У грудні 2025 року експерти Інституту масової інформації зафіксували вісім випадків порушення свободи слова в Україні. Усі ці інциденти не були пов’язані з війною Росії проти України.
Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
У грудні стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:
- Василь Хомко – колишній режисер розважального шоу “Орел та решка”. Про загибель стало відомо в грудні 2025 року. Загинув 2 жовтня 2025 року в бою, прикриваючи відхід групи. Пішов добровольцем на фронт у березні 2022 року. Спочатку служив у 128 гірсько-штурмовій бригаді два з половиною роки, а потім – майже рік у Силах спеціальних операцій.
- Костянтин Штифурак – військовий, режисер та журналіст. Долучився до лав ЗСУ влітку 2022 року і проходив військову службу як командир відділення БпЛА. Служив у підрозділі “Пекельні шершні” 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
Отже, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 123 медійники, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.
З восьми випадків порушення свободи слова три зафіксовано в категорії перешкоджання, два – кібератаки та по одному в інших категоріях: доступ до інформації, непрямий та юридичний тиск.
Перешкоджання
- Головна редакторка “Судового репортера” Ірина Салій отримала пропозицію за гроші видалити матеріал про суддів. Журналістка розцінює це як тиск і другу спробу вплинути на редакційну політику.
- Журналісток онлайн-видання Dnipro.media не пустили до сесійної зали на пленарне засідання Дніпровської міської ради. Їх розмістили за склом замість сесійної зали, тоді як комунальне медіа працювало без обмежень. Редакція заявила про системне обмеження доступу.
- Після матеріалу про водогін журналістку МикВістей Юлію Бойченко звинуватили в “наведенні ударів”, оприлюднили її фото та контакти. Редакція розцінює це як залякування і дискредитацію.
Доступ до інформації
- Чотири районні адміністрації Києва не відповіли на запити “Слідства.Інфо” щодо стану і доступності укриттів, пославшись на те, що це “службова інформація”. Юристи наголошують: ці дані є публічними й критично важливими для безпеки.
Непрямий тиск
- Міський голова Кременчука Віталій Малецький звинуватив журналістів “Візиту” в тому, що через них із затримкою будують укриття в дитсадочку. Він звинуватив журналістів, що вони приходили на місце будівництва, знімали сюжет і через це будівельники відмовилися працювати.
Кібератаки
- Сайт “Наші гроші” зазнав DDoS-атаки після виходу матеріалу про підряди Інституту серця.
- Редакція “Суспільне Херсон” втратила доступ до Telegram-каналу, де почали з’являтися сторонні дописи. Медіа звернулося до кіберполіції.
Юридичний тиск
- Представник Полтаваобленерго вимагав видалити матеріал і погрожував судом головній редакторці онлайн-медіа “Чутівський край” (Полтавська область) Дарʼї Густіліній. Журналістка відмовилася видаляти матеріал.
Крім того, ІМІ зафіксував один випадок в окупованому Криму, де росіяни продовжують тиск на медійників. Так, російські силовики провели в Криму 4 грудня 2025 року обшук у будинку журналістки, політологині та активістки Ленори Дюльбер та відвозили її до Сімферополя для розмови, після чого відпустили. Під час обшуку вони ретельно оглянули всі кімнати, документи, навчальні записи та дисертацію журналістки, фотографували конспекти та книжки, перевірили телефон і забрали комп’ютер.
Ленора Дюльбер відома як ведуча токшоу “Меркез”, співавторка соціологічного дослідження “Кримські татари в умовах трансформації політичного простору” та активна громадська діячка в кримськотатарській спільноті.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче.
ОКУПОВАНИЙ КРИМ – 1
04.12.2025 В окупованому Криму російські силовики провели обшук у будинку журналістки та політологині Ленори Дюльбер, у неї вилучили комп’ютер. Її забирали до Сімферополя, але після розмови відпустили. Про це “Кримській солідарності” розповіла мати журналістки Ельміра Дюльберова.
За словами матері, у двері їхнього будинку постукали після шостої години ранку. На вулиці було припарковано кілька легкових автомобілів та два мікроавтобуси. Близько 20 озброєних людей спочатку розсипалися подвір’ям, потім забігли “в усі, які можна, кімнати”, додала Дюльберова. Разом з оперативниками були двоє понятих, правоохоронці назвалися.
