Виклики для харківських медійників у 2025 році

У 2025 рік харківські медійники вступили з тими самими викликами, які долали й минулого року: дефіцит кадрів, грошового забезпечення, нормальної комунікації з владою і оригінальним контентом. Утім, сміливо можна сказати, що 2025 року вони лише поглиблюються, а проблеми стають дедалі більшими. 

Кадровий голод

Війна не вщухає і все більше колег доєднується до Збройних сил України, у такий спосіб зменшуючи кількість уже наявних кадрів. Так, 2024 року до війська приєдналися журналіст Дмитро Брук, діджитал-редактор харківського видання “Ґвара Медіа” Дмитро Жаботинський і Антон Алохінсон з медіа “Люк”.

Також важливу роль відіграє втома, поранення і виснаження медійників і медійниць. За результатами опитування Інституту масової інформації, 45% журналістів користуються послугами психотерапевтів. Це на 37% більше, ніж у 2022 році. Також, згідно з дослідженням психологічного стану медійників, 53,8% журналістів відчувають втому, а 50,8% журналістів мають проблеми зі сном, і це найбільший показник із 2023 року. 

Така тенденція свідчить про велику втому, вигорання, потенційні ментальні проблеми журналістів, і харківські медійники тут не виняток. 

Віктор Пічугін, директор з розвитку медіагрупи “Накипіло”, зазначає, що найбільшим викликом для медіа в Харкові у 2025 році буде питання кадрів. “Дефіцит журналістів, операторів дуже сильно відчувався ще у 2023–2024 роках, але у 2025-му, мені здається, він вийде на новий рівень. Дуже важко знайти кваліфікованих людей, які готові працювати в небезпечних умовах, під обстрілами і так далі. І динаміка тільки погіршується. Буквально в усіх місцевих медіа, з якими я спілкуюся, ситуація з цим не дуже хороша”, – говорить він.

Наталія Кобзар, головна редакторка “Статус-кво”, підтверджує, що дефіцит кадрів дійсно є серйозною проблемою. “Це зумовлено кількома факторами. По-перше, не всі здатні витримати стресову та монотонну роботу журналіста-новинаря, особливо серед молоді. По-друге, ми не можемо запропонувати високої зарплати. Крім того, наша робота повʼязана з психологічним виснаженням та певною мірою становить фізичну небезпеку. Усі ці фактори в сукупності створюють серйозні труднощі в залученні та утриманні кваліфікованих спеціалістів. Зараз ми нічого не робимо з цим, оскільки все одно не маємо фінансового ресурсу для залучення нових працівників. Загалом же основний вихід бачимо в пошуку додаткових джерел фінансування та навчанні нових кадрів власними силами”, – ділиться думками редакторка.

Безпекова ситуація 

Безпека в Харкові та області – питання відносне, оскільки з 24 лютого 2022 року російські війська використовують регіон як майданчик для випробування різних типів озброєння. Тільки за 2024 рік у Харкові від обстрілів як під час роботи, так і просто дорогою додому постраждали сім журналістів. 

Наприкінці 2024 року російські війська почали використовувати в місті безпілотник “Молнія-1”, який набагато важче відстежити, збити і який є набагато дешевшою альтернативою іншим популярним видам зброї. 

Крім того, російські війська продовжують завдавати ударів по Харкову та області керованими авіаційними бомбами, БпЛА “Шахед”, ракетами Х-59 і різними видами балістичних ракет. Окремо варто зазначити, що росіяни полюбляють використовувати тактику подвійних ударів, щоб завдати більшої шкоди спеціалістам, які першими приїздять на виклик. А серед них також є і журналісти. Під час роботи в області російські війська спеціально “полюють” за медійниками. Так, у листопаді 2024 року журналісти Hromadske потрапили під обстріл дронами на Куп’янщині, коли працювали з групою евакуації. І це лише один з безлічі прикладів потенційних загроз. 

Такий стан справ у місті призводить до відтоку кадрів, бо люди шукають життя в безпечніших і спокійніших регіонах України. 

Фінансова ситуація

Утім, серед усіх викликів, з якими стикаються харківські медіа, найбільшим залишаються фінанси. У 2024 році фінансові труднощі посіли другу позицію серед усіх викликів, з якими стикаються медіа. Згідно з опитуванням ІМІ, міжнародною підтримкою скористалися близько 80% респондентів. Також 42% відзначили погіршення фінансового становища медіа, що свідчить про можливі проблеми з міжнародною підтримкою. 

Також у Харкові вже третій рік поспіль складна ситуація з бізнесом, оскільки обстріли не вщухають, люди та обладнання страждають,  мешканці міста їдуть, їхнє місце займають інші, і бізнес може працювати в мінус. Відповідно, реклама не є пріоритетом, а від цього страждають і харківські медіа, які не можуть створити умови, в яких не потребуватимуть зовнішньої фінансової підтримки. 

Хорошими новинами є те, що деякі медіа почали шукати альтернативні методи залучення коштів – залучення читачів, розвиток спільнот, продаж мерчу і пошук довгострокових проєктів. 

Катерина Переверзева, головна редакторка Люк.Медіа, каже, основний виклик – це фінансування. “Ми з минулого року почали працювати над альтернативними способами пошуку коштів. Мені здається, що нам конче потрібна культура оплати контенту. Ми вже навчилися платити за Spotify і YouTube, тепер час розвинути культуру плати за інформаційний контент. Бо якщо українському читачу не потрібні незалежні медіа, то чому вони мають бути потрібні іноземним фондам?” – говорить редакторка.

Віктор Пічугін, директор з розвитку медіагрупи “Накипіло”, каже, що бізнесу на Харківщині живеться несолодко, відповідно, медіа дедалі складніше залучати рекламодавців. “А ще через зміну керівництва Сполучених Штатів Америки невідомо, як будуть поводити себе донорські організації, загалом очікується зниження підтримки донорів, що в сукупності з проблемами також із рекламодавцями може бути серйозним викликом для регіональних медійників на Харківщині цього року”, – ділиться він побоюваннями.

Харківські медійники стійкі, але водночас щорічно долають виклики, які стають дедалі складнішими й комплекснішими. Вони охоплюють не лише адміністративні та фінансові, а й екзистенційні аспекти існування редакцій. Журналісти приділяють багато уваги своєму фізичному здоров’ю під час роботи в полі, також піклуються про ментальне здоров’я. Проте однаково харківські медіа потребують зовнішньої підтримки. Тенденція така, що 2025 рік може бути важчим, ніж попередній. Утім, завжди хочеться сподіватися на краще й вірити, що позитивні прогнози справджуються і стійкість прикордонного міста залишиться такою самою сильною, як людей, що в ньому живуть. 

Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області