Новини під час війни. Аналіз професійних стандартів провідних онлайн-медіа у вересні 2024 року

Ілюстрація ІМІ

Останні дані моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації серед популярних онлайн-медіа України, демонструють, що загальна частка дотримання журналістських стандартів зросла на 2,5% в порівнянні з червнем 2024 року. Незважаючи на загальне зростання якості контенту, показник балансу знизився на 0,6%. Це може бути пов’язане з тим, що медіа стали частіше публікувати матеріали з ознаками замовності або спонсоровані публікації, де присутнє однобоке подання інформації.

Водночас медіа покращили маркування джерел інформації на 2,4%, що свідчить про посилення уваги редакцій до прозорості і якісної роботи з фактами. Показник відділення фактів і коментарів також зріс на 3,6% порівняно з попереднім моніторинговим періодом, що свідчить про зусилля редакцій, спрямовані на зменшення суб'єктивності в новинних матеріалах. 

Такими є результати моніторингу професійних стандартів від Інституту масової інформації* в порівнянні з висновками попереднього моніторингу, що був проведений у червні 2024 року за методологією ІМІ.

За даними моніторингу, досліджувані медіа дотримувалися стандарту балансу думок і точок зору в середньому на 95,8%. Найчастіше цей стандарт порушувався в матеріалах з ознаками замовності, лобістського змісту та орієнтованих на покращення чи погіршення репутації публічних осіб. Рідше зафіксовано однобічне висвітлення політичних чи економічних подій і конфліктів, де альтернативні точки зору були відсутні або не досить представлені. Серед типових порушень були випадки, коли медіа висвітлювали події виключно з офіційної позиції посадовців, не надаючи простору для альтернативної чи експертної оцінки. Іноді в одному медіа новини могли спиратися на заяви певного експерта, що підтримував лише офіційну позицію, створюючи враження консенсусу там, де він відсутній, – тому що інші медіа в новинах на цю ж тему подавали альтернативну експертну позицію. 

Незмінною лишається негативна тенденція до зменшення в онлайн-медіа власної журналістської роботи на користь зростання обсягів репостів, інколи навіть без редакційного оброблення. У деяких виданнях стрічка новин майже повністю складалася з перепублікацій матеріалів інших джерел, таких як офіційні пресрелізи чи дописи депутатів з телеграму, що призводить до зниження унікальності контенту (та знижує довіру аудиторії до традиційних медіа загалом). 

95% становив рівень дотримання стандарту достовірності в середньому серед усіх досліджуваних медіа у вересні 2024-го. Медіа переважно доволі якісно маркували джерела – винятки становили спортивні новини. Майже всі досліджувані медіа так чи інакше порушили стандарт достовірності під час висвітлення Паралімпіади. Наприклад, в окремих випадках не було зрозуміло, чи матеріал базувався на репортажах власного кореспондента, який безпосередньо був присутнім на події (чи дивився трансляцію на “Суспільному”), чи використовувалися матеріали інших сайтів, але без посилання на першоджерело. Насправді недотримання журналістських стандартів у спортивних новинах є однією з причин просідання загального середнього рівня якості новинного контенту популярних онлайн-медіа України – настільки, що ІМІ навіть писав про це окреме моніторингове дослідження.

89% становив середній рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів у досліджуваних медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше, медіа брали в лапки цитати в заголовках і загалом рідше вдавалися до нікому не атрибутованих оцінок та суджень. 

За результатами моніторингового дослідження, до лідерів з дотримання професійних стандартів (понад 95%) увійшли такі онлайн-видання: “Суспільне”, “Бабель”, Liga.net, “Громадське”, “Українська правда”, LB.ua, ZN,UA, “Еспресо”, “Слово і діло”.

Найнижчий відсоток дотримання стандартів було зафіксовано на сайтах ТСН і “Телеграф” (50%). 

