Профільний комітет пом’якшив норму про блокування незареєстрованих онлайн-ЗМІ

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зменшив у законопроєкті “Про медіа” норму про тимчасове блокування незареєстрованих онлайн-ЗМІ з місяця до 14 днів. 

Таке рішення комітет ухвалив 12 грудня, внісши деякі правки в таблицю до другого читання, повідомляє “Детектор медіа”.

Як зазначив голова комітету Микита Потураєв, не дійшли згоди щодо пропозицій фракції “Батьківщина” про видалення або кардинальну зміну норм, які стосуються діяльності медіа під час виборів. Також немає згоди й щодо пропозицій фракції “Європейська солідарність”, які стосуються державного каналу “Рада” і відновлення цифрового мовлення трьох каналів (5 каналу, “Прямого” й “Еспресо”). 

Більшістю голосів комітет урахував у редакції комітету поправку №1692 щодо частини 14 статті 116, яку пропонується викласти в такій редакції: “У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом онлайн-медіа грубого порушення застосовувати такі заходи реагування: а) штраф; б) штраф у подвійному розмірі у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку; в) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку”. 

Водночас член комітету від “Європейської солідарності” Микола Княжицький зауважив, що, на думку його фракції, зупиняти роботу як зареєстрованих, так і не зареєстрованих онлайн-медіа можна тільки за рішенням суду.

Також більшістю голосів підтримано в редакції комітету зміну абзацу 5 частини 13 статті 116: “Тимчасова заборона поширення онлайн-медіа у випадку вчинення значного порушення, якщо упродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п'ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку. Строк тимчасової заборони становить 14 календарних днів”.

Члени комітету внесли також кілька технічних правок, які стосуються провайдерів аудіовізуальних сервісів та співрегулювання. За словами заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, ця правка удосконалює механізм співрегуляції, синхронізуючи його з Європейською директивою. Співрегулювальним органам додаються повноваження в розв'язанні питань щодо реклами (приміром, написання відповідних кодексів).  

Як зауважив Микола Княжицький, його фракція ще не ухвалювала рішення щодо своєї позиції із закону про медіа, але є декілька принципових питань, які турбують його колег. “Ми як опозиція вважаємо, що закон непогано підготовлений, і стоїмо за євроінтеграцію, але стоїмо на тих принципах, що ніколи не затвердимо існування державного телебачення. І ми не вважаємо, що можна в позасудовий спосіб блокувати навіть незареєстровані ЗМІ, оскільки це потім доведеться оскаржувати в суді Вовка (Окружний адміністративний суд. – Ред.), проти якого ввели санкції”, – сказав він. 

Він додав, що його фракція не проти голосувати за повернення до правок, “бо це логічне продовження нашої роботи”, але голосувати загалом у цій ситуації не можуть. “Позавчора ввечері наші три канали ввімкнули в ефір всюди, окрім Києва. Зранку їх знову вимкнули. Тому для нас важливо не тільки, як закон написано, а й його імплементація. Наша принципова позиція полягає в тому, що ми не можемо говорити про свободу слова, а діяти зовсім інакше. Тому дії української влади по відновленню свободи слова мають синхронізуватися з прийняттям законодавства”, – сказав він.

Микита Потураєв у коментарі “Детектору медіа” зазначив, що питання щодо каналу “Рада” та відновлення цифрового мовлення трьох каналів мають обговорити на погоджувальній раді, а потім можуть бути внесені пропозиції з голосу в сесійній залі під час ухвалення закону про медіа. 

Щодо пропозицій фракції “Батьківщина”, то він категорично проти прибирати із законопроєкту про медіа зміни до виборчого законодавства. “Ці зміни напрацьовувалися спільно з “Опорою” та іншими громадськими організаціями. На необхідності таких змін наголошували міжнародні експерти. Ці зміни мають ліквідувати всі двозначності в застосуванні норм щодо діяльності медіа під час виборів, а також ліквідувати всі чорні схеми, які застосовували політтехнологи під час виборів”, – сказав Микита Потураєв.

Як повідомляв ІМІ, 6 грудня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт “Про медіа” в другому читанні й у цілому.  

11 листопада заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко повідомив, що Україна отримала висновки Європейської комісії щодо законопроєкту “Про медіа”.

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт №2693-д “Про медіа” в першому повторному читанні.

29 серпня 34 народні депутати з п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт №2693-д “Про медіа”, щоб “усунути всі небезпеки розмінування культурного кордону з Росією”.

27 липня голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, його перша заступниця Ірина Констанкевич і голова підкомітету з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук внесли пропозиції до законопроєкту “Про медіа”.

23 червня глави держав та урядів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Однією з вимог є ухвалення закону про медіа.