Барометр свободи слова за грудень 2022 року (оновлено)

У грудні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія проти українських медіа і журналістів.

Серед російських злочинів – обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини, а також присвоєння бренду і створення фейкових клонів місцевих видань для поширення російської агресивної пропаганди.

Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання та юридичного тиску.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Цього місяця в бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку 20 грудня загинув журналіст "Суспільне Херсон" Антон Коломієць. 17 жовтня він став до лав ЗСУ, 11 листопада склав присягу. Перед приєднанням до Збройних сил Антон працював ведучим і режисером на телеканалі "Скіфія", пізніше – на Суспільному. Багато років був ведучим прогнозу погоди. Також був режисером програми "Починайте ранок з нами". 

За даними ІМІ, Антон Коломієць став 43-м медійником, що загинув унаслідок російської агресії в Україні. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 35 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

31 грудня в Києві під час російської ракетної атаки було поранено журналіста з Японії Ватару Секіта. Він отримав поранення в Печерському районі, біля готелю, де перебував. Журналіст дістав поранення в ногу. Його забрали в лікарню.

Під російський обстріл у Херсоні 19 грудня потрапили італійські журналісти, внаслідок чого поранення отримав репортер Клаудіо Локателлі. Також пошкоджено їхнє авто. Журналісти заявили, що вогонь по їхній машині був відкритий "навмисно". "Якби я відчинив дверцята, то втратив би ногу або ще гірше. Автівка мала чіткі позначки [що всередині журналісти]. Зважаючи на місце й обставини нападу, я певний, що вогонь було відкрито навмисно. Постріли пролунали з того берега Дніпра, де розташовані позиції російської армії", – сказав журналіст. 

На Донеччині під російський обстріл потрапили знімальні групи "Фактів ICTV" та "Телебачення Торонто". 

Як розповів ІМІ спеціальний кореспондент "Фактів ICTV" Костянтин Мельников, вони працювали з військовими на околицях Бахмута, знімали роботу піхоти та укріплення наших позицій. За його словами, ворог, ймовірно, помітив їх із дрона, оскільки через декілька хвилин їх обстріляли. Журналісти не постраждали, але, розповів Костянтин, ушкоджень зазнала їхня автівка. Костянтин Мельников не відкидає, що російські військові знали, що обстрілюють журналістів. 

Журналістка та оператор "Телебачення Торонто" – Аліна Шеремета і Олег Архангородський – потрапили під обстріл під час знімання сюжету про батальйон "Карпатська Січ", роботу танкістів та аеророзвідників.

У місті Снігурівка Миколаївської області, яке з березня до листопада перебувало під російською окупацією, загарбники поширювали клон відомої в регіоні газети "Рідне Прибужжя". Росіяни використали стилістику, шрифт та назву Миколаївської обласної газети, переклавши її російською мовою – "Родное Прибужье". Головна редакторка газети Тетяна Фабрикова зазначила ІМІ, що росіяни створили клон "Рідного Прибужжя", щоб, використовуючи авторитет газети, поширювати проросійську пропаганду серед жителів Миколаївської області.

Серед кіберзлочинів ІМІ зафіксував блокування у фейсбуці у зв'язку зі скаргами ботів статті про військового видання "Полтавська хвиля". Головний редактор онлайн-видання "Полтавська хвиля" Віталій Улибін заявив, що на фейсбук-сторінці видання блокують публікацію про захисника, який корегує українську артилерію. Він вважає, що це масово скаржилися боти. Як пояснив Віталій Улибін, фейсбук блокує матеріал через відео, яке містить публікація. "У відео командир аеророзвідки розповідає про те, як вони працюють, якими системами користуються. Найімовірніше, блокують за допомогою ботів. Бо сам фейсбук пропускав це відео і навіть дозволяв його просувати через рекламу. Але щоразу протягом доби реклама анульовувалась, а пост видаляли", – сказав головред.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

У грудні ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки перешкоджань та юридичного тиску. Такі випадки зафіксовано в Києві, Луцьку, Харкові та на Рівненщині.