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 95% і більше

Громадське

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Видання використовує позначки “оновлено” або “доповнено”, що свідчить про постійне оновлення інформації і серйозну увагу до якості контенту. Заголовки переважно емоційно нейтральні, конкретні, є ексклюзивний контент. В експертів ІМІ не було зауважень до контенту видання в моніторинговий період.

Суспільне

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Сайт “Суспільне.Новини” має доволі багато ексклюзивного контенту завдяки своїй мережі кореспондентів. Видання ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності. Під час моніторингового аналізу було виявлено одиничний випадок порушення стандарту достовірності в спортивній новині, яка не містила посилання на джерела інформації. Оскільки новина супроводжувалася зображенням із соціальної мережі Instagram, експерти припускають, що матеріал міг бути передруком, а не записаним журналістами Суспільного з місця події. Загалом такий випадок є радше винятком, ніж систематичним недоліком. 

Бабель

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. На сайті в моніторинговий період не фіксувалося порушень стандартів балансу та відокремлення фактів від коментарів, що також свідчить про відсутність на ресурсі як замовних матеріалів, так і новин, що містять нікому не атрибутовані оціночні судження. У 2% матеріалів на сайті було зафіксовано порушення стандарту достовірності, і це традиційно для українських медіа стосувалося спортивних матеріалів. Ці новини хоч і були підписані іменем журналіста, але не містили джерел інформації, наприклад  як у матеріалі “Українці здобули 10 медалей у шостий день Паралімпіади-2024”. 

Liga.net

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Журналісти видання ретельно ставляться до дотримання балансу в новинах, відповідно порушень цього стандарту на сайті в моніторинговий період не було зафіксовано. Високий рівень дотримання цього стандарту також зумовлений відсутністю матеріалів з ознаками замовлення в стрічці новин у моніторинговий період.

Загалом ресурс відповідально ставиться до стандарту достовірності. До вибірки потрапила лише одна новина із сумнівним джерелом інформації. Так, у матеріалі “Німецькі fashion-бренди хочуть вийти на ринок РФ – росЗМІ” джерелом інформації є російське пропагандиське медіа “Комерсант”, що не можна вважати надійним джерелом інформації.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів у нинішній моніторинговий період на сайті Liga.net було порушено у 2% матеріалів. До прикладу, оціночні судження містяться відразу в заголовку до матеріалу “Яка ти однокласниця?”, користувачів розлютив резонансний допис гурту Latexfauna (Оновлено)”, оскільки “користувачів розлютив” – це оцінка авторки матеріалу, до того ж тут використано й узагальнення. Матеріал присвячено дуже важливій темі зображення підлітків та жінок у стереотипних і сексуалізованих ролях. Як видно з оновлення, редакція спершу не взяла балансу до матеріалу, але потім успішно виправилася. Журналістам варто уникати лише констатації фактів конфлікту, і, зокрема, в цьому разі матеріал можна було б доповнити коментарями фахівців з гендерних питань. Це допомогло б збалансувати висвітлення і пояснити ситуацію через глибший контекст.

Українська правда

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. На сайті “Української правди” в моніторинговий період не було зафіксовано порушень стандартів балансу та відокремлення фактів від коментарів. Це також свідчить про відсутність у стрічці новин у моніторинговий період матеріалів з ознаками замовлення та матеріалів з оціночними судженнями, що подавались би під виглядом фактів.

Натомість у вибірці зі стрічки новин УП було зафіксовано матеріали без джерел інформації, що є порушенням стандарту достовірності. І знову це були спортивні новини, на яких посипалися показники дотримання стандартів практично у всіх українських медіа. Прикладом такого матеріалу є “Кіченок пробилася до чвертьфіналу парного розряду US Open-2024”. В новині вказано автора, але не вказано, звідки він узяв інформацію.

Еспресо

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Журналісти сайту “Еспресо” ретельно працюють із джерелами інформації, на ресурсі в моніторинговий період не фіксувалося матеріалів з порушенням стандарту достовірності. Порушення стандарту балансу зафіксовано в 1% матеріалів. У матеріалі “Я маю серйозні підозри, що Міненергетики перебуває під російським впливом, – нардепка Клименко” депутатка звинувачує міністерство в корупції та російському впливі на нього, проте позицію самого міністерства або незалежних експертів не представлено. 

