Зображення війни: дослідження фотоматеріалів новинних стрічок Дніпра

92% фото – запозичені, 87% – не підписані, ще 7% новин ілюстровані зображеннями, які не мають стосунку до висвітлюваного інформаційного приводу. Такі результати моніторингу, який провели представниці та представники ІМІ з 10 по 14 жовтня 2022 року. Метою моніторингу було дослідити якість зображень у новинах регіональних медіа. По Дніпру моніторились стрічки новинних ресурсів dnepr.express, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua та 056.ua. Усього було досліджено 1562 фото у 755 новинах. Інфографіка, карикатури та інші не фотографічні матеріали не досліджувались.

Скріншот з 056.ua

Запозиченість
92% фотографій були запозичені з інших ресурсів, повідомлень пресслужб чи просто з мережі. У 2 з 5 досліджуваних медіа взагалі не було виявлено власних фотоматеріалів – це "Дніпровська панорама" та 056.ua. Найбільше власних фотоматеріалів виявлено у "Інформатора" – 46% – це здебільшого фотографії з місць ДТП. Такі матеріали завжди забезпечували цьому ресурсу цитованість, бо інші дніпровські медіа переважно репостять їх матеріали про дорожні пригоди.

7% від усіх проаналізованих новин супроводжувались ілюстративними зображеннями – абстрактними зображеннями людей, які не мають безпосереднього відношення до новини; лампочками, що символізують проблеми з електроенергією або зображеннями українського прапора для новин про обстріли. Найбільше таких новин виявлено на "Дніпровській панорамі" – 39%, найменше – на 056.ua – 17%. 

Такі загальні показники можна було б пояснити обмеженим доступом для журналістів до місць подій під час воєнного стану. Утім вже традиційно на місцях подій і на брифінгах здебільшого присутні телевізійники, які з технічних причин мають збирати власні матеріали. Згідно моніторингу ІМІ про джерела інформації, який був проведений у вересні 2022, у 33% матеріалів журналісти онлайн-медіа здебільшого посилаються на пресрелізи офіційних установ та правоохоронних органів, у 20% – на соцмережі. До повномасштабного вторгнення РФ, відповідно до моніторингу від лютого 2020 року, власноруч зібрана інформація також була найрідшим джерелом для новинних журналістів Дніпра.  

Також варто додати, що ця тенденція може бути пояснена і невисоким рівнем заробітної плати для журналістів і редакторів онлайн-видань у регіонах. Згідно низці оголошень про пошук журналістів у Дніпрі на 29 жовтня 2022, рівень заробітної плати не перевищує 300 доларів на місяць. На додачу, з 24 лютого 2022 у 74% опитаних ІМІ журналістів погіршився фінансовий стан. До того ж, новинні редакції онлайн-видань у регіонах рідко  переймаються мобільністю своїх кореспондентів, аби ті могли оперативно виїхати на місце подій та зробити власні фото та відео. Тому такий стан справ із власними та запозиченими фотографіями не є відповідальністю лише журналістів, а й відображає умови праці регіональних редакцій.    
Авторство
Незважаючи на велику кількість запозичених фото, майже всі вони залишаються непідписаними: у 87% фото не зазначене авторство. Найчастіше не підписували фотоматеріали журналісти gorod.dp.ua - у 79% фото. В інших 21% фото авторство було зазначене – це також найвищий показник серед усіх проаналізованих медіа.

Взагалі не підписували зображення журналісти 056.ua. Журналісти "Дніпра Оперативного"  у новині "У Дніпрі комунальники ліквідували сміттєзвалища, які організували жителі" видали зображення пресслужби Дніпровської міської ради за власні ексклюзивні матеріали – ці ж фото інший дніпровський ресурс розмістив із посиланням на пресслужбу. А журналісти "Дніпровської панорами" проілюстрували одну зі своїх новин несплаченим зображенням зі стоку "Depositphotos", яке містить водяну марку, розміщену по площі усього фото.

Про те, що дніпровські онлайн-медіа не звикли підписувати авторство зображень, свідчить і побудова сайтів цих ресурсів, бо жоден з досліджуваних сайтів технічно навіть не передбачає можливості існування окремого підпису для фото, як, наприклад, сайти Суспільного, Громадського, Радіо Свобода, Бабеля чи будь-якого іншого медіа з "білого списку" ІМІ.   

