У березні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 17 випадків порушення свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: замахи на вбивство журналістів, обстріли медійників та телевеж, руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.
У березні стало відомо про загибель трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:
- Володимир Фоміченко-Закуцький – колишній директор з маркетингу Заборона Медіа. Офіційно про його загибель повідомили 10 березня. Відомо, що він загинув 26 лютого 2026 року в Покровську (Донеччина) під час виконання бойового завдання.
- Артур Петров – медійник та військовий, загинув 18 березня 2026 року під час евакуації поранених у Куп’янську-Вузловому на Харківщині.
- Євгеній Соловей – військовий. Оператор ТСН. Долучився до 1+1 media у 2011 році. Загинув 27 березня 2026 року на війні.
Замах на вбивство
- Знімальна група “Суспільне Дніпро” завдяки детектору дронів змогла уникнути атаки FPV-дрона, який полював на команду під час роботи в прифронтовому селищі Демурине на Дніпропетровщині. Журналісти зазначили, що FPV-дрон кружляв прямо над ними, і команда впевнена, що безпілотник був націлений саме на них.
Обстріли журналістів
- Знімальна група “Суспільне Дніпро” потрапила під мінометний обстріл під час роботи в селі Капулівка на Дніпропетровщині. Журналісти разом з поліцейськими знімали репортаж, коли російські військові відкрили вогонь – снаряди впали за 50–100 метрів від них. Медійникам вдалося врятуватися, ніхто не постраждав.
Руйнування і пошкодження редакцій
- Будівлі “Суспільне Одеса” зазнали пошкоджень унаслідок російського обстрілу. Одну з них знищено ударом дрона-камікадзе типу “шахед”. Постраждалих немає, однак більшість приміщень залишилися без вікон і мають руйнування.
- Російська керована авіабомба знищила будівлю редакції газети “Межівський меридіан” у селищі Межова, що за 12 км від фронту. Попри руйнування редакція продовжує працювати й випускати газету.
Обстріли телевеж
- У Кривому Розі (Дніпропетровська область) російські дрони влучили в телевежу та інфраструктурний об’єкт Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ). Унаслідок атаки в місті зник сигнал цифрового мовлення.
Кіберзлочини
- Сайт онлайн-медіа “Новини Донбасу” зазнав потужної кібератаки з боку російських хакерів, під час якої було отримано доступ до даних і частково порушено роботу ресурсу. Частину архівів вдалося відновити, але повноцінна робота сайту була ускладнена.
Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз та перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, інтернет- та непрямого тиску, а також судові позови проти медіа. Порушення зафіксовано в Києві, на Хмельниччині, Миколаївщині, Одещині, Львівщині та Волині. Порушували права журналістів місцева влада, приватні особи, військові тощо.
Перешкоджання законній журналістській діяльності
- Журналістку Жар.Інфо Альону Березу не допустили на засідання Державної інспекції архітектури та містобудування щодо порушень у сфері містобудування. Відмова була мотивована регламентами та небажанням ФОП, проте порядок розгляду справ передбачає відкритість заходів.
Погрози, залякування журналістів
- Журналістка Ольга Худецька отримала погрози фізичним насильством після оприлюднення інформації щодо непрозорого використання коштів зі зборів медичним батальйоном “Госпітальєри”.
- Воєнна кореспондентка Анна Калюжна отримала понад 150 образливих повідомлень після критики керівництва ЗСУ, включно зі знеціненням її професійного досвіду та мізогінними коментарями, що вона розцінює як тиск і спробу залякування.
- Журналістам “Суспільне Миколаїв” погрожували через матеріал про підозрюваного у вбивстві. Погрози охоплювали можливі напади на журналістів і пошкодження їхнього майна під час судового засідання.
- Командир роти Advanced Company Міжнародного легіону ГУР погрожував кореспондентам Джареду Гоєтту з видання Kyiv Independent та Сержіо Утшу з бразильського телеканалу SBT, які розслідували смерть бразильського добровольця Бруно Леала да Сілви.
Доступ журналістів до інформації
- Миколаївський глиноземний завод відмовив онлайн-медіа “МикВісті” в наданні інформації про зарплату директора, посилаючись на “незрозумілі деталі запиту”.
Непрямий тиск
- Одеське онлайн-медіа “Антикорупційний вимір” заявило про системний тиск із боку підприємця після публікації матеріалу про публічні закупівлі в Усатівській громаді. У редакції зазначають, що навіть після оприлюднення його позиції він продовжує вимагати видалення матеріалу. Редакція розцінює це як спробу обмежити поширення суспільно важливої інформації.
Інтернет-тиск
- Сайт “МикВісті” зазнав нетипової технічної активності, що вповільнило його роботу. Матеріали збережено, внутрішні системи не постраждали, атаки, ймовірно, вчинялися через розподілені бот-мережі.
- Журналіст hromadske Денис Булавін заявив про цькування після виходу його матеріалу про напади на співробітників Територіальних центрів соціальної підтримки та комплектування.
Юридичний тиск
- Редакція NGL.media заявила, що адвокат Олексій Шевчук подав позов проти них та вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Підставою для позову став фейсбук-допис медіа про те, що воно приєднується до спільної заяви громадських організацій з вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії, яка має здійснювати відбір кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
- Директор луцької компанії “Спецкомунтех” Михайло Бухаров подав судовий позов проти Центру журналістських розслідувань “Сила правди”. Він вимагає визнати недостовірною інформацію зі статті “Чому у Луцьку банкрутує фірма, яка напродавала бюджетним установам техніки на понад 160 мільйонів”, а також спростувати окремі цитати співзасновника компанії Вадима Веніславського.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче.
ЗЛОЧИНИ РФ
Замах на вбивство – 1
1. Журналісти “Суспільне Дніпро” врятувалися від російського FPV завдяки детектору дронів
17.03.2026 Знімальна група “Суспільне Дніпро” 17 березня під час роботи в селищі Демурине Межівської громади на Дніпропетровщині завдяки детектору дронів змогла уникнути атаки FPV-дрона, який полював на команду.
Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Катерині Лисюк повідомив кореспондент медіа Роман Михальчук.
У складі знімальної групи були кореспондент Роман Михальчук, оператор Даниїл Ніколаєнко та водій Василь Тинний. Вони перебували у відрядженні в селищі Демурине Синельниківського району, де готували репортаж про життя місцевих жителів, які залишаються у прифронтовому населеному пункті.
За даними DeepState, селище знаходиться орієнтовно в 13 км від лінії фронту.
“По закінченню зйомки, коли ми сіли в машину, буквально там метрів, може, ну, 10 проїхали, у нас спрацювала “Чуйка”, яка, власне, і допомогла нам – вона перехопила “картинку” з дрону. На екрані детектора я побачив вокзал, там у них залізнична станція, що вже не функціонує, а ми буквально поряд із ним були, метрів може 100 максимум. Ми швидко прямо машиною заїхали під дерево. Бо ховатися там особливо не було де”, – розповів кореспондент Суспільне Дніпро Роман Михальчук.
Після зупинки команда вибігла з автомобіля і почула звук дрона, який кружляв поруч. Журналісти сховалися між деревом і пошкодженим парканом. За словами Романа Михальчука, це фактично було єдине місце, де можна було сховатися. Найближче укриття знаходилося на зруйнованому залізничному вокзалі, але подолати кілька десятків метрів до нього було вкрай небезпечно.