Так, у Солом'янському районному суді Києва речниця суду Києва Альона Пєтухова порвала клопотання журналістки медійного проєкту Watchers Аліни Кондратенко про доступ до відкритого судового засідання, на якому мав бути розгляд клопотання щодо запобіжного заходу одному зі священників Києво-Печерської лаври за підозрою у виправданні агресії РФ. Як зазначила Аліна, речниця роздрукувала її клопотання, яке було завчасно надіслане електронною поштою, і заявила, що на ньому має бути електронний підпис. Хоча, уточнила журналістка, до цього вона була на засіданнях у цьому суді, надсилаючи електронні клопотання без підпису, і до неї не виникало запитань. Водночас журналістка додала, що поставила підпис ручкою на роздрукованому клопотанні, яке було розірване речницею. У підсумку журналістку таки пропустили на судове засідання, оскільки вона написала на місці нове клопотання.

У Луцьку знімальну групу телеканалу "Конкурент TV" прогнали з лайкою від нової церкви УПЦ МП, з настоятелем якої журналісти хотіли поспілкуватися. Серед лучан викликала резонанс новина про освячення нового храму Української православної церкви Московського патріархату в районі Луцького підшипникового заводу. Тому журналісти вирішили прийти до храму, щоб дізнатися більше. 

Журналістів "Четвертої влади" не пускали в Здолбунівський ліцей №6, пояснивши це дією воєнного стану. Знімальну групу пропустили лише після виклику поліції і спілкування правоохоронців із працівниками закладу. Видання досліджувало стан приміщення Здолбунівського ліцею №6 щодо умов навчання.

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Поранення журналістів – 2

1. Італійські журналісти потрапили під обстріл у Херсоні

20.12.2022 Італійські журналісти Клаудіо Локателлі та Нікколо Челесті потрапили 20 грудня у Херсоні під обстріл з боку російських військ, повідомляє ANSA.

Журналісти зазначили, що вогонь по їхній машині було відкрито “навмисно”, але їм вдалося врятуватися.

Один зі снарядів “пошкодив авто, ми не могли вибратися з машини, поки нарешті нам не вдалося виїхати звідти, я втратив трохи крові, але поранення легке”, - розповів репортер Клаудіо Локателлі у своєму відео з колегою Нікколо Челесті.

“Якби я відкрив дверцята, то втратив би ногу або ще гірше. Автівка мала чіткі позначки (що всередині журналісти). Зважаючи на місце й обставини нападу, я певний, що вогонь було відкрито навмисно. Постріли пролунали з того берега Дніпра, де розташовані позиції російської армії”, - сказав журналіст.

Клаудіо Локателлі виклав відео обстрілу на своїй фейсбук-сторінці. Обстріляли журналістів 19 грудня. За його словами, уламки скла поранили вухо.

Як повідомляв ІМІ, у бою з російськими окупантами під Бахмутом загинув адміністратор Telegram-каналу “Український Наступ” 21-річний Дмитро Сидорко.

2. Під час ракетного обстрілу Києва поранено журналіста з Японії 

31.12.2022 У Києві 31 грудня під час російської ракетної атаки було поранено журналіста з Японії. Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

За його даними, журналіста поранено в Печерському районі. 

“Його госпіталізують медики. Загалом уже вісім постраждалих”, – написав Кличко в телеграмі.

За даними ZN.ua, пораненим є японський журналіст Ватару Секіта (Wataru Sekita). Видання виклало відео надання допомоги пораненому журналісту.

Як повідомило видання Asahi Shimbun, де працює Ватару Секіта, він отримав поранення в ногу. Двоє репортерів видання зупинилися в центрі Києва в готелі, який зазнав ушкоджень унаслідок російського ракетного обстрілу.

Зараз Секіта перебуває в лікарні.

За його словами, він був за межами території готелю, коли стався обстріл, і потрапив під уламки, поранивши праву гомілку.

За словами іншого репортера видання Норіто Кунісуе, який перебував у своєму номері в готелі, близько 14:00 він почув звук двох ракет біля готелю. Після цього пролунав сильний удар, і віконне скло в кімнаті розлетілося на друзки.

За даними ЗМІ, пошкоджений готель Alfavito hotel Kyiv, що розташований поблизу станції метро "Палац Україна".

Нагадаємо, Росія масовано обстріляла Україну 31 грудня.

