ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Соцмережі і телеграм-канали – основні джерела інформації дніпровських онлайн-ЗМІ

Три з п’яти проаналізованих дніпровських онлайн-видань найчастіше у своїй роботі посилаються на сторінки у фейсбуці і телеграм-канали. На другому місці за популярністю джерел інформації – пресрелізи органів влади. Лише для одного з п’яти проаналізованих видань основним джерелом інформації є власні кореспонденти.

Такі результати моніторингу, який із 13 до 17 січня 2020 року включно провели представники Інституту масової інформації. Метою дослідження було з’ясувати, які джерела журналісти використовують у новинах. У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських онлайн-медіа, згідно з даними ресурсу Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 634 матеріали зі стрічок новин на цих ресурсах. 

Відповідно до методології досліджувалися такі джерела: власна робота, соцмережі і месенджери, офіційні сайти, посилання на інші українські ЗМІ (регіональні та всеукраїнські), іноземні ЗМІ, пресслужби, а також новини без джерел. Новини, що не потрапили в жодну з перелічених категорій, зараховувалися до категорії "інше". Не аналізувалися аналітика / статті; журналістські розслідування; комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги; офіційні анонси про вимкнення води, концерти, пресконференції тощо.

Джерела, на які ми не заслужили

За результатами моніторингу, найчастіше дніпровські онлайн-медіа посилаються на приватні сторінки у фейсбуку і телеграм-канали, які пишуть про місцеві новини, – 31% усіх проаналізованих джерел. На другому місці – передруки з інших місцевих та всеукраїнських ЗМІ (21%); на третьому – передруки пресрелізів органів влади та комерційних партнерів видань, найчастіше непереписані й незбалансовані (17%). Власна робота є джерелом інформації в 14% випадків.

Лідером у використанні соцмереж і месенджерів як основного джерела інформації є "Днепровская панорама". У такий спосіб кореспонденти видання написали понад 40% матеріалів, опублікованих за тиждень. У два з половиною рази рідше вони посилалися на інші місцеві та всеукраїнські ЗМІ й пресрелізи. У більш ніж 10% новин кореспонденти взагалі не зазначили, де саме вони отримали ту чи іншу інформацію. І лише в 7% кореспонденти видання самі здобули інформацію для новин. 

Трохи рідше посилаються на соцмережі і месенджери журналісти онлайн-видання "Наше місто" – у 39% матеріалів. Але журналісти цього видання написали й менше новинних матеріалів за тиждень, аніж колеги з "Днепровской панорамы": у виданні натомість багато гороскопів, прикмет і різноманітних порад – від того, як правильно підібрати кросівки, до того, як зробити скриншот. У цій редакції так само другим за популярністю джерелом є інші ЗМІ, на третьому місці – пресслужби, зокрема пресслужба Дніпровської міськради. І лише в 11% випадків інформацію для новин здобувають власні кореспонденти.

Третім онлайн-виданням, що переважно посилається на соцмережі та месенджери, є ресурс "Відкритий". Журналісти найчастіше посилаються на телеграм-канали. Так, новиною на "Відкритому" можуть стати незвичайні, з їхнього погляду, знахідки дніпрян у секонд-хендах міста. На власну роботу журналісти посилаються в 14% новин.

Експертка Інституту масової інформації Олена Голуб каже, що соцмережі не можуть бути основним і достовірним джерелом інформації через такі причини: "Дописи в соціальних мережах можуть корегуватися або взагалі видалятися; людина, що поширює допис у соціальній мережі, може бути заангажована і висвітлювати подію зі своєї позиції; часто поширюється неперевірена інформація; навіть якщо людина пише, що вона очевидець, журналіст не може бути в цьому впевненим на 100%; сторінки політиків у соцмережах часто ведуть професійні політтехнологи, поширення  таких дописів може створювати хибний профіль цього політика в суспільстві; сторінки в соціальних мережах можна зламати і написати там будь-що".

Утім, соціальні мережі, звісно, можуть бути джерелами, які підштовхнуть журналістів до перевірки інформації в офіційних джерелах та безпосередньо на місці подій. 

Новини – власні чи ні? 

Міський сайт gorod.dp.ua найчастіше за інформацією звертається до сайту газети "Сегодня", адже є частиною ПАТ "Сегодня Мультимедиа", а також на інші ЗМІ регіону та України. Передруки з інших видань на цьому ресурсі – це понад половину всього контенту за тиждень (52%). Ще 16% новин – це передруки пресрелізів обласної та міської адміністрацій: так само не адаптовані для читачів і незбалансовані. Власна робота є джерелом інформації в 9% новин. І цей показник міг би бути більшим ще мінімум на 4%, якби журналісти видання не забували зазначати джерело в текстах. Наприклад, як у низці новин з пресконференції заступника міського голови Михайла Лисенка: те, що журналіст особисто був присутнім на заході, зрозуміло з авторських фотографій, але безпосередньо в тексті про це не згадується.  

У видання "Інформатор" власна робота є джерелом інформації в 45% проаналізованих новин. І це є основним джерелом для новин видання. 29% новин написано з посиланням на пресслужби. До соцмереж журналісти звернулись у 16% випадків. Власні новини від кореспондентів "Інформатора" – це переважно повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди та кримінальні події. Знімаючи власні фото- та відеорепортажі з місця, "Інформатор" забезпечує собі високу цитованість, адже матеріали часто є  ексклюзивними.

Головна редакторка ресурсу Кристина Лях на наше запитання, як саме журналісти ресурсу дізнаються про надзвичайні події раніше за інших, відповіла, що ресурс має кілька джерел отримання ексклюзивної інформації: кореспонденти, які моніторять усі міські групи і чати в соцмережах; користувачі й читачі, які повідомляють редакції про надзвичайні події, і власні джерела серед правоохоронців, рятувальників і працівників служби швидкої допомоги.

"Ми створили чат у телеграмі для спілкування з передплатниками: там понад 5 тисяч людей, а це 5 тисяч "пар очей", лояльних до нас. Іноді завдяки цьому інформація надходить до нас майже в той самий час, що і в поліцію. Крім того, за час роботи всі журналісти "Інформатора" обзавелися знайомствами з представниками спецслужб – не тільки з поліцією, але і з медиками, рятувальниками. Деякі з них також оперативно повідомляють нам про події", – розповіла вона.

Варто додати, що у всіх репортажах журналістів "Інформатора" з місця ДТП із 13 до 17 січня включно були відсутні коментарі правоохоронців щодо деталей аварій та лікарів стосовно стану травмованих. Зазвичай "Інформатор" у цих новинах повідомляє, що "деталі з'ясовуються", але пізніше на ресурсі додаткових деталей або коментарів не з'являється, що можна розцінити як порушення стандартів повноти і достовірності.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ГО "Інститут масової інформації"

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!