ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Закриті засідання в міськраді можливі – але за певних умов

26.02.2021, 10:12
Алі Сафаров
Фото – РБК-Україна
Фото – РБК-Україна

Незважаючи на закріплений у законодавстві України принцип відкритості й прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в регламентах діяльності таких органів часом зустрічаються норми про обмеження доступу громадськості до інформації. Нещодавно ІМІ повідомляв про те, що депутат Криворізької міської ради від ЄС Юрій Яровий запропонував передбачити можливість зробити низку засідань постійних комісій міської ради закритими. У Регламенті Дніпровської міської ради міститься пряма норма про закриті засідання:

"Стаття 4. Закриті пленарні засідання ради та пленарні засідання ради дистанційно в режимі онлайн

1. За рішенням ради можуть проводитися закриті пленарні засідання ради та пленарні засідання ради дистанційно в режимі онлайн (далі – дистанційно).

2. Закриті пленарні засідання ради проводяться для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог чинного законодавства України про інформацію, які стосуються:

1) інформації щодо приватного життя конкретних громадян;

2) конфіденційної інформації, що визнана такою в установленому порядку і належить раді, установам, підприємствам, організаціям і відомствам;

3) інформації, що становить державну таємницю.

3. Якщо прийняте в результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці, воно оприлюднюється в установленому Регламентом порядку.

4. На закритому пленарному засіданні ради або пленарному засіданні ради, яке проводиться дистанційно, мають право бути присутніми особи, присутність яких визнана радою необхідною.

5. Прийняття рішень та підготовка протоколу закритого пленарного засідання ради здійснюються в порядку, встановленому окремим рішенням ради у межах чинного законодавства України.

6. Пленарні засідання ради дистанційно проводяться в разі неможливості з об’єктивних причин проводити засідання ради в сесійній залі, а саме під час карантину.

Усі рішення ради, прийняті на пленарному засіданні ради, яке проводилося дистанційно, оприлюднюються в порядку, встановленому чинним законодавством України".

У зв’язку з наявністю таких норм у документах органів місцевого самоврядування в журналістів часом виникає питання: чи не є це порушенням свободи слова, чи не відбувається тут перешкоджання законній професійній діяльності журналістів?

Загальна норма частини другої статті 25 Закону України "Про інформацію" визначає, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими й службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. Тобто право журналіста відвідувати заходи органів місцевого самоврядування не є абсолютним. Проте будь-які обмеження на відвідування таких заходів мають ґрунтуватися на відповідному законі.

Одним з передбачених законодавством України випадків обмеження свободи слова є інформація з обмеженим доступом. Відповідно до статті 21 Закону України "Про інформацію", інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Водночас конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку згідно з передбаченими нею умовами, а також в інших випадках, визначених законом. Службова і таємна інформація – це чітко визначені законом види інформації, щодо яких передбачено певну процедуру зарахування їх до інформації з обмеженим доступом та зняття обмежень.

Варто пам’ятати, що, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про інформацію", до інформації з обмеженим доступом не можуть бути зараховані відомості:

  • про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
  • про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці людей;
  • про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, зокрема харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
  • про факти порушення прав і свобод людини, включно з інформацією, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932–1933 років в Україні та іншими злочинами, скоєними представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
  • про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб;
  • щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100%, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону.

Стаття 5 Закону України "Про захист персональних даних" визначає, що не є конфіденційною інформацією:

  • персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень;
  • персональні дані, зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • інформація про отримання в будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації:

  • про бюджетні кошти, зокрема підготовки бюджетів, укладання договорів з виконавцями, передання в оренду комунального майна, виділення земельних ділянок, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно;
  • про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, пов’язаної з використанням бюджетних коштів, майна державної та комунальної форм власності.

Додатково стаття 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону за дотримання сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Навіть у випадках, коли інформація має обмеження щодо розповсюдження,  відповідно до статті 29 Закону України "Про інформацію" інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Підсумовуючи, можна зазначити, що органи місцевого самоврядування дійсно можуть проводити деякі засідання в закритому режимі. Однак законним і правомірним такий режим засідання буде лише в разі дотримання зазначених вище вимог інформаційного законодавства.

У разі, коли на закрите засідання комісії намагаються винести питання про використання бюджетних коштів на будівництво доріг, про звітування щодо стану захворювання на коронавірус, щодо результатів службової перевірки корупційних дій посадової особи, – таке засідання не може відбуватися в закритому режимі, а приховування інформації від громадськості, від журналістів може тягнути за собою передбачену законодавством юридичну відповідальність винних осіб, аж до кримінальної.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!