З початку року судова влада дев'ять разів порушувала права журналістів – ІМІ

Фото – hillnotes.ca

За чотири місяці цього року експерти ІМІ зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади.

Такими є результати щомісячного моніторингу “Барометр свободи слова”.

Порушення зафіксовано в Києві, Луцьку, Дніпрі, Харкові та на Сумщині.

Серед зафіксованих ІМІ порушень сім перешкоджань та два випадки юридичного тиску (рішення Печерського та Голосіївського районних судів Києва про блокування доступу до 12 та 426 вебсайтів).

Переважно журналістів не пускали на відкриті судові засідання. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. Відмову в допуску часто аргументували карантинними обмеженнями.

Перелік порушень прав журналістів, зафіксованих Інститутом масової інформації:

• Журналісти тростянецької газети “Тиждень” не змогли потрапити 26 січня на засідання Тростянецького районного суду Сумської області, відповідачем у якому був міський голова. Представники суду послалися на карантинні обмеження і запропонували журналістам користуватися онлайн-трансляцією.
• Телеканал “Аверс” повідомив про недопуск їхньої знімальної групи 4 лютого на судове засідання Луцького міськрайонного суду, де розглядалися справи щодо порушення маскового режиму. Як зазначив канал, суддя Світлана Крупінська не захотіла, щоб журналісти вели знімання під час судового засідання. Їх, зокрема, цікавила справа щодо чоловіка, якого оштрафували за відсутність маски, коли він грався із сином на вулиці. Представниці ІМІ у Волинській області в пресслужбі суду повідомили, що, “згідно з вашим повідомленням, незрозуміло, по якій конкретно справі було не допущено журналістів, так як інформація є неповною, це унеможливлює надати відповідь на ваші запитання”. 
• Голосіївський районний суд м. Києва 4 лютого ухвалив рішення заблокувати доступ до 426 вебсайтів. Серед ресурсів, які підлягали блокуванню, опинилися, зокрема, сайти Живого журналу (livejournal.com), вінницького медіа “20 хвилин” (20minut.ua), російського РБК (rbc.ru) та інші.
• Суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Олексій Іванченко не допустив 2 березня на засідання знімальні групи телеканалів 1+1 та ICTV, посилаючись на карантинні обмеження. Трансляцію відкритого засідання влаштовану спеціально для журналістів, також припинили без чіткого пояснення причин. 
• 23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.
• 26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва. На засіданні суду обирався запобіжний захід активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під Офісом президента 20 березня. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку. Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.
• 30 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили на засідання Дарницького районного суду міста Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями. На засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.
• Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким наклав арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, зокрема “Апострофа”, “Главкома”, “Голосу” та інших ЗМІ, і зобов'язав мобільних операторів та інтернет-провайдерів закрити доступ до сайтів цих ЗМІ.
• Регіональну кореспондентку видання “Ґрати” в Харкові Ганну Соколову не допустили 7 квітня на засідання до Чугуївського міського суду Харківської області. Журналістка хотіла потрапити на судове засідання в кримінальній справі щодо обвинувачення мешканця Харківщини Ерванда А. в умисному знищенні або пошкодженні майна газовидобувної компанії, підпалі дверей Харківської ОДА та в погрозі або насильстві щодо працівника правоохоронного органу. Недопуск прессекретарка суду Анна Сєднєва аргументувала забороною судді Оболєнською С. через карантинні обмеження.

Нагадаємо, 1 квітня ІМІ звернувся із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. Інститут масової інформації зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. ІМІ закликав вищі органи суддівського самоуправління та нагляду: забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання; притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".