За словами кореспондента, FPV-дрон кружляв прямо над ними і команда впевнена, що безпілотник націлений саме на них.
“FPV-дрон кружляв прямо над нами, ми це все чули. У нас все знято на камеру, ми це все зафіксували. Там, крім нас, нікого не було. Село майже пусте, і плюс це вже виїзд з села був, далі: поле, якісь покинуті будівлі, закинутий завод розбомблений… А інше село – за кілька кілометрів звідти. Ми зрозуміли, що однозначно це за нами, тому що ми одні і на вулиці були, і машина одна”, – зауважив Роман Михальчук.
Ховатися знімальній групі довелося близько п’яти хвилин. Згодом журналісти почули вибух неподалік.
“Кружляв над нами і потім, мабуть, впав та вибухнув. Ми чули це дзижчання, звуку пікірування не було, а от саме вибух і дзижчання припинилося. Щойно настала тиша, ми чимдуж чкурнули звідти. Може метрів у ста від нас впав або навіть ближче”, – додав оператор знімальної групи “Суспільне Дніпро” Даниїл Ніколаєнко.
Усі члени знімальної групи були в захисному спорядженні з позначками “PRESS”.
“Там, крім слідів від прильотів КАБів і шахедів, постійно літають fpv. Місцеві жителі розповіли нам, що дрони полюють саме за машинами. Ми самі бачили на під’їзді до села дві повністю згорілі автівки. А тут наша автівка, ми в “броні” з написами “PRESS” … Оператор fpv-дрона точно бачив це все і чітко направив на нас дрон. На мою думку, це була пряма атака на нас як на медійників”, – додав Роман Михальчук.
Обстріли журналістів – 1
1. Журналісти “Суспільне Дніпро” потрапили під мінометний обстріл
30.03.2026 Знімальна група “Суспільне Дніпро” 30 березня під час роботи в селі Капулівка Покровської громади (Дніпропетровська область) потрапила під мінометний обстріл. Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Катерині Лисюк повідомив кореспондент медіа Роман Михальчук.
Роман Михальчук та Даниїл Ніколаєнко знімали репортаж про життя цивільних під постійними обстрілами у Нікопольському районі Дніпропетровщини. Команда збиралася записати стендап (журналіст в кадрі – ред.), коли з окупованої частини Запорізької області почався мінометний обстріл.
“Ми працювали в супроводі поліцейських. Разом із ними ми приїхали на берегову лінію, аби якнайшвидше зняти наслідки російських ударів по прибережній зоні. І під час запису стендапу по нас почали відпрацьовувати мінометники з окупованої частини Запорізької області. Росіяни, вочевидь, помітили через оптику поліцейську автівку і нас в бронежилетах та касках. Ми почули свист снаряду, що влучив посеред вулиці приблизно за 100 метрів від нас. Варіанту кудись сховатися одразу не було, бо це секунди. У порівнянні з ФПВ, це було набагато страшніше, бо не розумієш куди саме влучить” – розповів Роман Михальчук.
Медійники встигли лягти на землю та перечекати перші вибухи, потім добігли до поліцейської автівки та поїхали. Втім на цьому обстріл не зупинився, додає оператор Даниїл Ніколаєнко.
“Ми сіли в машину до поліції і вже неподалік від неї “прилетіло” ще раз. Ми звідти чимдуж чкурнули. Поліція каже, що стріляли по нам, тому що вони (російські військові, – ред.) засікли з “мавіків” поліцейську машину та людей”– сказав Даниїл Ніколаєнко.
Міна розірвалась за 50 метрів від авто, розповів Роман Михальчук. Ніхто із журналістів та поліцейських не постраждав.
Руйнування і пошкодження редакцій – 2
1. Внаслідок обстрілу РФ пошкоджені будівлі “Суспільне Одеса”
28.03.2026 Внаслідок російського обстрілу 28 березня 2026 року пошкоджено будівлі філії “Суспільне Одеса”. В одну з будівель влучив безпілотник типу “шахед” – вона не підлягає відновленню. Загиблих і поранених немає, команда продовжує працювати, повідомляється на сайті Суспільного.
В компанії зазначили, що в інших приміщеннях руйнування та вибиті вікна.
“Абсолютно всі офісні приміщення залишилися без вікон та є руйнування в офісних приміщеннях, в тому числі пошкоджень зазнала Академія Суспільного. На щастя, ніхто зі співробітників не постраждав”, – зазначив менеджер “Суспільне Одеса” Назарій Максимчук.
Шеф-редакторка “Суспільне Одеса” і південного хабу Суспільного Олена Голда зауважила, що команда була проінструктована щодо таких надзвичайних ситуацій. Втім, додала Голда, “насправді до такого неможливо бути готовим”.
“Проте наші технічні засоби для зйомок були у безпечних місцях, тому робота редакції продовжується у звичному режимі”, – сказала вона.
2. Росіяни КАБом знищили редакцію газети “Межівський меридіан”
29.03.2026 Увечері 29 березня російська керована авіабомба (КАБ) знищила будівлю редакції газети “Межівський меридіан” у прифронтовому селищі Межова на Дніпропетровщині. Про це медіа повідомило на своєму сайті.
Як зазначили в редакції, російська керована авіабомба — попередньо КАБ-500 — впала на двоповерхову будівлю редакції. Зруйновано та пошкоджено будинки на сусідніх вулицях.
“Двоповерховий ДІМ… саме так ДІМ… для багатьох поколінь журналістів Межівщини, у якому з 1983 року щотижня народжувалися новини, тексти, історії… Його більше не існує… Його буквально зрівняло із землею”, – написало медіа.
За останні місяці це вже третя атака на редакцію. Крім того на прилеглих вулицях зруйновано та пошкоджено приватні будинки та магазини.
Селище знаходиться за 12 кілометрів від фронту.
В редакції зазначили, що газета залишається одним із небагатьох медіа на прифронтовій території, яке не припинило свою роботу. У той час як багато районних видань закрилися, переїхали або повністю перейшли в соцмережі, редакція продовжує працювати.
“З 24 лютого 2022 року і до кінця 2025-го не зірвано жодного номера… Щотижня ми доходили до читача… Сьогодні ми виходимо в іншому графіку – але 12 кольорових шпальт… Навіть зараз… Черговий номер “Межівського меридіана” 12 219-й – підписали до друку 28 березня, за день до того, як зникла будівля редакції…”, – зазначила редакція.
Обстріли телевеж – 1
1. У Кривому Розі через атаку шахедів по телевежі зникло цифрове мовлення
06.03.2026 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) у ніч проти 6 березня російські ударні безпілотники влучили в телевежу та інфраструктурний об’єкт Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ). Унаслідок атаки в місті зник сигнал цифрового мовлення.
Про це регіональній представниці Інституту масової інформації Катерині Лисюк повідомила представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко.
За словами Демченко, удари пошкодили як саму телерадіотрансляційну вежу, так і будівлю поруч. Частина обладнання могла вціліти, однак його повністю знеструмили з міркувань безпеки, поки на місці працюють прокуратура, поліція, СБУ та військові.
