426 учасників, 13 тренінгів, одна нова медіабаза й один посол: чим жили медіабази в січні

Ілюстрація ІМІ

Новий рік у медіабазах Інституту масової інформації (ІМІ) розпочався насичено. У січні для журналістів було організовано 13 тренінгів, серед яких – навчання з монетизації, АІ, SEO, особистої безпеки та доступу до інформації. Учасники Медіашколи 2.0 від Медіабази Кропивницький розпочали оплачувані стажування в місцевих медіа. У Хмельницькому відкрилася нова медіабаза ІМІ. Тим часом Медіабаза Черкаси поповнилася захисним обладнанням, а до Медіабази Миколаїв завітав посол Франції. Журналісти не лише навчалися, а й отримували захисне обладнання (бронежилети, каски й аптечки), брали участь в опитуваннях і нетворкінгових подіях. 

Як медіабази ІМІ допомагають українським медійникам працювати в умовах війни – у нашому матеріалі.

Офіційне відкриття Медіабази Хмельницький і аптечки для Медіабази Черкаси

Рік почався з приємного: у Хмельницькому відбулось офіційне відкриття медіабази ІМІ. Відтепер медійники можуть користуватися простором як коворкінгом, відвідувати офлайн-тренінги й брати в користування захисне обладнання.

“Ми вже працюємо фактично другий місяць і от лише зараз нарешті змогли запросити всіх у наш простір. Тут можна працювати. Ми забезпечені енергетичним обладнанням на випадок блекаутів. У нас є безперебійний інтернет. Також ми зможемо надати захисне спорядження за потреби. Йдеться про каски, плитоноски та аптечки. Ми тут для того, щоб почути медійників і створити потужну спільноту”, – зазначила координаторка Медіабази Хмельницький Ольга Загоруйко.

Ольга Загоруйко та Альона Береза під час відкриття Медіабази Хмельницький 10 січня 2025 року. Фото – Марія Турчина

Редакторка друкованої газети “Вперед” Алла Гуменюк розповіла, що редакція потребує нових знань і сподівається їх отримати в медіабазі.

“Це чудово, що в нас з’явився такий простір. Сьогодні існує потреба в навчанні не лише для студентів, які потім стануть журналістами, а й для тих, хто вже дуже давно працює. Ми друковане медіа з району, і сьогодні ми стикаємося з потребою повністю переформатувати свою роботу, щоб зберегти медіа. Дуже багато нових знань потрібно, і тепер ми зможемо зі своїми запитами звертатися до медіабази”, – зазначила редакторка газети “Вперед” Алла Гуменюк.

А до нещодавно відкритої Медіабази Черкаси завітали колеги з київського офісу ІМІ й передали аптечки та турнікети. Тепер журналісти можуть узяти в користування захисне обладнання для відряджень. 

Медіабаза Черкаси отримала від ІМІ аптечки, турнікети CAT, кровоспинні бинти. Фото – Катерина Андрійчук

Новий етап навчання для учасників Медіашколи 2.0

Медіашкола 2.0 – проєкт Медіабази Кропивницький, який дозволяє студентам здобути практичні навички роботи в медіа. Протягом останніх кількох місяців учасники відвідували лекції від професіоналів зі сфери: редакторів і журналістів чинних видань. А тепер вони перейшли до наступного модуля – оплачуваного стажування в редакціях Кіровоградщини. 

Учасники проєкту “Медіашкола 2.0”, що запустив у жовтні журналістський хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Кропивницький”. Фото – Медіабаза Кропивницький

Ось що кажуть про цей досвід самі учасники. “Минуло кілька тижнів після закінчення курсу. І я збираю інформацію для першої статті в газету. За цей час мене пустили до закритого музею, я гортала архіви за ХІХ століття та спілкувалася з людьми, з якими за інших обставин навіть ніколи б не перетнулась. Чи цікаво це? Неймовірно захопливо! Найбільший урок за цей час: не ходити в архів без маски, якщо працюєш зі старезними матеріалами. І не ходити в редакцію на підборах. Бо чомусь усюди вбивчі сходи [сміється]”, – говорить Лія Іванівська, учасниця програми.

“Проходжу стажування на інформаційному порталі “Гречка”. Редактори кайфові, допомагають з усім. Сьогодні написала для постійної рубрики “Топ-10 фільмів про війну”, завтра піду проводити соцопитування. Вдячна за цю можливість”, – ділиться залаштунками стажування Діана Бондаренко, студентка ЦДУ ім. В. Винниченка.

Діана Бондаренко в редакції інформаційного порталу “Гречка”. Фото – Медіабаза Кропивницький

Як працювати з інформаційними запитами й відкритими даними

У 2024-му ІМІ зафіксував 18 випадків обмеження доступу до публічної інформації, тож ця тема не втрачає актуальності й серед тренінгів у медіабазах. Протягом січня Медіабаза Хмельницький розповідала, як працювати з відкритими даними, а в Медіабазі Чернігів говорили про те, як застосовувати трискладовий тест для інформаційних запитів.

Щоб відкриті дані можна було опрацювати, вони мають бути у форматі RDF, XML, JSON або CSV, а також відповідати таким критеріям:

• Кожен файл (ресурс) у наборі має складатися з однієї таблиці.
• У кожному рядку таблиці повинен бути всього один запис.
• У кожній колонці мають бути значення лише одного типу.
• У кожній комірці зазвичай має бути одне значення.
• Таблиця не містить будь-яких додаткових елементів.

Набори відкритих даних можна знайти на єдиному порталі відкритих даних, на сайті розпорядника, написавши офіційний запит або за допомогою прикладного програмного інтерфейсу (АРІ).

