"Читомо" запустило спецпроєкт про методи знищення української літератури

Медіа “Читомо” запустило спецпроєкт про стирання і резистентність української літератури – “Стирання слова”, йдеться на сайті видання.

Автори цього спецпроєкту хочуть розповісти про втрати й силу стійкості української літератури і її творців, про ті важливі історії та імена, які намагалися стерти, і про тривання українського літературного процесу попри все. 

Спецпроєкт під назвою “Стирання слова” представить статті про інструменти знищення української літератури:

• заслання і ув’язнення;
• вбивства літераторів;
• руйнації друкарень;
• каральна медицина супроти митців;
• використання музеїв у цілях пропаганди;
• знищення бібліотек;
• створення меншовартості;
• надання привілеїв і статусів “ідеологічно правильним письменникам” тощо. 

Головна редакторка “Читомо” Оксана Хмельовська зазначає: кураторська команда проєкту була вражена різноманітністю методів “колоніального стирання”. Над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало дедалі більше людей. 

“Та завжди знаходилися “люди не зі страху”, дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова”, – розповіла вона.

Вісім матеріалів зі спецпроєкту будуть доступні українською й англійською. Ознайомитися з першими матеріалами можна за посиланням.

Спецпроєкт створено на підтримку виставки Харківського літературного музею “Антитекст”, що 30 вересня розпочала свою роботу в Берліні, а 14 жовтня буде в Кельні (Німеччина). 

Мета виставки “Антитекст” – показати, що відбувалося з українською культурною спадщиною, яка не вписувалася в межі офіційної доктрини Радянського Союзу.

“У виставці “Антитекст” на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати росія і зараз. Спецпроєкт “Стирання слова” допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі”, – зазначила заступниця директорки Харківського Літмузею Тетяна Ігошина.

Проєкт створюється спільно з Харківським літературним музеєм за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Нищення української літератури російськими окупантами

Як повідомляв ІМІ, у липні російський посадовець, пропагандист, представник окупаційної влади від РФ на захопленій частині Запорізької області Дмітрій Рогозін заявив, що власноруч спалював українські книжки зі шкільних бібліотек окупованої частини Запорізької області.

За даними Центру національного спротиву, на території Луганської і Донецької областей за весь період окупації загарбники знищили майже всю українську літературу, натомість завезли туди понад 2,5 мільйони примірників пропагандистської російської літератури. У 2023 році журналіст із Луганщини, головний редактор видання “Трибун” Олексій Артюх оприлюднив перелік книжок “екстремістської літератури”, яку окупанти рекомендують вилучати з фондів шкільних бібліотек на окупованій частині Луганщини. Список налічував 385 найменувань і стосувався літератури про Голодомор в Україні, методичок і довідників з історії України, коміксів для дітей і підлітків, літератури, яка “пропагує європейські гендерні цінності”, публіцистики, досліджень, моніторингових матеріалів, виданих після 2014 року, книжок із серії “Знамениті українці” й публіцистичного проєкту “Україна”, художньої літератури про події новітньої історії 2014–2021 років на території України й Донбасу.