Ще кілька днів тому цей текст починався б реченням, що мережа Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза” складається з 15 регіональних хабів. Але російська дронова атака по Дніпру 17 листопада знищила будівлю, в якій розташовувалася Медіабаза Дніпро. Попри це ми обираємо залишити число 15. Адже медіабази – це набагато більше, ніж приміщення. І попри те, що найближчим часом журналісти не зможуть провести інтерв’ю або послухати офлайн-тренінг на медіабазі, усі цінності, підтримка і спільнота медійників, яка зібралася навколо Медіабази Дніпро, залишилися. 

Ми вдячні всім, хто запропонував у ці дні допомогу та слова підтримки. Незабаром ми опублікуємо збитки та подальший план відновлення, де охочі зможуть долучитися. Медіабазі в Дніпрі бути і далі. А поки – хочемо поділитися, як вдалося підтримати журналістів за три роки існування мережі регіональних хабів ІМІ “Медіабаза”. 

Журналіст отримав захисне обладнання від Медіабази Дніпро. Фото – Медіабаза Дніпро

Починаючи роботу мережі з 10 регіонів у 2022-му, станом на листопад 2025 року ми розширилися до 15 хабів (2023 року з’явилася Медіабаза Суми, 2024-го – Медіабаза Слов’янськ та Чернівці, а 2025-го запрацювали хаби в Черкасах і Хмельницькому).

За три роки роботи Медіабаза провела 631 тренінговий та нетворкінговий захід, до яких долучилося понад 10 тисяч учасників. 6305 разів просторами медіабаз користувалися як коворкінгами. 660 разів медійники отримували в користування безпекове або технічне обладнання.

Мережа хабів ІМІ

Тренінги, вебінари, лекції, ретрити та інші заходи, організовані силами мережі “Медіабаза”, відвідали працівники кількох сотень українських видань: LIGA.net, “Вечірній Київ”, “Суспільне Черкаси”, “КиївВлада”, “Слобідський край”, “Вільне Радіо”, “Четверта влада”, “Локальна історія”, “5 канал”, “Радіо 10”, KibOrg, Кордон.Медіа, Dnipro.media, “Інтент”, Черкаське незалежне медіа 18000, SODA, РІО-Бердичів, ТРИБУН, “ТРК “Рудана”, “Телеканал ICTV”, “Вечірні Черкаси”, “Накипіло”, “Перша електронна газета”, “Букви”, “Точка доступу”, “Куншт”, “Сила правди”, 1+1, “Ґвара” та багато інших.
Захисним обладнанням, що його надають у користування хаби мережі “Медіабаза”, користувалися представники міжнародних видань: Paz en construccion, Correio da Manhã, Tidningen Vi, Mladina, YLE, La Repubblica, Altra Economia, The Telegraph Magazine, Forsvarets forum, FAMO Praha, France Televisions, Luci Nul Mondo, Danish Radio, Danish Broadcasting Corporation та інші. 

Журналіст YLE Юстас Стасевський. Фото – Медіабаза Харків

Італійський журналіст Джозеф Макай у захисному спорядженні від ІМІ. Фото – Медіабаза Одеса, Херсон

Безперервна робота в блекаути

Під час блекаутів (або й просто коли потрібне робоче місце) медіабази забезпечують коворкінг, зв’язок, доступ до інтернету та енергетичного обладнання. За три роки з початку відкриття медіабаз журналісти скористалися ними 6305 разів. Найактивніше – 3791 раз – у 2023 році, під час перших блекаутів. Особливо актуально це було для медійників у Запоріжжі, Харкові, Полтаві та Сумах.

Хочемо згадати й березень 2024 року, коли під час блекауту Медіабаза Харків надала можливість працювати близько 25 журналістам “Суспільне Харків”, “Українських новин”, Медіагрупи “Накипіло”, Kharkiv Today, телеканалу Freedom, “Головне в Україні”, 1+1 (ТСН), Radio Svoboda та 5 каналу. 

Журналісти працюють у Медіабазі Харків. Фото – Ігор Лептуга

А вже за кілька тижнів у тому ж таки Харкові каска та бронежилет, отримані в користування в хабі Медіабази, врятували життя журналісту Медіагрупи Накипіло Віктору Пічугіну під час масованої російської дронової атаки.

Віктор Пічугін в укритті в наданому ІМІ захисному спорядженні. Фото – Віктор Пічугін

Медіабази на захисті свободи слова

За ці три роки на медіабазах відбувся 161 нетворкінговий захід, спрямований на напрацювання нових напрямів у роботі видань, психологічного відновлення, створення міжредакційних об’єднань, діалогових майданчиків між медіа та владою. 