“Все обладнання, що там, якесь пошкоджене, а якесь, яке, можливо, не пошкоджене, то воно вимкнене. Адже вона (телевежа, – ред.) знеструмлена, щоб забезпечити безпеку. Поки що щодо обсягів пошкоджень і можливостей його швидкого відновлення, я нічого сказати не можу, тому що ще туди не пустили працівників концерну для того, щоб вони це все подивилися”, – сказала Олена Демченко.
Технічний директор КРРТ Сергій Семерей у коментарі ІМІ розповів, що в об’єкт влучили три безпілотники. За його словами, таким чином російські війська цілеспрямовано знищують обʼєкти телекомунікацій.
“В даному випадку це був прильот трьох шахедів, два із них влучили в нашу вежу в Кривому Розі, один в інфраструктурний об’єкт. Наразі пошкоджені всі засоби мовлення і радіо, і телебачення. На зараз (станом на 14:30, – ред.) вдалося відновити декілька програм радіомовлення, але з цифровим телебаченням все набагато гірше, тому що повністю знищений парк приймальних антен”, – розповів Сергій Семерей.
У момент влучання шахедів в обʼєкт, персонал перебував у бомбосховищі, тому обійшлось без постраждалих, додав він.
Обладнання цифрового телемовлення було розташоване саме на пошкодженій телевежі. Через знеструмлення та руйнування всі передавачі наразі вимкнені. У місті відсутній сигнал усіх мультиплексів цифрового телебачення — МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5, кожен із яких може включати до 32 телеканалів. У результаті тимчасово недоступні близько 130 загальнонаціональних і місцевих мовників стандарту Т2.
“Ну із місцевих мовників у нас там тільки “Рудана”. Решта ті, що входять в мультиплекси, але із місцевих суто “Перший Міський” та “Рудана”, – розповіла Олена Демченко.
Через пошкодження обладнання КРРТ з ефіру тимчасово зникли три радіостанції: Люкс FM (91.6 FM), Classic Radio (103.2 FM) та Power FM (103.6 FM). Водночас місцеві станції “Мегаполіс” і “Радіо Кривбас” мають резервні передавачі й уже відновили мовлення.
Також Олена Демченка додала, що поки техніків КРРТ не допустили до об’єкта, тому оцінити масштаб руйнувань і визначити, яке обладнання підлягає ремонту, поки неможливо. До цього часу цифрове телемовлення в Кривому Розі залишатиметься недоступним, а робота частини радіостанцій — перерваною.
Кіберзлочини – 1
1. Російські хакери атакували сайт “Новини Донбасу”
18.03.2026 Сайт онлайн-медіа “Новини Донбасу” зазнав потужної кібератаки з боку російських хакерів, унаслідок чого робота сайту була заблокована
Про це повідомила головна редакторка сайту “Новини Донбасу” Юлія Діденко представниці Інституту масової інформації у Донецькій області Юлії Гаркуші.
За словами Діденко, хакери зламали акаунт одного з адміністраторів сайту і отримали доступ до бази авторів сайту та архіву новин. Наразі сайт частково відновив роботу, але вдалося відновити лише архів починаючи з 25 лютого 2025 року.
Відновити роботу сайту допомагають CERT-UA (Computer Emergency Response Team of Ukraine), сектор з кіберзахисту управління Держспецзв’язку в Донецькій області, та Служба безпеки України.
Відповідальність за кібератаку взяла на себе кібергрупа “Кібер Серп”, яка заявила, про знищення сайту. Хакери назвали “Новини Донбас” “інструментом психологічної війни” та повідомили, що “завдали удару по одному з антиросійських рупорів дезінформації, який довгі роки отруював інформаційний простір”.
У повідомленні кіберзлочинців йдеться:
“Ми проникли в захищені периметри та завантажили повну базу даних сайту, включаючи архіви, списки авторів та технічну інформацію. Це наш трофей та доказ їхньої злочинної діяльності. Ліквідація. Після аналізу та вивантаження даних сервери та база даних були безповоротно знищені. Сайт ніколи більше не відкриється. Зупинка ефіру. Цей ресурс роками сіяв ворожнечу, використовуючи свій контент як зброю. Ми зупинили цей інформаційний смітник раз і назавжди”.
На сторінці сайту хакери розмістили повідомлення, у якому йдеться, що сайт ліквідовано: “Сайт “Новини Донбасу” ліквідовано. Ваші “новини” — це зброя брехні, яка дезінформує здорове населення Росії та України. Уся база даних знищена. Інформаційний смітник припинив існування”.
Російські хакери також погрожують, що будуть надалі знищувати “будь-який сайт, будь-яка структура, що працює на дезінформацію та розкол”.
Головна редакторка “Новин Донбасу” Юлія Діденко зазначила, що це не перша кібератака на сайт.
“На початку повномасштабного вторгнення, коли українські сайти ламали через банерну рекламу ми теж тоді потрапили – тоді на головну сторінку повісили величезну георгіївську стрічку. Це дуже серйозна проблема, але і ознака того, що ми як незалежне медіа дійсно загроза для РФ, бо весь час з 2014 року системно працюємо для аудиторії в окупації”, – додала вона.
Нагадаємо, сайт “Новини Донбасу” працює з 2003 року, з початком російського вторгнення з 2014 року висвітлює події війни та окупації. Наразі сайт описує новини не лише Донеччини, а й регіонів, які межують з Росією, або знаходяться в зоні бойових дій.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1
1. Журналістку не допустили на засідання ДІАМ: редакція звернулася до поліції
18.03.2026 У Хмельницькому журналістку місцевого онлайн-медіа ЖАР.INFO Альону Березу не допустили 18 березня на розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності щодо фізичної особи – підприємця. Захід відбувся в приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Про це Альона Береза повідомила Інституту масової інформації.
Як розповіла журналістка, рішення ухвалила головна інспекторка будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України Юлія Мазур. Посадовиця обґрунтувала відмову власними регламентами, що такі розгляди не передбачають присутності сторонніх, а також небажанням ФОП.
За словами Берези, того дня після позапланової перевірки будівництва в середмісті посадовиця призначила п’ять розглядів справ про порушення у сфері містобудування. На більшість із них учасники не з’явилися, і лише на одному був присутій підприємець – саме на це засідання журналістку не допустили.
“Після відмови ми повідомили, що будемо викликати поліцію та фіксувати перешкоджання професійній журналістській діяльності. Ми це і зробили. Подали заяву та пояснення. Правоохоронці швидко відреагували, але чомусь після спілкування з посадовицею почали пробувати додатково пояснювати, чому нас не допустили, що мало досить дивний вигляд”, – розповіла Альона Береза.
Поліція все ж таки здійснила фіксацію обставин та отримала пояснення від редакції. Наразі інформації про відкриття кримінального провадження медіа не отримало. У разі відмови редакція звертатиметься зі скаргою до суду.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вбачає в цій ситуації ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістки.
За його словами, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким регулюється розгляд подібних справ, не містить заборони журналістам чи будь-яким іншим особам бути присутніми під час розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
“Ба більше, порядок містить чітку вимогу щодо відкритості розгляду справ. У сукупності з такими правами журналістів, як правом на доступ до інформації та правом на безперешкодне відвідування приміщення суб’єктів владних повноважень, відкритих заходів, що ними проводяться, відсутність норми, яка б обмежувала доступ сторонніх осіб до вказаних засідань ДІАМ, дає всі підстави вважати, що відмова була незаконною. Отже, ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістки в цьому випадку дійсно наявні”, – пояснив юрист.
