Подвійні удари: як працюють харківські журналісти під час загрози даблтапів

2024 рік для Харкова почався з інтенсифікації обстрілів, великої кількості жертв і руйнувань. І перші теплі дні не стали винятками, за останні два тижні місто зазнавало ударів росіян на щоденній основі по декілька разів. Також росіяни активніше стали застосовувати тактику “даблтапів” – ще раз влучати по місцях попередніх ударів, коли рятувальні служби вже прибули. Це призвело до збільшення кількості жертв серед “first responders”, які, включно з журналістами, прибувають на місця одними з перших. 

Лише у квітні під вогонь потрапили журналісти Харкова і Запоріжжя. Також нагадаємо, що в проміжку з кінця грудня до кінця січня в Харкові постраждали журналісти France 2, ZDF, Медіагрупа “Накипіло”, турецького Анадолу й офіси “Об’єктива”, Суспільне.Харків та Українського радіо.

Регіональна представниця ІМІ звернулася до харківських медійників з приводу їхніх протоколів роботи в небезпечних умовах і на місцях прильотів.

“Ми заздалегідь не готувалися до даблтапів, якщо чесно, бо ми хоч і чули про такі випадки, але вони траплялися здебільшого в районах, ближчих до лінії фронту. У Харкові я не пригадую таких випадків. Хоча загалом ми готові до екстрених ситуацій. Всі журналісти пройшли HEFAT-тренінги (Hostile Environment and First Aid Training. – Прим.) та оновлюють їх кожен рік, за кожним журналістом, який їздить на “прильоти”, закріплено комплект броні та аптечки. Зараз же, коли колеги не тільки в Харкові потрапляють під такі удари, ми вирішили трошки прискіпливіше ставитися до безпеки.  Безумовно, що броня і каска мають бути одягнені весь час на місці влучання, журналісти мають одразу розуміти, де найближче укриття, не кидати аптечки десь у машині, а носити із собою і тримати в голові, як цим усім скористатися, щоб у разі повторного влучання залишитися максимально неушкодженим.  Додатково у “Гварі” ми працюємо над алгоритмом часу. Звісно, оперативність важлива, але все ж таки, на мою думку, після першого влучання треба витримати деяку паузу, перш ніж приїжджати та намагатися відпрацьовувати локацію максимально швидко та водночас якісно”, – Олександр Манченко, Гвара Медіа.

“У нас у редакції чіткі правила висвітлення влучань: тільки в бронежилетах і касках з індивідуальними аптечками, у взутті з товстою підошвою, щоб не поранити ногу на уламках чи цвяхах. Головна редакторка завжди знає, де перебуває знімальна група, і залишається на зв'язку з журналістами, моніторить можливі загрози. Машина завжди припаркована за декілька кварталів від місця влучання капотом до виїзду, у разі загрози знімальна група має якнайшвидше залишити місце влучання. Якщо це неможливо, то пройти в укриття”, – Віктор Пічугін, Медіагрупа “Накипіло”

Основні рекомендації щодо роботи в місцях влучань

Щоб убезпечити себе під час роботи на місцях влучань, по-перше, треба працювати в бронежилеті й шоломі. Важливо дібрати шолом за розміром і щільно затягти затяжки, він не має спадати з голови, а має щільно прилягати. Бронежилет також має бути дібраний за розміром, коректно затягнутий, прилягати до тіла, але не тиснути й не стискати ребра. Все це спорядження можна отримати в Інституті масової інформації, треба звернутися на Медіабазу.Харків або до регіональної представниці в регіоні. 

Із собою варто мати аптечку, яка укомплектована сертифікованими ТССС турнікетами. CoTCCC рекомендує використовувати вісім різних непневматичних турнікетів: (CAT) Gen 7, (CAT) Gen 6, RMT-T, SAM-XT, SOFTT-W, TMT, TX2 та TX3. Також комітет рекомендує два пневматичних: EMT та TPT2. Зараз існує багато підробок, тому важливо вміти відрізняти справжні турнікети від несправжніх. Інструктор з тактичної медицини Сава Чуйков підготував список рекомендацій для того, щоб відрізнити підробку в найпопулярнішому турнікеті САТ 7:

• CAT GEN 7 герметично упакований у прозору плівку, як на фото;
• GEN 7 має фірмове тиснення на пластиковій платформі із зазначенням бренду й інформацією про виробника;
• GEN 7 має фірмове тиснення на воротку та пряжці;
• GEN 7 має маркування фарбою на стрічці;
• турнікети випускаються в трьох кольорах – чорний, помаранчевий і синій.

По-друге, важливим елементом роботи в місцях з підвищеним рівнем небезпеки є планування роботи в небезпечних місцях: зв’язок, розташування транспорту, дії команди під час загрози повторного удару або в разі поранення одного з членів. У цьому ж пункті важливо одразу на місці зрозуміти, куди можна сховатися, чи є поряд укриття 

По-третє, вдягати зручне взуття з товстою підошвою – це убезпечить від поранень, спричинених розбитим склом і уламками, на місцях влучань.
Також не останнім аспектом є постійне тренування своїх навичок з домедичної допомоги, відвідування курсів Stop The Bleed. Подібне тренування також можна пройти на Медіабазі.Харків.

Медик оперативного реагування ГО “46” Ярослав Паладійчук зазначає, що перша і головна потреба на місці влучання – це розуміння небезпеки. Яке саме озброєння прилетіло першим і яка загроза є наступною. 

“На прикладі ракет – у них є сектор, у них є координати та візуальні ознаки, куди треба влучити. Вони коригуються відносно геолокації і відносно візуального спостереження: будинків чи чогось, до чого вона прикріпилася. Якщо перший пуск був такий і є загроза другого пуску, то треба якомога швидше відійти від місця влучання, тому що, найімовірніше, прилетить у ту саму точку. Розбіжність цих двох дронів (говорить про даблтап у Харкові. – Прим.) була, по-моєму, чи то за 5, чи то за 10 метрів один від одного. Тобто вони прямо влучали в одне конкретне місце. 
У нас є одна людина, яка стоїть на чатах, яка моніторить постійно ситуацію в повітрі з відкритих джерел, з активності пускових чи ще чогось. У разі якщо ми бачимо якусь активність, ми як мінімум насторожуємось і готуємося до від’їзду. З дуже корисних порад – це паркувати автомобіль капотом на виїзд. У принципі, в будь-якій ситуації, тому що може бути не тільки даблтап, а, наприклад, розрив газу чи ще якась неочевидна загроза. Завжди ставати мордочкою на виїзд на безпечній відстані від місця влучання. І в такий спосіб, щоб тебе ніхто не підпирав ні спереду, ні ззаду: це дозволяє швидко поїхати й убезпечити себе. Також слухаємо уважно ДСНС і поліцію, тому що вони мають чіткіші розвіддані стосовно ситуації в повітрі.

Що робити після даблтапу, якщо він уже стався? Найперше – це відійти або від'їхати в безпечне місце або в укриття. Продивитися всіх на травми можливі або можливі ураження. І якомога швидше звернутися до лікаря, тому що може бути акубаротравма чи ще щось як наслідок прильоту”, – коментує Ярослав Паладійчук, ГО “46”.

Юлія Напольська, представниця Інституту масової інформації в Харківській області