“[Сказали] відкривайте все самі, розкажіть усе самі й нічого не приховуйте”, – переповіла слова оперативних співробітників Ельміра Дюльберова.
Причиною обшуку силовики назвали ухвалу “Київського райсуду Сімферополя”.
“Ленора ознайомилася [з документами] – сказали підписати. […] Усе почали оглядати, нічого не витягували, дуже акуратно оглянули”, – зазначила мати журналістки.
Увагу силовиків особливо привернули навчальні записи Ленори Дюльбер, вони докладно розпитували її про освіту.
“Переглянули всю її дисертацію від палітурки до палітурки – де навчалася, як навчалася. Вона сказала, що аспірантуру [закінчила]. Вони уточнили: сімферопольську аспірантуру, на яку тему писала дисертацію? Переглянули кожен листочок – усі конспекти, усі книжки фотографували, переглянули всі шифоньєри, усі документи”, – зауважила Ельміра Дюльберова.
Пізніше вони зайшли у ванну, туалет, переглянули телефон журналістки та забрали її комп’ютер. Вони склали протокол та забрали Ленору Дюльбер до Сімферополя.
“Я спитала, куди [її] забрали. Сказали, що до Сімферополя, “не хвилюйтеся, не нервуйте, ось півтори години дороги до Сімферополя, півтори години для розмови з вашою дочкою, і після цього вона приїде додому”, – розповіла мати журналістки.
Ленора Дюльбер – політологиня, соціологиня, журналістка та кримськотатарська активістка. Веде популярне токшоу “Меркез”, виступила співавторкою монографії – соціологічного дослідження “Кримські татари в умовах трансформації політичного простору”.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 3
1. Головредка “Судового репортера” повідомила про спробу підкупу для зняття матеріалу
09.12.2025 Головна редакторка, засновниця видання “Судовий репортер” Ірина Салій отримала у WhatsApp повідомлення із запитом за гроші зняти із сайту медіа певну інформацію. Про це Ірина повідомила на своїй Facebook-сторінці та оприлюднила скриншоти листування.
У коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян Ірина Салій розповіла, що йдеться про її статтю від 21 вересня 2025 року “Справу про стягнення 7 мільйонів із подружжя столичних суддів розглядатимуть у закритому засіданні”.
За словами журналістки, до неї звернулася, як вона з’ясувала, засновниця ТОВ “Комунікаційні рішення” Олеся Буценко.
“Її телефон, з якого вона писала, гуглиться в оголошеннях Інтерфаксу – Леся Буценко контактна особа для акредитації журналістів. Ну і колись особа з таким ПІБ була помічником нардепів 5 і 6 скликань – від Соцпартії і Партії регіонів. Тобто писала піарниця”, – розповіла Ірина.
Журналістка зазначила, що далі не продовжила листування – тільки до того моменту, що є на скриншотах.
“Як я зрозуміла, вона піарниця й отримала замовлення зняти за гроші статтю з мого сайту. Очевидно, що я не можу стверджувати, хто замовник. Тільки припускати. Цілком можливо, що самі судді, про яких ідеться в статті. Тим більше що вони вже подали заяву до Вищої ради правосуддя через мою статтю “Справу про стягнення 7 мільйонів із подружжя столичних суддів розглядатимуть у закритому засіданні” – ніби я втручаюся в їхню діяльність”, – розповіла ІМІ Салій.
Салій вважає, що замовити зняття статті могли бути друзі чи недруги цих суддів, які зацікавлені дискредитувати суддів.
“Наприклад, нардеп Дубінський, якого судять за держзраду. Суддя Анохін, про якого йдеться в статті, є одним із суддів у цій справі. Дубінський неодноразово відвід судді Анохіну заявляв через історію з цією суддівською квартирою. І скарги до ВРП подав на суддів Анохіна і Будзан. Я у своїй статті якраз і підсвічувала цей момент – як Дубінський намагається використати квартирну справу суддів у своїх інтересах”, – пояснила журналістка.
Вона додала, що це вже друга спроба зняти матеріал.
“Раніше було у вересні – наступного ранку після появи статті. Тоді мені не хотіли називати, про яку статтю йдеться. Ну і я пояснила, що статті не видаляю, і на тому закінчили”, – додала Ірина Салій.
2. Журналісток Dnipro.media не пустили до сесійної зали Дніпровської міськради й розмістили за склом
10.12.2025 Журналісток онлайн-видання Dnipro.media – Анастасію Таран та Марію Онищенко – не пустили 10 грудня до сесійної зали на пленарне засідання Дніпровської міської ради. Вони звернулись із заявою до поліції. Про це медіа повідомило на своєму сайті.
