Як правильно писати інформаційні запити: тренінг від Медіабази Чернігів
Щоб медіа чи журналісту отримати бажану відповідь на інформаційний запит, він має бути чітко структурований, його потрібно писати на юридичну особу, а в разі відмови варто писати скаргу та йти до суду.
Про це зазначив медіаюрист Олександр Бурмагін під час тренінгу “Захист свободи слова та права медійників в умовах війни”, який організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” спільно з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини”.
За словами Бурмагіна, багато посадовців не надають відповіді на інформаційні запити журналістів, посилаючись на воєнний стан у країні. Однак це є протизаконним, якщо інформація не є таємницею.
Він додав, що орган влади має посилатися на трискладовий тест перед тим, як відмовити журналісту в інформації. Загалом інформація з обмеженим доступом ділиться на таємну, службову та конфіденційну. І, якщо запит є саме на таку інформацію, посадовці мають у відповіді чітко обґрунтувати, чому саме інформаційний запит належить до того чи іншого типу інформації.
Як зазначив юрист, в указі головнокомандувача №73 є чіткий перелік інформації, яку не можна розголошувати. Всю іншу інформацію у відповідь на інформаційний запит оприлюднювати можна, адже на неї діє та сама норма, що і в мирний час, і будь-яких інших обмежень немає.
Олександр Бурмагін радить: якщо можновладці порушують права журналістів на доступ до інформації, варто писати скаргу та йти до суду. “Навіть якщо ви вважаєте, що це несуттєве питання. Це може стати прецедентом і допомогти в розв'язанні інших спірних питань іншим редакціям”, – зауважив він.
Щоб отримати бажану відповідь на інформаційний запит, юрист радить писати на юридичну особу (міська військова адміністрація, міська рада тощо), а не на конкретну особу (міський голова, начальник військової адміністрації тощо). Також він додав, що дуже розгорнуті питання або їхня велика кількість у запиті дають посадовцям “поле для маневрів”. Тому інформаційний запит має бути чітко структурований і містити умовно не більш ніж три питання.
Окрім того, за можливості варто просити конкретні документи, а не формулювати питаннями опис інформації (рішення сесії про виділення земельних ділянок з додатками, фінансова і бухгалтерська звітність органів влади, штатні розписи тощо).
Учасники тренінгу. Фото Світлани Білоус
“Незважаючи на деякі нюанси, можу сказати, що навіть під час дії воєнного стану Україна показала дуже високий рівень свободи слова”, – підсумував спікер.
Крім того, Олександр Бурмагін запропонував зацікавленим глибше зануритися в юридичні аспекти прав та обов’язків журналістів, почитавши відповідну літературу на сайті “Платформа прав людини”.
Нагадаємо, медіабази – це мережа регіональних хабів для журналістів, які Інститут масової інформації створив восени 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в умовах повномасштабної війни Росії проти України. У медіабазах медійники можуть безоплатно отримати захисне обладнання, пройти тренінги, попрацювати зі світлом та інтернетом тощо.
Діяльність здійснюється в межах проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги в співпраці з ГО “Чернігівський громадський комітет захисту прав людини” завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.
Комунікаційниця Медіабази Чернігів Світлана Білоус
Help us be even more cool!
