ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Пандемія, зведення влади та протест проти цензури: яким ми запам’ятаємо 2020 медіарік на Херсонщині

Коронавірус, карантинні заходи, місцеві вибори та спроби цензури - основні теми, що формували протягом року медіапростір Херсонщини. Але не тільки.

Коронавірус та медіа

На початку 2020 року, коли коронавірус був цікавим тільки для світових ЗМІ і здавався проблемою далекою, Інститут масової інформації досліджував джерела новин у регіональних онлайн-медіа. Результати показали, що понад 40% новин у херсонських онлайн-ЗМІ скопійовано з інших сайтів, при тому, що власний контент становив тільки 5% новин. Ця тенденція протрималася до самих виборів, коли джинса значно розбавила паркет та передруки.

Але до цього читачі ще мали перетравити тисячі новин про коронавірус та карантин. У перший тиждень карантину, коли захворілих у Херсоні ще не було, 15% новин херсонських онлайн-ЗМІ стосувалися коронавірусу. При цьому половину з них склали все ті ж передруки з інших ЗМІ. Станом на середину квітня кожну п'яту новину в херсонських онлайн-ЗМІ, присвячену темі коронавірусної інфекції в області та країні загалом, коментували представники місцевої влади й майже не коментували медики. Така ситуація зберігалася до кінця року.

Новини про коронавірус у перші місяці карантину мали великий попит у читача, що швидко призвело до того, що місцеві медіа почали друкувати відверті фейки та маніпуляції із гучними заголовками. Таких матеріалів, за час моніторингу у березні, було виявлено 5% від всіх новин про коронавірус.

Сайт Херсонці писав про коштовні маски, видаючи ціну упаковки за ціну однієї маски. Сайт Херсон онлайн опублікував три новини, в яких ми зафіксували оціночні судження та інші порушення стандартів. Найкращим прикладом стала новина «Херсонский депутат мог привезти в Херсон коронавирус?». Цей передрук з напіванонімного сайту починається зі слів, що депутат МОЖЕ виявитися носієм вірусу. Пізніше цей сайт опублікував статтю, що дружина депутата міськради Володимира Сальдо з підозрою на коронавірус лежить у херсонській лікарні, але сам депутат спростував ці твердження і повідомив, що вона живе у Франції і до Херсона повертатися поки не планує.

А заяви головного лікаря обласної інфекційної лікарні Володимира Мітковського про брак мішків для трупів, які пізніше ретранслював і міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, спричинили великий резонанс у соціальних мережах і стали джерелом для маніпулятивних матеріалів у популярних пабліках. Заява Олешківського міського голови Дмитра Воронова, що у вихідні в місті не працюватимуть магазини, зрозуміло, також призвела до паніки. Пізніше він повідомив, що помилявся і магазини працюватимуть, але це не завадило олешківцям стояти в чергах до продуктових крамниць ще декілька днів.

Ці заяви, яки тиражувалися без перевірки місцевими ЗМІ, зчинили справжню паніку в масштабах цілих міст. Традиційно ці меседжі розповсюджували сайти Херсон Онлайн, Херсонці та Херсон.net.

тим не менш, десь у травні цікавість до «коронавірусних» новин почала падати. Якщо у квітні херсонські журналісти присвятили новинам про пандемію 56% новин, то в травні вже 21%. Почали збільшуватися ці показники після різкого зростання кількості хворих восени 2020 року і в грудні, під час обговорення нового локдауну.

Коронавірусні порушення прав журналістів

Станом на кінець грудня Херсонщина впевнено увійшла до першої трійки областей за кількістю порушень свободи слова. За рік, як мінімум, 15 таких фактів було занесено до Барометру свободи слова.

Чотири з них були пов'язані із штучними обмеженнями органами влади, які пояснювали карантинними заходами. Всі випадки порушень свободи слова відбулися не в обласному центрі. До того ж, три з чотирьох зафіксованих перешкоджань роботі журналіста сталися з однією людиною - каховським журналістом Олегом Батуріним, а перші - ще й за три дні поспіль!

Хоча були і позитивні практики. У квітні виконком Херсонської міської ради підтримав пропозицію Інституту масової інформації щодо можливості користуватися громадським транспортом представникам ЗМІ за наявності службового посвідчення. Обмежень на доступ до будівлі Херсонської міської ради не вводили.

