У суді Києва журналістці порвали клопотання про її доступ на засідання у справі священника Лаври

Фото – mi100.info

Журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом'янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Інцидент стався 2 грудня, повідомила ІМІ Аліна Кондратенко.

За словами журналістки, вона прийшла на судове засідання, на якому мав бути розгляд клопотання щодо запобіжного заходу одному зі священників Києво-Печерської лаври за підозрою у виправданні агресії РФ.

Як зазначила Аліна, речниця роздрукувала її клопотання, яке було завчасно надіслане електронною поштою, і заявила, що на ньому має бути електронний підпис. Хоча, уточнила журналістка, до цього вона була на засіданнях у цьому суді, надсилаючи електронні клопотання без підпису, і до неї не виникало запитань.

“Я зайшла в суд, речниця покликала в загальну канцелярію. А там на столі вже лежало моє роздруковане клопотання. Вона запитує: “А що ж це ви не додумалися поставити електронний підпис?” Я і запитала натомість, чим регламентована необхідність електронного підпису на клопотанні від ЗМІ (якщо раніше такої вимоги не було). Водночас речниця психанула і при мені пошматувала клопотання на дрібні шматочки. Я одразу ввімкнула запис на телефоні із запитанням: “Для чого ви розірвали моє клопотання?” Вона ж заявила, що ніякого клопотання начебто не було і нічого вона не рвала”, – розповіла Аліна Кондратенко.

Водночас журналістка додала, що поставила підпис ручкою на роздрукованому клопотанні, яке було розірване речницею.

Після цього, розповіла Кондратенко, на її електронну решту з адреси суду надійшов лист. У листі зазначалося, що її клопотання не містить необхідних реквізитів, зокрема електронного підпису, і для його розгляду потрібно, щоб він був у належно оформленому вигляді.

“Обробці не підлягають електронні листи, в яких відсутня зворотна електронна адреса, зворотна адреса невідома та в тексті листа відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника. Відкривати файли, що приєднані до таких електронних листів, суворо забороняється. Отже, Ваше електронне повідомлення по своїй природі не є будь-яким з документів (заява, клопотання, запит тощо), а також не містить будь-яких вкладень з документом, який містить зазначені вище реквізити. Таким чином, для можливості прийняття судом Вашого звернення до реєстрації та розгляду просимо направити його в належно оформленому вигляді”, – йшлося, зокрема, у листі суду.

У підсумку журналістку таки пропустили на судове засідання, оскільки вона написала на місці нове клопотання.

У коментарі представниці ІМІ речниця Солом'янського районного суду Альона Пєтухова пояснила, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису і через це він не відповідав нормам законодавства. Після того як журналістка на новому листі написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що для доступу на відкрите судове засідання в кримінальному процесі вільним слухачам, зокрема журналістам, не потрібно подавати клопотання. За ч. 2 ст. 27 Кримінально-процесуального кодексу в період карантину суд може обмежити доступ до засідання, “якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи”, але знову ж клопотання тут ні до чого. За його словами, КПК узагалі не регулює статусу вільного слухача, серед учасників процесі він не згадується, дивіться, зокрема, параграф 5 кодексу, й не зобов’язує його подавати якісь клопотання, навіть якщо йдеться про знімання чи трансляцію засідання, на які потрібен дозвіл суду.