У жовтні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. Чотири з них пов’язані з російською агресією, ще 10 – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

ЗЛОЧИНИ РФ

Загиблі медійники

У жовтні стало відомо про загибель п’ятьох медійників, які захищали Україну у війську. Двоє з них тривалий час вважалися зниклими безвісти під час виконання бойових завдань. Йдеться про Самуїла Проскурякова, який працював в УНН, “Забороні”, Громадському та “Бабелі” й зник у 2022 році, а також Дмитра Хижняка – ведучого радіостанції “Хіт FM” і телеканалу “ТВ-5”, який вважався зниклим із 2024 року. Про їхню загибель офіційно повідомили лише у 2026 році.

15 жовтня 2026 року загинув YouTube-блогер Кирило Солошенко, який здобув популярність на платформі у 2014–2016 роках, створював власні відео та брав участь у спільних проєктах з іншими популярними на той час блогерами. 16 жовтня загинув колишній телеоператор телеканалів “ІРТ-Полтава” та “Місто Плюс” Василь Величко. 

27 жовтня в Херсоні загинув військовослужбовець, фотограф і відеооператор Володимир Обертас. Він супроводжував групу воєнних кореспондентів і паралельно самостійно знімав міські вулиці. Під час знімання в перший день оголошеного припинення вогню чоловік підірвався на міні, яку, ймовірно, російські військові дистанційно скинули в центрі міста. Обертас також був автором відео з дрона, завдяки якому світ побачив масштаби трагедії в окупованих Олешках.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 144 медійники. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків.

Обстріли журналістів

  • Знімальна група “Суспільне Запоріжжя” потрапила під атаку російських FPV-дронів у селищі Кушугум, де фіксувала наслідки попередніх обстрілів. Журналісти понад три години не могли виїхати із селища, один із дронів ударив поруч з їхнім автомобілем.

Пошкоджені редакції медіа 

  • Унаслідок російського балістичного обстрілу Запоріжжя пошкоджено будівлю філії “Суспільне Запоріжжя”: вибуховою хвилею вибило вікна та двері. Працівники мовника не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було.
  • У ніч на 19 жовтня внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено офіс редакції газети “Закон і Бізнес” у Києві. Вибухова хвиля вибила вікна, зруйнувала міжкімнатні стіни та пошкодила техніку й меблі. На момент атаки працівників у приміщенні не було.
  • Росія атакувала безпілотником будівлю телеканалу “Візит” у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування. Через пошкодження обладнання й інфраструктури телеканал тимчасово зупинив випуск новин, хоча мовлення триває. Семеро працівників під час атаки перебували в безпечних місцях, ніхто не постраждав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Порушення, не пов’язані з російською війною проти України

У жовтні ІМІ зафіксував 10 випадків порушення свободи слова з боку українських громадян та інституцій, не пов’язаних з російсько-українською війною. Половина всіх зафіксованих випадків стосується обмеження доступу журналістів до публічної інформації. Це найбільша категорія порушень за місяць. Найчастіше йдеться про вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи та відмови в наданні документів.

У трьох випадках зафіксовано погрози фізичною розправою, а ще у двох випадках перешкоджання – безпосереднє застосування сили або обмеження свободи пересування медійників.

Порушення прав журналістів зафіксували у восьми регіонах України: Рівненській, Волинській, Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській та Кіровоградській областях. Найбільше випадків сталося на Хмельниччині – два (зафіксовано два випадки обмеження доступу до інформації). 

Права журналістів у цих випадках порушували приватні особи, представники органів влади, правоохоронці та адміністрації державних установ. Зокрема, йдеться про ОВА, ДБР, поліцію, державне підприємство та державний університет.

Погрози, залякування

  • У Рівному головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу погрожували вбивством після публікації матеріалу. Погрози надсилав Олександр Диновський, який вимагав не згадувати його дітей у журналістських матеріалах.
  • Власник медіагрупи “Вечірній Луцьк” Юрій Ричук отримав анонімне повідомлення з погрозами йому та його родині через нібито “замовні писульки”.
  • У Києві жінка погрожувала знімальній групі “Еспресо”, хапала журналістів за руки та намагалася пошкодити камеру й обладнання. Для припинення конфлікту медійники викликали поліцію.

Перешкоджання законній журналістській діяльності

  • У Харкові поліцейські та чоловік, який назвався охоронцем заводу, силоміць вивели трьох фотокореспондентів з території обстріляної поліклініки. Охоронець намагався відібрати камеру, журналістів звинувачували в наведенні російських ударів.
  • У Сумах представники торговельного центру близько 20 хвилин утримували журналістку “Цукру” Владиславу Кріцьку, яка знімала наслідки російського обстрілу. Їй погрожували забрати телефон і блокували вихід. Вийти з будівлі вона змогла лише з допомогою поліцейського.

Доступ журналістів до інформації

  • У Хмельницькому ОВА вибірково запросила чотири телеканали на зустріч із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, не запросивши онлайн-медіа.
  • У Тернополі журналістці “20 хвилин” Ірині Беляковій відмовили в акредитації на аналогічний захід через нібито запізнення з поданням заявки.
  • ДБР не надало “Детектору медіа” конкретної інформації про перебіг розслідування стеження за журналістами Bihus.Info, пославшись на таємницю досудового розслідування.
  • У Кропивницькому журналістів місцевих медіа не допустили до висвітлення виборів ректора Центральноукраїнського державного університету.
  • На Хмельниччині державне підприємство повторно відмовило журналістці ЖАР.INFO в наданні документів про консультанта тендерів на будівництво укриття, попри втручання представництва омбудсмана.

Детальніше з моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).