ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Як має позначатись інформація органів влади – правовий аналіз

18.11.2020, 16:30
Алі Сафаров

Чинне законодавство України передбачає висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування за допомогою засобів масової інформації. Причому таке висвітлення може здійснюватись як самостійно засобами масової інформації, так і шляхом укладання договорів між редакцією та відповідними суб’єктами владних повноважень.

Регіональні друковані видання, що були реформовані відповідно до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", одним з видів державної підтримки після реформування мають пріоритетне право на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Це є досить вагомим джерелом фінансування для редакцій, і цілком зрозуміло, що редакції користуються цією можливістю.

Однак виникає питання: чи є інформація, яка розміщується за гроші, відповідно до договору із суб’єктом владних повноважень, дійсно повною, об’єктивною і неупередженою інформацією про діяльність органу влади? Чи доносять такі матеріали до споживача інформації справжню картину? Чи відрізняється інформація в такому форматі від інформації, яку журналісти зібрали самостійно? А отже – чи потрібно позначати таку інформацію якоюсь спеціальною позначкою?

Нагадаю, що, відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу", рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару. Тобто інформація, метою якої є формування або підтримання обізнаності щодо певної особи, зокрема посадової особи суб’єкта владних повноважень, має ознаки реклами. Відповідно до статті 9 Закону України "Про рекламу", інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Натомість інформація суб’єктів владних повноважень повинна не створювати обізнаності або зацікавленості щодо конкретної посадової особи, а насамперед доносити до суспільства інформацію про дії такого органу влади, про його розпорядження та інші способи реалізації управлінських функцій, які впливають на суспільство.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності, формують замовлення засобам масової інформації на:

створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність;

організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації;

створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру;

запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування".

Водночас ані згаданий Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", ані інші закони, які тим чи іншим чином регулюють висвітлення діяльності суб’єктів владних повноважень, не зобов’язують засоби масової інформації у якийсь спосіб відокремлювати таку інформацію від звичайної новинної інформації, підготовленої журналістами самостійно. Здавалося б, з огляду на положення частини першої статті 19 Конституції України якщо така вимога не передбачена законодавством – то редакціям можна ніяк не позначати й не відокремлювати інформації, що розміщується за договором із суб’єктом владних повноважень.

Однак варто знати й розуміти, що статус інформації, розміщеної за договорами із суб’єктами владних повноважень, істотно відрізняється від інформації, яку ЗМІ збирають, обробляють і оприлюднюють самостійно. Зокрема, стаття 24 Закону України "Про інформацію" визначає:

"Стаття 24. Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації

1. Забороняється цензура – будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.

2. Забороняються втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом".

Таким чином, з огляду на аналіз норм законодавства можна дійти висновку, що в разі, коли інформація в ЗМІ про діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування розміщується відповідно до договору про висвітлення діяльності, такий суб’єкт владних повноважень може вимагати узгодження матеріалів, забороняти критику певних посадових осіб та в інший спосіб впливати на редакцію відповідного засобу масової інформації, і такий вплив не вважатиметься цензурою.

Отже, інформація, розміщена за договором із суб’єктом владних повноважень, істотно відрізняється за своїм правовим статусом від інформації, яку журналісти зібрали самостійно. Використовуючи принцип аналогії, така інформація має багато спільного з рекламою, хоча і не є повноцінною рекламою в розумінні Закону України "Про рекламу". Щонайменше так само, як з рекламою, зміст такої інформації визначає замовник, а не засіб масової інформації. 

Законодавство України не містить прямої вимоги якимось чином позначати такі матеріали. Проте, зважаючи на основні принципи інформаційних відносин, закріплені в статті 2 Закону України "Про інформацію", для забезпечення достовірності та повноти, інформацію, яка розміщується відповідно до договору із суб’єктом владних повноважень, варто відділяти від інших видів інформації якимись позначками, зрозумілими для споживача інформації. 

Відсутність такої позначки не призведе до юридичної відповідальності ЗМІ, проте обґрунтовано знизить довіру споживачів інформації до такого джерела. Окрім того, нагадаємо, якщо інформація, оплачена органами влади, не позначається в зрозумілий для аудиторії спосіб, журналіст і редакція можуть допустити порушення п. 2 Кодексу журналістської етики "Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста" та п. 7 "Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією".

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!