Журналістку онлайн-медіа “МикВісті” Юлію Бойченко атакували в соцмережах після виходу її статті про новий водогін для Миколаєва, підготовленої за підсумками виїзду, який організувала Миколаївська обласна військова адміністрація.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерина Середа.
Місцевий активіст Валерій Прудь опублікував у Facebook допис із фотографією журналістки та звинуваченнями на її адресу. У редакції розцінюють це як публічний тиск та спробу дискредитації авторки через виконання професійної роботи.
Йдеться про статтю від 17 грудня 2025 року, підготовлену за підсумками виїзду, організованого Миколаївською ОВА: журналістам показали об’єкти, пов’язані з водозабором, та розповіли про процес очищення води. Редакція в матеріалі описала побачене на об’єкті та пояснила, як саме відбувається підготовка води, коли саме миколаївці отримають “питну” воду та як це вплине на її вартість.
Проте після статті активіст Валерій Прудь розмістив допис, у якому використав фото журналістки та фактично поклав на неї відповідальність за можливі загрози для міста.
“Ось ця мадам вирішила, що пора на новий Миколаївський водогін навести ворожі засоби ураження. Погоня за хайпом може дорого миколаївцям Коштувати. Це ми вже проходили. Контррозвідка може заспокоїти таких хайпометів? Там матеріал містить світлини водогону і багато конкретики для ураження. Не хочу допомагати окупантам. А на сторінку газети не важко знайти”, – написав житель Миколаєва Валерій Прудь на своїй фейсбук-сторінці.
До посту він прикріпив скриншот сторінки авторки Юлії Бойченко із сайту “МикВісті” з її контактними даними та адресою редакції.

Допис, у якому активіст Валерій Прудь оприлюднив фото журналістки МикВістей Юлії Бойченко та написав звинувачення на її адресу. Скриншот з Facebook
Коментуючи цю публікацію, Юлія Бойченко зазначила, що під час престуру, окрім медійників, там перебували представники державної та місцевої влади, журналістів проінструктували щодо безпекових питань.
“Це був офіційний візит, організований Миколаївською ОВА, на водогін та очисні споруди, які будуються для Миколаєва. Крім нашого видання, там були представники інших медіа, які також опублікували свої матеріали на власних ресурсах. Там були представники державної, обласної та міської влади. Ви гадаєте, журналістам би дали туди допуск, якби це була закрита інформація? Для представників медіа провели інструктаж стосовно того, що можна знімати і публікувати, а що ні. Тому в матеріалі опубліковано лише ті фото та інформація, які відповідають безпековій складовій. Хайпу немає. Мета матеріалу – показати людям, на що витратили немалі державні кошти, масштаб цих робіт. І наостанок. Війна триває вже не перший рік. Орлан може багато чого побачити і без цього матеріалу”, – написала Юлія Бойченко в коментарях до посту.
У редакції зазначають, що матеріал мав суспільний інтерес, адже тема водопостачання є однією з ключових для Миколаєва під час війни. Водночас публічне винесення персональних претензій до авторки та використання її зображення в негативному контексті редакція розцінює як спробу тиску на журналістку та дискредитацію медіа, розповів у коментарі ІМІ керівник медіа Олег Деренюга.
“Ми плануємо звернутися з відповідною заявою до поліції та позовом до суду щодо наклепу”, – сказав Олег Деренюга.
Він додав, що подібні персоналізовані публікації в соцмережах з фотографією журналістки та звинуваченнями на її адресу є неприпустимими й мають ознаки залякування. За його словами, коли після виходу матеріалу автора публічно “мітять”, навішують ярлики та фактично прив’язують до потенційних загроз або “провокування атак”, це є формою тиску на журналіста.
“Такі дописи створюють небезпечний прецедент: замість дискусії про зміст матеріалу, увагу переводять на особу журналістки й підштовхують аудиторію до хвилі хейту. Це може мати охолоджувальний ефект – коли журналісти починають уникати суспільно важливих тем, зокрема про критичну інфраструктуру, через ризик публічних атак і кампаній дискредитації”, – зазначив Олег Деренюга.
Зазначимо, що публікації з фотографіями й інформацією про роботу водозабору та будівництво очисних споруд для водогону Миколаєва за підсумками візиту раніше опублікували, зокрема, Миколаївська обласна військова адміністрація, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, Миколаївська міська рада, а також інші місцеві медіа, які теж брали участь у заході.
За даними з публічних реєстрів, Валерій Прудь є засновником громадської організації “Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Миколаївській області”, називає себе волонтером. У 2014 році, після початку АТО, був заступником командира так званого Народного ополчення Миколаївщини – добровільного громадського формування, яке тоді з’явилось у Миколаєві на тлі загроз диверсій з боку РФ. У 2020 році Валерій Прудь балотувався до Миколаївської міської ради від партії “Перемога Пальчевського”.
Нагадаємо, у Миколаєві відкрили справу після матеріалу МикВістей про харчування в школах.