Їх розмістили на балконі, який засклений та призначений для громадськості. Співробітниця міськради, що не назвалася, послалася на “регламент”. Представниця КП “Муніципальна варта”, яка не допустила журналісток на другий балкон без скла, також не відрекомендувалася та не пояснила причин відмови.
Один із присутніх охоронців підтвердив, що “журналісти ходять на правий балкон”. Однак представниця КП “Муніципальна варта” відповіла, що “зараз на лівий, так написано”. Документа або деталей, згідно з яким розпорядженням діють співробітники міськради, журналісткам не надали.
8 грудня медійниці подали запит щодо допуску на пленарні засідання та отримали позитивну відповідь на відвідування сесії міської ради 10 та 17 грудня цього року.
Водночас, пише видання, у сесійній залі та на балконі без скла безперешкодно перебували, ймовірно, журналісти / співробітники міського комунального медіа з КП “Дніпровська студія телебачення” Дніпровської міської ради.
Своєю чергою журналістка Марія Онищенко викликала поліцію для написання заяви щодо перешкоджання журналістській діяльності. Вже за 10 хвилин, коли журналістка йшла до поліцейських, до неї підійшов директор департаменту забезпечення діяльності Дніпровської міської ради Олександр Литвин для того, щоб провести журналістку Марію Онищенко на незасклений балкон. Вона таки написала заяву про перешкоджання.
Журналістка Анастасія Таран продовжувала роботу на балконі за склом. Марія прокоментувала, що встановлення скла, яке віддзеркалює картину, псує якість звуку, унеможливлює запис промов депутатів та взяття коментарів у підзвітних посадових осіб, є штучним бар’єром, що суперечить принципам відкритості та гласності, закріпленим у статуті.
Шеф-редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова в коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Катерині Лисюк розповіла, що така ситуація з їхніми журналістами стається вже не вперше в міськраді.
“Ситуація, яка сталася 10 грудня, для нас не вперше: подібний інцидент уже мав місце 25 лютого цього року. І тоді, і зараз журналістів Dnipro.media фактично обмежили в доступі до повноцінної роботи в сесійній залі без надання чітких правових підстав або письмових розпоряджень. В обох випадках ми звертали увагу, що регламент міської ради, статут територіальної громади та чинне законодавство прямо передбачають відкритість сесій і вільний доступ журналістів до їхнього висвітлення. Водночас ми спостерігаємо різні умови доступу для незалежних медіа та комунальних ЗМІ, що потребує окремого пояснення з боку міськради”, – розповіла Ніка Єгорова.
Журналістки видання надали представниці ІМІ відео, на якому видно, що інші медіа працювали безпосередньо в сесійній залі та на відкритому балконі.
У коментарі представниця ІМІ начальниця управління інформаційної політики департаменту місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради Юлія Вітвицька стверджує, що журналістки Dnipro.media були розміщені на відкритому балконі, на заскленому балконі розміщувалися активісти руху “Гроші на ЗСУ”. І про причини, чому медійниці сіли на інший балкон, посадовиця не знає.
На запитання, чому цьому медіа заборонено працювати в сесійній залі, відповіддю було “там працюють депутати”, а на уточнення, чому там працювали співробітники комунального каналу, відповіла: “Це наше комунальне медіа, воно висвітлює діяльність міської ради. У сесійній залі стояли лише камери”.
На запитання щодо “регламенту”, на який посилалися представниці міської ради та Муніципальної варти, Вітвицька відповіла, що треба підіймати багато документів і порадила звернутися з інформаційним запитом – юристи дадуть відповідь.
Своєю чергою Інститут масової інформації також звернувся до Дніпровської міської ради з інформаційним запитом щодо ситуації, що склалася.
3. Журналістку МикВістей атакували в соцмережах після матеріалу про новий водогін
18.12.2025 Журналістку онлайн-медіа “МикВісті” Юлію Бойченко атакували в соцмережах після виходу її статті про новий водогін для Миколаєва, підготовленої за підсумками виїзду, який організувала Миколаївська обласна військова адміністрація.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерина Середа.
Місцевий активіст Валерій Прудь опублікував у Facebook допис із фотографією журналістки та звинуваченнями на її адресу. У редакції розцінюють це як публічний тиск та спробу дискредитації авторки через виконання професійної роботи.
