Комісія з журналістської етики вимагає від правоохоронних органів негайно та прозоро розслідувати факти порушення недоторканності приватного життя журналістів, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє.
Відповідну заяву комісія оприлюднила 16 грудня, після появи списку журналістів, які стали жертвами незаконного збору персональних даних.
Як повідомляв ІМІ, 15 грудня 2025 року голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив список медійників, на яких фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє. У цьому переліку є і голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов.
У комісії наголосили, що практика незаконного стеження, збір інформації про приватне життя журналістів і будь-які форми тиску на медіа є неприпустимими, суперечать Конституції України, міжнародним зобов’язанням держави та становлять загрозу свободі слова й національній безпеці в умовах повномасштабної війни.
Окремо в заяві йдеться про додаткові ризики, які створює незаконне збирання персональних даних журналістів. Такі відомості можуть бути використані російськими спецслужбами для дискредитації українських інституцій, а також для шантажу, вербування або створення фізичної загрози журналістам, які працюють з темами оборони, безпеки й антикорупційних розслідувань.
Комісія з журналістської етики також звернулася до політичного керівництва держави з вимогою “публічно підтвердити нульову толерантність до незаконних операцій проти журналістів”. Від Верховної Ради комісія вимагає посилити парламентський контроль за діяльністю силових органів у частині втручання в роботу медіа, зокрема шляхом проведення парламентських слухань з цього питання.
У КЖЕ підкреслили, що свобода слова й безпека журналістів є фундаментальною передумовою стійкості української демократії в умовах війни.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали матеріали на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов уточнив, що йдеться про збір матеріалів щодо 10 журналістів, що розслідують корупцію. Серед них – Юрій Ніколов, Олекса Шалайський.
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на “Енергоатом”.
У межах розслідування правоохоронці затримали п’ятьох із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”.
Отримали підозру бізнесмен, співзасновник Студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я Карлсон), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет), виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (Тенор) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів: серед них Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятьох людей зі списку підозрюваних затримано. Двоє – Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.