Обстріли журналістів – 2

1. Знімальна група Фактів ICTV потрапили під обстріл на околицях Бахмута

05.12.2022 Знімальна група Фактів ICTV - спеціальний кореспондент Костянтин Мельников та оператор Дмитро Матвієнко - потрапила 5 грудня під російський обстріл на околицях Бахмута на Донеччині. Про це ІМІ повідомив Костянтин Мельников.

За його словами, вони працювали з військовими, знімали роботу піхоти та укріплення наших позицій. Він додав, що поки вони працювали, ворог, ймовірно, помітив їх з дрона, оскільки через декілька хвилин їх обстріляли. Серед інших груп були ще Суспільне та Sky News.

Журналісти не постраждали, але, розповів Костянтин, ушкоджень зазнала їхня автівка. “Ударною хвилею і осколками вибило заднє вікно, бокове пасажирське за водієм, пошкодило вітрове. Уламки пробили кузов”, - розповів журналіст.

Костянтин Мельников не виключає, що російські військові знали, що обстрілюють журналістів. “Чи цілеспрямовано - важко сказати, бо ми все ж з військовими працювали. Але маркування на бронежилетах і касках було на всіх представниках ЗМІ. І враховуючи, що нас, найімовірніше, помітили з дрона, то вони знали що б'ють по журналістах”, - зазначив він.

Обстріл журналісти перечекали в укритті і залишили військові позиції, щойно ворог припинив вогонь.

2. Знімальна група "Телебачення Торонто" потрапила під обстріл під час роботи на Донеччині

26.12.2022 Журналістка та оператор "Телебачення Торонто" Аліна Шеремета та Олег Архангородський під час роботи на Донеччині потрапили під обстріл. Про це йдеться у репортажі медіа.

Команда готувала матеріал про батальйон "Карпатська Січ", про роботу танкістів та аеророзвідників, записала інтерв’ю з іноземними бійцями, медиками, які виїжджають на поле бою.

У коментарі представниці ІМІ Аліна Шеремета зазначила, що не пов'язує обстріл із тим, що росіяни помітили журналістів.

"Це було повернення з позицій і ворог обстрілював військову БМП", - зазначила журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 17 листопада соцмережа Facebook видалила сторінку "Телебачення Торонто" через "мову ворожнечі" у відео про видатного українського історика Володимира Антоновича. На сторінку були підписані 130 тисяч користувачів. А вже 22 листопада Facebook повернув сторінку українському проєкту "Телебачення Торонто".

Кіберзлочини – 1

1. Видання "Полтавська хвиля" скаржиться на ботів, які блокують у Facebook статтю про військового

19.12.2022 Головний редактор онлайн-видання "Полтавська хвиля" Віталій Улибін заявив, що на фейсбук-сторінці видання блокують публікацію про захисника, який корегує українську артилерію. Він вважає, що це масово скаржилися боти. 

Про це Улибін написав на своїй фейсбук-сторінці та повідомив представниці ІМІ в Полтавській області. 

Як пояснив Віталій Улибін, фейсбук блокує матеріал через відео, яке містить публікація.

"У відео командир аеророзвідки розповідає про те, як вони працюють, якими системами користуються. Найімовірніше, блокують за допомогою ботів. Бо сам фейсбук пропускав це відео і навіть дозволяв його просувати через рекламу. Але щоразу протягом доби реклама анульовувалась, а пост видаляли", – сказав головред.

Улибін зазначив, що в редакції вирішили "зашити" відео в статтю і опублікували на його фейсбук-сторінці, щоб перевірити, чи пов'язане це з алгоритмами фейсбуку. 

"Але цей пост також заблокували. Мовляв, він порушує стандарти спільноти. Фейсбук блокує матеріал через відео, яке в ньому", – розповів головний редактор "Полтавської хвилі". 

"Такого глибокого аналізу контенту, щоб перевірити контекст відео з YouTube, яке зашите в статті, у фейсбуку немає. Плюс нашу версію про ботів підтверджує й той факт, що допис на моїй сторінці різко набрав велике охоплення – 112 000 людей. Водночас це ніяк не відбилося на лайках, перепостах та коментарях. Отже, це були просто ліві акаунти, які з постом не взаємодіяли, а просто накидували скарги", – зазначив Віталій Улибін.

