Кремль прагне націоналізувати Яндекс, аби посилити інформаційний вплив перед виборами - ISW

Кремль, імовірно, прагне криптонаціоналізувати російський інтернет-пошуковик Яндекс, аби посилити контроль над російським інформаційним простором перед президентськими виборами 2024 року.

Про це йдеться у звіті американського Інституту вивччення війни (ISW).

Там зазначають, що Яндекс, вірогідно, намагався тримати баланс між Кремлем й іноземними керівними органами, але зараз програє цю боротьбу Кремлю.

"Видається, що Кремль змушує Яндекс продати чи відсторонитися від міжнародних дочірніх компаній, зокрема від водійського сервісу Yango Israel, аби дотриматися суворих російських законів про обмін інформацією, які вимагають, аби Яндекс надавав усі дані користуваічв – не лише в Росії – російському ФСБ", - пишуть аналітики.

В ISW нагадали, що раніше російська влада оштрафувала Яндекс за недотримання цього закону попри заяви компанії про неспроможність надати необхідні дані. Уряд також оштрафував гендиректора Яндекса Артема Савіновського за те, що Яндекс не дотримується російських законів про цензуру, – ймовірно, цей штраф був спробою змусити Яндекс діяти згідно з російськими законами про цензуру не лише в Росії, а й по всьому світу, підваживши свою світову діяльність і базу клієнтів.

Посадовці компанії стверджували, що Яндекс намагається дотримуватися законів кожної країни, в якій працює, і відкидали російські спроби добування даних, заявляючи, що компанія ділитиметься з урядом будь-якої країни лише даними користувачів у цій конкретній країні. Деякі російські інсайдери припускали, що радник з питань розвитку Олексій Кудрін робив невдалі спроби перетворити Яндекс на національну приватну компанію, якою керував би Юрій Ковальчук – за деякими даними особистий банкір Путіна.

Засновник і колишній гендиректор Яндекса Аркадій Волож публічно засудив вторгнення в Україну 10 серпня, і деякі джерела в компанії припускали, що ця заява була "білим прапором" – сигналом, що Волож змирився з тим, що Кремль імовірно таки піде на формальну націоналізацію компанії.

Reuters повідомляли, що їхні джерела в Яндекс бояться, що після націоналізації в компанії станеться "відтік талантів", адже після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року багато співробітників поїхали з Росії.

"У Кремлі, ймовірно, усвідомлюють цей ризик, адже нещодавні пропозиції придбати Яндекс ішли від інвесторів, пов’язаних із кремлівськими чиновниками, а не російськими державними органами. Можлива передача Яндекса людям, пов’язаним з першим заступником голови президантської адміністрації РФ Сергієм Кірієнко, означає, що Путін прагне винагородити Кірієнка за особисту вірність, зокрема після повстання групи Вагнера 24 червня.

Російське медіа "Медуза" робило припущення, що Ковальчук, Кудрін і Кірієнко разом пропонували інвесторам придбати Яндекс замість Ковальчука. Кірієнко і Ковальчук раніше підтримували спонсора групи Вагнера, Євгенія Пригожина; про їхні теперішні стосунки із Пригожиним нічого невідомо, але Кірієнко й досі презентує себе як відданого прихильника Путіна.

"Путін, імовірно, планує винагородити Кірієнка, аби заручитися його вірністю й надалі, адже наближаються президентські вибори 2024 року, а Кірієнко відіграє ключову роль у справах і виборах в окупованих територіях України", - зазначають в ISW.

Як повідомляв ІМІ, у Казахстані 9 серпня влада призупиняла роботу місцевого домену російської компанії “Яндекс”. Казахстанські IT-фахівці повідомили, що роботу домену Yandex.kz, що належить місцевому представництву російського “Яндекса”, призупинили “через розміщення інтернет-ресурсу на апаратно-програмних комплексах поза територією Казахстану”. Проте пізніше домен розблокували.

Напередодні російське медіа Медуза повідомило, що Федеральна служба безпеки Росії з 1 вересня отримає “цілодобовий” доступ до баз даних “Яндекс.Таксі”, включаючи закордонні сервіси “Яндекса”. За даними видання, дані клієнтів, які користуються “Яндекс Go” (сервіс таксі та доставки), у тому числі за кордоном, тепер зберігаються лише в російських дата-центрах.

8 серпня фінські та норвезькі регулятори заборонили російській технологічній групі “Яндекс” та її партнеру Ridetech International (базується в Нідерландах), передавати в Росію будь-які особисті дані клієнтів застосунка Яндекса для замовлення таксі Yango. Таке рішення пов'язане з тим, що на початку вересня Федеральна служба безпеки РФ отримає право отримувати дані, що обробляються в роботі таксі.