Погрози, залякування журналістів – 4
1. Журналістка Ольга Худецька отримує погрози через публікації про “Госпітальєрів”
09.03.2026 Журналістка та блогерка Ольга Худецька отримує погрози на свою адресу після того, як оприлюднила в соцмережі Х інформацію щодо непрозорого використання коштів зі зборів медичним батальйоном “Госпітальєри”.
Про це Ольга Худецька повідомила в коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
Водночас Худецька не збирається звертатися через це до поліції. “Не бачу в цьому сенсу. Я не знаю вдалих кейсів розслідування інтернет-погроз”, – зазначила журналістка.
Серед погроз, скриншоти з якими Худецька оприлюднила на сторінці, є погрози фізичною розправою – “поламати ноги”.
На запитання, хто саме може стояти за погрозами, Ольга Худецька сказала: не відкидає, що це можуть бути люди, які вважають, що в такий спосіб вони захищають командирку батальйону, народну депутатку Яну Зінкевич.
Водночас, за словами журналістки, це можуть бути росіяни, які нерідко намагаються підсилити внутрішні конфлікти в українському суспільстві. “Тут можуть бути різні актори”, – додала журналістка.
Також Ольга Худецька розповіла, що після того, як вона повідомила на своїй Facebook-сторінці про погрози, Яна Зінкевич на своїй Facebook-сторінці написала, що не схвалює подібного способу її захищати.
“Але це не знизило градус. Просто замість “переламати ноги” пишуть “горіти в пеклі”, “як зустріну, начувайся”, – розповіла Ольга Худецька.
За її словами, є й інший ефект від цієї історії. “Виходить, якщо я це публікую, ці скріни, то її прихильники кажуть мені, що це я сама собі пишу (погрози. – Ред.), що це вигідно мені”, – додала Ольга Худецька.
Нагадаємо, у соцмережі Х Ольга Худецька привернула увагу до проблем зі звітністю медичного батальйону “Госпітальєри” за зібрані кошти. Зокрема, що діяльність батальйону підтримується мережею з 14 юридичних осіб, зареєстрованих на родичів однієї людини, а ще дві пов’язані компанії розташовані у Великій Британії. Журналістка висловила бажання побачити повну звітність батальйону щодо всіх зборів коштів.
Своєю чергою командирка батальйону Яна Зінкевич, коментуючи звинувачення, заявила, що вони “відкриті до перевірки й готові показати роботу” київської бази та складів, де обліковується все майно батальйону. Зінкевич додала, що вони систематизують фінансові дані, щоб підготувати зведений звіт.
“Я особисто посприяю спілкуванню з бухгалтеркою батальйону та іншими спеціалістами, які детально розкажуть про свою роботу, покажуть документи та результати аудитів”, – написала Зінкевич.
На Facebook-сторінці медичного батальйону “Госпітальєри” 8 березня повідомили, що благодійний фонд “Госпітальєри” починає серію роз’яснень щодо своєї звітності та майбутніх кроків для підвищення прозорості після появи в публічному просторі запитань до діяльності фонду. Там додали, що наразі проводять систематизацію фінансових та операційних даних за попередні періоди. І після завершення цієї роботи опублікують зведений звіт про діяльність організації у 2025 році й згодом – за попередні періоди в обсягах, які вдасться відновити.
2. Воєнкорка Калюжна повідомила про хвилю образ після критики Сирського
09.03.2026 Воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила, що отримала понад 150 образливих повідомлень після критичного допису про керівництво Збройних сил України. Про це вона повідомила 6 березня на своїй Facebook-сторінці.
За словами журналістки, протягом ночі та пів дня їй надійшло понад 150 повідомлень у приватні повідомлення. Більшість із них містили образи та знецінення її журналістської роботи. Калюжна зазначила, що повідомлення переважно надсилали з порожніх або закритих акаунтів.
Більшість авторів повідомлень називалася військовослужбовцями “225” (ймовірно, йдеться про 225 окремий штурмовий полк. – Ред.). Анна Калюжна зауважила, що здебільшого коментарі були мізогінними. Серед прикладів – повідомлення на кшталт “іди вари борщі” або “на кухню”.
Крім того, додала журналістка, деякі автори повідомлень ставили під сумнів її фаховість. Зокрема, писали: “Ти взагалі знаєш, як працюють?” або “Ти у нас нє била”.
Калюжна також звернула увагу, що частина повідомлень була однаковою за змістом, що може свідчити про їхнє масове розсилання.
“Показово, що після кейсу з 3 ОШБр погрожувати не рекомендують, видно. Просто тиск. Найжорсткіший прикріпляю”, – додала журналістка.
Анна Калюжна пов’язує хвилю повідомлень зі своїм дописом, у якому критикувала головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, посилаючись на низку матеріалів у медіа. Зокрема, на матеріал “Радіо Свобода” ““Завантажуємось”. Скандал між 225-м ОШП та 108-ю бригадою ТрО: чи місце у Силах оборони порядкам як “на зоні”?” Також вона посилалася на коментар військової омбудсменки Ольги Решетилової виданню LIGA.net про ініціювання перевірки щодо “Скелі”.
Зокрема, Калюжна написала, що 225 окремий штурмовий полк (ОШП) під командуванням Олега Ширяєва фактично розрісся до 15 батальйонів, що відповідає масштабам дивізії, хоча документально не був розширений навіть до бригади. Подібну ситуацію, за її словами, можна спостерігати й з ОШП “Скеля”.
Також журналістка наводить дані про масові скарги щодо побиття військовослужбовців та інцидент із викраденням бійців 108 бригади ТРО, яких, за її словами, нібито утримували в підвалі під дулами автоматів для “злагодження”. Раніше на ці факти публічно звертала увагу військова омбудсменка Ольга Решетилова.
У коментарі “Детектору медіа” Калюжна зазначила, що прямих погроз вона поки не зафіксувала, однак багато повідомлень містили знецінення її професійного досвіду та звинувачення в “роботі на ворога”. Водночас журналістка наголосила, що в дописі використовувала переважно публічну інформацію, яку раніше публікували різні медіа.
За її словами, критика в пості стосувалася насамперед командування підрозділу, а не його військовослужбовців. Калюжна також зауважила, що ніхто з відомих їй бійців 225 полку не писав їй особисто, а багато повідомлень надходили з новостворених або закритих сторінок. Через схожість формулювань у деяких повідомленнях вона припускає, що кампанія могла бути організованою.
Журналістка розцінює ситуацію як тиск і спробу залякати. Наразі вона фіксує всі повідомлення та планує проконсультуватися з юристами щодо можливого звернення до правоохоронців.
У коментарі “Детектору медіа” комунікаційна команда 225 окремого штурмового полку заявила, що командування підрозділу не давало жодних наказів щодо реакції на публікацію журналістки. Там зазначили, що не вчиняли жодних дій у відповідь на, як вони назвали, “дискредитаційну кампанію” проти підрозділу.
У полку також додали, що готові перевірити інформацію щодо можливих образливих повідомлень, якщо буде подано відповідне звернення з доказами інциденту.