Нагадаємо, видання "Полтавська хвиля" отримало 27 липня 2022 року листа від Роскомнагляду з вимогою видалити новину з інструкцією виготовлення "коктейлю Молотова", і повідомлялося про обмеження доступу до ресурсу на території Росії. У відповідь редакція надіслала картинку, в якій вимоги РФ "послали за курсом російського корабля".

У вересні "Полтавська хвиля" отримала листа від Роскомнагляду з вимогою видалити новину "Як спалити окупанта: рецепт "коктейлю Молотова". У разі невидалення доступ до сайту в Росії буде обмежений.

Вимкнення українського мовлення та трансляція російської пропаганди – 1

1. Окупанти надрукували на Миколаївщині клон місцевої газети для поширення своєї пропаганди

19.12.2022 У місті Снігурівка Миколаївської області, яке з березня по листопад перебувало під російською окупацією, загарбники поширювали клон відомої в регіоні газети “Рідне Прибужжя”. Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Росіяни використали стилістику, шрифт та назву Миколаївської обласної газети, переклавши її російською мовою – “Родное Прибужье”. 

Проросійське “Родное Прибужье”, єдиний випуск якого датований 23 вересня, було надруковане для просування псевдореферендуму щодо приєднання Херсонської області та Снігурівки на Миколаївщині до складу Росії. У вихідних даних газети вказано, що її надруковано в Херсонській області з накладом 10 тисяч примірників. Жодних інших даних друкованого видання, а також відповідального за випуск немає.

Газета “Рідне Прибужжя” була створена в 1991 році як офіційне друковане видання Миколаївської області. Із 2019 року газета була роздержавлена, і наразі це приватне підприємство, директором якого є її головна редакторка Тетяна Фабрикова. До початку повномасштабної війни газета виходила тричі на тиждень накладом близько 10 тисяч примірників та розповсюджувалася на всій території Миколаївської області. 

Як розповіла ІМІ головна редакторка газети Тетяна Фабрикова, востаннє газета виходила друком 24 лютого 2022 року, після чого через військові дії вимушена була призупинити свою роботу. Станом на грудень видання не відновило своєї роботи через фінансові труднощі, ситуацію в енергетиці в Україні й фізичну відсутність журналістів у Миколаєві, що впродовж повномасштабного вторгнення залишається прифронтовим містом. 

Тетяна Фабрикова обурена тим, що росіяни створили клон “Рідного Прибужжя”, щоб, використовуючи авторитет газети, поширювати проросійську пропаганду серед жителів Миколаївської області.

Вона повідомила, що останні кілька років газета “Рідне Прибужжя” друкувалась у типографії в Херсоні. Тетяна Фабрикова вважає, що окупанти змогли отримати доступ до файлів газети, що зберігались у типографії, та використати їх для створення клону.

“З цією ситуацією я не була знайома, я обурена тим, що вони використовують наш логотип, таке випускають. Коли почались воєнні дії в Миколаївській області, ми припинили випуск газети, тому що, по-перше, ми друкувались у Херсоні, там була типографія… Зараз поступово відновлюють свою роботу миколаївські газети, зокрема “Южная Правда” та “Вечірній Миколаїв”, але ми поки що не готові випустити номер, тому що журналісти поки не перебувають у Миколаєві. Я думаю, що як тільки наша енергетика стабілізується, то ми, звичайно, будемо виходити. Ми всі зобов’язання перед підписниками виконаємо. Тому що ми запізнюємося майже на рік. Ми лише за січень – лютий виконали наші зобов’язання перед підписниками. Цей випуск, який ви знайшли, – це спектакль, знають, що така газета існує, і тому використали це”, – розповіла Тетяна Фабрикова.

Крим – 2

1. Окупаційний суд Криму засудив журналістку Ірину Данилович до семи років позбавлення волі

28.12.2022 Окупаційний суд Феодосії у Криму засудив громадянську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович до семи років позбавлення волі. Такий вирок "суд" виніс 28 грудня. Про це представниці ІМІ стало відомо з власних джерел.

Ірину Данилович засудили до семи років колонії загального режиму та 50 тисяч рублів штрафу за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин за ч. 1 ст. 222.1 КК РФ.

Як повідомляє Кримська правозахисна група, зі звинувачення вилучили частину про придбання та зберігання вибухових речовин, залишили лише носіння.

"Суддя" вирішила, що в справі не було неприпустимих доказів, а провину Данилович повністю довели. Термін позбавлення волі рахуватимуть з дня фактичного затримання – 29 квітня.

