Як журналісти з Харкова, Сум та Херсона працюють на місцях обстрілів
У Харкові та Херсоні матеріали про наслідки російських обстрілів публікують через три години, якщо представники місцевої влади офіційно не оприлюднили їх раніше. Водночас у Сумах користуються правилом однієї години.
Регіональні медійники розповіли про нюанси роботи на місцях прильотів на події Інституту масової інформації в межах Lviv Media Forum “Репортажі з фронту: виклики щодо доступу журналістів і можливі рішення” 17 травня.
Як висвітлюють роботу на місцях прильотів на Харківщині
Представниця ІМІ в Харківській області та продакшн-директорка медіагрупи “Накипіло” Юлія Напольська розповіла, що матеріали після обстрілу публікують через три години, якщо хтось із представників місцевої влади не оприлюднив їх раніше.
“Звичайно, що якщо приліт на військовий об’єкт, то туди доступ закритий і туди не допускають журналістів, – я розумію, це правильно, так і має бути. Якщо йдеться про цивільні об’єкти, у нас є таймінг – три години. Через три години після прильоту можна публікувати. Якщо хтось із офіційних представників місцевої влади дав добро та опублікував матеріали з місця прильоту вже, то, в принципі, можна публікувати, бо вони вже оприлюднили.
У нас є чат, де є представники міської влади, представники всіх харківських медіа та тих, хто працює безпосередньо на місцях прильотів, і так, звичайно, там відбувається координація дій та комунікація, чи можна публікувати, чи ні”, – розповіла Юлія.
Вона також додала, що медіагрупа “Накипіло” і “Повернись живим” збирають 2 мільйони гривень на забезпечення підрозділу радіоелектронної боротьби, який захищає Харківщину. Долучайтеся за посиланням.
Як висвітлюють роботу на місцях прильотів на Херсонщині
Кореспондент медіа “Ґрунт” Іван Антипенко розповів, що медійники на Херсонщині публікують інформацію після російських обстрілів, зважаючи на те, чи вже подала цю інформацію місцева ОВА.
“Є такі самі правила щодо трьох годин, наприклад, але знову ж таки обласна військова адміністрація своїми медійними силами щось публікує раніше, навіть через годину. Тому, в принципі, я вже на досвіді розумію, що якщо тут хтось із колег з адміністрації, то вони це невдовзі даватимуть. Тому я не вичікую три години, якщо це якийсь цивільний об’єкт, якщо відверто є влучання в школи, житлові будинки, є поранені”, – додав Іван.
Як висвітлюють роботу на місцях прильотів на Сумщині
Представниця ІМІ в Сумській області та співзасновниця Кордон.Медіа Альона Яцина розповіла, чому в її регіоні діє правило однієї години.
“Наразі в нас діє правило однієї години. Хочеться пояснити, що в нас не така ситуація, як у Херсоні та Харкові: по Сумах майже не прилітає. Я зараз порівнюю з Харковом і Херсоном, виключно з цими містами. У нас прилітає по інфраструктурних об’єктах, по військових, по напіввійськових об’єктах, але місто більш-менш ціле. Були випадки різні, зараз так", – розповіла співзасновниця Кордон.Медіа.
Вона уточнила, що за годину медійники публікують перші кадри великим планом. Тобто ті кадри, на яких місцеві впізнають, де це, а можливо, ні.
"Ми це публікуємо для того, щоб забити ефір і показати людям інформацію, яку вони чекають, яку вони хочуть побачити. Далі ми чекаємо якихось офіційних повідомлень від ОВА чи від поліції, і вже після того ми показуємо деталі, показуємо історії.
У нас у редакції працює таке правило: те, що ми знімаємо першим, ми публікуємо останнім. Тому що ти приїжджаєш на місце події, ти так само бачиш, як там усе палає, людей рятують, ти особливо не обираєш ракурс, ти просто працюєш у певному стресі. І ось такі найперші кадри ми ставимо наприкінці”, – розповіла Альона.
Також вона пояснила, чому журналісти чекають годину, а не три перед публікацією контенту про прильоти:
“Центр міста Суми – це 33 кілометри від державного кордону, ми всі як на долоні в росіян. “Орлани” над містом коригують удари в прямому ефірі. Ми ці всі відео потім бачимо на російських телеграм-каналах, як вони знімають безпосередньо роботу КАБів, ракет. Тому затягувати на довше сенсу немає”.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
Help us be even more cool!