Невідповідність зображень
7% досліджуваних зображень взагалі не відповідали змісту новин. Наприклад, популярними у дніпровських медіа є зображення ракет, які не мають жодного відношення до конкретних обстрілів, про які пишуть журналісти. Наприклад, як у новині "Дніпра Оперативного" "Дніпро та область атакували ракетами". З одного боку, робота журналістів під ракетними обстрілами має знімати будь-які питання у цій ситуації. У журналістів, скоріше за все, просто немає можливості дістати автентичні зображення під час обстрілів, а навіть, якщо вони їх отримали від свідків, то не можуть публікувати через загрозу коригування ракетних ударів. Утім коротка примітка про те, що це "ілюстративне зображення", технічно може допомогти прояснити ситуацію. Такий підпис був зафіксований лише в одній новині на gorod.dp.ua, де зображений російський зенітний комплекс С-400, щоправда, у підписі не було уточнення, хто автор фото або з якого джерела воно взяте.

Звичка розміщення таких зображень, які не відповідають змісту новини, може призводити до неумисної дезінформації. Наприклад, журналісти 056.ua проілюстрували новину "Ракетна атака по Україні: ППО відбила ворожі атаки над Дніпропетровщиною та Кіровоградщиною" зображенням української протикорабельної ракети "Нептун", яка не використовується для заявлених у новині цілей.

Скріншот з 056.ua

Скріншот з bbc.ua

Серед інших прикладів такої дезінформації новина "У Дніпропетровській області у багатоповерхівці горіла квартира з людьми", де журналісти "Дніпра оперативного" використали зображення пожежі з Києва у 2021. А журналісти "Дніпровської панорами" проілюстрували новину "В Днепре заметили редкого крупного паука" зображенням паука зовсім іншого виду, який навіть не був помічений в Україні.    

Шокуючий контент та інші особливості
Одним з основних завдань моніторингу було дослідити чи використовують журналісти шокуючий контент та чи маркують його позначкою "18+", якщо так. Відповідно до частини першої статті 308 Цивільного кодексу України, фотографії, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені в разі її смерті лише за згодою дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер. До того ж, з етичної точки зору, такі зображення мають бути заблурені чи пікселізовані, та містити позначку "18+". З усіх досліджуваних фотоматеріалів у медіа Дніпра був виявлений лише один такий на 056.ua в новині "Ворог завдав терористичних ударів по Дніпропетровщині та Донеччині: є загиблі". На одному з розміщених фото зображено тіла кількох загиблих людей, які не заблурені. У деяких загиблих можна побачити обличчя. Також новина не має мітки "18+". А ще вкрай недоречним є розміщення цієї новини у розділі "Пригоди".

Скріншот з 056.ua

У цей же розділ розміщенні всі інші новини на військову тематику на цьому ресурсі.

Скріншот з 056.ua

Рідні загиблих могли б оскаржити розміщення цих фотографій у такому вигляді, утім, імовірно, люди не мають на такі дії  наразі жодного ресурсу. Тому журналістам редакції варто кілька разів обговорити між собою припустимість таких публікацій. Більше про рекомендації з посібника з етичного поводження з фотографіями, які зображують насильство, можна прочитати тут.

Варто відзначити, що були помічені і позитивні тенденції у поводженні з зображеннями війни. Наприклад, журналісти ресурсу "Інформатор" були єдиними, хто заблюрив фото російського військовополоненого у новині про спробу його втечі з лікарні. Таке поводження з зображеннями військовополонених відповідає Женевській конвенції, яка передбачає, що зображення військовополонених мають бути або анонімними, або бути розміщені за їх згодою та не у принизливому для полонених стані. Оскільки журналісти дніпровських медіа вочевидь не мають можливості запитати у полонених їх дозволу, адже передруковують такі зображення від правоохоронців, то ретушування таких фото наразі виглядає найменшим із зол. Більше про юридичні оцінки зображень військовополонених та поради по розміщенню таких фото можна прочитати тут.    

Валерія Мальченко, регіональна представниця ГО "Інститут масової інформації"