Як повідомляв ІМІ, 29 серпня 2022 року в підконтрольному Росії міському суді Феодосії розпочався розгляд кримінальної справи по суті щодо громадянської журналістки Ірини Данилович, яку звинувачують у незаконному зберіганні вибухівки у футлярі від окулярів. ФСБ звинуватила її в тому, що вона виготовила вибуховий пристрій з вибухової речовини й уражальних елементів (медичних голок) та зберігала його із собою. 

Ірину Данилович російські силовики заарештували 29 квітня в окупованому Криму. Її затримали, коли вона їхала з роботи дорогою з Коктебеля до Феодосії. У її будинку в селі Владиславівка провели обшук, вилучили телефон і ноутбук. 

Наприкінці липня Данилович заявила про те, що співробітники ФСБ РФ побили її та продовжують тиск на неї.

Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку війни вона співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами ("InЖир-медіа", "Кримський процес") та вела власний проєкт "Кримська медицина без обкладинки", де поширювалась інформація про права медичних працівників.

15 листопада правозахисні та медійні організації заявили про політично мотивований судовий процес над громадянською журналісткою Іриною Данилович, який триває в окупованому Криму. 

22 листопада стало відомо, що Ірина Данилович написала листа, у якому розповіла про посилення пресингу з боку адміністрації СІЗО.

30 листопада на засіданні підконтрольного Росії міського суду Феодосії Данилович заявила, що співробітники ФСБ били її та душили.

2. Російський суд засудив кримського журналіста Ернеса Аметова до 11 років позбавлення волі

29.12.2022 Російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону за підсумками повторного розгляду справи щодо громадянського журналіста Ернеса Аметова засудив обвинуваченого до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Про це повідомляє громадське об’єднання "Кримська солідарність".

Псля звільнення Аметову буде заборонено залишати територію Криму, організовувати публічні заходи та брати участь у них, змінювати місце проживання та перебування без згоди ФСВП РФ, залишати будинок із 22-ї до 6-ї години. Також він буде зобов'язаний з'являтися до зазначеного органу двічі на місяць для реєстрації.

"Я вірянин і приймаю свою долю. Я хочу сказати, що, якби те, що відбувається тут, було б не до вподоби Господу, цього б не відбувалося. Отже, така його воля. Я підкоряюся, будь-який Твій вирок буде справедливим. Але я відкидаю ті хибні звинувачення, які пролилися на мене, і хочу сказати: сьогодні ви чините свій суд, а Господь нехай вершить свій. Дякую", – заявив Аметов у своєму останньому слові.

27 грудня російське звинувачення вимагало для Ернеса Аметова 18 років і 6 місяців позбавлення волі.

Як повідомляють "Ґрати", 12 жовтня 2017 року співробітники Федеральної служби безпеки РФ затримали та згодом заарештували Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір'яєва та Ернеса Аметова. Усі вони учасники організації "Кримська солідарність" – об'єднання адвокатів, родичів політв'язнів та активістів, яке допомагає кримчанам, що зазнали переслідувань з політичних чи релігійних мотивів.

Едема Смаїлова та координатора "Кримської солідарності" Сервера Мустафаєва затримали та заарештували пізніше – 22 травня 2018 року.

За версією слідства, всі затримані перебували в одному осередку ісламської партії "Хізб ут-Тахрір", що заборонена у 2003 році в Росії, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн. Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов та Мемет Бєлялов звинувачуються в "організації діяльності терористичної організації" (частина 1 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ). Покарання передбачає від 15 років колонії до довічного ув'язнення.

Інші п'ятеро звинувачуються в участі в терористичній організації (частина 2 тієї ж статті 205.5 КК РФ) з можливим покаранням від 10 до 15 років ув'язнення. Всім вісьмом також ставиться в провину приготування до насильницького захоплення влади (частина 1 статті 30, стаття 278 КК РФ).

Усі підсудні відкидають звинувачення в тероризмі та стверджують, що їх переслідують за політичними та релігійними мотивами.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

Фізична агресія

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 3

1. У суді Києва журналістці порвали клопотання про її доступ на засідання у справі священника Лаври

02.12.2022 Журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом'янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Інцидент стався 2 грудня, повідомила ІМІ Аліна Кондратенко.