У коментарі журналістці Інституту масової інформації у пресслужбі полку “Скеля” зазначили, що звернули увагу на публікації, у яких згадується їхній підрозділ у контексті дискусій щодо окремих штурмових підрозділів Сил оборони.
“Ми послідовно дотримуємося принципів відкритості у комунікації з медіа та завжди готові до конструктивної співпраці з журналістами. Вважаємо, що об’єктивне висвітлення подій на фронті та діяльності військових підрозділів є важливою частиною інформування суспільства під час війни”, – зазначили у пресслужбі полку.
Також там долали, що підрозділ “Скеля” відкритий до професійного діалогу, запитів журналістів та надання перевіреної інформації в межах, дозволених вимогами безпеки та військової служби.
“Наші військовослужбовці щоденно виконують бойові завдання на фронті, і головним пріоритетом для підрозділу залишається виконання поставлених задач та захист України”, – наголосили в полку.
Анна Калюжна вважає тиском і способом залякування листи з образами, які вона продовжує отримувати після критичного допису про керівництво Збройних сил України. Про це вона повідомила журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
“Я знаю, що це тиск і спроба залякування, насправді запаковані в красивішу обгортку. Але, зважаючи на те що Нацпол “злив” справу з реальними погрозами вбивством та зґвалтуваннями мене і рідні, організовану офіцером 3 штурмової Кухарчуком, у село Миколаївської області, а сам Кухарчук отримав підвищення, чи можу я сподіватись, що цього разу реакція правоохоронців буде інакшою?” – зазначила Анна Калюжна.
Так, воєнна кореспондентка нагадала про її конфлікт із командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком у 2024 році. Тоді Анна Калюжна повідомила, що з давнього особистого номера Кухарчука їй надійшло повідомлення зі словами: “Ти ще не здохла?” Вона отримала погрози на свою адресу та на адресу своїх батьків. ІМІ тоді звернувся по додатковий коментар до самої Анни, а також до Дмитра Кухарчука, але від останнього відповіді досі не отримав.
Вона додала, що протягом доби оприлюднить допис із більшою кількістю скрінів і аргументами, чому це залякування скоординоване підрозділом, а не “персональна думка” військовослужбовців.
3. Журналістам “Суспільне Миколаїв” пригрозили після матеріалу про підозрюваного у вбивстві
18.03.2026 Працівник комунального підприємства “Миколаївводоканал”, активіст та колишній правоохоронець Ігор Блошко пригрозив журналістам телеканалу “Суспільне Миколаїв” можливим нападом жителів села Плющівка через публікацію позиції міського голови Баштанки (Миколаївщина) Олександра Берегового щодо конфлікту старости села Плющівка Віктора Прокопчука, якого підозрюють у вбивстві своєї колежанки Світлани Ванжули.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерина Середа.
На своїй фейсбук-сторінці Ігор Блошко став на захист старости села Плющівка Віктора Прокопчука, який є також військовим. Він пояснював дії старости конфліктом із загиблою Світланою Ванжулою, яка, за словами Блошка, нібито провокувала Прокопчука та діяла в інтересах міського голови Баштанки Берегового.
Береговий у коментарі Суспільному розповів про те, що жодного конфлікту з Прокопчуком він не мав, а загибла Світлана Ванжула фактично виконувала обов’язки старости села, поки той служив у Збройних силах.
Ігор Блошко, який за інформацією з його декларації, також є журналістом видання “Укрпрес-інфо”, заявив, що Суспільне поширило неправдиву інформацію.
“Шановні журналісти Суспільного, ви в моїх очах упали нижче плінтуса. Все село і навіть Баштанка знають, що Береговий використовував Ванжулу (загибла. – Прим.) як “чорний рот”. […] Береговий використовував її у своїх інтересах. Ми не дозволимо жодного необ’єктивного ставлення до військового, до Віктора Прокопчука. Ніхто не заперечує, що він вчинив злочин. Але не той злочин, який поширюється в інтернеті. А вчинений у стані сильного душевного хвилювання”, – сказав Ігор Блошко.
Він також пригрозив журналістам, що їм “за таку брехню” можуть розбити камери на суді.
“А ви, журналісти “Суспільне Миколаїв”, мабуть, приїдете на суд, де буде обиратися запобіжний захід до Віктора Прокопчука. Дивіться, щоб за вашу брехню вам ваші камери на вашій голові не розбили люди, які також прийдуть на це судове засідання. Дуже шкода, що брехня є нормою життя”, – сказав у своєму відеозверненні Ігор Блошко.
Заяву Ігоря Блошка прокоментувала шеф-редакторка “Суспільне Миколаїв” Олександра Малевич. У коментарі представниці ІМІ вона зазначила, що журналісти випустили збалансований матеріал, де показали різні позиції щодо причин інциденту. Слова Ігоря Блошка вона розцінила як погрози щодо журналістів, що ведуть до кримінальної відповідальності.
“Матеріал від 17 березня 2026 року вважаю збалансованим та обʼєктивним. Журналісти показали різні позиції жителів села щодо конфлікту та надали коментар мера Баштанки Олександра Берегового і готові надати майданчик для висловлювання всім сторонам. Медійники та суспільство не можуть глорифікувати чи виправдовувати вбивство незалежно від обставин та мотивів злочину. Пану Блошку з необґрунтованими погрозами журналістам варто звернути увагу на те, що такі дії підпадають під статтю 345-1, п. 1 Кримінального кодексу України”, – сказала Олександра Малевич.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначив, що слова Блошка мають ознаки погроз.
“Слова Ігора Блошка, хоча й сказані у формі попередження, насправді мають ознаки погрози. Про це свідчить як зневажлива форма звернення до журналістів, так і протиставляння журналістів та жителів села, що лише підвищує ступінь реалістичності такої погрози”, – сказав юрист.
Ігор Блошко працює на посаді уповноваженого з антикорупційної діяльності комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Раніше працював у поліції на посаді начальника управління з боротьби з торгівлею людьми УМВС у Миколаївській області, але був звільнений через скандал, пов‘язаний з обвинуваченням його в сутенерстві понад 10 років тому. Проте його провину не було доведено.
Судове засідання з обрання запобіжного заходу за підозрою Віктору Прокопчуку в умисному вбивстві відбулося 18 березня в Баштанці. На засіданні були присутні журналісти “Суспільне Миколаїв” та онлайн-медіа “МикВісті”.
Журналістка МикВістей Аліса Мелікадамян розповіла представниці ІМІ, що там була присутня велика кількість людей на захист підозрюваного, які намагалися не пустити її до судової зали. Вони казали про те, що через журналістів засідання буде в закритому режимі, та телефонували радитися з Ігорем Блошком, але в результаті журналістів поки ніхто не чіпав. Судове засідання пройшло у відкритому форматі.
Трагічний інцидент стався 17 березня в селі Плющівка в Миколаївській області. Як повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі, між старостою та його колегою виник конфлікт, під час якого чоловік узяв у своєму кабінеті обріз мисливської рушниці та зробив щонайменше три постріли в голову жінки. Телеканал “Суспільне Миколаїв” зібрав матеріал про ситуацію в Плющівці, де був, зокрема, і коментар мера Баштанки Олександра Берегового.
