Українські медіа та штучний інтелект. Як редакції залучають ШІ для створення контенту?

Як медіа та журналісти використовують штучний інтелект

За даними опитування Інституту масової інформації (ІМІ), лише 22% українських медійників повідомили, що їхня редакція на постійній основі використовує хоча б один інструмент штучного інтелекту. 30% опитаних зазначили, що в їхній редакції зрідка залучають ШІ. Водночас 20% журналістів повідомили, що не використовують інструменти ШІ у своїй роботі. Крім того, 16% опитаних зазначили, що раніше користувалися інструментами ШІ, але наразі припинили.

Чому редакції не використовують інструменти ШІ?

Серед опитаних медійників основою причиною невикористання інструментів ШІ для роботи редакції було те, що там надають перевагу людській індивідуальності (28%), і вважають, що наразі ніхто її не замінить. Водночас четверта частина опитуваних (25%) визнали, що мають недостатньо знань про те, як працювати з ШІ та не володіють відповідними інструментами. 19% медійники мають побоювання, що ШІ може хибно інформувати, плутати факти та поняття.

Також журналісти поділилися думкою, що контент згенерований штучним інтелектом видається неякісним (9% опитаних). Медійники також висловили занепокоєння, що не поспішають користуватися інструментами ШІ, оскільки мають острах, що створений контент може бути плагіатом опублікованого у мережі (9% опитаних).

Якими інструментами ШІ найчастіше користуються медійники?

Серед опитаних медійників, які користуються інструментами штучного інтелекту, найчастіше використовуються такі функції:

• 62% найчастіше використовують функціонал для розшифровки інтерв'ю;
• 31% зазначили, що штучний інтелект допомагає їм створювати індивідуальний візуальний контент для матеріалів;
• 21% медійників використовують інструменти машинного аналізу для виправлення помилок у текстах (граматичних, стилістичних чи орфографічних);
• 21% використовують штучний інтелект для написання статей, репортажів, пресрелізів та інших текстових матеріалів;
• 19% генерують заголовки та ліди до текстів за допомогою інструментів штучного інтелекту;
• 17% використовують інструменти ШІ для оптимізації журналістських текстів для різних аудиторій та платформ;
• 14% медійників також використовують інструменти ШІ для обробки та аналізу великих масивів даних, які використовують у своїй роботі;
• 12% зазначили, що використовують штучний інтелект для підготовки питань до інтерв'ю;
• 7% респондентів залучають роботизовані інструменти для збирання згадок в медіа та моніторингу репутації.

Сума відсотків може перевищувати 100%, оскільки респонденти могли обрати декілька варіантів відповіді.

Якого інструменту не вистачає для роботи?

Опитані в довільній формі зазначили, що їм не вистачає інструментів штучного інтелекту в адмінці сайту, однак вони впевнені, що це можна реалізувати – це лише фінансове питання. Також медійники висловили недоліки в роботі інструментів, що якісно роблять колажі і на 100% визначають фейки та дезінформацію. Деякі респонденти також вказали на інструменти, що вже готові до використання, але, ймовірно, не всі медійники про них інформовані: розшифровка аудіозаписів, покращення SEO, озвучення відео з тексту та накладання субтитрів на відео, а також коректування пунктуації в текстах.

Як журналісти ставляться до штучного інтелекту та  роботизації?

З відкритих відповідей тих, хто захотів висловити свою думку, можна дійти висновку, що журналісти переважно позитивно ставляться до штучного інтелекту. Серед основних переваг вони зазначають, що це допомагає прискорити рутинну роботу редакторів та журналістів, включаючи редагування та переклад текстів. Також опитані висловили думку про важливість залучення роботизованих інструментів, оскільки це допомагає медіа прискорити роботу та ефективніше конкурувати на ринку.

Щодо негативного ставлення, деякі журналісти засуджують випадки, коли текст створюється за допомогою штучного інтелекту. Також опитування зафіксувало негативне ставлення до візуального контенту, згенерованого штучним інтелектом.

Крім того, медійники, які користуються на постійній основі або час від часу інструментами штучного інтелекту, зазначили наступне:

• 19% мали неправильну інформацію через штучний інтелект, що призвело до помилок у їхніх матеріалах;
• 16% матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту, маркуються відповідною плашкою;
• 74% опитаних, які використовують інструменти штучного інтелекту, зазначили, що використовують ChatGPT;
• роботизовану допомогу штучного інтелекту оцінили в середньому на 3,7 з 5 балів (5 балів означає повне задоволення журналістів, а 1 бал — негативне ставлення).

Інститут масової інформації проводить майстер-класи, як журналістам найкраще залучати роботів, інструменти ШІ для створення контенту. Щоб дізнатися більше про те, як працюють різні інструменти штучного інтелект та як журналістам покращити ефективність своєї роботи, можна дізнатися на безкоштовних майстер-класах, які відбуваються на Медіабазах ІМІ. 

*Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів, що працюють. Усього отримано 50 відповідь від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України. Дослідження проводилося з 11 по 24 червня 2024 року включно.