За словами журналістки, вона прийшла на судове засідання, на якому мав бути розгляд клопотання щодо запобіжного заходу одному зі священників Києво-Печерської лаври за підозрою у виправданні агресії РФ.

Як зазначила Аліна, речниця роздрукувала її клопотання, яке було завчасно надіслане електронною поштою, і заявила, що на ньому має бути електронний підпис. Хоча, уточнила журналістка, до цього вона була на засіданнях у цьому суді, надсилаючи електронні клопотання без підпису, і до неї не виникало запитань.

“Я зайшла в суд, речниця покликала в загальну канцелярію. А там на столі вже лежало моє роздруковане клопотання. Вона запитує: “А що ж це ви не додумалися поставити електронний підпис?” Я і запитала натомість, чим регламентована необхідність електронного підпису на клопотанні від ЗМІ (якщо раніше такої вимоги не було). Водночас речниця психанула і при мені пошматувала клопотання на дрібні шматочки. Я одразу ввімкнула запис на телефоні із запитанням: “Для чого ви розірвали моє клопотання?” Вона ж заявила, що ніякого клопотання начебто не було і нічого вона не рвала”, – розповіла Аліна Кондратенко.

Водночас журналістка додала, що поставила підпис ручкою на роздрукованому клопотанні, яке було розірване речницею.

Після цього, розповіла Кондратенко, на її електронну решту з адреси суду надійшов лист. У листі зазначалося, що її клопотання не містить необхідних реквізитів, зокрема електронного підпису, і для його розгляду потрібно, щоб він був у належно оформленому вигляді.

“Обробці не підлягають електронні листи, в яких відсутня зворотна електронна адреса, зворотна адреса невідома та в тексті листа відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника. Відкривати файли, що приєднані до таких електронних листів, суворо забороняється. Отже, Ваше електронне повідомлення по своїй природі не є будь-яким з документів (заява, клопотання, запит тощо), а також не містить будь-яких вкладень з документом, який містить зазначені вище реквізити. Таким чином, для можливості прийняття судом Вашого звернення до реєстрації та розгляду просимо направити його в належно оформленому вигляді”, – йшлося, зокрема, у листі суду.

У підсумку журналістку таки пропустили на судове засідання, оскільки вона написала на місці нове клопотання.

У коментарі представниці ІМІ речниця Солом'янського районного суду Альона Пєтухова пояснила, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису і через це він не відповідав нормам законодавства. Після того як журналістка на новому листі написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що для доступу на відкрите судове засідання в кримінальному процесі вільним слухачам, зокрема журналістам, не потрібно подавати клопотання. За ч. 2 ст. 27 Кримінально-процесуального кодексу в період карантину суд може обмежити доступ до засідання, “якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи”, але знову ж клопотання тут ні до чого. За його словами, КПК узагалі не регулює статусу вільного слухача, серед учасників процесі він не згадується, дивіться, зокрема, параграф 5 кодексу, й не зобов’язує його подавати якісь клопотання, навіть якщо йдеться про знімання чи трансляцію засідання, на які потрібен дозвіл суду.

2. У Луцьку журналістів прогнали від нової церкви УПЦ МП

19.12.2022 У Луцьку знімальну групу телеканалу “Конкурент TV” прогнали від нової церкви УПЦ МП, з настоятелем якої журналісти хотіли поспілкуватися. Про це повідомляє інформаційне агентство “Конкурент”.

Як пише видання, серед лучан викликала резонанс новина про освячення нового храму Української православної церкви Московського патріархату в районі Луцького підшипникового заводу. Тому журналісти вирішили прийти до храму, щоб дізнатися більше.

Як розповіла представниці ІМІ директорка каналу “Конкурент TV” Олександра Куртєєва, інцидент стався 19 грудня з журналісткою Катериною Возняк.

“Коли журналісти були на місці, до них з будівлі вибігли люди, серед яких був також настоятель. Незважаючи на те що працівники ЗМІ перебували поза територією храму, ці люди відразу, не розбираючись, хто це і чому до них приїхав, у лайливій формі почали обзивати та кричати на журналістів”, – розповіла Олександра Куртєєва.   