У 2% матеріалів на сайті зафіксовано оціночні судження, отже було порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Скриншот ІМІ із сайту “Еспресо”

Слово і діло

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. На ресурсі не зафіксовано порушення стандарту балансу, більшість новин на сайті фактажні, а конфліктні містять протилежну точку зору або збалансовані ретельним бекграундом.

Стандарт достовірності порушено лише в 1% матеріалів. 

У 2% матеріалів на сайті порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів. Прикладом матеріалу з оціночними судженнями є новина “Маск знайшов нове виправдання, чому не дозволив включити Starlink біля Криму на прохання України”. Твердження, що Маск саме виправдовується перед кимось, є оцінкою журналіста.

ZN.ua

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Сайт відповідально ставиться до дотримання професійних стандартів, тож порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів фіксувалися лише в 1% матеріалів. У 2% матеріалів фіксувалося недотримання стандарту балансу. На сайті було зафіксовано матеріал, що мав ознаки замовлення. Щоб такі матеріали були збалансованішими, їх варто допрацьовувати за стандартом повноти та/або згадувати в них про аналогічну діяльність і інших компаній. 

LB.ua 

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. На ресурсі відповідально ставляться до дотримання професійних стандартів у своїх новинах. Не було зафіксовано на сайті порушень стандарту достовірності, а баланс та відокремлення фактів від коментарів було порушено у 2% матеріалів. Зокрема, матеріал “Порошенко закликав до дискусії з урядом щодо обґрунтованості видатків” сфокусований виключно на позиції Петра Порошенка і не містить коментарів інших учасників політичної дискусії, зокрема представників уряду або інших депутатів. Матеріал також містить доволі сильні заяви про “податки, які роблять з української економіки випалену землю”, однак журналісти не надають додаткового контексту або фактів, які б підтверджували чи спростовували ці твердження, і не аналізують, чи дійсно ці витрати є проблемними. Відсутність експертної думки або додаткових даних робить матеріал однобічним. 

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 90% і більше

РБК-Україна

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. На сайті РБК-Україна лише в 1% матеріалів фіксувалося порушення стандарту достовірності, що свідчить про відповідальну роботу журналістів сайту з джерелами інформації.

Не фіксувалося на сайті й оціночних суджень. Проте стандарт балансу було порушено в 6% матеріалів, причина цього – наявність на ресурсі матеріалів з ознаками замовлення та лобістських матеріалів без відповідного маркування. 

Укрінформ

На ресурсі не фіксувалося в моніторинговий період матеріалів, що б містили порушення стандарту достовірності. Лише в 1% матеріалів було порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів. Найчастіше на Укрінформі порушувався стандарт балансу. Такі порушення на сайті фіксуються в паркетних матеріалах. Ці матеріали мають обмежену суспільну вагу та часто не мають новинної цінності, замість цього акцентуючи на діяльності певних посадовців. Прикладом є матеріал “Клименко відвідав бригаду Гвардії наступу “Хартія”, що спрямований лише на підтримку публічного іміджу посадовця. Цей і подібні матеріали на Укрінформі вказують на тенденцію до концентрації ресурсу на підтримці діяльності державних пресслужб та висвітленні державних органів і посадовців. Такий підхід може бути частково виправданим через статус агентства як державного медіа, проте він порушує питання про обмежену незалежність редакційної політики.

Рубрика

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. Журналісти ретельно дотримуються стандарту достовірності, експерти ІМІ не зафіксували порушень цього стандарту. Лише в 1% матеріалів було зафіксовано порушення стандарту балансу. Водночас на ресурсі зафіксовано порушення стандарту відділення фактів від коментарів. Редакція публікує доволі багато конструктивних матеріалів або матеріалів у форматі “у чому проблема?”, “яке рішення?”. Такі матеріали є цінними для аудиторії, оскільки допомагають краще зрозуміти складні теми та пропонують шляхи розв’язання. Однак ці матеріали не підписані авторами, що викликає питання щодо відповідальності за викладені ідеї. Незрозуміло, хто вважає це рішенням і кому належать ті чи інші оціночні судження. 