Йдеться про статтю від 17 грудня 2025 року, підготовлену за підсумками виїзду, організованого Миколаївською ОВА: журналістам показали об’єкти, пов’язані з водозабором, та розповіли про процес очищення води. Редакція в матеріалі описала побачене на об’єкті та пояснила, як саме відбувається підготовка води, коли саме миколаївці отримають “питну” воду та як це вплине на її вартість.
Проте після статті активіст Валерій Прудь розмістив допис, у якому використав фото журналістки та фактично поклав на неї відповідальність за можливі загрози для міста.
“Ось ця мадам вирішила, що пора на новий Миколаївський водогін навести ворожі засоби ураження. Погоня за хайпом може дорого миколаївцям Коштувати. Це ми вже проходили. Контррозвідка може заспокоїти таких хайпометів? Там матеріал містить світлини водогону і багато конкретики для ураження. Не хочу допомагати окупантам. А на сторінку газети не важко знайти”, – написав житель Миколаєва Валерій Прудь на своїй фейсбук-сторінці.
До посту він прикріпив скриншот сторінки авторки Юлії Бойченко із сайту “МикВісті” з її контактними даними та адресою редакції.
Коментуючи цю публікацію, Юлія Бойченко зазначила, що під час престуру, окрім медійників, там перебували представники державної та місцевої влади, журналістів проінструктували щодо безпекових питань.
“Це був офіційний візит, організований Миколаївською ОВА, на водогін та очисні споруди, які будуються для Миколаєва. Крім нашого видання, там були представники інших медіа, які також опублікували свої матеріали на власних ресурсах. Там були представники державної, обласної та міської влади. Ви гадаєте, журналістам би дали туди допуск, якби це була закрита інформація? Для представників медіа провели інструктаж стосовно того, що можна знімати і публікувати, а що ні. Тому в матеріалі опубліковано лише ті фото та інформація, які відповідають безпековій складовій. Хайпу немає. Мета матеріалу – показати людям, на що витратили немалі державні кошти, масштаб цих робіт. І наостанок. Війна триває вже не перший рік. Орлан може багато чого побачити і без цього матеріалу”, – написала Юлія Бойченко в коментарях до посту.
У редакції зазначають, що матеріал мав суспільний інтерес, адже тема водопостачання є однією з ключових для Миколаєва під час війни. Водночас публічне винесення персональних претензій до авторки та використання її зображення в негативному контексті редакція розцінює як спробу тиску на журналістку та дискредитацію медіа, розповів у коментарі ІМІ керівник медіа Олег Деренюга.
“Ми плануємо звернутися з відповідною заявою до поліції та позовом до суду щодо наклепу”, – сказав Олег Деренюга.
Він додав, що подібні персоналізовані публікації в соцмережах з фотографією журналістки та звинуваченнями на її адресу є неприпустимими й мають ознаки залякування. За його словами, коли після виходу матеріалу автора публічно “мітять”, навішують ярлики та фактично прив’язують до потенційних загроз або “провокування атак”, це є формою тиску на журналіста.
“Такі дописи створюють небезпечний прецедент: замість дискусії про зміст матеріалу, увагу переводять на особу журналістки й підштовхують аудиторію до хвилі хейту. Це може мати охолоджувальний ефект – коли журналісти починають уникати суспільно важливих тем, зокрема про критичну інфраструктуру, через ризик публічних атак і кампаній дискредитації”, – зазначив Олег Деренюга.
Зазначимо, що публікації з фотографіями й інформацією про роботу водозабору та будівництво очисних споруд для водогону Миколаєва за підсумками візиту раніше опублікували, зокрема, Миколаївська обласна військова адміністрація, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, Миколаївська міська рада, а також інші місцеві медіа, які теж брали участь у заході.
За даними з публічних реєстрів, Валерій Прудь є засновником громадської організації “Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Миколаївській області”, називає себе волонтером. У 2014 році, після початку АТО, був заступником командира так званого Народного ополчення Миколаївщини – добровільного громадського формування, яке тоді з’явилось у Миколаєві на тлі загроз диверсій з боку РФ. У 2020 році Валерій Прудь балотувався до Миколаївської міської ради від партії “Перемога Пальчевського”.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 1
1. Чотири РДА Києва відмовили “Слідству.Інфо” в інформації про укриття
25.12.2025 Чотири районні державні адміністрації Києва не відповіли журналістам “Слідства.Інфо” на запити щодо стану і доступності укриттів, пославшись на те, що це “службова інформація”. Про це медіа повідомило на своєму сайті.