“Жінка агресивно замахувалася руками з криками “Ідіть звідси!”, “Чого ви прийшли!”, “Ти бач, яка гадАсть”, “Виключіть камеру”, в той час чоловік усе фільмував на камеру телефона та навіть заявив, що записав номери автівки, на якій приїхали журналісти”, – додала вона.

Журналістам так і не вдалося поспілкуватися з настоятелем храму. Олександра Куртєєва зазначила, що ніхто зі знімальної групи не постраждав, тому до поліції не зверталися.

3. Журналістів "Четвертої влади" пропустили в навчальний заклад лише після виклику поліції

27.12.2022 Журналістів “Четвертої влади” не пускали в Здолбунівський ліцей №6, пояснивши це дією воєнного стану. Знімальну групу пропустили лише після виклику поліції і спілкування правоохоронців із працівниками закладу, повідомляє “Четверта влада”.

Видання досліджувало стан приміщення Здолбунівського ліцею №6. Мама учениці розповіла журналістам, що діти навчаються в неналежних умовах, адже в коридорах закладу мокрі стіни й повно цвілі. За словами матері, місцева влада, не розв’язує цього питання вже багато років. Тож з допомогою журналістів вона хотіла привернути увагу до цієї проблеми.

Натомість начальник управління з гуманітарних питань Здолбунівської міської ради Ігор Антонюк розповів журналістам, що проблему в навчальному закладі вже розв’язали. Коли журналісти захотіли побачити стан закладу на власні очі, посадовець повідомив, що цвіль уже прибрали, школа є критичною інфраструктурою, а під час воєнного стану нікого, навіть батьків, у школу не пускають.

“За наказом Ігоря Антонюка нас не пустили. Ми попередили його, ми попередили дирекцію, що ми розцінюємо це як перешкоджання журналістській діяльності. Спочатку не пускала заступниця з навчальної роботи Тетяна Гмирак. Тоді ми викликали поліцію. Нас не пускали навіть з поліцією, прибиральниця. Але поліція пройшла, провели роз’яснювальну роботу, і нас пустили”, – розповіла журналістка “Четвертої влади” Ольга Підгородецька.

Юридичний тиск – 1

1. Голова Харківської облради написала заяву в СБУ на журналіста

29.12.2022 Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко написала заяву до СБУ, вимагаючи перевірити публікації шеф-редактора харківського видання “Думка” Юрія Ларіна. Посадовиця звинувачує його в “безпідставній критиці”. Про це “Думка” повідомила 28 грудня на своєму сайті, інформує Суспільне.

Як зазначає “Думка”, голова облради вважає, що критика в матеріалах видання – “це підігравання агресору та відкрита допомога ворогу”. Сама заява була надіслана до СБУ на початку грудня.

За інформацією видання, Єгорова-Луценко має претензії щодо п'яти публікацій Юрія Ларіна про те, що:

• Голова облради погодила відпустку та виплату матдопомоги колишньому депутату облради та директору одного з комунальних підприємств Володимиру Святашу. У тексті публікації прикріплено фото документа, який підписав голова облради. Тетяна Єгорова-Луценко каже, що насправді підприємство не погоджувало Святашу відпустку.
• Депутатам Харківської облради рекомендували забрати в колишнього керівника харківського обласного осередку ОПЗЖ Ігоря Райніна та депутата Харківської облради від Блоку Кернеса Володимира Святаша звання почесних громадян та стипендію. Єгорова-Луценко каже, що в публікації є твердження, яке “дещо” не відповідає дійсності.
• Через воєнний стан не вдається зібрати Харківську обласну територіальну виборчу комісію. Голова облради вважає це твердження незрозумілим, оскільки немає посилання на джерело.
• Під час сесії 1 грудня депутатам запропонують надати почесні звання деяким харків'янам, зокрема представнику Блоку Кернеса та ексрегіоналу Олегу Каратуманову. Голова облради каже, що ця інформація не відповідає дійсності.
• Публікації про те, що ексзаступник голови Харківської обласної державної адміністрації з медичних питань Михайло Черняк висловив критику щодо проєкту рішення Харківської облради стосовно об'єднання дорослої та дитячої інфекційних лікарень. Ця інформація здалася Тетяні Єгоровій-Луценко підозрілою.