Гордон

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів.

На сайті “Гордон” у моніторинговий період не фіксувалися порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, а стандарт достовірності було порушено лише в 1% матеріалів. Натомість експерти зафіксували 9% незбалансованих матеріалів.

До моніторингової вибірки потрапило відразу три матеріали з ознаками замовності на користь активів Ріната Ахметова:

• “Метінвест” Ахметова побудував для ЗСУ перший в Україні сталевий підземний шпиталь
• ДТЕК очолив рейтинг NV приватних інвесторів за час повномасштабної війни
• Фонд Ріната Ахметова надав допомогу переселенцям із Селидівської й Авдіївської громад у Кам'янському

Велика кількість матеріалів з ознаками замовлення і вплинула на низький показник дотримання стандарту балансу.

Цензор.нет

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. На сайті “Цензор.нет” практично не було зафіксовано порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, що може свідчити про відсутність у новинах оціночних суджень, лише 1% матеріалів на сайті містив такі порушення.

У 5% матеріалів зафіксовано порушення стандарту балансу. Це відносно високий показник, який вказує на присутність компліментарних матеріалів на сайті. Наприклад, матеріал з “Метінвесту” Ріната Ахметова: “В Україні побудували перший підземний шпиталь для поранених воїнів. ФОТОрепортаж”. Інформацію про цей же шпиталь подавало Міністерство оборони, без першочергової концентрації на тому, хто саме його збудував. Висвітлення благодійних ініціатив важливе, однак відсутність критичного контексту або альтернативних точок зору може створювати враження піар-матеріалу. 

Стандарт достовірності на “Цензорі” було порушено в 4% матеріалів. Зокрема, це новини з посиланням на невідомі анонімні телеграм-канали, як у матеріалі “Повітряна тривога у Бєлгороді | Цензор.НЕТ”. Джерелом інформації є допис невідомої мешканки Бєлгорода в соціальній мережі.

NV

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. Журналісти ресурсу ретельно опрацьовують джерела інформації, відповідно стандарт достовірності на ресурсі дотримано на 100%.

У 2% матеріалів на сайті було зафіксовано порушення стандарту балансу. Ці матеріали мали ознаки замовлення на користь “Метінвесту”. Також увагу експертів привернуло маркування рекламних матеріалів плашкою “Вони наближають перемогу”.

Скриншот ІМІ із сайту NV

Таке маркування є неочевидним для аудиторії, оскільки містить компліментарне оціночне судження, яке може ввести в оману читача. Формулювання створює враження, що матеріали не є рекламою, а натомість мають суспільно значущий характер. Попри те що в підвалі сайту вказано, що такі матеріали є рекламними, не досить чітке маркування порушує принципи прозорості.

Скриншот ІМІ із сайту НВ з редполітик

Згідно з редакційною політикою сайту, рекламні плашки можуть змінюватися “відповідно до трендів медіаринку”. Проте, на думку експертів ІМІ, плашка “Вони наближають перемогу” є неочевидною, а тому її використання є небажаним з погляду відповідального маркування реклами. 

Найчастіше на сайті порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів, порушення цього стандарту зафіксовано в 7% матеріалів. Втім, оціночні судження містяться в новинах, які не є суспільно-політичними й переважно належать до розважального контенту. Наприклад, як у новині “Нас врятує наука. Учені планують вирощувати какао в лабораторних умовах”.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 80% і більше

Інтерфакс-Україна

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. На ресурсі Інтерфакс-Україна в 1% новин було порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів у моніторинговий період. У 5% новин на сайті було помічено неналежну роботу з джерелами інформації. Найчастіше на сайті трапляються випадки відсутності гіперпосилань на джерела інформації, як-от у матеріалі “Більшість опитаних українців підтримують участь ветеранів у політиці – соцопитування”, де немає посилання на дослідження Центру Разумкова з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, які його провели.