Журналісти звернулися до всіх десяти районних адміністрацій столиці в межах підготовки спецпроєкту про укриття з проханням надати дані про наповнення захисних споруд, зокрема щодо наявності пандусів, туалетів, площі та місткості, а також про їхню загальнодоступність.
Відповіді не надали Деснянська, Святошинська, Оболонська та Дарницька районні адміністрації. Посадовці не дали відповіді й на ключове запитання – чи є ці сховища, які журналісти перелічують, загальнодоступними.
Натомість голова Тимчасової слідчої комісії Київради з перевірки укриттів Леонід Ємець стверджує, що це публічна інформація і районні адміністрації зобов’язані надавати її.
Юристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк наголосила, що обмеження доступу до службової інформації можливе лише після проходження так званого трискладового тесту, як того вимагає закон. За її словами, районні адміністрації не обґрунтували, якої саме шкоди може завдати оприлюднення запитуваних даних, що є прямим порушенням законодавства.
“Стан укриттів, можливість у них потрапити, наявність чи відсутність всього необхідного, щоб можна тривалий час у них перебувати – а обстріли Києва постійно посилюються і тривають годинами, – це інформація, від якої залежить життя і безпека киян. Надання такої інформації не може бути обмежене чи заборонене”, – зазначила Максименюк, додавши, що відсутність такої інформації містить більше шкоди, ніж користі.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші випадки непрямого тиску – 1
1. У Кременчуці міський голова звинуватив журналістів у затримці будівництва укриття
05.12.2025 Міський голова Кременчука (Полтавська область) Віталій Малецький під час засідання виконкому Кременчуцької міської ради 4 грудня звинуватив місцевих журналістів у тому, що через них із затримкою будують укриття в дитсадочку. Про це відомо з трансляції засідання виконкому, повідомляє представниця Інституту масової інформації в Полтавській області Надія Кучер.
Під час виконкому журналісти телеканалу “Візит” запитали Віталія Малецького його думки про те, що, попри обіцянки, укриття в одному з дитячих садочків Кременчука досі не відкрили. На це міський голова відреагував критикою в бік журналістів.
“Завдяки роботі вашого телеканалу, “Прозорості та підзвітності” (мається на увазі робоча група з контролю закупівель. – Ред.) і роботі деяких депутатів Кременчуцької міської ради, афільованих із власником вашого телеканалу, які дуже цнотливо ставляться до строків, наявності розпорядчих документів і всього іншого. Через це ми змушені працювати виключно в рамках закону. А це затягує терміни будівництва у воєнний час”, – сказав Віталій Малецький.
Міський голова звинуватив журналістів “Візиту”, що вони приходили на місце будівництва, знімали сюжет і через це будівельники відмовилися працювати.
“Ви призвели до того, що будівельники бояться працювати. Вони не хочуть потім три-чотири роки ходити в прокуратуру, як зараз деякі наші будівельники ходять, бо працювали швидше, ніж потрібно за нормами”, – сказав Малецький.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 2
1. “Наші гроші” заявили про DDoS-атаку після виходу матеріалу про підряди Інституту серця
02.12.2025 Сайт онлайн-медіа “Наші гроші” зазнав 2 грудня DDoS-атаки після виходу матеріалу, що міг зачепити інтереси директора Інституту серця Бориса Тодурова. Про це редакція повідомила на своїй Facebook-сторінці.
“Коли дідосівська пилюка на полі бою розсіялась, побачив, що навала йшла на статтю про Тодурова. Хтозна, що це означає”, – зазначили в редакції.
“Інститут серця влаштував калейдоскоп заточок, щоб віддати підряд фірмі, яка будувала захист “Енергоатому” з “плівок Міндіча”, – зазначили журналісти.