У грудні 2017 року ІМІ повідомляв про те, що під час акції біля Верховної Ради поліція затримала чоловіка з ножем, який мав із собою посвідчення журналіста Укрпрес-інфо.
26.03.2026 Командування Міжнародного легіону в складі Головного управління розвідки України (ГУР) наказало провести внутрішнє розслідування погроз від командира роти Advanced Company на адресу журналістів, що розслідували смерть новобранця роти Бруно Габріеля Леала да Сілви. Той, імовірно, загинув від побиття.
Про це повідомляє hromadske з посиланням на Kyiv Independent, яке отримало відповідь на запит від ГУР.
За даними журналістів, командир Advanced Company Леандерсон Пауліно у своїх Instagram-історіях звинувачував авторів розслідування про смерть добровольця – кореспондента Kyiv Independent Джареда Гоєтта та бразильського кореспондента SBT Сержіо Утша – в “отриманні російських грошей”.
Він публікував фото Гоєтта й казав: “Тримайся, хлопче, це тільки початок”. Також він обіцяв, що їх “ідентифікують” і “знайдуть”, щоб зустрітися з ними особисто.
У ГУР заявили, що командування Міжнародного легіону наказало провести внутрішнє розслідування погроз, наголосивши, що легіон поважає свободу слова.
“Легіон підтримує відкриту, конструктивну взаємодію з журналістами й не допускає випадків тиску на представників медіа, перешкоджання журналістській діяльності або погроз, які не можуть бути виправдані ні військовим статусом, ні умовами воєнного часу”, – йдеться у відповіді ГУР.
Там також додали, що всі військовослужбовці “зобов’язані дотримуватися законодавства України, норм військової етики та правил публічної комунікації”, а “будь-які прояви погроз, тиску або протиправної поведінки щодо представників медіа є неприпустимими та не відповідають принципам служби”.
Журналіст Сержіо Утш вважає погрози Пауліно особливо серйозними, оскільки їх можна було б інтерпретувати як позицію українських військових загалом. На тлі заяв Пауліно про “російські гроші” він додав, що його професійна репутація не підлягає сумніву після 30 років досвіду, зокрема 12 років висвітлення війни в Україні.
За даними розслідування, 28-річний Бруно Габріель Леал да Сілва прибув до України як доброволець і прагнув підписати контракт зі штурмовою ротою Advanced Company зі складу тактичної групи “Реванш” Міжнародного легіону ГУР. Однак він нібито передумав і пізніше хотів покинути Україну.
29 грудня 2025 року він повернувся в стані алкогольного сп’яніння на базу підрозділу в Києві. Як покарання за порушення правил підрозділу його змусили битися в боксерських рукавичках з іншим солдатом на базі.
Один з колишніх членів підрозділу розповів, що Леал да Сілва повернувся до спального приміщення “в нормальному стані” й не відчував болю. Однак згодом, за словами колишніх бійців, група солдатів вивела Леала да Сілву до невеликої кімнати, яку називали “контейнером”. Свідки кажуть, що чули, як чоловік кричав, коли його били. За їхніми словами, це тривало приблизно 40 хвилин.
Наступного ранку кілька бійців побачили “сильно побите тіло” Леала да Сілви, яке лежало на снігу біля “контейнера” поблизу входу на базу. Вони стверджують, що бачили його без сорочки, зі слідами від мотузки на зап’ястях і на тулубі.
ГУР підтвердило, що на момент смерті Леал да Сілва перебував у тимчасовому місці дислокації підрозділу як кандидат, який проходив відбір для укладення контракту.
У лютому 2026 року поліція Києва повідомила в телеграм-каналі, що смерть Бруно Габріеля Леала да Сілви розслідується як убивство з необережності.
Мати загиблого заявила, що її син довіряв керівництву Advanced Company, хоча не мав військового досвіду та вживав ліки проти тривоги та депресії. За її словами, підрозділ покрив витрати на авіаквиток для хлопця, оскільки сам він не міг собі цього дозволити.
“Він їм довіряв. Вони заманили мого сина поїхати. Так само як вони його туди (до України. – Ред.) забрали, вони повинні повернути його (до Бразилії. – Ред.)”, – додала жінка.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 1
1. Миколаївський глиноземний завод відмовився надати МикВістям інформацію про зарплату директора
16.03.2026 Конфіскований у державну власність Миколаївський глиноземний завод, відмовився надати журналістці онлайн-медіа “МикВісті” Юлії Бойченко інформацію про заробітну плату директора підприємства.
Про це журналістка видання Юлія Бойченко повідомила в коментарі Інституту масової інформації.
У січні Юлія Бойченко звернулась із запитом до Фонду державного майна України, якому належать 100% власності підприємства, де попросила надати інформацію про зарплату директора заводу Олексія Медвідя у 2025 році, зазначивши окремо посадовий оклад, надбавки, премії, матеріальну допомогу, інші доплати (вказати, які саме) за кожен місяць окремо.
Фонд держмайна переспрямував запит до Миколаївського глиноземного заводу, який є розпорядником відповідної інформації. Проте відповідь на запит у встановлений Законом “Про доступ до публічної інформації” строк редакція не отримала.
За словами журналістки, у лютому редакція кілька разів уточнювала у Фонду держмайна, чи отримало підприємство запит, оскільки не відповіді від нього не надійшло. Редакція зверталася через ФДМУ, оскільки не має актуальних контактів заводу.
“Нам повідомили, що переспрямували наш запит на підприємство одночасно з наданням нам проміжної відповіді, у якій завод стояв серед адресатів. Після кількох звернень до ФДМУ, ми в березні все ж отримали відповідь на запит від глиноземного заводу, але там була відмова”, – розповіла Юлія Бойченко.
У відповіді на запит за підписом директора заводу Олексія Медвідя зазначається, що підприємство не отримувало від Фонду держмайна копії запиту МикВістей, через що їм “незрозумілі деталі запитуваної інформації”.
“Враховуючи, що до вищевказаного звернення від Фонду державного майна України не був доданий запит онлайн-медіа “МикВісті”, для ТОВ “МГЗ” є незрозумілими деталі запитуваної інформації, що унеможливлює надати відповідь не цей запит”, – йдеться у Однак там додали, що “запитувану інформацію можна отримати з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який є відкритим та загальнодоступним”. Фактично це спростовує факт того, що підприємство не розуміло запитуваної інформації.
У редакції повідомили ІМІ: не відкидають, що звертатимуться з позовом до суду щодо отримання відповіді на запит.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що в цьому випадку як наявне порушення строків надання відповіді на запит, так і є безпідставна відмова в наданні відповіді.
“Стаття 22 Закону “Про доступ до публічної інформації” не передбачає можливість відмови в наданні інформації через нерозуміння деталей запитуваної інформації. Вочевидь такі деталі були зрозумілі автору відповіді, оскільки він запропонував звернутися до Реєстру декларацій, що, згідно з частиною другою статті 22 Закону “Про доступ до публічної інформації”, прямо визнається як неправомірна відмова в наданні інформації”, – зазначив юрист ІМІ.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші види непрямого тиску – 1
1. Одеське медіа заявило про тиск після виходу матеріалу про публічні закупівлі
20.03.2026 Одеське онлайн-медіа “Антикорупційний вимір” заявило про системний тиск із боку підприємця Георгія Сєдиха після публікації матеріалу про публічні закупівлі в Усатівській громаді. У редакції зазначають, що навіть після оприлюднення його позиції він продовжує вимагати видалення матеріалу.