Така робота з джерелами може бути наслідком некоректного підходу медіа до SEO-оптимізації. Про такі тенденції в медіа ми писали в матеріалі SEO в битві з журналістськими стандартами.

Найчастіше на сайті Інтерфакс-Україна порушується стандарт балансу – в 6% матеріалів. На такий показник передусім вплинули матеріали з ознаками замовності, що потрапили до моніторингової вибірки.

Приклади таких матеріалів:

• “Метінвест” побудував для ЗС України перший підземний шпиталь-стабпункт за 20 млн грн” – матеріал з просуванням “Метінвесту” (нагадаємо, паралельно цю інформацію поширювало Міністерство оборони України, без надмірного акценту на ролі комерційної компанії).
• “Парламент під час війни має займатися обороною держави і захищати армію – Порошенко” – компліментарний матеріал на користь Петра Порошенка.

Zaxid.net

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. 

Найчастіше на ресурсі фіксувалося порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, порушення цього стандарту було виявлено в 9% матеріалів. Передусім такі порушення фіксуються в розважальному контенті або ж у матеріалах з порадами. Наприклад, це такі матеріали: Як позбутись слимаків та равликів в саду: дієві засоби, які можна знайти на кухні чи у дворі. Текст не містить фахових порад експертів, а базується на низці нічим не обґрунтованих тверджень.

Інші стандарти на сайті були порушені лише в 1% матеріалів.

Кореспондент.net

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає переважна більшість матеріалів. Присутність гороскопів та інших антинаукових матеріалів погіршує загальні показники за всіма професійними стандартами. Ці матеріали містять інформацію, що не відповідає критеріям достовірності, та не мають фактичного підґрунтя, що призводить до порушення журналістських норм.

На ресурсі стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів було порушено в 9% матеріалів, а стандарт балансу – в 4% матеріалів.

На сайті до вибірки потрапив і матеріал з ознаками замовлення на користь “Метінвесту”, що теж вплинуло на оцінку дотримання стандарту балансу.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 60% і більше

Oboz.ua

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає більшість матеріалів. Сайт покращив свої показники за всіма стандартами в порівнянні з попереднім моніторинговим періодом майже на 5%.

Втім, 5% матеріалів на сайті містили порушення балансу, переважно це були немарковані матеріали з ознаками замовності. Покращилося дотримання стандарту достовірності, в реальних новинах відсутні проблеми з джерелами – але на сайті доволі багато SEO-матеріалів з рецептами й гороскопами, що не містять джерел чи обґрунтування і загалом погіршують професійний імідж видання та його моніторингові показники. Найбільше порушень (28%) було зафіксовано у вибірці за стандартом відділення фактів від коментарів – переважно це були нікому не атрибутовані оціночні судження в заголовках тих самих рецептів-гороскопів і матеріалів з ознаками замовності.

24 канал

У рубриці “Новини” професійним стандартам відповідає більшість матеріалів.

На оцінку дотримання професійних стандартів на ресурсі вплинула наявність антинаукових тверджень та гороскопів. Такі матеріали часто не містять посилань на надійні джерела та містять оціночні судження, що суперечить стандартам достовірності та відділенню фактів від коментарів.

У 33% матеріалів на ресурсі виявлено оціночні судження. Як і на сайті Oboz.ua, переважно це стосується SEO-матеріалів з рецептами та гороскопами, що ставляться в новини, але не є професійною журналістикою. Порушення стандарту достовірності фіксувалося в 7% матеріалів, переважно це стосувалося гороскопів і рецептів, але й траплялися новини з узагальненим джерелом або без джерел. Порушення стандарту балансу на сайті траплялося найменше – в 4% матеріалів.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 50% і більше

УНІАН

Розважальний контент та характер його написання вплинув на показник дотримання професійних стандартів і на сайті УНІАН. Засилля різноманітних рецептів та порад вплинуло на показники дотримання стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів, оскільки такі матеріали не містять  джерела  інформації, натомість щедро прикрашені оціночними судженнями. Загалом оціночні судження були зафіксовані в 33% матеріалів на сайті, а відсутність джерела – у 12% матеріалів.