У своєму матеріалі від 1 грудня 2025 року “Підрядник захисних споруд “Енергоатому” хоче 1 млрд на Інститут серця по завищених цінах” NashiGroshi розповіли, що Інститут серця МОЗ оголосив тендер на реконструкцію будівлі вартістю 1,32 млрд грн, де фаворитом стала компанія “Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд” із пропозицією понад 1 млрд грн. У кошторисі цієї фірми виявили суттєво завищені ціни на будівельні матеріали – на 20–40% вище за ринкові, що може спричинити переплату щонайменше 6,5 млн грн. Як йдеться у матеріалі, тендер супроводжувався складними та громіздкими вимогами, які могли надати перевагу окремому учаснику, зокрема щодо обсягу документів і сертифікацій. Компанія, що претендує на підряд, раніше отримала майже 1 млрд грн контрактів без торгів від структур “Енергоатому” та фігурувала у розслідуваннях про сумнівні схеми, згадані на “плівках Міндіча”. Попри ці ризики та виявлені невідповідності, тендер просувається до завершення, і вибір підрядника може бути затверджено найближчим часом, пишуть “Наші гроші”.
Як повідомляв ІМІ, представники Національного антикорупційного бюро України під час засідання Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики заявили, що фігуранти справи “Мідас” мали низку матеріалів на десятки людей, серед яких журналісти, міністри й заступники міністрів, працівники Служби безпеки України.
Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов уточнив, що йдеться про 10 журналістів – серед яких Юрій Ніколов, покійний Олексій Шалайський та решта журналістів, які висвітлюють корупцію в енергетичній і в інших сферах, щодо колишнього голови Укренерго тощо.
2. “Суспільне Херсон” втратило доступ до свого телеграм-каналу
22.12.2025 Філія “Суспільне Херсон” втратила 20 грудня доступ до свого телеграм-каналу і не може його відновити. Про це журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян повідомила головна редакторка філії АТ “НСТУ” “Херсонська РД” Тетяна Яременко.
За її словами, 20 грудня digital-відділ медіа відпрацював зміну до 14:00 без проблем.
“А потім помітили, що не можуть більше робити дописів у Telegram, а на каналі почали з’являтися дописи, які не є нашими матеріалами”, – розповіла Тетяна Яременко.
Вона зазначила, що Суспільне звернулося до кіберполіції.
“А поки працюємо в інших мережах: WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram. Також повну інформацію про те, що відбувається в Херсоні та Херсонській області, можна почитати на нашому сайті”, – зазначила Тетяна Яременко.
Вона додала, що редакція не має припущень, хто міг би отримати доступ до їхнього телеграм-каналу.
Варто зазначити, що протягом часу, поки команда не повернула доступу до телеграм-каналу, на ньому публікувалася переважно інформація про ситуацію на фронті та про стан енергетики.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Інші види юридичного тиску – 1
1. Редакторці “Чутівського краю” погрожують судом через статтю про Полтаваобленерго
08.12.2025 Головній редакторці онлайн-медіа “Чутівський край” (Полтавська область) Дарʼї Густіліній погрожує судовим позовом начальник Чутівської дільниці акціонерного товариства “Полтаваобленерго” Юрій Величко через її матеріал та вимагає його видалення.
Про це журналістка повідомила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер.
За словами Густіліної, 5 грудня на фейсбук-сторінці “Чутівського краю” вона опублікувала матеріал про місцевого підприємця, який обладнав на своєму будинку сонячні панелі й у якого виникла проблема з Полтаваобленерго через використання ним електроенергії в підприємницьких цілях.
Після цього до неї звернувся представник чутівської філії Полтаваобленерго з вимогою видалити публікацію та погрозами судом у разі невиконання вимоги.
“Я відмовилася видалити матеріал, але відповіла представнику Полтаваобленерго, що якщо я написала недостовірну чи неповну інформацію, то залюбки опублікую роз’яснення Полтаваобленерго. Крім того, герой публікації надав усі підтверджувальні документи щодо ситуації, про яку йдеться в статті”, – сказала Густіліна.
Журналістка додала, що в статті вона також зазначила, що, відповідно до ст. 43 ЗУ “Про медіа”, особи та організації мають право на відповідь і “Чутівський край” її опублікує.
“На це начальник дільниці запитав, чи відмовляю я видалити матеріал. Я відповіла, що у видаленні статті відмовляю, але його коментар щодо ситуації опублікую. Також ми домовилися про зустріч, на якій обговоримо ситуацію”, – каже журналістка.
Також Дарʼя Густіліна розповіла, що начальник Чутівської дільниці акціонерного товариства “Полтаваобленерго” сказав їй, що “говоритиме інакше”.
“Що він мав на увазі, не пояснив. Сказав, що буде звертатися в поліцію, до суду”, – сказала журналістка.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначає, що Полтаваобленерго є комерційною, приватною юридичною особою і метою діяльності товариства є задоволення потреб ринку в продукції, роботах та послугах.