Полегшити процес надання та оприлюднення набору відкритих даних могло б дотримання трискладового тесту. Про те, як застосовують цей тест під час надання публічної інформації, розповідав медіаюрист Олександр Бурмагін під час тренінгу “Захист свободи слова та права медійників в умовах війни”. 

Олександр Бурмагін, медіаюрист. Фото Світлани Білоус

За словами Бурмагіна, багато посадовців не надають відповіді на інформаційні запити журналістів, посилаючись на воєнний стан у країні. Однак це є протизаконним, якщо інформація не є таємницею. Він додав, що орган влади має посилатися на трискладовий тест перед тим, як відмовити журналісту в інформації. Загалом інформація з обмеженим доступом ділиться на таємну, службову та конфіденційну. І, якщо запит є саме на таку інформацію, посадовці мають у відповіді чітко обґрунтувати, чому саме інформаційний запит належить до того чи іншого типу інформації. І ще кілька порад, які допоможуть отримати позитивну відповідь:

• варто писати запит на юридичну особу (міська військова адміністрація, міська рада тощо), а не на конкретну особу (міський голова, начальник військової адміністрації тощо);
• дуже розгорнуті питання або їхня велика кількість у запиті дають посадовцям “поле для маневрів”, тому інформаційний запит має бути чітко структурований і містити умовно не більш ніж три питання;
• бажано просити конкретні документи, а не формулювати питаннями опис інформації (рішення сесії про виділення земельних ділянок з додатками, фінансова і бухгалтерська звітність органів влади, штатні розписи тощо).

Як монетизувати своє медіа: поради від СЕО ГО “Має Сенс”

59,2% опитаних ІМІ медійників вважають, що зупинення програм підтримки медіа від США може мати катастрофічні наслідки й призведе до закриття або суттєвого скорочення роботи багатьох незалежних медіа. У Медіабазі Чернівці СЕО ГО “Має Сенс” Валерій Гармаш ділиться своїми порадами, як можна монетизувати медійну діяльність. 

Валерій Гармаш. Фото – “Накипіло”

Важливою залишається банерна та нативна реклама. “Банерна реклама нікуди не дівається, вона буде популярною. Від неї є прості надходження лідів, бо це найдешевший спосіб заявити про свою діяльність, організацію”, – каже Валерій Гармаш. 

З огляду на ковід і повномасштабне вторгнення в людей є потреба в офлайн-зустрічах. Тому проведення івентів – це та частина, яка впливатиме на монетизацію, якщо медіа виступатиме організатором цікавих зустрічей. Варто також звернути увагу на фриміум-модель – частина контенту доступна безкоштовно, тоді як преміум-контент надається лише передплатникам.

Візит посла Франції та голови ЄІБ в Україні

І закінчимо цікавими гостями. 20 січня в межах свого робочого візиту до Медіабази Миколаїв завітали посол Франції в Україні Гаель Весьєр та голова Регіонального центру Східної Європи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Крістіна Мікулова. 

Разом з журналістами “Суспільне Миколаїв” та місцевого онлайн-медіа “МикВісті” говорили про співпрацю посольства Франції та ЄІБ з Миколаєвом. Зокрема, щодо розв'язання питання відновлення питного водопостачання до обласного центру, а також соціальної інфраструктури та житла, що постраждали внаслідок війни.

Посол Франції в Україні Гаель Весьєр під час зустрічі в Медіабазі Миколаїв 20 січня 2025 року. Фото – Юлія Бойченко

“Говорячи про свободу ЗМІ, необхідність плюралізму, це було і лишається в серці тієї роботи, яку ми провели. І, до речі, це один з центральних елементів на шляху України до Європейського Союзу. Як ви знаєте, переговори почались і для будь-якого кандидата в ЄС перше питання, яке постає, – це правова держава, фундаментальні права та свободи. І те, що об’єднує нас, – це спільне подолання потреб та непорушність цих фундаментальних свобод”, – сказав Гаель Весьєр.

Представниця ІМІ Катерина Середа додала, що чи не вперше за три роки повномасштабної війни іноземна делегація, яка відвідує Миколаїв, проводить окрему зустріч саме з місцевими медіа. Вона вважає це хорошим сигналом, який демонструє, що міжнародним партнерам та донорам України важлива прозорість і підзвітність влади в регіонах, з якими вони співпрацюють. 

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області. Фото – Юлія Бойченко

Загалом у січні в медіабазах відбулося 13 заходів, до яких долучилося 426 учасників. Медійники активно користувалися просторами як коворкінгами: за місяць до нас прийшли працювати 110 разів. А ще вісім разів представники медіа отримували в користування захисне чи технічне обладнання. 

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

Якщо ви також хочете скористатися простором медіабази або отримати захисне обладнання, напишіть відповідному координатору у фейсбуці:

• Медіабаза Хмельницький – Ольга Загоруйко;
• Медіабаза Черкаси – Єлєна Щепак;
• Медіабаза Житомир – Оксана Трокоз;
• Медіабаза Чернігів – Павло Пущенко;
• Медіабаза Харків – Ольга Каплун;
• Медіабаза Полтава – Надія Кучер;
• Медіабаза Дніпро – Катерина Лисюк;
• Медіабаза Запоріжжя – Наталія Виговська;
• Медіабаза Кропивницький – Павло Лісниченко;
• Медіабаза Миколаїв – Катерина Середа;
• Медіабаза Суми – Альона Яцина;
• Медіабаза Одеса, Херсон – Сергій Нікітенко;
• Медіабаза Словʼянськ – Валерій Гармаш;
• Медіабаза Чернівці – Таїсія Гармаш.

Зверніть увагу:

• у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
• у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
• у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

• 050 594 20 58
• [email protected]

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.

Авторка: Катерина Андрійчук, комунікаційниця мережі “Медіабаза”