Рішення ЄСПЛ щодо коментарів у Facebook стосувалося політика - юрист ІМІ

Фото - coe.int

Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо коментарів у Facebook стосувалося політика і не може розповсюджуватись на будь-які коментарі. 

Про це сказав юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи рішення ЄСПЛ, який 2 вересня визнав власника акаунту у Facebook відповідальним за коментарі третіх осіб.

Юрист звертає увагу, що рішення ЄСПЛ AFFAIRE SANCHEZ c. FRANCE ще не набрало законної сили і може бути оскаржене, а відтак в нього можуть бути внесені зміни. 

За словами Сафарова, також в даній справі є дуже багато моментів, які не дозволяють говорити про прецедент, “і тим більше про те, що тепер це рішення всі будуть застосовувати щодо будь-якого спілкування в Інтернеті”. 

“Заявник був притягнутий до відповідальності у Франції за французькими законами, і ЄСПЛ визнав правомірність притягнення його до відповідальності. Це геть не дорівнює тезі, що ЄСПЛ взагалі вважає, що будь-який власник будь-якого акаунту в соцмережах відповідає за коментарі з мовою ворожнечі. Це означає, що саме в даному конкретному випадку судова система Франції дотрималася статті 10 Конвенції і вивчивши всі обставини ситуації правомірно застосувала обмеження до заявника”, - сказав юрист. 

На думку Алі Сафарова, на таке рішення ЄСПЛ вплинули особливі обставини в справі. 

“Заявник є місцевим політиком, а відтак має певний суспільний вплив, і його думка, а також сприяння або несприяння певним настроям, впливає на суспільство в цілому. Заявник розмістив на своїй сторінці в соцмережі інформацію, яка спровокувала дискусію. При цьому заявник брав активну участь в дискусії, зокрема коментував. При цьому протягом шести тижнів він не видаляв і ніяк не реагував на коментарі з мовою ворожнечі, фактично своєю поведінкою сприяв мові ворожнечі проти певної, чітко визначеної в дискусії за релігійною ознакою, групи осіб. Заявник не навів французьким судам обгрунтування своєї поведінки відповідно до частини першої статті 10 Конвенції.  Відтак французька система правосуддя, притягуючи заявника до відповідальності, не порушила вимог статті 10 Конвенції”, - зазначив Сафаров.

Водночас юрист ІМІ вважає, що це рішення ЄСПЛ впливатиме на судову практику в Україні.

За його словами, відповідно до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” це рішення ЄСПЛ вже є джерелом права для українських судів. Проте, додав він, це не означає, що відтепер за будь-який коментар з мовою ворожнечі можна притягнути власника акаунту у соцмережах до відповідальності.

“Для такого притягнення мають бути додаткові обставини: великий суспільний вплив власника, можливість реалізовувати політичні рішення в суспільстві, свідоме ігнорування мови ворожнечі в коментарях, чітка ідентифікація групи, проти якої спрямована мова ворожнечі. Без урахування таких додаткових обставин притягнення до відповідальності власника акаунту за коментарі не буде відповідати рівню, необхідному в демократичному суспільстві, а відтак буде порушувати вимоги статті 10 Конвенції”, - сказав Сафаров. 

Юрист також нагадав, що українське законодавство так само містить положення, які передбачають відповідальність особи за мову ворожнечі. 

Зокрема стаття 161 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 

Крім того, стаття 300 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за  ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні. 

“Відсутність реагування на коментарі з мовою ворожнечі також можуть підпадати під ознаки згаданих кримінальних правопорушень, а отже незалежно від рішення ЄСПЛ українське законодавство містить норми, які можуть призвести до кримінальної відповідальності особи, яка сприяє поширенню мови ворожнечі через свою бездіяльність”, - зазначив Алі Сафаров.

Як повідомляв ІМІ, 9 вересня стало відомо, що Європейський суд з прав людини вперше вказав, що власник акаунту в соціальній мережі Facebook має обов’язки контролю, зокрема, якщо вирішує зробити акаунт публічним, надає можливість коментувати будь-кому та публікує контент, потенційно здатний спровокувати мову ненависті.

8 вересня Вищий суд Австралії ухвалив, що ЗМІ є відповідальними за зміст коментарів користувачів на своїх сторінках у соцмережах.