“Тобто відносини між споживачем та товариством є, по суті, договірними. Такими самими, як, наприклад, коли людина йде в кафе, отримує там послугу неналежної якості й пише негативний коментар або відгук”, – говорить юрист. Він додає, зазвичай відповідальні власники комерційного бізнесу не вимагають від майданчика, де був написаний такий коментар або відгук, видалити його через недостовірність.
“А відповідають, пояснюють та намагаються переконати інших потенційних споживачів у тому, що вони вміють реагувати на негатив, яким би обґрунтованим він не був”, – говорить Володимир Зеленчук. Також він додає, що насправді ситуація демонструє не лише проблему монополізації ринку або державного минулого обленерго, але й те, що юридичний механізм спростування недостовірної інформації досить часто шкодить свободі слова в країні.
“У цьому разі медіа є лише ретранслятором позиції людини, що бачить проблему у своїх договірних відносинах з іншою стороною. Вимога про видалення цього тексту є спробою не вирішити, а прибрати публічність конфлікту”, – переконаний юрист ІМІ. Також він зауважує, що не може обмежуватись у доступі інформація, яка свідчить про порушення прав людини.
“Авторка статті не даремно залишила згадку про готовність опублікувати думку іншої сторони, адже вони є рівноправними учасниками договірних відносин між ними. Обленерго цією можливістю не бажає скористуватись, і насправді зрозуміло чому”, – пояснює Володимир Зеленчук.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 1
1. Поліція закрила справу про перешкоджання журналісткам “Суспільне Житомир”
26.12.2025 Поліція закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналісток “Суспільне Житомир”, яке розпочали після інциденту в Корольовському районному суді Житомира в грудні 2024 року.
Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит регіональної представниці Інституту масової інформації Оксани Трокоз.
Представниця ІМІ цікавилася прогресом розслідування, якого вдалося досягнути за рік після вчинення правопорушення. 18 грудня 2024 року журналістці та операторці філії Суспільного перешкоджали потрапити на судове засідання, яке відбулося в Корольовському районному суді Житомира. За словами головного редактора “Суспільне Житомир” Дмитра Клименка, родичі обвинувачених агресивно перешкоджали допуску журналістки та операторки до зали суду, застосовували фізичний і словесний тиск, тоді як судова охорона не втручалася. Конфлікт був зафіксований на відео.
За цим фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України. Втім, як зазначається у відповіді на інфозапит, за результатами досудового розслідування 16 травня 2025 року сектор дізнання Житомирського РУП №1 ухвалив рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України – у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
У відповіді поліції також зазначено, що під час розслідування було встановлено особу, яка вступала в суперечку з журналісткою в суді, однак жодній особі про підозру не повідомляли та до кримінальної відповідальності нікого не притягували. Крім того, правоохоронці вказали, що забезпечення безперешкодного доступу журналістів до відкритих судових засідань не належить до компетенції органу досудового розслідування.
Головний редактор “Суспільне Житомир” Дмитро Клименко повідомив, що дізнався про закриття справи від ІМІ, а не від правоохоронців. Редакція планує оскаржувати рішення про закриття справи.
“Ми будемо оскаржувати закриття справи. І дивно, адже постраждалу мали попередити про закриття провадження. А цього не було. Тому оскарження. Ми хочемо, щоб таких ситуацій не було. Ми хочемо виконувати свою роботу у безпеці та знати, що права журналістів захищені”, – зазначив Дмитро Клименко.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. Медіаорганізації виступили проти амністії воєнних злочинців у мирному плані США
04.12.2025 Низка міжнародних та українських медійних організацій виступили проти пропозицій амністії за воєнні злочини, скоєні під час повномасштабного вторгнення Росії – особливо за злочини проти журналістів, – що містяться в мирному плані США.
Про це йдеться в заяві організації Media Freedom Rapid Response (MFRR), опублікованій 4 грудня на сайті International Press Institute. Серед підписантів є Інститут масової інформації.
Організації вимагають виявити й притягнути до відповідальності винних у вбивстві щонайменше 16 журналістів, пораненнях десятків медійників, а також нападах на медіаінфраструктуру.
Розслідування цих злочинів мають спиратися, зокрема, на експертизу українських журналістів і медіа, йдеться в заяві.