Так, Медіабаза Полтава стала комунікаційним майданчиком для спільного редакційного проєкту полтавських видань із протидії дезінформації та фейкам. Спільними зусиллями створили чат, у якому разом з департаментом інформаційної діяльності Полтавської ОВА журналісти готують матеріали на тему протидії російській дезінформації та ІПСО. Крім цього, Медіабаза Полтава провела зустріч з міською радою, після якої та пообіцяла регулярно звітувати, та з представником омбудсмена, який запевнив, що допомагатиме полтавським медійникам з доступом до інформації. 

Ефективно налагоджує зв’язок між медійниками й владою відкрита на початку 2025 року Медіабаза Хмельницький. Хаб виступив співорганізатором двох заходів off the record. Перший відбувся в лютому в Хмельницькій обласній військовій адміністрації за участі керівництва обласної адміністрації, керівництва та речників правоохоронних органів – Національної поліції, обласної прокуратури, Служби безпеки України, а також керівництва Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, служби надзвичайних ситуацій. 

Наступна зустріч відбулась у травні з представниками міськрайонних, районних та апеляційного суду області. Після цієї зустрічі був створений спеціальний закритий чат для комунікації медійників із судами. Також сторони узгодили базові правила швидкої й безпечної взаємодії, що підвищує якість інформації для аудиторій і зменшує ризики дезінформації.

Медійники на зустрічі з представниками місцевої влади, ініційованої хабом “Медіабаза Хмельницький”

Медіабази дали відповідь на енергетичні атаки РФ та ризики безпеки: інфраструктурна допомога напряму перетворилася на контент і гарантувала присутність медіа в громадах. 

Релокована з міста Білопілля (Сумська область) через посилення російських обстрілів частина редакції газети “Білопільщина” з травня 2025 року працює в офісі Медіабази Суми. Тут пишуть та верстають видання “Білопільщина”, “Спільнопілля” (для громад, що до адмінреформи входили до Білопільського і Краснопільського районів) та “Вісник громад Сумщини” (спільний проєкт Міністерства культури та білопільців). 

Редактор ресурсу “Телеграф” Ярослав Жарєнов (ліворуч), редакторка газети “Білопільщина” Наталія Калініченко, фотограф Ян Доброносов, регіональна представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Якубенко (крайня праворуч). Фото надане Наталією Калініченко

Крім релокованої “Білопільщини”, в офісі медіабази періодично працюють представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Якубенко і її помічниця Юлія Ніколаєва. Раніше їхній кабінет був у приміщенні Сумської ОДА. Втім, під час чергової атаки російських безпілотників по цій будівлі в липні 2025 року кабінет був значно пошкоджений. Тож тепер Нацрада консультує журналістів регіону щодо додаткових можливостей для розвитку та про зміни в реєстрації медіа в приміщенні Медіабази Суми.

А Медіабаза Запоріжжя стала місцем для редакційних планірок новоствореної редакції SODA, що дало поштовх до створення циклу матеріалів про Запоріжжя.

Планірка редакції SODA в Медіабазі Запоріжжя. Фото – Медіабаза Запоріжжя

Включаємо молодь до журналістської спільноти

Практично кожна з медіабаз має налагоджений зв’язок з вищими навчальними закладами регіону. Студенти беруть активну участь у заходах медіабаз, а іноді навіть проходять тут виробничу практику. 

Медіабаза Кропивницький пішла далі й реалізувала дві медіашколи для студентів журналістських спеціальностей. Студенти, які долучилися до проєкту, отримали змогу не лише прослухати серію тренінгів від журналістів-практиків, а й пройти стажування в особисто обраному виданні.

Учасники Медіашколи 2.0 у Кропивницькому. Фото – Медіабаза Кропивницький

На момент початку стажування випускників Медіашколи 2.0 кропивницькі видання “Гречка”, “Точка доступу” і “Кіровоградська правда” заявляли про намір розширити власний штат. Тож у стипендіатів був цілком реальний шанс не просто повчитись, а й отримати роботу. Чим і скористалися двоє учасників медіашколи, які наразі співпрацюють зі згаданими виданнями. 

Діана Бондаренко в редакції інформаційного порталу “Гречка”. Фото – Медіабаза Кропивницький

Уляна Скороход під час стажування в редакції “Точки доступу”. Фото надане Уляною Скороход

Окремо хочемо згадати роботу Медіабази Одеса, Херсон, яка стала каталізатором для формування професійної спільноти журналістів у регіоні. В умовах війни, деокупації та дезінформаційного тиску редакції часто залишались ізольованими одна від одної й працювали в розірваному інформаційному середовищі. Саме Медіабаза Одеса, Херсон надала платформу, де журналісти могли обмінюватися фактами, матеріалами та почуватися частиною єдиного професійного кола. 

