ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу "Дождь"

08.12.2022, 15:34

Read in English

Український Медіарух оприлюднив заяву на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу "Дождь".

ІМІ публікує текст заяви:

Ми, члени Медіаруху, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії (Nacionālā elektronisko plašsaziņas līdzekļu padome) позбавити ліцензії телеканал "Дождь". Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку становить це медіа, обґрунтованими.

Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована.

Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди й організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства в Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – вилучив "Дождь" із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме "Дождь" робив і в Латвії.

Зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що "повідомлення створене іноземним агентом", а також незаконні поїздки журналістів "Дождя" до окупованого Криму з території Росії, свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція "Дождя" систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

Так звані "обмовки в ефірі" – формулювання "наша армія" щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про "допомогу мобілізованим російським військовим з оснащенням і побутовими умовами" – ми розцінюємо як свідчення того, що позиція "Дождя" у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про "антивоєнну" спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою – спонсором тероризму і назвав її дії в Україні "цілеспрямованим геноцидом проти українського народу", реакція латвійського регулятора на таку позицію "Дождя" є логічною і справедливою.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють,  слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими й проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як "наступ на свободу слова". Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне.

Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свої країну через російське вторгнення.

Заява відкрита до підписання. Надсилайте ваші підписи (у форматі – ім’я та медіа / організація, яку представляєте) на адресу [email protected]

Заяву підписали:

Медіарух

ГО "Детектор медіа"

Інститут масової інформації

Hromadske

Фундація "Суспільність"

ZMINA

Микола Чернотицький, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України

Дмитро Хоркін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генпродюсер Українського радіо

Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо 

Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо 

Тетяна Лебедєва, медіаекспертка

Олег Базар, головний редактор LB.ua

Вадим Карп'як, ведучий телеканалу ICTV і Радіо Культура

Олег Хоменок, Інститут розвитку регіональної преси

Альона Романюк, проект "По той бік путінської брехні" 

Петро Шуклінов, редактор суспільно-політичного відділу Liga.net

Дмитро Тузов, ведучий Радіо НВ 

Андрій Яніцький, економічний оглядач, журналіст "Еспресо ТВ"

Мирослава Барчук, ведуча UA:Перший 

Олег Батурін, Центр журналістських розслідувань

Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо

Людмила Тягнирядно, ведуча Українського радіо

Ольга Червакова, журналістка

Як повідомляв ІМІ, 6 грудня Національна рада з електронних ЗМІ Латвії (NEPLP) ухвалила рішення анулювати ліцензію на мовлення російському телеканалу "Дождь" через загрозу національній безпеці та громадському порядку.

Водночас представник телеканалу "Дождь" вимагав виступати російською мовою на засіданні латвійського регулятора, де розглядали справу про адміністративне порушення.

Головред телеканалу "Дождь" Тихон Дзядко назвав "фарсом" визнання каналу загрозою нацбезпеці Латвії.

1 грудня ведучий програми "Здесь и сейчас" на телеканалі "Дождь" Олексій Коростельов закликав глядачів повідомляти про проблеми російських солдатів на фронті й висловив сподівання, що канал зміг допомогти багатьом військовослужбовцям оснащенням.

Після того як уривок з ефіру поширився мережею, головний редактор телеканалу Тихон Дзядко повідомив, що цей уривок вилучили з ефіру, та заявив, що "Дождь" "не займався, не займається і не займатиметься допомогою з оснащенням російської армії – на фронті чи за його межами".

2 грудня ведуча російського телеканалу "Дождь" Катерина Котрикадзе повідомила про звільнення Олексія Коростельова.

Національна рада з електронних ЗМІ Латвії оштрафувала російський телеканал "Дождь" на 10 тисяч євро через показаний на мапі окупований Крим як частину Росії та назву російської армії "нашою армією". 

Служба державної безпеки Латвії (VDD) розпочала 2 грудня розслідування у зв'язку із заявами, зробленими Олексієм Коростельовим щодо допомоги каналу солдатам окупаційних військ Росії.

6 грудня Литовська комісія з питань радіо та телебачення заявила, що телеканал "Дождь", якому Латвія скасувала ліцензію на мовлення, буде недоступний і в Литві. 

Понад 60 російських медіа виступили на підтримку "Дождя".

Liked the article?
Help us be even more cool!