Більше достовірних джерел, але менше власних матеріалів

Третину новин у дніпровських онлайн-медіа написано з посиланнями на пресслужби й уже готові пресрелізи. П'ята частина матеріалів посилаються на соціальні мережі та месенджери, зокрема телеграм-канали. Третє найпопулярніше джерело – це інші українські медіа. Робота власних кореспондентів була зафіксована у 5% усіх проаналізованих новин – це втричі менше, ніж у 2020-му.

Такі результати моніторингу, який із 12 до 16 вересня 2022 року включно провели представниці та представники Інституту масової інформації. Метою дослідження було з’ясувати, які джерела журналісти використовують у новинах та як воєнний стан вплинув на джерела у регіональних медіа. У Дніпрі аналізувалися п'ять онлайн-медіа: dnepr.express, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua. Усього проаналізовано 659 матеріалів зі стрічок новин на цих ресурсах, на які припало 673 джерела.

Так, найчастіше журналісти посилалися на повідомлення пресслужб та речників – у 33% джерел. У порівнянні з останнім моніторингом джерел інформації, що проводився 2020 року, цей показник збільшився майже вдвічі – із 17%. У 2020 такі джерела посідали третє місце після соцмереж та передруків з інших медіа. Переважно дніпровські журналісти посилаються на повідомлення військової адміністрації, міської ради, Офісу президента та представництва військових органів, як-от Повітряне командування "Схід". Одночасно деякі медіа використовували формулювання "з посиланням на офіційні джерела", як у новині на "Дніпровській панорамі". Таке посилання не є тотожним коректному посиланню на реальні офіційні джерела, бо джерело має бути названим, тоді воно може бути визначене як достовірне чи недостовірне. Таке посилання, як у зазначеній новині на "Днепровской панораме", фактично є відсутністю джерела взагалі. Матеріалів без зазначених джерел протягом моніторингу виявлено 5%. 

На другому місці за популярністю – соціальні мережі та месенджери, зокрема телеграм-канали. На них журналісти посилались у 20% джерел. Цей показник зменшився в порівнянні з 2020-м на 11%. Тут варто уточнити, що, згідно з методологією ІМІ, особисті сторінки в соціальних мережах рахувалися саме як соціальні мережі, тоді як офіційні сторінки адміністрацій та органів рахувалися як офіційні сайти та офіційні сторінки. Тобто Facebook-сторінка Бориса Філатова – це категорія "соціальні мережі", а повідомлення у Fb від міської ради – це "офіційні сайти та акаунти офіційних установ у соцмережах". Серед позитивних тенденцій: хоча соцмережі та месенджери продовжують лишатись у топ-3 джерел, у вересні 2022-го журналісти частіше посилалися на сторінки офіційних та посадових осіб, як голова військової адміністрації або міський голова. У 2020-му журналісти переважно посилалися на телеграм-канали, які не відповідали за інформацію, а також нерідко лишались анонімними. Найчастіше на соцмережі посилалася "Дніпровська панорама": такими були 27% її джерел.

На третьому місці серед джерел – посилання на інші українські медіа: таких 12%. Цей показник також скоротився в порівнянні з 2020-м. Тоді таких посилань було 21%. Найчастіше передруковував чужі новини сайт gorod.dp.ua: 20% його джерел були саме такими.

Ще 10% джерел у дніпровських новинах посилаються на посадових осіб; на офіційні сайти та сторінки – 7%; на власну роботу кореспондентів припадає 5% джерел. Останній показник скоротився майже втричі, у 2020 він дорівнював 14%. Незазначені джерела виявлено в 1% новин, ще 1% новин посилається на російські джерела. Варто уточнити, що всі новини з посиланням на російські джерела стосувалися повідомлень "пропагандистських ЗМІ" та намагалися їх спростувати. Також частина новин без джерел зумовлена тим, що журналісти не називали конкретних російських медіа, ймовірно, щоб не підвищувати їм цитованість. Найчастіше такі повідомлення публікував сайт 056.ua. Наприклад, у новині "Перед "труною" Китай встромив ножа у спину путіну".

Загалом за результатами моніторингу можна зробити висновки, що дніпровські журналісти стали прискіпливішими у виборі джерел, тепер вони частіше посилаються на офіційні повідомлення пресслужб, ніж на соцмережі. Разом з тим скорочення кількості матеріалів, написаних власними кореспондентами, майже втричі, в порівнянні з 2020 роком, свідчить про скрутне матеріальне становище редакцій та вчергове підкреслює проблему з доступом журналістів до посадових осіб, державних органів, статистичної інформації, що пов'язане з воєнним станом.

Валерія Мальченко, регіональна представниця ГО "Інститут масової інформації" в Дніпропетровській області