Нещодавно ця спільнота змогла практично побачити свою силу. Налагодження прямої комунікації між Херсонською ОВА та місцевими журналістами дозволило запобігти поширенню російських наративів та дезінформації. У липні відбулася зустріч журналістів із заступником начальника Херсонської ОВА Олександром Толоконніковим, під час якої сторони домовилися про регулярне проведення престурів для медійників. Першим таким прикладом став престур об’єктами, де встановлювали антидронові сітки. Журналісти змогли на власні очі побачити, як працює система, поставити запитання військовим та інженерам, отримати перевірені дані про ефективність сіток і сфери їхнього застосування.

У результаті медіа підготували низку публікацій і відеосюжетів, які пояснювали людям, як саме працює влада, чому антидронові сітки важливі та як вони реально допомагають зменшити ризики від ворожих атак. Це дало змогу змістити акценти в інформаційному полі: замість панічних чуток поширилися факти й експертні оцінки. 

Право на відновлення

Для протидії стресу, який спричиняє війна, медіабази мають окремий напрям психологічної підтримки для медійників. Лише влітку 2025 року мережа провела 10 заходів із психологічного відновлення та неформального спілкування. Серед них – прогулянки на SUP-дошках, пікніки, виїзні сесії з психологами. 

Черкаські журналісти на ретриті, організованому Медіабазою Черкаси. Фото Анастасії Небоги

Заходи з відновлення продовжуються і досі. Останній захід Медіабази Дніпро до того, як російська атака знищила приміщення, був присвячений арттерапії. 

Медійники на арттерапевтичній зустрічі в Медіабазі Дніпро. Фото – Медіабаза Дніпро

Тренінги відповідно до регіональних потреб

За три роки найпопулярнішими з понад 600 проведених на медіабазах заходів були тренінги з першої домедичної допомоги, психологічної підтримки, ШІ, SEO, монетизації, доступу до інформації, соцмереж, ментального здоров’я редакцій, грантрайтингу, роботи з базами даних. 

Особливу увагу ми приділяли тренінгам з надання домедичної допомоги. Адже регулярне відпрацювання цих навичок критично необхідне для медійників з огляду на їхню роботу на місцях прильотів, які часто стають цілями повторних ударів, а також безпосередньо під час знімання військовослужбовців на лінії розмежування. 

Тренінг із домедичної допомоги Медіабази Полтава

Тренінг із серцево-легеневої реанімації, організований Медіабазою Полтава

Тренінг із домедичної допомоги, організований Медіабазою Кропивницький

Тренінг із домедичної допомоги, організований Медіабазою Чернігів

За роки роботи медіабаз в Україні зростало число користувачів моделей штучного інтелекту. Впровадження ШІ в щоденну роботу регіональних редакцій стало одним з викликів, які вирішувала мережа хабів ІМІ “Медіабаза”. Ми розуміли цей запит медійників, тож організували кілька десятків тренінгів відповідного напрямку: від ознайомчих до просунутіших, що мали дати відповіді на конкретні проблеми інтеграції тих чи інших великих мовних моделей у робочі процеси видань.

Тренінг “Інструменти з ШІ у роботі локальних медіа”, організований Медіабазою Чернігів

Чимало медіа потребують тренінгів щодо роботи в соціальних мережах. Журналістів цікавлять алгоритми поширення інформації, таргетинг, цифрова безпека нових медійних платформ, можливості кроспостингу та монетизації. Надати відповіді на ці питання допомагали організовані медіабазою офлайн- та онлайн-навчання.

Тренінг “Пиши і показуй: чому соцмережі – це мастхев для журналіста”, організований Медіабазою Полтава

Та найважливішим досягненням тренінгової частини роботи мережі хабів “Медіабаза” є створення стійкого ком’юніті журналістів, які не виступають пасивними отримувачами інформації, а самостійно ініціюють проведення заходів, що закривають наявні потреби медіа. 

“Ці три роки мережа хабів “Медіабаза” реалізовувала головну місію, яку ми вкладали в цей проєкт, – допомагала медійникам в усіх можливих проявах. Ми розбудували мережу, яка навчала і підтримувала, надавала захист і була острівцем стабільності. Сотні редакцій, тисячі журналістів довірилися нам і скористалися послугами хабів. Як на мене, це і є головний показник нашої роботи – стала довіра медійної спільноти”, – коментує координатор мережі “Медіабаза” Павло Лісниченко. 

Ми віримо, що зможемо і надалі підтримувати й об’єднувати медійників у регіонах навіть попри російські обстріли й руйнування. Підтримка, яку ми отримали від журналістів після знищення Медіабази Дніпро, дала нам зрозуміти, що за ці три роки ми змогли побудувати щось, що не може зруйнувати жодна російська ракета. Дякуємо кожному і кожній, хто приходить до нас. 

Медіабази ІМІ фінансуються за підтримки Європейського Союзу.