Журналістський страйк

Влітку херсонські медійники продемонстрували небачену солідарність, якої не було давно. Наприкінці червня 2020 року в Херсоне приїхав Президент України Володимир Зеленський, щоб підписати концесійний договір у Херсонському морському порту.

У Херсонській ОДА чомусь вирішили тримати цей візит у режимі секретності і не покликали більшість місцевих журналістів висвітлювати його. Журналісти, що не були акредитовані на зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, почали страйк. Кілька інтернет-видань замість контенту весь день публікували порожні сторінки. Ця подія стала топ-темою дня у медіа всієї країни і майже затьмарила саму тему візиту.

До страйку приєдналися сайти МОСТ, ПІК, ІРС-Херсон, Новамедіа та окремі журналісти.

Один із організаторів страйку, журналіст ІРС-Херсон Петро Коберник, вважає, що херсонські ЗМІ у 2020 році змогли продемонструвати вражаючу одностайність.

"Бунт журналістів, невблаганний та всеохоплюючий, протест проти подвійних стандартів у питаннях доступу до інформації - це те, що, за підсумками року, запам'яталось найбільше. До висвітлення цієї "епохальної події" були відібрані лише наближені до влади представники ЗМІ, що, зрозуміло, викликало обурення у журналістської спільноти Херсонщини. Більшість прогресивних інформресурсів регіону підтримали бойкот та влаштували пану Зеленському інформлокдаун, принципово відмовившись публікувати інформацію про візит очільника держави, - розповів медійник. - Чому ця подія знакова для мене? Не дивлячись на внутрішні конфлікти, розбіжності світоглядів, та, як це дуже часто буває, - джерела фінансування, наші колеги перед обличчям зовнішньої несправедливості зуміли тимчасово забути про внутрішній розбрат та виступили загальним фронтом проти нехтування їхніми правами на доступ до інформації. На жаль, перемир'я не тривало довго, проте херсонські ЗМІ довели, що здатні об'єднатись та діяти спільно».

Резонанс від цього журналістського акту був таким, що Херсонській ОДА навіть прокоментували цю подію і пояснила, що допустила для висвітлення візиту до Херсона президента Володимира Зеленського ЗМІ, які є зареєстрованими та мають "більше поширення та охоплюють більшу аудиторію". Тим не менш на наступний візит Президента у Херсон у серпні 2020 року журналістів покликали показово ввічливо і без обмежень.

Місцеві вибори: фейки, джинса та маніпуліції

Очевидно, що основний фокус другої частини року у місцевих ЗМІ був наведений на тему місцевих виборів, що чітко проявилося у щомісячних моніторингах ІМІ та інших аналітичних продуктах.

Так, вже за три місяці до виборів майбутні кандидати почали розповідати виборцям про себе і своє бажання обратися. Для цього, традиційно, майбутні кандидати та їх штаби почали розміщувати замовні матеріали у ЗМІ. Так, під час липневого моніторингу херсонських онлайн-медіа експерти Інституту масової інформації зафіксували, що 2,7% новин містять ознаки замовності.

У вересні ми вивчали згадки про політичні проекти і виявили, що 46% усіх новин, які писали херсонські медіа, згадуючи політиків та партії, були присвячені регіональним політичним проєктам. Ці ж партії були основними замовниками джинси у медіа.

В цей же період в медіа публікували велику кількість псевдосоціологічних досліджень, які партїї та кандидати розміщували у ЗМІ для маніпуляції громадською думкою. Разом, станом на середину жовтня, у розпал кампанії, 12% всіх матеріалів у ЗМІ були джинсою.

Вже у листопаді, між першим та другим туром виборів Херсонського міського голови, майже 32% матеріалів у херсонських медіа були присвячені кримінальній хроніці, ДТП та іншим надзвичайним ситуаціям, а 17% новин про політику були джинсою.

За цей непростий рік на Херсонщині з невідомих причин припинило роботу лише одне медіа (Херсонська майстерня новин). Загальна ж ситуація на ринку майже не змінилася - втрати продажів реклами, пов'язані із коронавірусом, як ми розуміємо, компенсувалися політичною джинсою. В наступному році перед медіа повстануть нові виклики, передусім фінансові, адже вибори заплановані тільки на 184-му окрузі.

Нікітенко Сергій, регіональний представник ГО "Інститут масової інформації" у Херсонській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов'язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!