КЖЕ оголосила "Українській правді" попередження через передрук інформації поліції з персональними даними

Комісія з журналістської етики оголосила дружнє попередження онлайн-виданню “Українська правда” за матеріал “У Львові вручили повістки любителям Лепса, які агресивно реагували на зауваження”, який був опублікований 9 травня 2023 року.

КЖЕ дійшла висновку, що цей матеріал порушує вимоги пункту 15 Кодексу етики українського журналіста.

У матеріалі, що є новиною, йдеться про вручення повісток двом юнакам, які 7 травня гучно слухали російську музику та напали на перехожого, що зняв це на відео. У тексті новини міститься інформація про вік та територіальне походження двох учасників інциденту, факти отримання ними повісток та складення на них протоколу за хуліганські дії, а також відео їхнього вибачення. Водночас у текст новини вмонтовано пост Патрульної поліції Львівської області у Facebook, у якому і містилися певні персональні дані потенційних правопорушників.

Яна Салахова, яка подала скаргу до КЖЕ, вважає, що вказівка місця проживання потенційних правопорушників має дискримінаційний характер, адже після її публікації на Facebook-сторінці онлайн-медіа почали з’являтися коментарі, переповнені ворожнечею щодо переселенців.

У відповіді, надісланій головною редакторкою “Української правди” Севгіль Мусаєвою 28 червня 2023 року, видання зазначає, що взяло інформацію з посиланням на Національну поліцію, яка опублікувала її у своїх джерелах.

У своєму рішенні КЖЕ спирається на пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: “Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики”.

КЖЕ наголошує, що пункт 15 Кодексу слугує одним з основних запобіжників щодо поширення мови ворожнечі в матеріалах медіа.

“Обсяг цієї заборони як стандарту журналістської етики є ширшим за обсяг законодавчої заборони на поширення мови ворожнечі та вимагає від журналістів та медіа утримуватися від вказівок на захищені ознаки особи, окрім випадків, коли це може слугувати публічному інтересу чи бути інакше виправданим у матеріалі”, – зазначає комісія.

Водночас, додають у КЖЕ, законодавча підстава звільнення медіа від відповідальності за поширення інформації, яку поширили правоохоронні чи інші державні органи, також не є виправданням для того, щоб медіа подавали інформацію без додаткового аналізу того, чи може вона завдати шкоди. 

Щодо матеріалу УП, то в ньому видання вказує регіон походження потенційних правопорушників. 

“З одного боку, вказівка на цю інформацію не дозволяє напряму ідентифікувати порушників без прив’язки їх до опублікованого відеоматеріалу з вибаченням. З іншого боку, у контексті проблем реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, що існують ще з 2014 року, наголошування на регіональній належності людей, що слухають гучно російську музику в центрі Львова, до теренів Причорномор’я та Донеччини може спровокувати загострення протиріч та погіршити ситуацію з готовністю населення об’єднано протистояти викликам незалежності України”, – йдеться в заяві Комісії з журналістської етики.

Там пояснюють, що позначення регіону походження потенційних порушників може підсилити стереотипи, що вже є в суспільстві. 

“Окрім того, важко обґрунтувати загальну мету розміщення цієї інформації в матеріалі та її додану вартість. З огляду на це комісія вважає публікацію даних про регіональну належність молодих хлопців невиправданою та такою, що порушує вимоги пункту 15 Кодексу етики українського журналіста”, – резюмували в КЖЕ.

Для покращення протидії мові ворожнечі комісія рекомендує журналістам та медіа не згадувати ознак, які визначають ідентичність людини або групи людей (раса, національність, регіон проживання, захворювання тощо), не розділяти українців на “ми” і “вони”, сприяючи вкоріненню стереотипів, які розпалюють міжетнічну, міжрегіональну, релігійну та іншу ворожнечу. Також КЖЕ радить аналізувати інформацію і формулювання офіційних державних органів, готуючи на їхній основі свої матеріали, і зважати на те, чи офіційна інформація, опублікована певним державним органом, не сприяє збільшенню соціальної напруги внаслідок стигматизації певної групи людей, що мають спільну захищену ознаку.