Про це повідомила регіональному представнику Інституту масової інформації в Одеській області головна редакторка видання Олена Кравченко.
За її словами, після виходу матеріалу “Новий підприємець і старі замовники: на Одещині підряд на ремонт ліцею віддали новоствореному ФОПу” підприємець щонайменше п’ять разів надсилав редакції листи з вимогами видалити публікацію та оприлюднити спростування.
Редакторка наголосила, що підприємець проігнорував журналістський запит і не скористався можливістю надати свою позицію до публікації розслідування. У своїх листах Георгій Сєдих також просив опублікувати текст спростування, що редакція добровільно зробила в повідомленні “Підприємець з публікації “Антикорупційного виміру” надіслав коментар”, у якому підприємець зміг оприлюднити свою точку зору.
“Пан Сєдих, на мою думку, не поводиться як людина, яка хоче захистити свою гідність чи репутацію. Він проігнорував запит на інформацію і фактично відмовився від можливості висловити власну позицію. Натомість уже кілька разів надсилав листи з вимогою видалити матеріал і написати, що він нічого не порушував, хоча ми цього і не стверджували”, – зазначила Олена Кравченко.
У відповіді на вимоги підприємця редакція “Антикорупційного виміру” зазначила, що розцінює такі дії як тиск на медіа та спробу обмежити поширення суспільно важливої інформації.
Видання нагадало, що, відповідно до статті 24 Закону України “Про інформацію”, забороняється втручання в професійну діяльність журналістів, зокрема вимоги щодо поширення або непоширення певної інформації та інші форми впливу на редакційну політику.
Матеріал, після якого виник конфлікт, стосувався укладення договорів на ремонт об’єктів в Усатівській громаді. Зокрема, йшлося про те, що підприємець Георгій Сєдих, зареєстрований як ФОП у жовтні 2025 року, менш ніж за чотири місяці отримав бюджетні підряди на понад 667 тисяч гривень, причому обидві закупівлі були неконкурентними.
Також журналісти звернули увагу, що за тією самою адресою зареєстрований інший підприємець – Дмитро Сєдих, який раніше отримував підряди від того самого замовника на суму понад 11 мільйонів гривень.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. МикВісті заявили про цифрову атаку на сайт
20.03.2026 Миколаївське онлайн-медіа “МикВісті” заявило про цифрову атаку на свій сайт. Про це повідомив керівник медіа Олег Деренюга на своїй Facebook-сторінці, а також Інституту масової інформації.
За його словами, унаслідок цього сайт може працювати нестабільно або повільніше, ніж зазвичай.
“Наразі сайт “МикВісті” може працювати нестабільно або повільніше, ніж зазвичай. Ми фіксуємо нетипову технічну активність щодо ресурсу, у зв’язку з чим є підозра на цифрову атаку, що впливає на швидкість відкриття сторінок і доступність окремих розділів”, – повідомив Олег Деренюга.
Він зазначив, що спільно з технічною командою редакція працює над тим, щоб стабілізувати роботу сайту та з’ясувати природу цієї активності.
“Редакційні матеріали збережені, ознак втрати доступу чи компрометації даних не зафіксовано. Редакція продовжує працювати”, – написав Олег Деренюга.
У коментарі ІМІ Олег Деренюга додав, що станом на ранок 20 березня підозрілої активності на сайті немає, але технічна команда вживає заходів для посилення захисту.
“Станом на зараз робота сайту МикВісті стабілізована: технічна команда продовжує моніторинг раніше зафіксованої нетипової активності, пов’язаної зі спробами сканування та підбору доступів до окремих сервісів, які блокуються на рівні захисних механізмів. Ознак втручання у внутрішні системи, перевантаження серверної інфраструктури, збоїв у роботі баз даних або втрати редакційних матеріалів не зафіксовано, ресурс працює у штатному режимі, паралельно вживаються додаткові заходи для посилення захисту”, – розповів Олег Деренюга.
Він додав, що повʼязати цю активність із якоюсь конкретною країною наразі неможливо, оскільки атаки здійснюються через розподілені бот-мережі з IP-адрес у різних частинах світу.
Інші випадки інтернет-тиску – 1
1. Журналіст hromadske заявив про цькування після матеріалу щодо ТЦК
17.03.2026 Журналіст hromadske Денис Булавін заявив про цькування після виходу його матеріалу про напади на співробітників Територіальних центрів соціальної підтримки та комплектування. Про це він повідомив журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
За словами Булавіна, він не знає, хто саме стоїть за кампанією проти нього, однак був готовий до подібної реакції через чутливість теми. У коментарях, каже журналіст, є як боти, так і реальні користувачі, які негативно ставляться до мобілізації.
“Я не знаю, хто саме стоїть за спробами цькування. Серед коментарів є як боти, так і акаунти, які загалом негативно налаштовані до мобілізаційних процесів. Окремо я звернув увагу на 70-тисячний телеграм-канал “Капитан Луганский”. Його веде блогер Андрій Серебрянський, відомий як “Андрій Луганський”, – розповів Булавін.
Він нагадав, що, за даними Центру протидії дезінформації, Андрій Луганський після початку повномасштабного вторгнення Росії виїхав з України та поширював на своїх каналах наративи, які збігаються з російською пропагандою, зокрема щодо дискредитації мобілізації.
“У 2025 році проти нього були запроваджені санкції РНБО (Рада національної безпеки і оборони – ред.), а YouTube заблокував його канали. Тому причинно-наслідковий звʼязок, чому Луганський зробив публікацію про мене, очевидний”, – міркує Денис Булавін.
Після виходу матеріалу, за словами Булавіна, у телеграм-каналі, Threads і в акаунті блогера Луганського в X з’явилися публікації з однаковим скриншотом його допису у Facebook.
“Також окремі акаунти поширювали маніпуляції про нібито наявність у мене бронювання. Це не відповідає дійсності — я не заброньований”, – наголосив журналіст.
Він також пояснив, що коментарі та дописи про себе визначає як образливий і наклепницький контент з оцінювальними судження коментаторів.
“За це немає відповідальності, адже це висловлення власних думок людей”, – зазначив він і додав, що був готовий до такої реакції на свій матеріал.
“Я був готовий, що беручись за чутливу тему, на якій часто маніпулює російська пропаганда, можу зіткнутися з подібною реакцію”, – зазначив Булавін.
Нагадаємо, 16 березня 2026 року hromadske опублікувало матеріал Дениса Булавіна “Військових ТЦК б’ють, ріжуть і збивають автівками. Як вони можуть себе захистити?” У матеріалі він розповідав про випадки нападів на працівників ТЦК та СП, а також про те, як ці напади розслідуються, а нападники притягуються до відповідальності. Того ж дня у телеграм-каналі “Капитан Луганский” з’явився допис про Дениса Булавіна. Сам по собі допис був без нецензурних висловів, але в іронічному тоні щодо зовнішності журналіста. А от коментарі до цього повідомлення у телеграм-каналі вже містили заклики до фізичної розправи з медійником, зокрема побиттям. Скриншоти таких повідомлень Денис оприлюднив на Facebook-сторінці та додав:
“Спостерігати за тим, як мене намагаються цькувати за те, що я не побоявся взятись за цю тему, досить цікаво”.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Зловживання позовами проти медіа – 2
1. Адвокат Шевчук позивається до NGL.media і вимагає 100 тисяч гривень
04.03.2026 Редакція NGL.media заявила, що адвокат Олексій Шевчук подав позов проти них та вимагає 100 тисяч гривень моральної шкоди. Про це NGL.media повідомило на своїй Facebook-сторінці та додало скриншот позову.