Стандарт балансу на сайті УНІАН було порушено в 14% новин. На порушення цього стандарту вплинула наявність на ресурсі замовних матеріалів. Також на ресурсі не балансують конфліктні матеріали.

Фокус

43% матеріалів на сайті містили порушення професійних стандартів. Переважно це стосувалося матеріалів таблоїдного спрямування, гороскопів, історій про життя зірок або новин науки. В таких матеріалах сайт може використовувати оціночні судження, що нікому не атрибутовані, або емоційно забарвлену лексику. 

Загалом стандарт відокремлення фактів від коментарів було порушено в 35% матеріалів.

У 5% матеріалів на сайті містилися порушення стандарту достовірності – наприклад, як у матеріалі на основі тіктоку невідомої користувачки.  

ТСН

50% матеріалів з вибірки на сайті містили порушення професійних стандартів. Особливо часто на сайті порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів: у 48% матеріалів експерти фіксували оціночні судження та використання емоційно забарвлених епітетів.

Також на сайті зафіксовано 27% матеріалів з порушенням стандарту достовірності – в спортивних новинах про Паралімпіаду, а також у розважальних матеріалах та інших гороскопах.

У 18% матеріалів було виявлено порушення стандарту балансу, зокрема зафіксовано матеріали з ознаками замовності. 

Передусім на такі низькі показники дотримання професійних стандартів вплинула значна кількість розважального контенту на ресурсі, це різноманітні поради незрозумілого походження і сумнівної якості та новини шоу-бізнесу, що переповненні оціночними судженнями на кшталт “пікантні фото”, “пишний бюст”, “сексуальний купальник”, і це лише з одного матеріалу. 

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Крім того, такі матеріали просувають об'єктивацію жінок і мають ознаки сексизму.

На сайті часто зустрічаються і матеріали з антинауковими твердженнями – це різноманітні гороскопи та астрологічні прогнози. Тут трапляються прогнози на різні смаки.

Така новина зацікавить любителів гороскопів: “Найпривабливіші жінки за знаком зодіаку: підкорюють чоловіків з першого погляду”. А такий матеріал підійде любителям таро: “Таропрогноз на осінь 2024 року: що карти нам віщують”. Є новина і для шанувальників рун: “Містичний прогноз на вересень 2024 року: що руни нам віщують”.

Телеграф

50% матеріалів з вибірки на сайті містили порушення професійних стандартів.

Найчастіше на ресурсі порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів, такі порушення фіксувалися в 42% матеріалів, що може спотворювати об’єктивність контенту та впливати на сприйняття інформації аудиторією.

Сайт охоче публікує всілякі гороскопи, поради та модні тренди, які не відповідають вимогам професійної журналістики. В таких матеріалах часто порушується достовірність через відсутність перевірених джерел, а також стандарт відокремлення фактів від коментарів через присутність суб'єктивних оцінок. Цей тип контенту негативно впливає на загальний рівень відповідності сайту журналістським стандартам.

На сайті “Телеграф” фіксувались і матеріали з ознаками замовлення, що вплинуло на оцінку дотримання стандарту балансу, оскільки такі матеріали пишуться в інтересах одного суб’єкта. Це знижує об’єктивність контенту і створює ризики перетворення новин на піар-інструмент.

*До моніторингової вибірки потрапило 24 популярних онлайн-медіа України: “Бабель”, Громадське, Суспільне, ZN,UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, “Слово і діло”, LB.ua, “Гордон”, Рубрика, Захід.нет, Цензор.нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, Кореспондент.net, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Obozrevatel, “Телеграф”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 100 матеріалів, які вийшли одночасно в стрічках новин кожного видання від 9:00 2 та 3 вересня 2024 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Дмитро Баркар, Олена Голуб, Оксана Романюк