Два роки з початку вторгнення: Росія скоїла 567 злочинів проти журналістів та медіа в Україні

За два роки з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 567 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації.

Основні російські злочини проти журналістів та медіа, вчинені на українській території:

• вбивства журналістів та їхні викрадення;
• обстріли та поранення журналістів;
• пошкодження редакцій медіа внаслідок обстрілів;
• кіберзлочини;
• вимкнення українського мовлення та спроба запустити російську пропаганду;
• блокування інтернет-доступу та мобільного зв’язку на окупованих територіях України. 

Окрім того, українські медіа продовжували закриватися внаслідок фінансової та кадрової кризи, спричиненої повномасштабною російською агресією.

За два роки з початку повномасштабного вторгнення Росія вбила в Україні 70 медійників. З них 10 – під час виконання журналістської діяльності, 47 загинули як учасники бойових дій та 13 – унаслідок російських обстрілів або катувань.

Загалом за 10 років з початку російсько-української війни, у період з 2014 до 2024 року, загинули 77 українських та іноземних медійників, з них 13 – під час виконання журналістської діяльності. 

“Із 2014 року війна Росії проти України супроводжується злочинами проти журналістів та знищенням незалежної журналістики на тимчасово окупованих українських територіях, а від повномасштабного вторгнення у 2022 році й на підконтрольній українській владі території. Вбивства, викрадення, погрози, арешти представників ЗМІ – лише невеликий перелік злочинів російських окупантів проти медіа”, – заявила Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ.

“Моніторинг ІМІ свідчить, що журналісти, які вирушають на передову, щоб донести правдиву картину війни до світу, часто стають мішенями для Росії. Окрім того, Росія застосовує різні форми насильства для того, щоб повністю зачистити інформаційний простір на окупованих територіях України. Журналісти відіграють ключову роль у розкритті російських воєнних злочинів і в захисті прав людини. Тому надзвичайно важливо, щоб міжнародні організації, уряди та громадськість докладали всіх можливих зусиль для захисту журналістів на війні, гарантуючи їхню безпеку, надаючи захист і підтримку”, – заявила Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.

За два роки з початку повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував 42 обстріли журналістів російською армією. Під обстріли потрапляли журналісти українських та іноземних медіа. Зокрема, у 2023 році це були знімальні групи французького телеканалу TMC, чеського Суспільного мовника, німецького Bild, британського ВВС, шведського телеканалу TV4, португальського телеканалу RTP, DW, українських медіа: телеканалу “Дом”, Радіо Свобода, Донбас.Реалії, “Заборони”, “Ґрат”, Суспільного тощо.

Щонайменше 30 журналістів отримали поранення під час виконання своєї професійної діяльності. Зокрема, внаслідок російських обстрілів журналісти зазнавали контузій, переломів, поранень кінцівок та осколкових поранень. З них 14 медійників були поранені під час другого року з початку повномасштабного вторгнення.

Зокрема, українські та іноземні журналісти отримали поранення 30 грудня 2023 року та 10 січня 2024 року. Тоді російська армія прицільно била по готелях Харкова, в яких зазвичай зупиняються іноземні медіа. Внаслідок цих обстрілів щонайменше п'ятеро іноземних та українських медійників отримали поранення. 

Крім того, експерти ІМІ зафіксували на другому році повномасштабного вторгнення чотири випадки викрадень медійників. Серед них, зокрема, українських журналісток Вікторії Рощиної (зникла на окупованій території) та Ірини Левченко (росіяни викрали разом з чоловіком в окупованому Мелітополі), доля яких так і невідома. Також росіяни викрали адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” та тримають у полоні за звинуваченням у тероризмі та шпигунстві. 

За два роки повномасштабного вторгнення експерти ІМІ зафіксували 69 випадків російських кібератак на сайти українських онлайн-медіа, їхні сторінки в соцмережах. Ламали ефіри телеканалів, поширювали російську пропаганду, створювали підробні сайти відомих онлайн-медіа та публікували там вигадані матеріали з метою посіяти паніку серед українців. Останні кібератаки російських хакерів сталися 18 та 19 лютого 2024 року на щонайменше п’ять українських медіа: сайти “Телеграф”, “Апостроф”, LIGA.net, акаунт “Української правди” в соцмережі Х та телеканал “Еспресо”. На зламаних ресурсах росіяни розмістили дезінформацію про нібито “розгром” росіянами елітних підрозділів ЗСУ в Авдіївці. 

Крім того, росіяни захопили редакції щонайменше 27 українських медіа для цілеспрямованого поширення своєї агресивної пропаганди на окупованих територіях України. На окупованих територіях росіяни на другому році повномасштабного вторгнення продовжували запускати свої рупори пропаганди, деякі з них фінансуються з президентського фонду Путіна. 

Крім того, щонайменше 234 медіа припинили повністю або частково свою діяльність за два роки повномасштабного вторгнення. Це лише публічні дані, експерти ІМІ припускають, що насправді кількість медіа, які змушені були закритися, є вдвічі більшою.

Росіяни зруйнували або пошкодили та знищили на другому році повномасштабного вторгнення щонайменше вісім редакцій українських медіа та їхнє обладнання. Зокрема, радіо “Ностальжи” (Нікополь, Дніпропетровщина), газети “Маяк” (Берислав, Херсонщина), онлайн-видання “Челайн” (Чернігів), АТН (Харків), “Суспільне.Харків”, Українського радіо, медіагрупи “Об’єктив” (Харків), NV (Київ).

Нагадаємо, за рік з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 497 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 

Крім того, станом на сьогодні на окупованих Росією територіях продовжується тиск на свободу слова і систематичні порушення прав журналістів. Зокрема, днями в окупованому Криму представники російського центру протидії екстремізму провели обшук у будинку громадської активістки, правозахисниці та журналістки Лутфіє Зудієвої. Затримали її та склали протоколи про адміністративні правопорушення щодо зловживання свободою масової інформації. Лутфіє Зудієва висвітлює судові процеси та масові обшуки в Криму, підтримує родини політв’язнів. 

Протягом 2023 року росіяни в окупованому Криму проводили обшуки в громадянських журналістів, затримували їх біля будівель суду і не пускали на судові засідання, зокрема в справі Ірини Данилович. У низки журналістів, що були незаконно засуджені окупаційною владою і перебувають у російському ув’язненні, погіршився стан здоров’я: Ірина Данилович, Амет Сулейманов та інші.

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ “Барометр свободи слова”.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).