Соцмережі і телеграм-канали – основні джерела інформації дніпровських онлайн-ЗМІ

Три з п’яти проаналізованих дніпровських онлайн-видань найчастіше у своїй роботі посилаються на сторінки у фейсбуці і телеграм-канали. На другому місці за популярністю джерел інформації – пресрелізи органів влади. Лише для одного з п’яти проаналізованих видань основним джерелом інформації є власні кореспонденти.

Такі результати моніторингу, який із 13 до 17 січня 2020 року включно провели представники Інституту масової інформації. Метою дослідження було з’ясувати, які джерела журналісти використовують у новинах. У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських онлайн-медіа, згідно з даними ресурсу Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 634 матеріали зі стрічок новин на цих ресурсах. 

Відповідно до методології досліджувалися такі джерела: власна робота, соцмережі і месенджери, офіційні сайти, посилання на інші українські ЗМІ (регіональні та всеукраїнські), іноземні ЗМІ, пресслужби, а також новини без джерел. Новини, що не потрапили в жодну з перелічених категорій, зараховувалися до категорії "інше". Не аналізувалися аналітика / статті; журналістські розслідування; комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги; офіційні анонси про вимкнення води, концерти, пресконференції тощо.

Джерела, на які ми не заслужили

За результатами моніторингу, найчастіше дніпровські онлайн-медіа посилаються на приватні сторінки у фейсбуку і телеграм-канали, які пишуть про місцеві новини, – 31% усіх проаналізованих джерел. На другому місці – передруки з інших місцевих та всеукраїнських ЗМІ (21%); на третьому – передруки пресрелізів органів влади та комерційних партнерів видань, найчастіше непереписані й незбалансовані (17%). Власна робота є джерелом інформації в 14% випадків.

Лідером у використанні соцмереж і месенджерів як основного джерела інформації є "Днепровская панорама". У такий спосіб кореспонденти видання написали понад 40% матеріалів, опублікованих за тиждень. У два з половиною рази рідше вони посилалися на інші місцеві та всеукраїнські ЗМІ й пресрелізи. У більш ніж 10% новин кореспонденти взагалі не зазначили, де саме вони отримали ту чи іншу інформацію. І лише в 7% кореспонденти видання самі здобули інформацію для новин. 

Трохи рідше посилаються на соцмережі і месенджери журналісти онлайн-видання "Наше місто" – у 39% матеріалів. Але журналісти цього видання написали й менше новинних матеріалів за тиждень, аніж колеги з "Днепровской панорамы": у виданні натомість багато гороскопів, прикмет і різноманітних порад – від того, як правильно підібрати кросівки, до того, як зробити скриншот. У цій редакції так само другим за популярністю джерелом є інші ЗМІ, на третьому місці – пресслужби, зокрема пресслужба Дніпровської міськради. І лише в 11% випадків інформацію для новин здобувають власні кореспонденти.

Третім онлайн-виданням, що переважно посилається на соцмережі та месенджери, є ресурс "Відкритий". Журналісти найчастіше посилаються на телеграм-канали. Так, новиною на "Відкритому" можуть стати незвичайні, з їхнього погляду, знахідки дніпрян у секонд-хендах міста. На власну роботу журналісти посилаються в 14% новин.

Експертка Інституту масової інформації Олена Голуб каже, що соцмережі не можуть бути основним і достовірним джерелом інформації через такі причини: "Дописи в соціальних мережах можуть корегуватися або взагалі видалятися; людина, що поширює допис у соціальній мережі, може бути заангажована і висвітлювати подію зі своєї позиції; часто поширюється неперевірена інформація; навіть якщо людина пише, що вона очевидець, журналіст не може бути в цьому впевненим на 100%; сторінки політиків у соцмережах часто ведуть професійні політтехнологи, поширення  таких дописів може створювати хибний профіль цього політика в суспільстві; сторінки в соціальних мережах можна зламати і написати там будь-що".

Утім, соціальні мережі, звісно, можуть бути джерелами, які підштовхнуть журналістів до перевірки інформації в офіційних джерелах та безпосередньо на місці подій. 

Новини – власні чи ні? 

Міський сайт gorod.dp.ua найчастіше за інформацією звертається до сайту газети "Сегодня", адже є частиною ПАТ "Сегодня Мультимедиа", а також на інші ЗМІ регіону та України. Передруки з інших видань на цьому ресурсі – це понад половину всього контенту за тиждень (52%). Ще 16% новин – це передруки пресрелізів обласної та міської адміністрацій: так само не адаптовані для читачів і незбалансовані. Власна робота є джерелом інформації в 9% новин. І цей показник міг би бути більшим ще мінімум на 4%, якби журналісти видання не забували зазначати джерело в текстах. Наприклад, як у низці новин з пресконференції заступника міського голови Михайла Лисенка: те, що журналіст особисто був присутнім на заході, зрозуміло з авторських фотографій, але безпосередньо в тексті про це не згадується.  

У видання "Інформатор" власна робота є джерелом інформації в 45% проаналізованих новин. І це є основним джерелом для новин видання. 29% новин написано з посиланням на пресслужби. До соцмереж журналісти звернулись у 16% випадків. Власні новини від кореспондентів "Інформатора" – це переважно повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди та кримінальні події. Знімаючи власні фото- та відеорепортажі з місця, "Інформатор" забезпечує собі високу цитованість, адже матеріали часто є  ексклюзивними.

Головна редакторка ресурсу Кристина Лях на наше запитання, як саме журналісти ресурсу дізнаються про надзвичайні події раніше за інших, відповіла, що ресурс має кілька джерел отримання ексклюзивної інформації: кореспонденти, які моніторять усі міські групи і чати в соцмережах; користувачі й читачі, які повідомляють редакції про надзвичайні події, і власні джерела серед правоохоронців, рятувальників і працівників служби швидкої допомоги.

"Ми створили чат у телеграмі для спілкування з передплатниками: там понад 5 тисяч людей, а це 5 тисяч "пар очей", лояльних до нас. Іноді завдяки цьому інформація надходить до нас майже в той самий час, що і в поліцію. Крім того, за час роботи всі журналісти "Інформатора" обзавелися знайомствами з представниками спецслужб – не тільки з поліцією, але і з медиками, рятувальниками. Деякі з них також оперативно повідомляють нам про події", – розповіла вона.

Варто додати, що у всіх репортажах журналістів "Інформатора" з місця ДТП із 13 до 17 січня включно були відсутні коментарі правоохоронців щодо деталей аварій та лікарів стосовно стану травмованих. Зазвичай "Інформатор" у цих новинах повідомляє, що "деталі з'ясовуються", але пізніше на ресурсі додаткових деталей або коментарів не з'являється, що можна розцінити як порушення стандартів повноти і достовірності.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ГО "Інститут масової інформації"

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.