“Будь-яка спроба повної амністії, яка поширюється на ймовірні воєнні злочини, скоєні проти журналістів або цивільних осіб, буде серйозним порушенням міжнародного права, включно з міжнародним гуманітарним правом і відповідними зобов’язаннями щодо прав людини”, – йдеться в заяві.
Організації нагадали, що навмисні напади на цивільних журналістів, а також на медіаінфраструктуру, є воєнним злочином і повинні розслідуватися як такі згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС) і відповідними законами України.
“Будь-яка форма амністії за такі порушення не матиме правових підстав”, – йдеться в заяві.
У заяві згадуються такі загиблі медійники: українська журналістка Вікторія Рощина, закатована на смерть у російському полоні у 2024 році, французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, а також українські журналісти Альона Грамова і Євген Кармазін, які загинули внаслідок атаки російських дронів у жовтні 2025 року.
Станом на листопад 2025 року MFRR задокументувала 53 випадки пошкоджень української медіаінфраструктури російськими збройними силами. Міжнародний інститут преси своєю чергою нагадав, що поточні мирні перемовини відбуваються невдовзі після одного з найсмертельніших періодів для журналістів в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Посилаючись на дані ІМІ, організація наголосила, що зростання кількості цілеспрямованих нападів на журналістів у жилетах PRESS створює дедалі небезпечнішу безпекову ситуацію для журналістів і медійників, які ведуть репортажі з передової.
“Тож ми рішуче закликаємо всі сторони, залучені до переговорів щодо мирної угоди, включно зі США і ЄС, не погоджуватися на жодні заходи з надання амністії за воєнні злочини, скоєні проти журналістів як цивільних осіб. Будь-які подібні поступки суттєво підважать міжнародні домовленості й міжнародне гуманітарне право, створять небезпечний правовий прецедент і подадуть світові сигнал, що напади на журналістів і цивільних осіб можуть залишатися безкарними”, – йдеться в заяві.
Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2025 року Інститут масової інформації зафіксував суттєві втрати для медіаспільноти: три журналісти загинули під час виконання професійних обов’язків, а ще двоє отримали поранення. Водночас стала помітною нова тенденція: російські війська цілеспрямовано атакують журналістів за допомогою дронів – типу “Ланцет” та FPV – не на фронтовій території.
2. КЖЕ вимагає розслідувати незаконний збір даних журналістів у справі “Мідас”
16.12.2025 Комісія з журналістської етики вимагає від правоохоронних органів негайно та прозоро розслідувати факти порушення недоторканності приватного життя журналістів, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє.
Відповідну заяву комісія оприлюднила 16 грудня, після появи списку журналістів, які стали жертвами незаконного збору персональних даних.
Як повідомляв ІМІ, 15 грудня 2025 року голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив список медійників, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє. У цьому переліку є і голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов.
У комісії наголосили, що практика незаконного стеження, збір інформації про приватне життя журналістів і будь-які форми тиску на медіа є неприпустимими, суперечать Конституції України, міжнародним зобов’язанням держави та становлять загрозу свободі слова й національній безпеці в умовах повномасштабної війни.
Окремо в заяві йдеться про додаткові ризики, які створює незаконне збирання персональних даних журналістів. Такі відомості можуть бути використані російськими спецслужбами для дискредитації українських інституцій, а також для шантажу, вербування або створення фізичної загрози журналістам, які працюють з темами оборони, безпеки й антикорупційних розслідувань.
Комісія з журналістської етики також звернулася до політичного керівництва держави з вимогою “публічно підтвердити нульову толерантність до незаконних операцій проти журналістів”. Від Верховної Ради комісія вимагає посилити парламентський контроль за діяльністю силових органів у частині втручання в роботу медіа, зокрема шляхом проведення парламентських слухань з цього питання.
У КЖЕ підкреслили, що свобода слова й безпека журналістів є фундаментальною передумовою стійкості української демократії в умовах війни.
Як повідомляв ІМІ, фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали матеріали на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов уточнив, що йдеться про збір матеріалів щодо 10 журналістів, що розслідують корупцію. Серед них – Юрій Ніколов, Олекса Шалайський.
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на “Енергоатом”.
У межах розслідування правоохоронці затримали п’ятьох із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”.
Отримали підозру бізнесмен, співзасновник Студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я Карлсон), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет), виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (Тенор) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів: серед них Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятьох людей зі списку підозрюваних затримано. Двоє – Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.