Тетяна Єгорова-Луценко підтвердила “Суспільне Харків”, що написала заяву в СБУ. Вона вважає, що “Думка” висвітлює її діяльність у негативному ключі та робить акцент на тому, що вона може дотримуватися проросійських поглядів.

“Я можу підтвердити, що Юрій Ларін однозначно працює на чиєсь замовлення. Можу сказати, що його діяльність останнім часом спрямована на дискредитацію мене як особистості та голови обласної ради, – сказала Тетяна Єгорова-Луценко. – Я була ініціатором і по визнанню РФ країною-агресором, і по відстороненню мого заступника Мальованого, і перейменуванню театру Пушкіна, і позбавленню звання почесних громадян Райніна і Святаша. Це мені вартувало дуже багато нервів”.

“Він ніколи не чекає коментарів. У нас був блекаут, коли він питав про Святаша, і я сказала, що дам коментар зранку. Але він уже написав напередодні сесії, що я погодила йому (Святашу. – Ред.) відпустку. Про почесних харків'ян він написав якийсь каламбур, що ми щось хотіли приховати”, – сказала голова облради.

За словами Тетяни Єгорової-Луценко, Володимир Святаш нині не перебуває у відпустці й не отримує матеріальної допомоги.

“Мені дуже неприємна ця ситуація. Завжди була відкритою, надавала коментарі, не приховувала нічого. Я не зрозуміла його позиції щодо обласної ради”, – сказала Тетяна-Єгорова Луценко.

Також голова облради спростовує інформацію щодо ще однієї публікації видання.

“Наприклад, він пише, що на прийняту програму по теробороні немає грошей. Але це неправда. Розробником програми є військова адміністрація. Ларін не пише про наміри, що кошти будуть виділені поступово протягом трьох років. Він виставляє саме мене в негативі, що я в цьому винна, що грошей немає. Мені здається, ця інформація необ'єктивна. На мою думку, це замовна критика”, – вважає Єгорова-Луценко.

Вона додала, що звернулася до спецслужб “із проханням перевірити, хто за ним стоїть, чи, можливо, він хоче підірвати мій авторитет, чи розхитати ситуацію”. “Вважаю, що пан Ларін має відповідати за свої слова. Якщо він працює на замовлення і має якусь мету щодо мене, я не хочу це терпіти та дивитися, як він поливає мене брудом і навіть виставляє найгірші мої фотографії”, – сказала голова облради.

“Думка” у своїй публікації повідомляє, що шеф-редактор Юрій Ларін уже надав пояснення правоохоронцям стосовно звинувачень Тетяни Єгорової-Луценко. Ці пояснення видання навело переліком, відповідно до висловлених претензій.

• Жоден з керівників чи депутатів облради не спростував справжності документа щодо погодження облрадою відпустки Володимиру Святашу станом на 28 грудня. Наступного дня після публікації документа Єгорова-Луценко повідомила: “З приводу листа: є процедурні питання відповідно до законодавства, щоб запобігти можливості оскарження в суді дії обласної ради”, чим фактично підтвердила, що цей документ є справжнім.
• У протоколі засідання експертної ради її члени прямо вказали на наявність підстав позбавити Райніна та Святаша звання “Почесний громадянин Харківської області”. Цей протокол був скерований до комісії Харківської облради як рекомендація.
• Інформація про те, що не вдається зібрати Харківську обласну територіальну виборчу комісію, – твердження новинного характеру, подане як факт, без інтерпретацій, із вказівкою, що це не офіційна інформація, а повідомлення джерела.
• Усі проєкти рішень Харківської обласної ради опубліковано у відкритому доступі в Базі даних нормативних документів Харківської обласної ради й не є секретними.
• Критика з боку Михайла Черняка щодо проєкту рішення Харківської облради стосовно об'єднання дорослої та дитячої інфекційних лікарень є суб’єктивною думкою Черняка, а не позицією редакції. Ніяких коментарів чи інтерпретацій у зазначеній публікації не допущено. Зміст висловлень передано дослівно.
• Редакція “Думки” зазначає, що вважає заяву Тетяни Єгорової-Луценко спробою тиску на журналіста і залишає за собою право звернутися до правоохоронних органів та міжнародних організацій по підтримку.

У коментарі “Суспільне Харків” Юрій Ларін зазначив, що його позицію детально викладено в публікації видання. Нині журналіст чекає на висновки перевірки СБУ.