни використовують під час обстрілів Харкова. Професійні журналісти знають про такі особливості, громадянам же краще дочекатись офіційних повідомлень від влади й не читати анонімних пабліків, а брати інформацію з традиційних медіа з хорошою репутацією. Не панікувати й не кричати відразу в коментарях “зрада!”, якщо офіційної інформації немає довго або немає взагалі. Краще почекати офіційних коментарів або шукати їх на знову ж таки сайтах чи пабліках традиційних верифікованих видань з хорошою, доброчесною репутацією. 

ІМІ вже писав про те, як телеграм-канали маніпулюють емоціями полтавців. Варто розуміти, що з безпекових міркувань про деяку інформацію можуть не повідомляти відразу. Звичайно, це не означає, що інформації не має бути взагалі, але є поняття інформаційної тиші та інформаційної гігієни, яких варто неухильно дотримуватися. 

А для влади та інших відповідальних структур рекомендація задуматися над тим, що занадто довгий період зберігання абсолютної інформаційної тиші сприяє появі фейків та маніпуляцій, яким, на жаль, читачі повірять більше, ніж офіційній інформації, оприлюдненій пізно. 

Надія Кучер, Оксана Романюк