Позов подано до громадської організації “Львівська група”, яка є видавцем NGL.media, і стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та видалення, компенсації моральної шкоди.
Редакція зазначила, що підставою для позову став її допис у Facebook про те, що NGL.media приєднується до спільної заяви громадських організацій з вимогою відкликати Шевчука з конкурсної комісії, яка має здійснювати відбір кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
“Ну що ж, хоче судитися – будемо судитися. Участь у судовому процесі, окрім організаційних і фінансових затрат, має для нас і позитивні наслідки. Тепер ми зможемо отримати доступ до певних документів, які проллють ще більше світла на причетність Шевчука до зловживань системою “Шлях” і зникнення гуманітарної допомоги у перші місяці великої війни. Усіма цими знахідками ми обов’язково поділимося з вами”, – зазначило NGL.media.
Загальна ціна позову становить 112 121,50 грн. З цієї суми 100 000 грн заявлено як відшкодування морального збитку, а 12 121,50 грн – як компенсацію судових витрат.
Згідно з відміткою суду, позовну заяву було одержано 3 березня 2026 року.
Нагадаємо, у січні 2026 року низка громадських організацій та медіа звернулася до генерального прокурора Руслана Кравченка з проханням скасувати призначення адвоката Олексія Шевчука до конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони стверджували, що рішення генпрокурора включити адвоката до комісії не відповідає вимогам закону щодо доброчесності та репутації членів конкурсних комісій. Оскільки Шевчук фігурував у журналістських розслідуваннях про переправлення призовників за кордон, неодноразово був позбавлений або призупиняв право на адвокатську діяльність за порушення етики, підтримував “диктаторські закони” й мав сумнівний медійно-політичний бекграунд. Через це участь Шевчука, на думку заявників, підриває легітимність конкурсу. Вони вимагали скасувати його призначення та замінити членом комісії особу, яка відповідатиме критеріям доброчесності та авторитету.
Олексій Шевчук фігурував у низці публікацій NGL.media. Зокрема, у розслідуванні щодо зловживань системою “Шлях”. Журналісти з’ясували, що більшість організацій, які вносили волонтерів до бази, були пов’язані з ним як з тодішнім позаштатним радником голови Львівської ОВА.
Також Олексій Шевчук згадувався в публікаціях про зникнення у Львові майже 10 тисяч тактичних аптечок зі США, призначених для ЗСУ. NGL.media намагалось отримати його коментар щодо цього вантажу, проте запити були ігноровані.
Видання також повідомляло про рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області від 19 грудня 2023 року щодо позбавлення Шевчука права вести адвокатську діяльність через порушення етичних норм.
2. Директор “Спецкомунтеху” подав судовий позов проти “Сили правди”
20.03.2026 Директор луцької компанії “Спецкомунтех” Михайло Бухаров подав судовий позов проти Центру журналістських розслідувань “Сила правди”. Він вимагає визнати недостовірною інформацію зі статті “Чому у Луцьку банкрутує фірма, яка напродавала бюджетним установам техніки на понад 160 мільйонів”, а також спростувати окремі цитати співзасновника компанії Вадима Веніславського.
Крім того, позивач просить стягнути 10 тисяч гривень моральної шкоди з редакції та ще 40 тисяч гривень – з Вадима Веніславського, про це “Сила правди” повідомила з посиланням на ухвалу Луцького міськрайонного суду.
Згідно з ухвалою суду на сайті Єдиного реєстру судових рішень, підготовче судове засідання в справі призначили на 18 березня.
Сам позов Михайло Бухаров подав наприкінці січня 2026 року. Спочатку, 4 лютого, суд залишив заяву без руху через недоліки. Однак уже 6 лютого позивач подав виправлені документи та підтвердження сплати судового збору. Після цього позов узгодили з вимогами Цивільного процесуального кодексу.
Підставою для звернення до суду стала публікація журналістки “Сили правди” Ірини Кравчук, оприлюднена 4 грудня 2025 року. У матеріалі йшлося про початок процедури банкрутства компанії “Спецкомунтех”, яка, за даними YouControl, працює понад вісім років.
Директор компанії Михайло Бухаров вважає, що окремі висловлювання в статті, зокрема коментарі співзасновника компанії Вадима Веніславського, є недостовірними та вимагають спростування.
У редакції “Сили правди” зазначили, що під час підготовки матеріалу зверталися до Бухарова з проханням прокоментувати фінансовий стан компанії та корпоративний конфлікт між співзасновниками, однак він відмовився від коментаря.
Розгляд справи призначено на 21 квітня 2026 року. Інтереси “Сили правди” представлятимуть медіаюристи Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП).
Юристка ІРРП Оксана Максименюк вважає позов необґрунтованим. За її словами, позивач вимагає спростування оціночних суджень і припущень, які озвучив співзасновник компанії у відповідь на прохання журналістів прокоментувати ситуацію. Крім того, до справи не залучили авторку матеріалу, а частина позовних вимог, на думку юристки, є такою, що не підлягає виконанню.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 1
1. Поліція відкрила провадження за фактом погроз воєнкорці Анні Калюжній
20.03.2026 Воєнна кореспондентка Анна Калюжна, яка на початку березня зазнала онлайн-атаки й нещодавно повідомила про залякування з боку перехожого на вулиці, написала заяву до поліції. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 129 Кримінального кодексу України (“Погроза вбивством”). Про це журналістка розповіла в коментарі “Детектору медіа”.
“Ця стаття ніяким чином не повʼязана з журналістською діяльністю. Попри те що частина заяви – це оці онлайн-атаки, які повністю (стосуються. – Ред.) моєї журналістської діяльності. Буду клопотати про додаткову кваліфікацію, бо вона не відповідає тому, що відбувається. І звертатися до юристів. Мені запропонувала одна організація. Цим зараз займаюся. Мене чекає бойова бригада на одному з пріоритетних нині напрямків, але я, на жаль, змушена займатися оцим от всім”, – розповіла Калюжна.
Про погрози на вулиці Анна Калюжна повідомила 17 березня 2026 року на Facebook-сторінці.
За її словами, біля магазину колишній ув’язнений (це з’ясували вже пізніше) сказав:
“Ань, Ань, Ань, может, ты уже закроешь свой рот… Поняла?”
На що вона відповіла, що “не закриє”.
“Цікаво, що він сказав, що сидів за організацію ОПГ. Хоча це не так. Не закрию, упирі”, – зазначила Калюжна.
Як повідомляв ІМІ, 6 березня 2026 року воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила, що отримала понад 150 образливих повідомлень після критичного допису про керівництво Збройних сил України. Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) закликала українську владу розслідувати кіберцькування воєнної кореспондентки Анни Калюжної.
